Постанова

від 29.11.2022 по справі 357/7105/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа 357/105/20 Головуючий у І-й інстанції - Цукуров В.П.

апеляційне провадження № 22-ц/824/689/20232 Доповідач Заришняк Г.М

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - Заришняк Г.М.

Суддів - Кулікової С.В., Рубан С.М.

при секретарі - Осадченко І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 липня 2021 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛФ-ФІНАНС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПО ПЛАНБУД», ОСОБА_1 про визнання договору удаваним та укладеним в новій редакції,-

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2020 року ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» звернулося в суд з позовом до ТОВ «ЕКСПО ПЛАНБУД», ОСОБА_1 про визнання договору удаваним та укладеним в новій редакції.

В обґрунтування позову позивач вказував, що 02.06.2017 року між ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» та ТОВ «ЕКСПО ПЛАНБУД» було укладено Генеральний договір фінансового лізингу № 263-В та договір фінансового лізингу № 263-01/06/17-В. Предметом договору №263-01/06/17-В є автомобіль BMW X5 xDrive25d, номер кузова НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

З метою виконання своїх обов`язків за договором №263-01/06/17-В ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» придбав та 05.07.2017 року передав згідно акту приймання-передачі від 05.07.2017 року вказаний автомобіль у користування уповноваженій особі користувача - ТОВ «ЕКСПО ПЛАНБУД».

05.07.2017 року із страховиком ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» було укладено договір страхування даного предмету лізингу № 250551432.17, бенефіціаром за яким є ТОВ «УЛФ-ФІНАНС», як власник автомобіля.

31.12.2017 року за участю забезпеченого транспортного засобу - автомобіля BMW X5 xDrive25d, відбулася ДТП.

Згідно з довідкою страховика за №1607113-17 від 08.02.2018 року подальше відновлення забезпеченого ТЗ не було доцільно. Страховою компанією нараховано та виплачено ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» кошти в розмірі 1 000 007,21 грн.

Умовами Генерального Договору фінансового лізингу №263-В від 02.06.2017 року питання про повернення страхового відшкодування врегульовано наступним чином:

5.7 У разі викрадення предмета лізингу (або іншого незаконного заволодіння предметом лізингу) або у випадку, коли Предмет лізингу стає зіпсованим (пошкодженим) внаслідок настання страхової події, нарахування будь-яких платежів щодо конкретного предмета лізингу та зобов`язання лізингоодержувача щодо сплати лізингових платежів згідно з графіком платежів припиняються з дати отримання акта/довідки від страхової компанії, за яким випадок викрадення/заволодіння визнано страховим або пошкодження (псування) предмета лізингу визнано тотальним (повним). При цьому взаєморозрахунки за договором повинні бути здійснені сторонами протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати отримання відповідного страхового акта/довідки.

5.8. У випадку отримання від страхової компанії страхового відшкодування у зв`язку з викраденням (або іншим незаконним заволодінням предметом лізингу) або конструктивної повної (тотальної) загибелі предмета лізингу лізингодавець сплачує лізингоодержувачу частину страхового відшкодування, яка розраховується за формулою:

ЧСВ = ДЛ - ВЛ, де:

ЧСВ - частина страхового відшкодування;

ДЛ - доходи лізингодавця, що включають в себе загальну суму лізингових платежів з компенсації вартості Предмета лізингу, отриманих лізингодавцем відповідно до Графіка платежів, суми отриманого лізингодавцем страхового відшкодування від страхової компанії та суми, отриманої від реалізації залишків предмета лізингу;

ВЛ - витрати, що виникли у лізингодавця під час виконання умов відповідного договору, що включають в себе витрати на придбання та некомпенсовані витрати на реєстрацію, страхування, обслуговування та ремонт предмета лізингу та інші понесені лізингодавцем витрати, які пов`язані з виконанням умов договору лізингу.

Виплата частини страхового відшкодування відбувається після отримання лізингодавцем повного страхового відшкодування від страхової компанії та коштів, отриманих від реалізації залишків предмета лізингу (у разі настання повної загибелі предмета лізингу) на поточний рахунок лізингодавця.

Із врахуванням зазначеної формули до виплати від лізингодавця (ТОВ «УЛФ-ФІНАНС») до лізингоодержувача (ТОВ «ЕКСПО ПЛАНБУД») підлягала сума у розмірі 759 582,47 грн.

09.02.2018 року між позивачем, ТОВ «ЕКСПО ПЛАНБУД» було укладено Додаткову угоду №2, п.1 якої передбачено, що на підставі п.5.7 генерального договору у зв`язку із настанням страхового випадку, а саме - конструктивною загибеллю предмета лізингу, автомобіля BMW X5 xDrive25d, номер кузова НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , отриманням акта/довідки від страхової компанії, сторони дійшли згоди припинити нарахування лізингових платежів за договором та протягом одного робочого дня повернути лізингу лізингодавцю.

09.02.2018 року між ТОВ «УЛФ-ФІНАНС», ТОВ «ЕКСПО ПЛАНБУД» та ОСОБА_1 , який працював директором ТОВ «ЕКСПО ПЛАНБУД», було укладено договір № 00010 про «надання безповоротної фінансової допомоги», предметом якого була сума 759 582,47 грн. Згідно з договором отримувачем фінансової допомоги є ТОВ «ЕКСПО ПЛАНБУД», але отримувачем коштів зазначено ОСОБА_1

20.02.2018 року платіжним дорученням №8566 кошти у повному обсязі в розмірі 759 582,47 грн. перераховано ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» на користь відповідача ТОВ «ЕКСПО ПЛАНБУД» на поточний рахунок товариства в АТ «ОТП Банк».

Позивач вважав укладений договір № 00010 від 09.02.2018 року надання безповоротної фінансової допомоги удаваним та таким, що фактично приховує зміст іншої угоди, на виконання вимог п.5.8 Генерального договору №263-В.

09.02.2018 року ТОВ «ЕКСПО ПЛАНБУД» під час укладання додаткової угоди №2 від 09.02.2018 року діяв через свого директора - ОСОБА_1 . Жодної іншої підстави укладати договір №0001 від 09.02.2018 року надання безповоротної фінансової допомоги не було, окрім як для створення псевдо-юридичної можливості укласти договір про отримання коштів, що належить керованій ним юридичній особі, виключно на свою користь.

З 15.01.2018 року ТОВ «ЕКСПО ПЛАНБУД» перебував у статусі боржника, де стягувач є - ТОВ «Інсайд Траст», та станом на дату подачі позову це виконавче провадження перебуває на стадії виконання.

ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» вважав, що ОСОБА_1 мав намір ухилитися від негативних наслідків зарахування коштів на вже арештовані рахунки у ВП №55528766 та домігся укладання удаваного договору №00010 від 09.02.2018 року про надання безповоротної фінансової допомоги на свою користь виключно з метою ухилення від укладання додаткової угоди №3 до ДФЛ №263-01 та для безпосереднього отримання коштів страхового відшкодування.

Посилаючись на викладене, Товариство просило визнати договір №00010 від 09.02.2018 року надання безповоротної фінансової допомоги удаваним та таким, що приховує дійсно наявні правовідносини виплати страхового відшкодування позивачем на користь ТОВ «ЕКСПО ПЛАНБУД» на підставі договору фінансового лізингу №263-01/06/17-В від 02.06.2017 року в межах генерального фінансового лізингу №263-В від 02.06.2017 року на суму страхового відшкодування в розмірі 759 582,47 грн. та визнати його укладеним в іншій редакції.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 28 липня 2021 року позов задоволено.

Визнано договір № 00010 від 09.02.2018 року надання безповоротної фінансової допомоги удаваним та таким, що приховує дійсно наявні правовідносини виплати страхового відшкодування між ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» та ТОВ «ЕКСПО ПЛАНБУД» на підставі договору фінансового лізингу № 263-01/06/17-В від 02 червня 2017 року, в межах Генерального договору фінансового лізингу № 263-В від 02 червня 2017 року, на суму страхового відшкодування у розмірі 759 582,47 грн.

Визнано договір № 00010 від 09.02.2018 року надання безповоротної фінансової допомоги укладеним у наступній редакції:

«Додаткова угода №3 до договору фінансового лізингу № 263-01/06/17-В від 02 червня 2017 року, генерального договору фінансового лізингу № 263-В від 02 червня 2017 року

ТОВ «УЛФ-ФІНАНС», код ЄДРПОУ 41110750, в особі Генерального директора ОСОБА_2, яка діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та ТОВ «ЕКСПО ПЛАНБУД», код ЄДРПОУ 34688382 в особі директора ОСОБА_1, який діє на підставі Статуту, іменоване надалі «Лізингоодержувач», з іншої сторони, названі в подальшому разом «Сторони», а окремо - «Сторона», уклали дану Додаткову угоду №3 до Договору фінансового лізингу № 263-01/06/17-В від 02 червня 2017 р. (далі - «Договір») до Генерального договору фінансового лізингу №263-В від 02 червня 2017 р. (далі - «Генеральний договір») про наступне:

1. На підставі п.5.7 та 5.8 Генерального договору, у зв`язку із настанням страхового випадку - конструктивної загибелі Предмета лізингу, автомобіля BMW X5 xDrive25d, номер кузова НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , сторони дійшли згоди про виплату коштів страхового відшкодування у розмірі 759 582,47 грн. на поточний рахунок Лізингоодержувача.

2. Ця додаткова угода №3 вступає в силу в порядку та строк, передбачений п. 2.14 Генерального договору, і діє до повного виконання Сторонами своїх обов`язків по даному Договору та Генеральному договору.

3. Ця додаткова угода №3 до Договору є невід`ємною частиною цього Договору, складена українською мовою в 2 (двох) екземплярах по одному - для кожної Сторони.

Стягнуто з ТОВ «ЕКСПО ПЛАНБУД» на користь ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» понесені позивачем судові витрати у розмірі 1051,00 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» понесені позивачем судові витрати у розмірі 1 051,00 грн.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняте нове, яким позов залишити без задоволення.

У поданому відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «УЛФ -Фінанс» просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 09 грудня 2021 року представник апелянта ОСОБА_3 підтримала апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній. В подальші судові засідання не з`явилася, про причину такої неявки суд не повідомила.

Представник позивача Костенко Є.А. в судовому засіданні 06 вересня 2022 року проти апеляційної скарги заперечив, вважаючи рішення суду обґрунтованим, в подальші судові засіданні не з`являвся, подав заяву, в якій просив розглядати справу у відсутність ТОВ «УЛФ -Фінанс».

Інші учасники справи до суду не з`явились, про день та час розгляду повідомлені належним чином.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (ст. 125 Конституції України).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів, а тому при визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі, правового статусу суб`єкта звернення та відповідний статус учасників справи.

Таким чином, судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Відповідно до вимог статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Разом із предметним критерієм для визначення юрисдикції має враховуватися також суб`єктний чинник.

Отже, законодавець відніс до юрисдикції господарських судів, зокрема, спори що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем. При цьому визначальним є характер договору, з приводу якого виник спір, а не суб`єктний склад сторін позову.

Як було зазначено, ТОВ «УЛФ-Фінанс» просило визнати договір №00010 від 09.02.2018 року надання безповоротної фінансової допомоги, укладений між суб`єктами господарювання ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» та ТОВ «ЕКСПО ПЛАНБУД», удаваним та укладеним в новій редакції.

Аналізуючи зміст оспорюваного договору та запропоновану позивачем його нову редакцію, вбачається, що спір між сторонами виник у зв`язку із здійсненням ними господарської діяльності, й сторонами спірних правовідносин є юридичні особи.

Та обставина, що відповідачем притягнуто до участі у справі ОСОБА_1 , як фізичну особу, не свідчить про те, що дану справу належить розглядати в порядку цивільного судочинства. Як видно з позовної заяви та матеріалів справи, позовні вимоги пред`явлені до ОСОБА_1 , як до директора ТОВ «ЕКСПО ПЛАНБУД», який підписував оспорюваний договір. Крім того, стороною Додаткової угоди №3 до договору фінансового лізингу № 263-01/06/17-В від 02 червня 2017 року, генерального договору фінансового лізингу № 263-В від 02 червня 2017 року, яку позивач просить визнати укладеною в приведеній в позовній заяві редакції, також виступає ОСОБА_1 , як директор цього Товариства. Будь - яких вимог до ОСОБА_1 , як до фізичної особи, позивачем - ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» не заявлено.

Пунктом 1 частини 1 статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги (ч.2 ст. 377 ЦПК України).

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що даний спір підвідомчий господарському суду і повинен розглядатись за правилами, господарського судочинства, в зв`язку з чим, провадження в справі за даним позовом слід закрити.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

За приписами пункту 4 частини першої статті 374 ЦПК України, частини першої, другої статті 377 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Керуючись ст.ст.367, 374, 377, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 28 липня 2021 року - скасувати, провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛФ-ФІНАНС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПО ПЛАНБУД», ОСОБА_1 про визнання договору удаваним та укладеним в новій редакції - закрити.

Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «УЛФ-ФІНАНС» право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Київського апеляційного суду із заявою про направлення справи до відповідного суду господарської юрисдикції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повна постанова виготовлена 13 грудня 2022 року.

Головуючий

Судді: