Постанова

від 15.12.2022 по справі 620/337/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/337/22 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:

Тихоненко О.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 грудня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Федотова І.В.,

Епель О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АДК ЛЛІР» до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, Державної податкової служби України про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АДК ЛЛІР» звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, Державної податкової служби України, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області № 3697/25010705 від 22.07.2021 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 148558,80 грн;

- визнати протиправним та скасувати рішення ДПС України №26446/6/99-00-06-03-02-06 про залишення без задоволення скарги позивача на рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області № 3697/25010705 від 22.07.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при прийнятті спірних рішень контролюючий орган взагалі не встановив належним чином (в порядку, визначеному законом) наявності порушень, за які застосовані штрафні санкції та застосував ці санкції без факту вчинення порушення, контролюючий орган прийняв рішення без наявності до того підстав без проведення перевірки.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2022 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області №3697/25010705 від 22.07.2021 про застосування фінансових санкцій у вигляду штрафу в розмірі 148558,80 грн. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі. Апелянт вказує, що податкове повідомлення-рішення прийнято у відповідності до норми чинного законодавства та за наявності для цього підстав.

Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що позивач зареєстрований в якості юридичної особи та взятий на облік в якості платника податків, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Згідно вказаної виписки основним видом економічної діяльності позивача є 46.39 неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (а.с.10).

На підставі матеріалів, отриманих від ГУ ДФС у Чернігівській області, в тому числі, протоколу про адміністративне правопорушення № 6 від 08.05.2021 та висновку експерта від 16.06.2021 №2963/2964/21-24 Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових справ ГУ ДПС у Чернігівській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.07.2021 № 3697/25010705, яким встановлено порушення абз. 3 ч. 4 ст.11 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального», ст. 226 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ, п.20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 та на підставі абз. 20 ч. 2 ст.17 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 148558,80 грн за зберігання алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку (а.с.11-13).

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивачем подано скаргу до ДПС України (а.с.14-18), однак рішенням від 23.11.2021 № 26446/6/99-00-06-03-02-06 ДПС України скаргу позивача залишено без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення без змін (а.с.24-26).

Вважаючи вказані вище податкове повідомлення-рішення та рішення про залишення без задоволення скарги протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги виходив з того, що відповідачем не було доведено правомірність винесення спірних рішень та дотримання процедури їх прийняття.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

У свою чергу, положеннями пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З аналізу наведених норм законодавства слідує, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для прийняття податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на прийняття податкового повідомлення-рішення.

Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення у зв`язку з допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку.

Отже, нормами Податкового кодексу України з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів встановлені умови та порядок проведення перевірок. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17 березня 2018 року (справа №1570/7146/12), від 20 грудня 2018 року (справа № 815/1851/15), від 23 вересня 2020 року (справа № 804/3368/16).

З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є не факт проведення перевірки у відповідності до вимог ст.75 Податкового кодексу України, а матеріали, отримані від ГУ ДФС у Чернігівській області, в тому числі, протоколу про адміністративне правопорушення № 6 від 08.05.2021 та висновку експерта від 16.06.2021 №2963/2964/21-24 Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових справ.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що такі дії контролюючого органу суперечать визначеним Податковим кодексом України процедурним механізмам щодо порядку проведення перевірок та прийняття податкових повідомлень-рішень.

Зазначені матеріали можуть бути використані як доказ саме при проведені відповідної перевірки.

Колегія суддів вказує, що контролюючий орган не встановив належним чином (в порядку визначеному Законом) наявності порушень, за які застосовані штрафні санкції.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області №3697/25010705 від 22.07.2021 про застосування фінансових санкцій у вигляду штрафу прийнято з порушенням процедури (не на підставі акту перевірки) є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд першої інстанції вірно вказав, що позовні вимоги до ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення №26446/6/99-00-06-03-02-06 про залишення без задоволення скарги позивача на рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області № 3697/25010705 від 22.07.2021 задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Спірне рішення, якими залишено скаргу позивача без задоволення та відповідно оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін є службовим документом, який підтверджує факт розгляду скарги позивача і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового законодавства. Тобто дії по складанню вказаного рішення передбачено повноваженнями контролюючих органів та є частиною процесу реалізації відповідачем повноважень, наданих йому чинним законодавством.

Контролюючий орган зобов`язаний за результатами розгляду скарги скласти відповідне рішення, тобто складання рішення за результатами розгляду скарги має імперативний характер, оскільки на контролюючий орган покладено такий обов`язок з метою реалізації їх повноважень та завдань визначених законодавством.

При цьому слід враховувати, що обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, яким виступає відповідач та які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер. Висновки, викладені у рішенні за результатами розгляду скарг, не породжують обов`язкових юридичних наслідків для позивача.

Крім того, вказана позовна вимога охоплюється визнанням протиправним та скасуванням податкового повідомлення-рішення від 22.07.2021 № 3697/25010705 про застосування фінансових санкцій у вигляду штрафу в розмірі 148558,80 грн, тобто порушені права позивача вже захищені судом.

Колегія суддів вказує, що апеляційна скарга не містить будь-яких доводів чи доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та доводили правомірність дій відповідача.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Решта доводів учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2022 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя І.В. Федотов

Суддя О.В. Епель