Постанова

від 15.11.2022 по справі 402/540/19

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 листопада 2022 року м. Кропивницький

справа № 402/540/19

провадження № 22-ц/4809/401/22

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Дуковського О.Л.

суддів: Дьомич Л.М., Письменного О.А.

з участю секретаря: Демешко Л.В.

Учасники справи:

позивач - Терновенко Роман Миколайовича , який представляє інтереси ОСОБА_2 ;

відповідач - ОСОБА_3 , інтереси якого представляє адвокат Логінов Костянтин Еварестовича;

відповідач - Грушківська сільська рада Благовіщенського району Кіровоградської області.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційними скаргами адвоката Терновенка Романа Миколайовича, який представляє інтереси ОСОБА_2 та адвоката Логінова Костянтина Еварестовича, який представляє інтереси ОСОБА_3 на рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 08 вересня 2020 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Грушківської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, у складі судді Ясінського Л.Ю.,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 та Грушківської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області про усунення перешкод у володінні та користуванні майном, визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування.

В обгрунтування позовних вимог зазначала, що їй на підставі свідоцтва про право власності від 07 вересня 2005 року, виданого Грушківською сільською радою Ульяновського району Кіровоградської області, належить нежитлова будівля - приміщення матеріального складу, загальною площею 1 568,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10 листопада 2018 року.

28 серпня 2018 року звернувшись з письмовою заявою до Грушківської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області про надання їй згоди на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею - 0,41 га для ведення особистого селянського господарства, на якій перебуває належне їй майно, отримала відповідь Грушківської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області від 26 вересня 2018 року про те, що за вказаною нею адресою відсутнє нерухоме майно, яке належить їй на праві приватної власності, земельна ділянка, що фактично знаходиться під належною їй будівлею приватизована громадянином ОСОБА_3 , їй присвоєна інша адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідно до відомостей Держгеокадастру в Благовіщенському районі Кіровоградської області ОСОБА_3 на підставі рішення двадцять сьомої сесії Грушківської сільської ради шостого скликання від 17 березня 2015 року за № 451 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , орієнтовною площею 1,3800 га, а рішенням Грушківської сільської ради № 463 від 02 червня 2015 року затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 1, 3800 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Зазначала, що оскільки до неї, як набувача нежитлової будівлі, відповідно до положень частини першої статті 377 ЦК України, перейшло право користування земельною ділянкою, то при затвердженні проекту землеустрою ОСОБА_3 щодо відведення земельної ділянки, яка перебуває у її користуванні необхідним було отримання її погодження, яке вона не надавала.

На спірній земельній ділянці ОСОБА_3 встановив ворота, які перекривають дорогу до внутрішньогосподарського двору та не дають їй можливості під`їзду до приміщення матеріального складу, чим чинить перешкоди у володінні та користуванні належним їй майном.

Просила:

усунути перешкоди у володінні та користуванні нежитловою будівлею, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та є її власністю, шляхом зобов`язання ОСОБА_3 за власний рахунок демонтувати ворота та огорожу, встановлені за адресою: АДРЕСА_2 , що перешкоджає вільному проїзду через територію внутрішньогосподарського двору до нежитлової будівлі (приміщення матеріального складу);

визнати недійсним рішення Грушківської сільської ради двадцять восьмої сесії шостого скликання № 463 від 02 червня 2015 року про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_3 загальною площею 1,3800 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , з подальшим виключенням відомостей з державного реєстру.

У червні 2019 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 , Грушківської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності.

В обґрунтування вимог зустрічного позову посилався на те, що право власності ОСОБА_2 на нежитлову будівлю загальною площею 1 568,8 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , набуте на підставі недійсного правовстановлюючого документа, оскільки Грушківською сільською радою 11 листопада 2003 року не приймалося рішення № 170 про оформлення права власності на приміщення матеріального складу за ОСОБА_2 , так як рішенням № 170 від 11 листопада 2003 року Грушківською сільською радою вирішувалося лише одне питання: «Про перерахування коштів для придбання звукової апаратури для Грушківського будинку культури».

Зазначав, що видача ОСОБА_2 свідоцтва про право власності на приміщення матеріального складу від 07 вересня 2005 року, вчинено без жодних правових підстав, а тому просив визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на приміщення матеріального складу, видане 07 вересня 2005 року ОСОБА_2 на підставі рішення дев`ятої сесії Грушківської сільської ради двадцять четвертого скликання № 170 від 11 листопада 2003 року.

Рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 08 вересня 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_2 та в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції послався на недоведеність ОСОБА_2 обставин вчинення ОСОБА_3 перешкод у користуванні нею приміщенням матеріального складу, який належить їй на праві приватної власності.

Встановлені судом обставини справи свідчать про те, що фактично спір виник у зв`язку з обмеженням права ОСОБА_2 проїзду до належного їй приміщення складу, а тому враховуючи, що земельна ділянка, на якій розташоване майно позивача належить на праві власності ОСОБА_3 , вважав, що ефективним способом захисту її прав буде встановлення земельного сервітуту, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про усунення перешкод у володінні та користуванні нежитловою будівлею (приміщенням матеріального складу).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення Грушківської сільської ради двадцять восьмої сесії шостого скликання № 463 від 02 червня 2015 року про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_3 , суд першої інстанції виходив з того, що непогодження суміжним землекористувачем меж земельної ділянки не може бути самостійною підставою для прийняття органом місцевого самоврядування рішення про відмову в затвердженні технічної документації та передачі земельної ділянки у власність чи оренду, а заявлений позов не спрямований на захист порушеного права позивача як власника нежитлової будівлі.

Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 , суд першої інстанції вказав на недоведеність порушення вимог законодавства при оформленні свідоцтва про право власності ОСОБА_2 на приміщення матеріального складу, загальною площею 1 568,8 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та порушення прав ОСОБА_3 , як власника земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно ОСОБА_2 .

Адвокат Терновенко Р. М., який представляє інтереси ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на вказане рішення суду, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Грушківської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, а в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін. В обгрунтування апеляційної скарги вказував, що суд під час ухвалення рішення в оскаржуваній частині неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, порушивши вимоги щодо повноти та всебічності з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, що призвело до неправильного ухвалення рішення (том 2 а.с.101-109).

Також, апеляційну скаргу подав адвокат Логінов К. Е., який представляє інтереси ОСОБА_3 та просив скасувати рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 08 вересня 2020 року в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог та ухвалити в цій частині нове, яким задовольнити зустрічні позовні вимоги, а також змінити оскаржуване рішення, шляхом доповнення його мотивувальної частини щодо відмови в задоволені первісних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Грушківської сільської ради про усунення перешкод у користуванні майном підставами, що випливають із задоволення зустрічного позову.

В обгрунтування скарги вказував, що оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні зустрічного позову не було враховано його підстав і викладених в ньому обставин в якості мотивів для відмови в задоволенні первісного позову є необґрунтованим, ухваленим внаслідок не з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених в оскаржуваному рішенні обставинам справи та таким, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 21 січня 2021 року вказані апеляційні скарги задоволено частко.

Рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 08 вересня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Грушківської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області задоволено частково.

Визнано недійсним рішення Грушківської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області № 463 від 02.06.2015 про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_3 загальною площею 1,3800 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, по АДРЕСА_2 .

Усунуто перешкоди у володінні та користуванні нежитловою будівлею, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та є власністю ОСОБА_2 , шляхом зобов`язання ОСОБА_3 за власний рахунок демонтувати ворота з АДРЕСА_2 .

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Грушківської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на приміщення складу відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судового збору.

Постановою Верховного суду від 01 грудня 2021 року вказану постанову Кропивницького апеляційного суду від 21 січня 2021 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Грушківської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування скасовано та передано справу у цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів, дослідивши обставини справи вважає, що висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову в частині визнання недійсним рішення Грушківської сільської ради двадцять восьмої сесії шостого скликання №463 від 02.06.2015 є правильним і відповідає дослідженим доказам у справі.

Встановлено, що 17 березня 2015 року рішенням №451 двадцять сьомої сесії Грушківської сільської ради шостого скликання надано дозвіл ОСОБА_3 на складання проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність, для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_2 , орієнтовною площею 1.3800 га-землі під господарськими будівлями та дворами, за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у запасі на території Грушківської сільської ради, Ульяновського району, Кіровоградської області.

02 червня 2015 року рішенням №463 двадцять восьмої сесії Грушківської сільської ради шостого скликання:

1. затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 1.3800 га. для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають в запасі на території Грушківської сільської ради,

АДРЕСА_3 надано у власність земельну ділянку площею 1,3800 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають в запасі на території Грушківської сільської ради, АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч. 2,3 ст. 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно із ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. До заяви додаються матеріали, передбачені частиною п`ятою статті 151 цього Кодексу, а також висновки конкурсної комісії (у разі відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 набув права власності на спірну земельну ділянку відповідно до вимог закону.

Погодження меж земельної ділянки є складовою частиною кадастрового плану, який, у свою чергу, є складовою частиною технічної документації, необхідної для передачі земельних ділянок у власність чи в користування. Встановлення меж земельної ділянки по суті зводиться до вирішення питань, чи не належить земельна ділянка іншому власнику чи правомірному користувачеві та чи не накладаються межі земельної ділянки на суміжні земельні ділянки. Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки здійснюється з метою визначення в натурі (на місцевості) метричних даних земельної ділянки, у тому числі місцеположення поворотних точок її меж та їх закріплення межовими знаками.

За змістом пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376(далі - Інструкція), відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється при повній (частковій) втраті в натурі (на місцевості) межових знаків, їх пошкодженні, яке унеможливлює використання межових знаків, а також при розгляді земельних спорів між власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок.

Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі раніше розробленої та затвердженої відповідно до статті 186 ЗК України документації із землеустрою. У разі відсутності такої документації розробляється технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Згідно із пунктом 2.1 вищевказаної Інструкції встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Правильним є висновок суду першої інстанції про набуття відповідачем права власності на спірну земельну ділянку відповідно до вимог ЦК України, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15 ЦК України, ч. 1 ст. 16 ЦК України).

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

При цьому відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Разом з тим згідно із частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

З матеріалів справи вбачається, що із позовом ОСОБА_2 звернулася у квітні 2019 року (том 1 а.с. 2).

У відзиві відповідач просить застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позову з причин спливу позовної давності (том 1 а.с. 36-41).

Суд першої інстанції не застосовував строк позовної давності, а відмовив у задоволенні позовних вимог по суті за необґрунтованості позовної вимоги про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування.

Постановою ВП ВС від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 (12-143гс18) визначено, що позовна давність може застосовуватися виключно, якщо позовні вимоги судом визнано обґрунтованими та доведеними: «Однак застосування положень про позовну давність та відмова в позові з цієї підстави здійснюється в разі, коли суд попередньо встановив наявність порушеного права, на захист якого подано позов, та обґрунтованість і доведеність позовних вимог».

Виходячи з вимог ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.

Отже, відмова в задоволенні позову у зв`язку з відсутністю порушеного права не потребує зазначення у рішенні суду висновку щодо вирішення питання спливу позовної давності як додаткової підстави для відмови в задоволенні позову.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції згідно діючих вимог цивільно-процесуального законодавства перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та позовних вимог, що були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а скарга без задоволення.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги адвоката Терновенка Романа Миколайовича, який представляє інтереси ОСОБА_2 та адвоката Логінова Костянтина Еварестовича, який представляє інтереси ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 08 вересня 2020 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Грушківської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та в частині розподілу судових витрат - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

09.12.2022 - складено постанову.

Головуючий О.Л.Дуковський

Судді Л.М.Дьомич

О.А.Письменний