Постанова

від 08.12.2022 по справі 813/2745/14

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 813/2745/14 пров. № А/857/13816/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді :Кухтея Р.В.,

суддів :Носа С.П., Іщук Л.П.,

з участю секретаря судового засідання: Кахнич Г.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року про відстрочення виконання судового рішення (постановлену головуючою-суддею Братичак У.В., час постановлення ухвали 16 год 25 хв у Львові) у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Державного підприємства «Угерський спиртовий завод» про стягнення коштів,

в с т а н о в и в :

У квітні 2014 року Стрийська ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області звернулася в суд із адміністративним позовом до ДП «Угерський спиртовий завод», в якому просила стягнути кошти з рахунків у банках платника податків на суму податкового боргу в розмірі 62906896,32 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25.04.2014 позовні вимоги були задоволені повністю.

07.09.2022 на адресу суду надійшла заява ДП «Угерський спиртовий завод» про відстрочення виконання постанови суду від 25.04.2014 по справі №813/2745/14, в обґрунтування якої заявник посилається на скрутне фінансове становище, що значно утруднює виконання судового рішення та унеможливлює погасити борг одним платежем. Зазначає, що підприємство працювало з перебоями, що не надало можливості для отримання необхідних коштів, що є обставинами, які ускладнюють погашення податкового боргу за минулі періоди по даній адміністративній справі.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13.09.2022 заяву ДП «Угерський спиртовий завод» задоволено повністю. Відстрочено виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 25.04.2014 по справі №813/2745/14 за позовом ГУ ДПС у Львівській області до ДП «Угерський спиртовий завод» про стягнення коштів для погашення податкового боргу строком на один рік з дати набрання законної сили даної ухвали.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ГУ ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить її скасувати та прийняти постанову, якою відмовити ДП «Угерський спиртовий завод» у задоволенні заяви.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає про відсутність правових підстав для відстрочення виконання рішення від 25.04.2014, оскільки ДП «Угерський спиртовий завод» у період з 2014 по 2022 року неодноразово звертався до суду із заявою про відстрочення виконання вказаної постанови. Однак, заявник не виконав свого обов`язку щодо погашення податкового боргу станом і на сьогодні. Вказує, що Підприємство ухиляється таким чином від виконання рішення суду та не шукає жодних способів для погашення заборгованості.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу заявник просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача Паїк М.В., яка підтримала апеляційну скаргу, представника відповідача Кецко В.Я., який заперечив проти її задоволення, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Задовольняючи заяву ДП «Угерський спиртовий завод» про відстрочення виконання постанови від 25.04.2022, суд першої інстанції виходив з того, що на сьогодні підприємство не набуло відповідного фінансового показника прибутковості для можливості підтримувати виробничий процес, сплачувати поточні обов`язкові платежі і одночасно погашати суми податкового боргу за минулі періоди у великих розмірах. Вказані обставини на переконання суду є такими, що істотно ускладнюють виконання судового рішення, а відстрочення його виконання матиме важливе значення для відновлення господарської діяльності підприємства та надасть в подальшому можливість отримувати кошти для погашення суми податкового боргу.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1291 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Відповідно до ч.1 ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Частиною першою статті 378 КАС України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно ч.3 ст.378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Тобто підставою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим адміністративним судом способом. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи.

Разом з тим, під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність виключних обставин, які є об`єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами.

Як підставу для звернення з заявою до суду відповідач вказав скрутне матеріальне становище заявника.

При цьому, колегія суддів зазначає, що питання розстрочення або відстрочення виконання рішення суду знаходяться в площинні процесуального права. Разом із тим підстави, а саме наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), залежать від предмету спору, у межах спірних правовідносин.

Положеннями статті 5 ПК України, яка встановлює співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами, визначено пріоритет понять, правил, термінів та положень цьогоКодексу, для регулювання відносин оподаткування.

Відповідно до статті 100 ПК України, правила розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків є спеціальними нормами щодо доказів як підстав для відстрочення податкового боргу (пункт 100.5 Податкового кодексу України) та порядку погашення податкового боргу (пункт 100.7 Податкового кодексу України).

При цьому, відповідно до пунктів 100.4 і 100.5 статті 100 ПК України, постановою Кабінету Міністрів України №1235 від 27.12.2010 затверджено Перелік обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що в даному випадку положеннями КАС України передбачено підстави відстрочення боргового зобов`язання судом, однак вказані підстави не є вичерпними та мають застосовуватися в сукупності з нормами матеріального права, оскільки положеннями НК України, а саме статтею 100, врегульовано загальні підстави відстрочення грошового зобов`язання чи податкового боргу.

Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.12.2019 по справі №2а/0570/6531/2011, від 30.01.2020 по справі №819/150/17.

Основною обставиною, що ускладнює виконання судового рішення, на яку посилається відповідач, є відсутність коштів.

Судом встановлено, що ДП «Угерський спиртовий завод» є комерційним державним підприємство. Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

При цьому, з матеріалів справи видно, що підприємство майже сім років не здійснювало господарську діяльність за наслідками заходів реорганізації на підставі постанови Кабінету Міністрів України №672 від 28.07.2010 «Про утворення Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості». Фактично, з листопада 2016 року відновлено господарську діяльність підприємства на підставі наказу №16 від 10.11.2016 «Про відновлення виробництва».

Колегія суддів враховує, що з моменту відновлення господарської діяльності по даний час підприємство здійснює виробництво лише технічних рідин, а саме : здійснює виробництво розріджувача органічного для лаків, фарб та розчинників «РОЛФ» згідно ТУ У 24.6-00374733.003-2004, засобу проти обмерзання «Зима-У» згідно з ТУ У 24.1-003374733:002-2004.

Впродовж 2021 року та 1-го кварталу 2022 року підприємство працює з перебоями у зв`язку із зупинкою заводу та через обмеження реалізації продукції.

На підтвердження обґрунтованості заяви про відстрочення виконання судового рішення та складного матеріального становища до матеріалів справи заявником надано наступні копії документів : наказ №311 від 29.10.2021 «Про встановлення простою в структурних підрозділах підприємства» з 01.11.2021 знову було встановлено простій в підрозділах основного виробництва; наказ №321 від 15.11.2021 «Про встановлення простою в структурних підрозділах підприємства» з 16.11.2021 знову було встановлено простій в підрозділах основного виробництва; наказ №344 від 03.12.2021 «Про встановлення простою в структурних підрозділах підприємства» з 06.12.2021 встановлювався простій в підрозділах основного виробництва; наказ №353 від 14.12.2021 «Про встановлення простою в структурних підрозділах підприємства» з 06.12.2021 встановлювався простій в підрозділах основного виробництва; наказ №01 від 04.01.2022 «Про запровадження неповного тижня та змін у режимі робочого часу» з 11.01.2022 запроваджувався неповний робочий час (неповний робочий тиждень) для працівників підприємства з тривалістю робочого тижня - 1 робочий день, вівторок; наказ №21 від 25.02.2022 «Про встановлення простою в структурних підрозділах підприємства» у зв`язку з актом збройної агресії Російської федерації проти України, введенням по всій території України воєнного стану та зупинкою заводу через обмеження реалізації продукції встановлено простій з 01.03.2022 для працівників підприємства.

Крім того, на обґрунтування фінансового стану підприємства, що дає підстави для відстрочення виконання судового рішення заявник надав звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2021 рік, згідно з яким чистий фінансовий результат (чистий прибуток (код. рядка 2350) відображено нульовим показником. При цьому, Порядком відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №128 від 23.02.2011 (далі - Порядок) з 2020 року встановлено норматив відрахувань частини чистого прибутку до державного бюджету державними унітарними підприємствами та об`єднаннями у розмірі 80 %.

Суд першої інстанції вірно врахував те, що підприємство не вийшло на рівень прибутковості, а витрати з доходу скеровувалися переважно для підтримання поточної діяльності для нормального функціонування підприємства, для збереження робочих місць та виплати поточних обов`язкових платежів.

Як видно зі звіту про фінансові результати за перше півріччя 2022 року, за результатами діяльності підприємства за цей період чистий фінансовий результат (чистий прибуток (код. 2350) становив 230 тис.грн., чим підтверджується, що підприємство вийшло на мінімальний рівень прибутковості, що відповідно надає перспективу у послідовному погашенню існуючих податкових боргів.

Відповідно до звіту про фінансові результати за 2021 рік основними елементами операційних витрат були матеріальні витрати (сировина, матеріали, тощо) (код. 2500), що необхідне для реалізації та підтримки виробничого процесу, витрати на оплату праці (код 2505), відрахування на соціальні заходи (код. 2510) та інші оперативні витрати (світло, газ, паливо, вода та ін.) (код.2520).

Колегія суддів також враховує, що у 2021 році підприємство сплачувало грошові кошти для забезпечення першочергових платежів, а саме: на заробітну плату - 12095, 14 тис. грн, на ЄСВ - 2323,02 тис. грн., на військовий збір - 177,5 тис. грн., а також на виконання поточних податкових зобов`язань.

За перше півріччя 2022 року підприємство сплачувало грошові кошти для забезпечення першочергових платежів, а саме: на заробітну плату - 7722,76 тис. грн., на ЄСВ - 1830,16 тис. грн., на військовий збір - 115,45 тис. грн., а також на виконання поточних податкових зобов`язань.

Таким чином, суд першої інстанції вірно врахував, що на сьогодні підприємство не набуло відповідного фінансового показника прибутковості для можливості підтримувати виробничий процес, сплачувати поточні обов`язкові платежі і одночасно погашати суми податкового боргу за минулі періоди у великих розмірах.

Оцінивши надані заявником докази, дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що наведені доводи заявника підтверджують ускладнення виконання судового рішення, а відстрочення його виконання матиме важливе значення для виконання рішення суду.

З огляду на вищенаведене та зазначені в поданій заяві про відстрочення виконання судового рішення обставини, які в сукупності з встановленими обставинами свідчать про скрутне фінансове становище заявника, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність об`єктивних обставин, які ускладнюють виконання судового рішення та підтверджують те, що заявник не має можливості виконати рішення суду.

Таким чином, враховуючи підстави, на які посилається заявник щодо відстрочення виконання судового рішення, з метою дотримання розумного балансу між інтересами позивача та реальними можливостями Державного підприємства погасити заборгованість, а також з огляду на те, що боржник належним чином підтвердив факт перебування у важкому фінансовому становищі, не уникає виконання рішення, а навпаки, шукає способи погашення заборгованості, що, у свою чергу, є виявом добросовісності намірів заявника по виконанню зобов`язань щодо сплати заборгованості, суд першої інстанції вірно вважав, що є наявними підстави для задоволення заяви та відстрочення судового рішення строком на один рік з дати його винесення.

Отже, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які ґрунтуються на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

Керуючись ст.ст.308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року про відстрочення виконання судового рішення по справі №813/2745/14 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. П. Нос Л. П. Іщук Повне судове рішення складено 19.12.2022