Рішення

від 25.10.2022 по справі 753/4493/22

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А

справа № 753/4493/22

провадження № 2/753/4625/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2022 року Дарницький районний суд міста Києва в складі головуючого судді Каліушка Ф.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент сервіс», про зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач) про зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з 07.08.2020 вона є співвласником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та з цього часу її сусід з кв. АДРЕСА_2 без дозволу відповідних органів проводить будівельні роботи, а саме: з трьохкімнатної квартири зробив три однокімнатні квартири із виведенням так званих «мокрих точок», тобто встановив у кожній кімнаті окрему душову кімнату та туалет, що прямо суперечить нормам законодавства. Цього ж числа представниками ТОВ «Фундамент Девелопмент», ТОВ «КЖБК БМУ - 1» та ТОВ «Фундамент сервіс» складено акт, відповідно до якого встановлено, що під час перевірки виконання робіт згідно з проєктом 05/02202-АР реконструкції квартири АДРЕСА_2 ) було виявлено порушення ДБН В 2.2. - 15:2019 п. 5.21, а саме: розміщення вологих приміщень над житловими кімнатами та кріплення приладів і трубопроводів до міжквартирних стін, які огороджують житлові кімнати. Відповідно до цього акту комісія постановила про негайний демонтаж вологих приміщень, приладів, трубопроводів, які не відповідають проєкту. Власник квартири АДРЕСА_2 поставив під загрозу не тільки цілісність свого майна, а й життя та здоров`я мешканців всього будинку, це понад 200 осіб, оскільки знищення та пошкодження несучих конструкцій будинку суворо заборонено законодавством. З дня складення акту відповідач не виконав зазначених вимог у акті, натомість облаштував квартиру під хостел та заселив орендарів. Дана ситуація і морально, і психологічно не дає позивачу нормально жити у власному житлі та повноцінно користуватися житлом.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 13.06.2022 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 04.07.2022 відкрито провадження за вказаною позовною заявою, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи у судове засідання.

У відповідності до ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України), відповідач не скористався своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву та/або заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Від позивача також не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, чи слід задовольнити позов або в позові відмовити ( ст. 264 ЦПК України).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 07.08.2020.

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна власником квартири АДРЕСА_2 з 24.11.2020 є ОСОБА_2 .

Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю не завдаючи шкоди правам, свободам та гідності інших громадян (ст. 41 Конституції України).

Згідно із ст. 382 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до ст. 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

За змістом положень ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц зроблено висновок, що негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном.

Аналіз статті 391 ЦК України свідчить, що підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей. При цьому для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником свого права. Таким чином, право власності має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 09 серпня 2018 року у справі №694/1735/15-ц та постанові Верховного суду від 21 лютого 2018 року у справі №559/2528/15-ц.

У позовній заяві позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилалась на те, що дії відповідача, який здійснив реконструкцію квартири, порушили її права співвласника майна багатоквартирного будинку, зокрема завданням шкоди майну такого будинку шляхом приведення до руйнації та пошкодження електропроводки будинку АДРЕСА_2 .

Водночас, згідно з положеннями ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Положеннями ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Судом відхиляються доводи позивача про те, що діями відповідача, порушуються її права, як співвласника майна багатоквартирного будинку в частині завдання шкоди майну такого будинку шляхом приведення до руйнування будинку, залиття квартир, та пошкодження електропроводки будинку, що розташовані поверхами нижче, оскільки в порушення статті 81 ЦПК України на підтвердження зазначених обставин позивачем не подано до суду жодних достатніх, належних та допустимих доказів для підтвердження факту руйнації, залиття квартир та пошкодження електропроводки будинку. Позивачем не надано доказів для підтвердження факту завдання шкоди майну багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 як загалом, так і доказів наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача щодо здійснення реконструкції квартири АДРЕСА_2 у вищевказаному будинку, та станом майна спільної сумісної власності мешканців багатоквартирного будинку.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд критично оцінює положення акту від 07.08.2020, оскільки такі не містять викладу обставин на підтвердження факту руйнації будинку, залиття квартир та пошкодження електропроводки будинку, що розташовані поверхами нижче, на які посилається позивач.

Окрім того, зазначений акт не містить викладу обставин на підтвердження факту, що саме реконструкція квартири відповідача призводить чи може призвести до руйнації зазначеного майна та щодо існування між цими обставинами причинно-наслідкового зв`язку.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, слід виходити із його ефективності. Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що вони не містять підтвердження протиправних дій відповідача щодо порушення права власності позивача. Зокрема з наявних в матеріалах справи доказів не можливо встановити, що саме відповідачем здійснено переобладнання квартири АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, у зв`язку з тим, що позивачем не доведено вчинення відповідачем перешкод у здійсненні ним права власності, позовні вимоги в частині усунення перешкод у користуванні власністю, а саме приведення квартири у первісний стан відповідно до технічної документації задоволенню не підлягають.

Оскільки суд відмовляє в задоволенні позову в повному обсязі, то відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню відповідачем не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись стст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент сервіс», про зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.