Ухвала

від 19.12.2022 по справі 580/5347/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 580/5347/21

адміністративне провадження № К/990/34065/22

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20.01.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 у справі №580/5347/21 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Іскра» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій,

УСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Іскра» звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень:

- №2531/2300070210 від 02.04.2021, яким зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 292032,00грн;

- №2532/2300070210 від 02.04.2021, яким визначено штраф в сумі 14465,56грн зі сплати податку на додану вартість;

- №2533/2300070210 від 02.04.2021, яким визначено суму штрафних санкцій зі сплати акцизного податку за неподання податкових декларацій з акцизного податку в сумі 8500,00грн;

- №2534/2300070210 від 02.04.2021, яким застосовано штрафні санкції зі сплати акцизного податку в суму 232386,86грн;

- №2535/2300070210 від 02.04.2021, яким застосовано штрафні санкції у сумі 181560,00грн за неподання до контролюючого органу повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням;

- №2537/2300070210 від 02.04.2021, яким застосовано штрафні санкції в сумі 1020,00грн за подання з порушенням в частині повноти та достовірності відображення інформації в податковому розрахунку та достовірності відображення інформації в податковому розрахунку за формою №1-ДФ;

- №2530/2300070210 від 30.06.2021, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 5043346,00грн, в т.ч. 4584860,00грн основного платежу та 458486,00грн штрафних санкцій;

- №5209/2300071316 від 01.07.2021, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору в сумі 4827,59грн, в т.ч. 3067,88грн основного платежу, 306,79грн штрафних санкцій, 1452,92грн пені;

- №5210/2300071316 від 01.07.2021, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 70647,70грн, в т.ч. 44895,83грн основного платежу, 4489,58грн штрафних санкцій, 21262,29грн пені;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №2527/2300071316 (дата прийняття рішення відсутня), яким до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Іскра» застосовано штрафні санкції в сумі 3301,35грн.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20.01.2022 адміністративний позов задоволено частково.

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №2531/2300070210 від 02.04.2021 на суму 292032,00грн частково, в сумі 86999,00грн;

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №2532/2300070210 від 02.04.2021 на суму 14465,56грн;

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №2533/2300070210 від 02.04.2021 на суму 8500,00грн;

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №2534/2300070210 від 02.04.2021 на суму 232385,86грн;

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №2530/2300070210 від 30.06.2021 на суму 5043346,00грн;

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №5209/2300071316 від 01.07.2021 на суму 4827,59грн;

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №5210/2300071316 від 01.07.2021 на суму 70647,70грн;

- визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску №2527/2300071316 на суму 3301,35грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Ухвалено стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Іскра» судові витрати зі сплати судового збору у сумі 38834,73грн.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2022, скасовано рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20.01.2022 в частині задоволених позовних вимог щодо податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області №2531/2300070210 від 02.04.2021 та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області №2531/2300070210 від 02.04.2021. Змінено розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Черкаській області 01.12.2022 звернулося з касаційною скаргою та заявою про поновлення строку на касаційне оскарження до Верховного Суду.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.

Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на його думку, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

З аналізу вищевказаних положень суд дійшов висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 цього Кодексу, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У касаційній скарзі відповідач визначає підставою касаційного оскарження пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій не врахований висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду від 09.06.2021 у справі №560/3868/19.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що касаційна скарга в частині наведених у ній вимог містить виклад фактичних обставини справи, висновки встановлених податковим органом порушень, цитування норм податкового законодавства, які регулюють спірні правовідносини без наведення обґрунтування неправильного застосування судами норм права у взаємозв`язку із тими висновками, які стали підставою для задоволення позову. Крім того, касаційна скарга не містить доводів щодо помилковості врахування інших висновків Верховного Суду судами першої та апеляційної інстанцій. Також, висновок Верховного Суду наведений відповідачем без врахування подібності правовідносин.

Суд звертає увагу на те, що у випадку посилання скаржником на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження, скаржнику необхідно зазначити конкретну норму, яку застосував суд апеляційної інстанції без врахування висновку щодо застосування цієї норми права у саме подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, з посиланням на конкретну постанову Верховного Суду, у якій такий висновок викладено, враховуючи подібність правовідносин.

Подібність правовідносин означає, зокрема подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.

Також у касаційній скарзі відповідач визначає підставою касаційного оскарження пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, тобто, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу; якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу (пункт 1 частини другої статті 353 КАС України).

Суд звертає увагу на те, що якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Застосування пункту 1 частини другої статті 353 КАС України, як підстави касаційного оскарження, можливе за умови обґрунтованості підстав передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу.

Отже, оскільки відповідач належним чином не обґрунтовує підстави оскарження судових рішень відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскарження з підстав відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України, як окремої підстави, не вбачається за можливе.

З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 №460-IX, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Таким чином касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Враховуючи те, що скаржником у касаційній скарзі не зазначено передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для оскарження судових рішень в касаційному порядку, суд дійшов висновку, що така скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню особі, яка її подала.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.

Керуючись пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20.01.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 у справі №580/5347/21 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Іскра» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій повернути особі, яка її подала.

Надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги учасникам справи, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами скаржнику.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяВ.В. Хохуляк