Постанова

від 19.12.2023 по справі 813/2745/14

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2023 рокуЛьвівСправа № 813/2745/14 пров. № А/857/16928/23Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Кузьмича С.М., Улицького В.З.,

при секретарі судового засідання: Юник А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2023 року про відстрочення виконання судового рішення у справі №813/2745/14 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Державного підприємство «Угерський спиртовий завод» про стягнення заборгованості (головуючий суддя першої інстанції Братичак У.В., час ухвалення - 14.00 год., місце ухвалення м. Львів, дата складання повного тексту 12.09.2023),-

В С Т А Н О В И В:

04.09.2023 на розгляд суду надійшла заява Державного підприємства «Угерський спиртовий завод» про відстрочення виконання судового рішення від 25.04.2014 у справі №813/2745/14.

В обґрунтування заяви заявник посилається на скрутне фінансове становище, що значно утруднює виконання судового рішення та унеможливлює погасити борг одним платежем. Зазначає, що підприємство працювало з перебоями, що не надало можливості для отримання необхідних коштів, що є обставинами, що ускладнюють погашення податкового боргу за минулі періоди по даній адміністративній справі. Відтак, з метою збереження трудового колективу підприємства, досягнення відповідних фінансових показників для реалізації послідовного погашення податкового боргу, заявник вважає, що вкрай необхідне відстрочення виконання судового рішення. Більш того, на даний час першочерговим є вирішення питання щодо виплати заробітної плати працівникам підприємства та сплата поточних зобов`язань. Ненадання на даний час відстрочення судового рішення призведе до зупинення господарської діяльності підприємства, яке на даному етапі має перспективу зросту прибутковості, до накопичення нових боргів та поставить під питання подальше існування підприємства. З огляду на наведені обставини та приписи ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), Державне підприємство «Угерський спиртовий завод» просить задовольнити заяву та відстрочити виконання постанови суду від 25.04.2014 у справі №813/2745/14 строком на один рік, починаючи з 14.09.2023.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2023 року заяву Державного підприємства «Угерський спиртовий завод» про відстрочення виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 25.04.2014 у справі №813/2745/14 задоволено. Відстрочено виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 25.04.2014 у справі №813/2745/14 за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Державного підприємства «Угерський спиртовий завод» про стягнення коштів для погашення податкового боргу строком на один рік, починаючи з 14.09.2023.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, позивачем подана Головне управління ДПС у Львівській області вважає, що ухвала Львівського окружного адміністративного суду від 08.09.2023 року у справі № 813/2745/14 прийнята з неправильним та неповним дослідженням доказів і встановленням обставин у справі та неправильним застосуванням норм права (як матеріального так і процесуального), є незаконною та необґрунтованою та підлягає скасуванню.

Апелянт зазначає, що відповідач декілька разів скористався своїм правом щодо відстрочення виконання рішення суду, тобто платник податків у період із 2014 по 2023 рік неодноразово звертався до суду із заявою про відстрочення виконання постанови суду від 25.04.2014 у справі №813/2745/14.

Також зазначає, що замість сплачувати податковий борг по даній справі, платник звертається до суду про відстрочку виконання рішення суду та сплачує проценти за відстрочку, які за 8 років становлять значну суму, що свідчить про недоцільність затягування сплати вищезазначеного податкового боргу.

Крім цього, апелянт зазначає, що на дату звернення заявника із черговою заявою про відстрочення виконання судового рішення у цій справі, визначений нормами ч. 5 ст. 378 КАС України строк закінчився.

Вважає, що фактичні обставини справи свідчать про те, що заявник не виконав свого обов`язку щодо погашення податкового боргу станом і на сьогоднішній день (рішення суду про стягнення набрало законної сили у 2014 році).

З огляду на це ГУ ДПС у Львівській області вважає, що ДП «Угерський спиртовий завод» ухиляється від виконання рішення суду та уникає його виконання, не шукає жодних способів для погашення заборгованості, що в свою чергу несе втрати до бюджету.

З урахуванням наведеного просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та хвалити нове рішення, яким в задоволенні заяву про відстрочення виконання судового рішення відмовити.

Відповідачем поданий відзив на апеляційну скаргу позивача, суть якого зводиться до того, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, прийнятою з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи.

У судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник позивача апеляційну скаргу підтримав з підстав наведених у ній та просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення відмовити.

Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечив, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом установлено та з матеріалів справи слідує, що Львівським окружним адміністративним судом 25.04.2014 винесено постанову у справі №813/2745/14, якою задоволено позов Стрийської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Львівській області до ДП «Угерський спиртовий завод» про стягнення коштів в сумі 62906896,32 грн.

Ухвалою суду від 13.09.2022 відстрочено виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 25.04.2014 у справі №813/2745/14 строком на один рік з дати набрання законної сили даної ухвали.

Суд першої інстанції заяву відповідача задовольнив з підстав дотримання розумного балансу між інтересами стягувача та реальними можливостями боржника погасити борг, з огляду на критичне фінансове становище підприємства та відсутність підстав ставити під сумнів намір заявника виконувати судове рішення в майбутньому.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Частиною третьою статті 378 КАС України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з частиною четвертою статті 378 КАС України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Відстрочення чи розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.12.2019 року у справі №2а/0570/6531/2011, постанові від 30.01.2020 у справі № 819/150/17.

Судом встановлено та з матеріалів справи, що Державне підприємство «Угерський спиртовий завод» є комерційним державним підприємство. Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Як встановлено з матеріалів справи, підприємство майже сім років не здійснювало господарську діяльність за наслідками заходів реорганізації на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 №672 «Про утворення Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості». Фактично, з листопада 2016 року відновлено господарську діяльність підприємства на підставі наказу №16 від 10.11.2016 «Про відновлення виробництва».

Незважаючи на відновлення господарської діяльності, підприємство і надалі працює з перебоями у зв`язку із зупинкою заводу та через обмеження реалізації продукції, внаслідок чого приймалося рішення у формі наказу №87 від 07.04.2023 про переведення працівників виробництва на п`ятиденний робочий тиждень.

Згідно звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за перше півріччя 2023 року вбачається, що за результатом діяльності підприємства за цей період фінансовий результат до оподаткування (код рядка 2290) становив 380 тис. грн., чистий фінансовий результат (чистий прибуток (код рядка 2350) становив 380 тис. грн., чим підтверджується, що підприємство вийшло на мінімальний рівень прибутковості, що відповідно надає перспективу у послідовному погашенню існуючих податкових боргів.

Також судом встановлено, що заявник впродовж 2023 року здійснив погашення податкового боргу на виконання даного рішення суду та інших судових рішень, а саме :

по справі №813/2745/14 - 50000,00 грн., згідно платіжної інструкції №8238 від 10.08.2023;

по справі №823/7745/14 - 50000,00 грн., згідно платіжної інструкції №7661 від 15.05.2023; 50 000,00 грн. згідно платіжної інструкції №7758 від 24.05.2023; 100000,00 грн., згідно платіжної інструкції №7881 від 13.06.2023; 50000,00 грн. згідно платіжної інструкції №8034 від 06.07.2023; 50000,00 грн. згідно платіжної інструкції №8236 від 10.08.2023;

по справі №813/5456/14 - 50000,00 грн. згідно платіжної інструкції №7931 від 21.06.2023; 50000,00 грн. згідно платіжної інструкції №8033 від 06.07.2023, 50000,00 грн., згідно платіжної інструкції №8237 від 10.08.2023, що вказує на реальний намір заявника виконувати рішення суду.

Також судом встановлено, що у жовтні 2022 року позивачем було самостійно зараховано сплачені заявником суми податку на додану вартість у розмірі 860975,00 грн. (згідно платіжних доручень №6389 від 18.10.2022, №6374 від 13.10.2022) на погашення податкового боргу за минулі періоди по іншій справі №813/6339/13-а.

Тобто, сплачені заявником копти на бюджетний рахунок по ПДВ були переадресовані на погашення боргу за минулі періоди, що підтверджуються також листом заявника від 18.01.2023 №18/01 та інформацією із електронного кабінету платника податків, внаслідок чого, у заявника виникли в подальшому додаткові податкові навантаження.

Водночас відповідно до Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 № 138, з 01.01.2020 встановлено норматив відрахувань частини чистого прибутку до державного бюджету державними унітарними підприємствами та об`єднаннями у розмірі 80%. Так, з копії розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за перше півріччя 2023 року чистий прибуток, що підлягає сплаті державі становить 244000,00 грн., яку підприємство сплатило згідно платіжного доручення №8242 від 10.08.2023. Окрім цього, решта залишку суми від фінансового результату підлягає оподаткуванню та сплаті в бюджет (18% суми 244 тис. грн.), яку також сплачено.

Як вбачається із звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за перше півріччя 2023 року, основними елементами операційних витрат були матеріальні витрати (код 2500) (сировина, матеріали, тощо), витрати на оплату праці (код 2505), відрахування на соціальні заходи (код 2510), інші оперативні витрати (код 2520) (світло, паливо, вода, ін.).

Матеріали заяви також містять копії оборотно-сальдових відомостей по рахунках 6424, 65, 661, 6411 за І півріччя 2023 року, згідно яких бачимо, що у зазначений період підприємство сплачувало грошові кошти для забезпечення першочергових платежів, а саме: на заробітку плату 8900,1 тис. грн., на військовий збір 117,6 тис. грн., на ЄСВ 2056,77 тис. грн., на ПДФО 1550,13 тис. грн., а також виконання поточних податкових зобов`язань.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції вірно висновував, що підприємство не вийшло на рівень прибутковості та витрати з доходу скеровувалися переважно для підтримання поточної діяльності для нормального функціонування підприємства, для збереження робочих місць та виплати поточних обов`язкових платежів.

З урахуванням наведених вище обставин справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що вказані вище обставини є такими, що істотно ускладнюють виконання судового рішення, а відстрочення його виконання матиме важливе значення для відновлення господарської діяльності підприємства та надасть в подальшому можливість отримувати кошти для погашення суми податкового боргу.

Що стосується доводів апелянта про те, що на дату звернення заявника із черговою заявою про відстрочення виконання судового рішення у цій справі, визначений нормами ч. 5 ст. 378 КАС України строк закінчився, то апеляційний суд зазначає наступне.

Постанова Львівського окружного адміністративного суду від 25.04.2014 у справі №813/2745/14 була прийнята до внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України (до грудня 2017 року).

На цей час діяли приписи статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої не було передбачено жодних обмежень щодо строків відстрочення та розстрочення виконання судового рішення.

В свою чергу, приписи частини 5 статті 378 КАС України набрали чинності 15 грудня 2017 року, які погіршили становище боржника та обмежили можливість однією ухвалою суду відстрочувати (розстрочувати) виконання судового рішення більше одного року. При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Апеляційний суд повторно зазначає, що Державне підприємство «Угерський спиртовий завод» являється комерційним державним підприємством. Майно Підприємства є державною власністю і закріплене за ним на праві господарського відання. Тобто, суб`єкт господарювання є не приватним, а державним, яке має у віданні майно державної власності та який в даному випадку має сплатити на користь держави податковий борг.

Також, при вирішенні даної справи слід врахувати цю обставину, що на час воєнного стану функціонування підприємства необхідне для забезпечення населення Стрийського району роботою та для продовження сплати поточних податкових зобов`язань в бюджет.

Крім цього, загальна сума, яка підлягає стягненню на виконання рішення суду, з урахуванням показників діяльності підприємства є значною для нього та може призвести до тяжких фінансових наслідків, в тому числі негативно відобразитися на роботі всього підприємства.

Відстрочення виконання не призводить до невиконання рішення суду, а навпаки створює умови для його добровільного виконання боржником з урахуванням його реального майнового стану.

Щодо покликань апелянта на судову практику, то така на думку апеляційного не може враховуватись, оскільки стосується інших обставин щодо розстрочення виконання судового рішення, при винесені судового рішення по іншій справі.

Відтак, дослідивши долучені заявником докази, з метою дотримання розумного балансу між інтересами стягувача та реальними можливостями боржника погасити борг, з огляду на критичне фінансове становище підприємства, при цьому відсутність підстав ставити під сумнів намір заявника виконувати судове рішення в майбутньому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що є підстави для задоволення вказаної заяви та відстрочення виконання рішення суду.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування ухвали суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2023 року про відстрочення виконання судового рішення у справі №813/2745/14 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді С. М. Кузьмич В. З. Улицький Повне судове рішення складено 27.12.2023