Ухвала

від 19.12.2022 по справі 2-78/2010

НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 2-78/2010

провадження № 6/631/25/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2022 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі :

головуючого судді Трояновської Т. М.,

за участю секретаря судового засідання Тиндик С.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення Нововодолазького районного суду Харківської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Нововодолазький відділ державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Акціонерне комерційне товариство «Укрсоцбанк», про скасування тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України,

В С Т А Н О В И В:

До Нововодолазького районного суду Харківської області засобами поштового зв`язку надійшла заява ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, в якій останній просить скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, застосоване відносно нього відповідно до ухвали Нововодолазького районного суду Харківської області від 23 січня 2012 року.

В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 посилається на те, що на виконанні у Нововодолазькому відділі державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) перебувало виконавче провадження № 19583014 з примусового виконання виконавчого листа від 24 лютого 2010 року, виданого на підставі рішення Нововодолазького районного суду Харківської області по цивільній справі № 2-78 за позовною заявою Акціонерного комерційного банку «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про сятгнення заборгованість у розмірі 149889 гривень 14 копійок.

В рамкахвказаного виконавчогопровадження,окрім іншихвиконавчих дій,державний виконавецьВідділу державноївиконавчої служби звертався до Нововодолазького районного суду Харківської області з поданням про тимчасове обмеження боржника, яким є заявник, у праві виїзду за межі України.

23 січня 2012 року Нововодолазьким районним судом Харківської області було постановлено ухвалу про тимчасове обмеження права виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , до виконанням ним зобов`язань, покладених на нього, без вилучення паспортного документу.

16 серпня 2012 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувану у зв`язку з тим, що 06 серпня 2012 року до відділу надійшла заява від стягувача про повернення виконавчого документу згідно пункту 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження». Після чого стягувач не пред`явив виконавчий документ до виконання. 13 червня 2013 року державним виконавцем було винесено постанову про звільнення майна з-під арешту, так як боржником борг сплачено в повному обсязі. Виконавчий збір та витрати по виконавчому провадженню сплачені в повному обсязі.

Заявник, ОСОБА_1 , у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся відповідно до вимог статті 128 Цивільного процесуального кодексу України.

19 грудня 2022 року на адресу суду ОСОБА_1 надав заяву, що була зареєстрована за вхідним № 4312/22-вх., відповідно до якої просив суд заяву про скасування тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України задовольнити, розгляд справи провести за його відсутності.

Уповноважений представник Нововодолазького відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у судове засідання також не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялися відповідно до вимог статті 128 Цивільного процесуального кодексу України.

На адресу суду виконуюча обов`язки начальника Нововодолазького відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) І. Великородна направила заяву, що була зареєстрована за вхідним № 4265/22-вх. від 14 грудня 2022 року, відповідно до якої вказала, що в провадженні відділу державної виконавчої служби станом на 13 грудня 2022 року не перебувають виконавчі провадження, відкриті відносно ОСОБА_1 . Враховуючи наведене, просила суд заяву про скасування тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України розглянути за відсутності представника відділу.

Уповноважений представник Акціонерного комерційного банку «Укрсоцбанк» у судове засідання теж не з`явився хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся відповідно до вимог статті 128 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 6 статті 441Цивільного процесуального кодексу Українисуд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов`язкової участі державного (приватного) виконавця.

Приймаючи до уваги той факт, що судом створені необхідні умови для реалізації учасниками справи, своїх процесуальних прав на участь у розгляді справи в суді, враховуючи, що сторонами надані заяви про розгляд справи за їх відсутності, підстав для визнання явки учасників справи обов`язковою для надання особистих пояснень не має, суд вважає за можливе провести судове засідання без участі сторін.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався за відсутністю учасників справи, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали заяви, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності,встановивши дійсні правовідносини та відповідні їм норми матеріального та процесуального права, дійшов до таких висновків.

З матеріалів справи встановлено, що на виконанні у Нововодолазькому відділі державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) перебувало виконавче провадження № 19583014 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 24 лютого 2010 року Нововодолазьким районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , боргу в сумі 149889 гривень 14 копійок на користь Акціонерного комерційного банку «Укрсоцбанк».

Постановою головного державного виконавця Семенко А. А. від 04 червня 2010 року відкрито провадження щодо примусово виконання виконавчого листа № 2-78, виданого 24 лютого 2010 року Нововодолазьким районним судом Харківської області.

Згідно з пунктом 18 частини 3 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов`язання за рішенням.

При дослідженні матеріалів справи було встановлено, що Нововодолазьким районним судом Харківської області 23 січня 2012 року у справі № 6/2028/2/2012 постановлено ухвалу про тимчасове обмеження права виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 до виконанням ним зобов`язань, покладених на нього, без вилучення паспортного документу. Виконання даної ухвали суду було доручено Адміністрації державної прикордонної служби України.

Постановою про повернення виконавчого документу стягувану, винесеною 16 серпня 2012 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Нововодолазького районного управління юстиції Довгополим Ю. С., виконавчий лист № 2-78 від 24 лютого 2010 року про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , боргу в сумі 149889 гривень 14 копійок на користь Акціонерного комерційного банку «Укрсоцбанк» повернуто стягувачу згідно пункту 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження». Зі змісту вказаної постанови вбачається, що підставою для закінчення виконавчого провадження було те, що 06 серпня 2012 року до відділу державної виконавчої служби надійшла заява від стягувача про повернення виконавчого документу без виконання.

Крім того, постановою про звільнення майна боржника з-під арешту, винесеної 13 червня 2013 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Нововодолазького районного управління юстиції Шевченко О. М., звільнено з-під арешту нерухоме майно, на яке було накладено арешт відповідно до постанови від 04 червня 2010 року (зареєстрована в РРП за № 10440850) та виконавчого листа № 2-78 від 24 лютого 2010 року, виданого Нововодолазьким районним судом Харківської області (зареєстрована в РРП за № 9900291), що належить боржнику ОСОБА_1 .

Постановою головного державного виконавця Нововодолазького відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Замлєлою Ю. О. від 28 липня 2022 року про закінчення виконавчого провадження, виконавче провадження з примусового виконання постанови б/н від 25 липня 2022 року, виданої Нововодолазьким відділом державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про стягнення з ОСОБА_1 витрат виконавчого провадження в сумі 270 гривень 00 копійок закінчено.

Постановою головного державного виконавця Нововодолазького відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Замлєлою Ю. О. від 28 липня 2022 року про закінчення виконавчого провадження, виконавче провадження з примусового виконання постанови б/н від 25 липня 2022 року, виданої Нововодолазьким відділом державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 10% від суми боргу закінчено.

Вирішуючи порушене у заяві питання щодо скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України,суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 33 Конституції Україникожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

В силу статті 13 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.

Згідно зі статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Положеннями статті 313 Цивільного процесуального кодексу України регламентовано, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Спеціальним законом, який встановлює порядокздійснення правагромадян Українина виїздз Україниі в`їздв Україну,порядок оформленнядокументів длязакордонних поїздок,визначає випадкитимчасового обмеженняправа громадянна виїздз Україниі встановлюєпорядок розв`язанняспорів уцій сферіє ЗакономУкраїни від21січня 1994року № 3857-XII «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України».

У пункті 5 частини 1 статті 6 наведеного Закону України визначено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Вказаною статтею визначено вичерпний перелік підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, зокрема, коли громадянин України ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов`язань.

Так, у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виникає право у державного, приватного виконавця звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів (пункт 19 частини 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до частини 1 статті 441 Цивільного процесуального кодексу Українитимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення.

Як слідує зі змісту ухвали Нововодолазького районного суду Харківської області від 23 січня 2012 року у справі № 6/2028/2/2012 підставою для обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 було те, що останній ігнорує покладені на нього зобов`язання, не сплачує заборгованість та не здійснює будь-яких заходів, направлених на погашення боргу.

Частинами 5, 6, 7статті 441 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника. Суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов`язкової участі державного (приватного) виконавця. За результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Також слід враховувати, що «Інструкцією з організації примусового виконання рішень», затвердженоїнаказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року №512/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02квітня 2012року за№ 489/20802, передбачено дві підстави для зняття тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України в межах виконавчого провадження: 1) закінчення виконавчого провадження на підставі пунктів 1 3, 5 7, 9 12, 14, 15 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»; 2) скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України у разі погашення заборгованості зі сплати періодичних платежів у повному обсязі.

З аналізу зазначених норм слідує, що встановлене судом тимчасове обмеження у праві виїзду фізичної особи за межі України може бути скасовано, якщо відпала правова підстава для вжиття такого обмеження. Зокрема, у разі виконання рішення боржником у повному обсязі чи закінчення виконавчого провадження з інших підстав, передбачених частиною 1статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Тобто, скасування застосованих судом обмежень може мати місце у разі, якщо відпали підстави для застосування таких заходів, зокрема, досягнення переслідуваної мети гарантування повернення боргу, або виявлено обставини, які спростовували б критерій співмірності цілі втручання застосованим обмежувальним заходам, або інші обставини, які дають підстави для висновку про наявність на тепер таких факторів, що порушують справедливий баланс між правами людини та публічним інтересом, хоча при застосуванні таких заходів існувала обґрунтована виправданість втручання в здійснення особою права на свободу пересування.

Як булоуже зазначеновище, постановою про повернення виконавчого документу стягувачу, винесеною 16 серпня 2012 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Нововодолазького районного управління юстиції Довгополим Ю. С., виконавчий лист № 2-78 від 24 лютого 2010 року про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , боргу в сумі 149889 гривень 14 копійок на користь Акціонерного комерційного банку «Укрсоцбанк» повернуто стягувачу згідно пункту 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження.

Відповідно до частини 1 статі 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

За таких обставин, зважаючи на те, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України є спеціальною нормою, що застосовується на стадії виконання судових рішень, заявник довів, що на даний час виконавче провадження, в рамках якого було тимчасово обмежено боржника ОСОБА_1 , в праві виїзду за межі України, закінчено, а отже відпала правова підстава для обмеження його у праві виїзду за межі України, тому суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 в повному обсязі.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що навіть якщо міра, що обмежує свободу пересування особи є початково обґрунтованою, вона може стати неспіврозмірною й порушити права особи, якщо автоматично продовжується протягом тривалого часу (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Луордо проти Італії » (Luordo v. Italy), заява № 32190/96 § 96, ECHR 2003- IX), рішення Європейського Суду за справою «Фельдеш та Фельдешне Хайлік проти Угорщини» (Foldes and Foldesne Hajlik v. Hungary), заява № 41463/02. § 35, ECHR 2006).

Європейський суд з прав людини підкреслив, що у будь-якому випадку влада країни зобов`язана забезпечити те, що порушення права особи залишати його або її країну було від самого початку і протягом всієї тривалості - виправданим та пропорційним за будь-яких обставин.

Влада не може продовжувати на довготривалі строки заходи, що обмежують свободу пересування особи без регулярної перевірки їх обґрунтованості (згадуване вище рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рінер проти Болгарії», § 124 і згадуване вище рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фельдеш и Фельдешне Хайлик проти Угорщини», § 35). Така перевірка має, як правило, проводитися судами принаймні, в останній інстанції, оскільки вони забезпечують найкращі гарантії незалежності, неупередженості й законності процедури (рішення Європейського суду з прав людини від 25 січня 2007 року у справі «Сіссаніс проти Румунії», зава № 23468/02, § 70).

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що застосовуючи статтю 2 Протоколу 4 до Конвенції та практику Європейського суду з прав людини, які є джерелом права в Україні, суд зобов`язаний забезпечити, щоб порушення права особи залишати країну було виправданим та пропорційним за будь-яких обставин.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 2, 4, 10, 12, 13, 128, частиною 3 статті 211, статтями 223, 247, 259 260,268, 353 351, 441 Цивільного процесуального кодексу України,суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Нововодолазький відділ державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Акціонерне комерційне товариство «Укрсоцбанк», про скасування тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України задовольнити.

Скасувати тимчасове обмеження громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу, яке було застосоване ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 23 січня 2012 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження такої ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду та з інших поважних причин.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Копію ухвали, після набрання нею законної сили, направити до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України.

Суддя: Т. М. Трояновська