Ухвала

від 19.12.2022 по справі 420/1351/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

19 грудня 2022 року

м. Київ

справа №420/1351/20

адміністративне провадження № К/990/28781/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Коваленко Н.В.,

суддів: Стрелець Т.Г., Чиркіна С.М.,

перевіривши касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства юстиції України, Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року у справі за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства юстиції України, Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Фролової Руслани Валеріївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛАБА» про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

У лютому 2020 року заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства юстиції України, Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив:

- визнати протиправними дії державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Фролової Р.В. щодо прийняття рішення про внесення змін до запису про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 21 червня 2019 року, за індексним номером 47449522 щодо об`єкту нерухомо майна з реєстраційним номером 1452185451101 в частині зміни площі об`єкту нерухомого майна, а саме: нежитлових будівель та споруд з 8556,5 кв.м. на 12202,2 кв.м;

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Фролової Р.В. про внесення змін до запису про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 21 червня 2019 року за індексним номером 47449522 щодо об`єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 1452185451101.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року адміністративний позов заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства юстиції України, Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради задоволено повністю.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛАБА» задоволено частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року по справі №420/1351/20 скасовано.

Провадження у справі №420/1351/20 за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства юстиції України, Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Фролової Руслани Валеріївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛАБА» про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення закрито.

Роз`яснено, що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду, та позивач має право протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови звернутися до суду із заявою про направлення даної справи за встановленою юрисдикцією.

Не погоджуючись із прийнятою постановою, заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства юстиції України, Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Згідно з інформацією на конверті касаційна скарга направлена до Верховного Суду 19 жовтня 2022 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2022 року касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом зазначення обґрунтувань підстав касаційного оскарження відповідно до частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

На виконання ухвали Верховного Суду від 07 листопада 2022 року скаржник подав заяву про усунення недоліків касаційної скарги.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, Верховний Суд виходить із такого.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку із діями приватного нотаріуса Фролової Р.В. щодо внесення змін до запису про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 21 червня 2019 року за індексним номером 47449522 щодо об`єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 1452185451101.

Розгляд справи у суді першої інстанції відбувався за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до положень пункту 8 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Приписами частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

При касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Таким чином, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Обгрунтовуючи підставами касаційного оскарження, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що цей спір не є публічно-правовим, а судом першої інстанції було порушено правила предметної юрисдикції, регламентовані статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України, та помилково застосовано пункт 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Скаржник наголошує, що прокурор у даному спорі не оскаржує право власності ТОВ «АЛАБА» на об`єкт нерухомого майна, а оскаржує саме дії державного реєстратора, якими протиправно внесено зміни до площі об`єкту нерухомого майна, тобто виключно його технічної характеристики.

Таким чином, на думку скаржника, позовні вимоги прокурора спрямовані на захист немайнових інтересів держави у сфері гарантування останньою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, внесення відомостей до Державного реєстру речових прав виключно на підставах та в порядку, визначених Законом, та не пов`язані із захистом речового права.

Посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Однак Суд вважає необґрунтованими доводи скаржника щодо відсутності висновку Верховного Суду, оскільки Верховний Суд вже висловив свою правову позицію стосовно спірного у цій справі питання.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово викладала висновки щодо питання предметної юрисдикції у спорах, що виникли з подібних правовідносин, на які послався і суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові, зокрема, у постанові від 29 травня 2019 року №815/4063/15:

«З наведеного можна зробити висновок, що правовідносини у сфері державної реєстрації виникають виключно між суб`єктом звернення за вчиненням реєстраційних дій як власником або володільцем майна та державним реєстратором як суб`єктом, уповноваженим на здійснення реєстраційних дій. При цьому, правовідносини, які виникають між цими суб`єктами, носять публічний характер, оскільки мають на меті підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно.

Разом з цим, якщо внаслідок посвідчення набуття, переходу або припинення речового права особою шляхом вчинення певних реєстраційних дій на майно порушуються права та/або інтереси інших осіб публічного або приватного права, то правовідносини втрачають публічний характер.

Оскільки метою оскарження реєстраційних дій особою, яка уважає, що вчиненими стосовно власника або володільця майна реєстраційними діями порушено її права та/або інтереси, є припинення такого набутого речового права, то спір набуває приватноправового характеру».

Разом з тим, доводи скаржника, що суд апеляційної інстанції помилково застосував до справи №420/1351/20 правові висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №815/4063/15, оскільки правовідносини у вказаних справа не є подібними, Суд оцінює критично з огляду на те, що зазначені висновки Великої Палати Верховного Суду мають загальний характер і є застосовними до цієї справи, де також прокурор звернувся за захистом інтересів держави до реєстратора з вимогою визнати протиправними реєстраційні дії щодо майна, яке належить третій особі. При цьому реєстратор не мав публічно-правових відносин з органами публічної влади, в інтересах яких позивач звернувся до суду.

Крім того, у постанові від 21 лютого 2022 року у справі №420/295/20 за позовом Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі: Одеської обласної державної адміністрації; Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини; Міністерства юстиції України; Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , державного реєстратора Коноплянської сільської ради Іванівського району Одеської області Мельничука Володимира Олександровича про визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію права власності на нежитлові приміщення, Верховний Суд зазначив:

«Як вбачається з матеріалів справи, прокурор просив визнати протиправним та скасувати численні рішення державного реєстратора Мельничука Володимира Олександровича про реєстрацію права власності на нерухоме майно за ОСОБА_3 та зобов`язання останнього власними силами і за власний рахунок привести у попередній стан самовільно реконструйовані нежитлові приміщення № 2/1, 2/2, 2/3, 2/4 по АДРЕСА_1 у житлову квартиру АДРЕСА_1 відповідно до технічного паспорта від 19.11.2012, виданого КП ОМБТІ та РОН на ім`я ОСОБА_4 .

Спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки реєстратор, приймаючи оскаржувані рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, не мав публічно-правових відносин з особами, в інтересах яких позивач звернувся до суду. Оскаржуване рішення про державну реєстрацію стосувалось реєстрації прав інших осіб ( ОСОБА_3 ), а не позивачів.

Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора як відповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні прав) у спорі не змінює його приватноправового характеру.

Ураховуючи те, що позовні вимоги в цій справі є похідними при вирішенні судом питання щодо правомірності набуття особами права власності на спірне майно і можуть впливати на майнові права та інтереси цих осіб, незважаючи на участь у спорі суб`єкта владних повноважень, колегія суддів дійшла висновку про те, що цей спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства».

Вказані висновки Верховного Суду були враховані судом апеляційної інстанції при розгляді справи №320/5787/21.

Касаційна скарга не містить інших підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, скаржник в касаційній скарзі фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судом у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Враховуючи, що суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до висновку Верховного Суду, то у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтями 248, 328, 333, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства юстиції України, Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року у справі за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства юстиції України, Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Фролової Руслани Валеріївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛАБА» про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення.

2. Надіслати заступнику прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства юстиції України, Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Суддя Т.Г. Стрелець

Суддя С.М. Чиркін