Рішення

від 14.12.2022 по справі 554/3293/21

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 14.12.2022Справа № 554/3293/21 Провадження № 2/554/1170/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2022 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого - судді Материнко М.О.,

за участю секретаря Закори Т.О.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вприміщенні судув м.Полтава цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Полтавськоїрегіональної філіїДержавного підприємства«Харківського науково-дослідногота проектногоінституту землеустрою»про стягненняневиплаченої заробітноїплати призвільненні такомпенсації занесвоєчасний розрахунок, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом до Полтавської регіональної філії ДП «Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про стягнення невиплаченої заробітної плати при звільненні та компенсації за несвоєчасний розрахунок.

Свої позовні вимоги обґрунтувала тим, що 30 червня 2020 року Наказом № 05-ОС її, ОСОБА_1 , було прийнято на посаду інженера II категорії в порядку переведення з Державного підприємства «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».

31 січня 2020 року, згідно Наказу Державної служби України з питань геодезії картографії та кадастру «Про реорганізацію державних підприємств» № 23 від 31.01.2020 року, відбулася реорганізація ДП «Полтавського науково-дослідного та проектного інституту землеустрою». Після чого ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» було приєднано до ДП «Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».

Під час реорганізації виникла заборгованість по заробітній платі перед трудовим колективом за період жовтень - грудень 2020 року.

23 лютого 2021 року Наказом № 17-ОС від 12.02.2021 р. її було звільнено з роботи за угодою сторін по п. 1 ст. 36 КЗпП.

В день звільнення, відповідач письмово не повідомив про нараховані суми належні позивачу при звільненні та не здійснив виплату належних коштів, що є грубим порушенням ч.1 ст. 116 КЗпП України.

Просила стягнути з Полтавської регіональної філії Державного підприємства «Харківського науково-дослідного та проектного інституту землеустрою» на її користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 49 052,27 грн. та заборгованість за невикористану відпустку в розмірі 15 924,82 грн.

Ухвалою судді Октябрського районного суду м. Полтави від 12.04.2021 року відкрито провадження у справі, справу призначено до підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 09.09.2021 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явились, надали суду заяви у яких прохають слухати справу за їх відсутності а також прохали позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи судом в судове засідання свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подавав.

За таких обставин судом відповідно до ст. ст. 280, 281 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до наступних висновків з таких підстав.

Судом встановлено, що у період з 30 червня 2020 року по 23 лютого 2021 року ОСОБА_1 працювала у Полтавській регіональній філії ДП «Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на посаді інженера II категорії,з якої звільнена за угодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки на ім`я ОСОБА_1 ..

Відповідно до ч. 1 ст.47КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.

Статтею 116КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно з наявним у матеріалах справи листом Управління держпраці у Полтавській області № 16ш339/07/15-04/2021 від 19.03.2021 року управлінням проведено інспекційне відвідування ДП «Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» та встановлено порушення: ст. 24 ЗУ «Про оплату праці» та ст. 115 КЗпП України, щодо строків і періодичності виплати заробітної плати( не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата); ст. 116 КЗпП України щодо строків розрахунку при звільненні.

Також управлінням встановлено, що на момент звільнення ОСОБА_1 підприємство мало перед нею заборгованість у розмірі 21637,39 грн. (в т.ч. компенсації за невикористану щорічну відпустку (16 календарних днів) у розмірі 3310,40 грн. Станом на 17.03.2021 року сума боргу становить 18994 грн. 20 коп.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ДП «Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», на користь ОСОБА_1 заборгованості із заробітної плати в розмірі 18994 грн. 20 коп.

Згідно із ч. 1 ст. 117 КЗпПУкраїни, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

У п. 25 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїнивід 24грудня 1999року №13"Пропрактику застосуваннясудами законодавствапро оплатупраці" роз`яснено, що не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпПУкраїни.

За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст.27Закону України«Про оплатупраці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100.

З урахуванням цих норм, середньомісячна заробітна плата працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата. Відповідно до п.5 розділу ІV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку є середньоденна заробітна плата працівника, яка згідно з п.8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.

Заробітна плата ОСОБА_1 за останні два місяці роботи ( січень-лютий 2021 року) складає 18412,08 грн., кількість робочих (відпрацьованих) днів за останні два місяці складає 36 днів, а отже середньоденна заробітна плата за останні 2 місяці складає 511,45 грн.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Позивач просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23.02.2021 року день постановлення рішення у справі.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а саме за період з 23.02.2021 року по час ухвалення рішення у справі ( 14.12.2022 р. ) у сумі 235267 грн. ( 460 робочих днів х 511,45 грн. середньоденної заробітної плати).

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду Українивід 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці"визначено, що суд, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

В даній цивільній справі правовідносини між позивачем та відповідачем розглядаються в площині працівник роботодавець, які стосуються гарантій на оплату праці працівника. При цьому, роботодавець не може в межах цих правовідносин обмежувати право працівника на отримання заробітної плати через наявність невиконаних зобов`язань роботодавця перед третіми особами та у зв`язку з цим доводити відсутність підстав для застосування положень ч. 1 ст.117 КЗпПУкраїни.

Конституційний Суд України в рішенні від 22 лютого 2012 р. № 4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень ст.233КЗпПУкраїни у взаємозв`язку з положеннями ст. 117, 237-1 цього Кодексу роз`яснив, що за ст. 47 Кодексу роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в ст. 116 Кодексу а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про проведення розрахунку. Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої ст. 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналогічна правова позиція викладена в Постановах Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 29.01.2014 у справі № 6-144цс13, від 22 січня 2014 p. у справі № 6-159цс13.

Вiдсутнiсть фiнансово-господарської дiяльностi або коштiв у роботодавця не виключає його вини в невиплатi належних звiльненому працiвниковi коштiв та не звiльняє роботодавця вiд вiдповiдальностi, передбаченої ст.117КЗпПУкраїни (правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 03 липня 2013 року № 6-64цс13). Відповідач як юридична особа і господарюючий суб`єкт повинен таким чином організовувати виробництво, щоб бути спроможним виплатити зарплату своїм працівникам, що найменше тим, що звільнилися з роботи.

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини «кожна фізичнаабоюридичнаособамає право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного прав».

У справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, «що поняття "власності",якеміститьсяв першійчастині статті 1 Протоколу N 1,має автономне значення,яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить відформальної класифікації в національному законодавстві:деякі інші права та інтереси,наприклад, борги, що становлятьмайно, можуть також розглядатись як "майнові права", і, таким чином, як "власність" в цілях вказаного положення. Питання, що потребує визначення, полягає в тому, чи мав відповідно до обставин справи, взятих в цілому,заявник право на матеріальний інтерес, захищений статтею 1 Протоколу N1».

Відповідно до вище зазначених норм матеріального права позивач мав правові підстави сподіватися на отримання заробітної плати за час своєї роботи на момент звільнення. Відповідач неправомірно не розрахувався з позивачем при звільненні, тому суд повинен захистити порушенні права позивача.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з Полтавської регіональної філії ДП «Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на користь ОСОБА_1 заборгованість по невиплаченій заробітній платі ( в тому числі заборгованість за невикористану відпустку) в розмірі 18994,20 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 235267 грн., а всього 254261,20 грн.

Також, згідно вимог ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з Полтавської регіональної філії ДП «Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на користь держави судовий збір у розмірі 908 грн., від сплати якого звільнена при подачі позову позивач.

Керуючись ст.ст.12, 76, 81, 130, 141, 229, 247, 259, 263, 265, 279,280, 354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Полтавської регіональної філії Державного підприємства «Харківського науково-дослідного та проектного інституту землеустрою» про стягнення невиплаченої заробітної плати при звільненні та компенсації за несвоєчасний розрахунок - задовольнити.

Стягнути з Полтавської регіональної філії Державного підприємства «Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати ( в тому числі заборгованістьза невикористану відпустку ) у сумі 18994,20 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 235267 грн., а всього 254261,20 грн. ( двісті п`ятдесят чотири тисячі двісті шістдесят одну гривню 20 коп.).

Стягнути з Полтавської регіональної філії Державного підприємства «Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на користь держави судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Відповідач - Полтавська регіональна філія Державного підприємства «Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», код ЄДРПОУ 43588119, м. Полтава, вулиця Крамського, 9.

Повний текст рішення виготовлено 16 грудня 2022 року.

Суддя Октябрського районного

суду м.Полтави М.О.Материнко