Постанова

від 15.12.2022 по справі 923/376/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2022 рокум. ОдесаСправа № 923/376/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання: Кратковський Р.О.

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився;

від відповідача не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт"

на додаткове рішення Господарського суду Херсонської області від „20 вересня 2021р., повний текст якого складено та підписано „04 жовтня 2021р.

у справі № 923/376/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрошина"

до відповідача Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт"

про стягнення 250 178,01 грн,

головуючий суддя Соловйов К.В.

місце прийняття додаткового рішення: Господарський суд Херсонської області

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 15.12.2022 згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В :

В березні 2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпрошина" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовними вимогами до Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" про стягнення заборгованості за договором поставки № 114Р від 06.08.2020 в сумі 250 178,01 грн, з яких: 202060,00 грн основного боргу, 12 892,84 грн пені, 3 201,92 грн відсотків річних та 12 023,25 грн інфляційних втрат боргу.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 25.05.2021 по справі №923/376/21 (суддя Пригуза П.Д.) (з урахування ухвали Господарського суду Херсонської області про виправлення описки від 20.09.2021) позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 230 178,01грн, з яких: 202060,00грн основного боргу, 12892,84грн пені, 3201,92грн відсотків річних та 12023,25грн інфляційних втрат борг, а також 3752,68грн витрат по сплаті судового збору, а вимога про стягнення відсотків і пені до моменту виконання судового рішення залишена без задоволення.

08.06.2021 до суду за надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрошина", відповідно до якої останній просить ухвалити додаткове рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у сумі 102500грн. та поновити строк на подання доказів понесення судових витрат, якщо такий строк вважатиме пропущеним.

18.06.2021 до суду надійшли заперечення відповідача на заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрошина" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у сумі 102500грн. За цими запереченнями відповідач вказав про наступне:

1) при поданні позову або протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення від 25.05.2021 у справі (тобто, по 31.05.2021, включно) позивач не подав до суду доказів на підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу та на обґрунтування розміру цих витрат, у зв`язку з чим заява представника позивача - адвоката про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу (вх.№ 1706/21 від 08.06.2021) підлягає залишенню без руху на підставі ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відсутні об`єктивні причини для поновлення строку на подання цієї заяви;

2) розмір судових витрат позивача на професійну правничу допомогу є необґрунтовано завищеним, оскільки, зокрема, ці витрати складають 41% від ціни позову та значно перевищують розмір орієнтовних ставок гонорару адвоката, які вказано у рішенні Ради адвокатів Харківської області № 17 від 21.03.2018.

Додатковим рішенням Господарського суду Херсонської області від 20.09.2021 по справі №923/376/21 поновлено ТОВ "Дніпрошина" строк на надання доказів понесених судових витрат; заяву від 07.06.2021 ТОВ "Дніпрошина" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрошина" 86350грн. витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині відмовлено у задоволенні заяви від 07.06.2021 ТОВ "Дніпрошина" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат.

Задовольняючи частково заяву позивача про ухвалення додаткового рішення суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання представника позивача про поновлення позивачу строку на надання до суду доказів понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, а також стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 86 350грн, які утворюють різницю між заявленою сумою витрат позивача на професійну правничу допомогу (з урахуванням 60000грн так званого "гонорару успіху", яким за своєю правовою природою є гонорар, що встановлений п.3 додаткової угоди від 03.03.2021 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 11.10.2020) у сумі 102500грн та вартістю послуг (робіт) адвоката з надання правової допомоги, яка не підлягає стягненню у розмірі 16150грн.

Не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції, Державне підприємство "Херсонський морський торговельний порт" до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Херсонської області від 20.09.2021 у справі №923/376/21; прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Дніпрошина" у поновленні строку на надання доказів понесених судових витрат; заву ТОВ "Дніпрошина" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу залишити без задоволення.

Заявник апеляційної скарги вважає додаткове рішення таким, що прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне:

- суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про наявність обставин, що дозволяли поновити строк на надання позивачем до суду доказів понесених судових витрат на професійну правничу допомогу;

- витрати, які заявлені позивачем, є явно завищеними та не співмірними зі складністю справи, що розглядалась судом у порядку спрощеного позовного провадження, як малозначна справа.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.11.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" на додаткове рішення Господарського суду Херсонської області від „20 вересня 2021р. у справі №923/376/21; призначено розгляд апеляційної скарги Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" до розгляду на 13 січня 2022 року о 12:30 год.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 продовжено розгляд апеляційної скарги Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" на додаткове рішення Господарського суду Херсонської області від „20 вересня 2021р. у справі №923/376/21 на розумний строк; призначено апеляційну скаргу Приватного підприємства "БРАЙЛОВСЬКИЙ" на 17 лютого 2022 року об 11:00 год.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2022 рекомендовано учасникам справи утриматися від відвідування суду. Свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з урахуванням рекомендацій Особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, опублікованих 04 березня 2022 року на веб-сайті Верховного Суду за посиланням: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1261727/, та наказу в.о. голови Південно-західного апеляційного господарського суду Про встановлення особливого режиму роботи Південно-західного апеляційного господарського суду в умовах воєнного часу №6-ОД від 28.02.2022, опублікованих 01 березня 2022 року на веб-сайті Південно-західного апеляційного господарського суду за посиланням: https://swag.court.gov.ua/sud4872/pres-centr/news/1260585/. Повідомлено учасників справи про можливість подати процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Повідомлено, що про дату, час та місце судового засідання учасники справи будуть повідомлені додатково.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2022 повідомлено учасників справи про те, що судове засідання у справі №923/376/21 відбудеться 15.09.2022 о 12:00год.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.09.2022 відкладено розгляд апеляційної скарги у справі №923/376/21 на 15 грудня 2022 року об 11:00 год.

В судове засідання 15.12.2022 представники сторін не з`явились, про дату та час розгляду апеляційної скарги повідомлялись належним чином.

Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов`язковою, строк розгляду апеляційної скарги закінчився, а затягування строку розгляду скарги в даному випадку може призвести до порушення прав особи, яка з`явилася до суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в березні 2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпрошина" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовними вимогами до Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" про стягнення заборгованості за договором поставки № 114Р від 06.08.2020 в сумі 250 178,01 грн, з яких: 202060,00 грн основного боргу, 12 892,84 грн пені, 3 201,92 грн відсотків річних та 12 023,25 грн інфляційних втрат боргу.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 25.05.2021 по справі №923/376/21 (суддя Пригуза П.Д.) (з урахування ухвали Господарського суду Херсонської області про виправлення описки від 20.09.2021) позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 230 178,01грн, з яких: 202060,00грн основного боргу, 12892,84грн пені, 3201,92грн відсотків річних та 12023,25грн інфляційних втрат борг, а також 3752,68грн витрат по сплаті судового збору, а вимога про стягнення відсотків і пені до моменту виконання судового рішення залишена без задоволення.

08.06.2021 до суду за надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрошина", відповідно до якої останній просить ухвалити додаткове рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у сумі 102500грн. та поновити строк на подання доказів понесення судових витрат, якщо такий строк вважатиме пропущеним.

Дана заява надійшла до суду електронною поштою та скріплена, разом з доданими до неї матеріалами, ЕЦП представника позивача.

Вказана заява обґрунтована тим, що у відповідності до ч.8 ст.141 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Відповідну заяву позивач зробив у позові.

Також, представник позивача зазначив, що у судовому засіданні, яке відбулось у режимі відеоконференції, останній не отримував текст рішення, проте не повністю почув та зафіксував усі задоволенні судом вимоги внаслідок поганого зв`язку. Повний текст рішення представником станом на дату подачі заяви не отримано, але останній ознайомився із ним в ЄДР. Оскільки його було опубліковано лише 31.05.2021р., останнім днем п`ятиденного строку ( з урахуванням вихідних днів) є 07.06.2021 р.

До вказаної заяви на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрошина" було надано наступні документи: 1) детальний опис витрат на правову (правничу) допомогу за договором про надання правової (правничої) допомоги від 11.10.2020; 2) договір про надання правової (правничої) допомоги від 11.10.2020, з додатковою угодою від 03.03.2021 № 11 до цього договору; 3) акт виконаних робіт від 07.06.2021 № 6 за договором про надання правової (правничої) допомоги від 11.10.2020; 4) рахунок від 07.06.2021.

Остаточна вартість правничої допомоги, узгоджена сторонами та складає за розрахунком 102500грн.

18.06.2021 до суду надійшли заперечення відповідача на заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрошина" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у сумі 102500грн. За цими запереченнями відповідач вказав про наступне:

1) при поданні позову або протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення від 25.05.2021 у справі (тобто, по 31.05.2021, включно) позивач не подав до суду доказів на підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу та на обґрунтування розміру цих витрат, у зв`язку з чим заява представника позивача - адвоката про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу (вх.№ 1706/21 від 08.06.2021) підлягає залишенню без руху на підставі ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відсутні об`єктивні причини для поновлення строку на подання цієї заяви;

2) розмір судових витрат позивача на професійну правничу допомогу є необґрунтовано завищеним, оскільки, зокрема, ці витрати складають 41% від ціни позову та значно перевищують розмір орієнтовних ставок гонорару адвоката, які вказано у рішенні Ради адвокатів Харківської області № 17 від 21.03.2018.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального законодавства, в контексті встановлених обставин, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, представником позивача є адвокат Колесник К.А. На підтвердження повноважень адвоката надано оригінал ордеру від 16.03.2021 (т. 1, а.с. 29).

11.105.2021 між ТОВ "Дніпрошина" (Клієнт) та Адвокатським бюро "Костянтина Колесника" (Адвокат) укладено договір про надання правової (правничої) допомоги (т. 1 а.с. 110), за умовами якого адвокатське бюро зобов`язалося за винагороду надати клієнтові правову допомогу, зокрема, наступних видів:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань;

- складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів клієнта в судах усіх інстанцій під час здійснення господарського судочинства.

Згідно з п.5.1. та п.5.2. даного договору сторонами погоджено, що за надані послуги клієнт зобов`язується сплатити адвокату гонорар у розмірі, що визначається за домовленістю між клієнтом та адвокатським бюро, а розмір гонорару визначається у додаткових угодах до договору, зокрема, з урахуванням орієнтовних ставок гонорару адвоката, які вказано у рішенні Ради адвокатів Харківської області № 17 від 21.03.2018.

Згідно з п.5.3. даного договору обсяг та зміст наданої правової допомоги, а також розмір гонорару визначається в акті (актах) наданих послуг, які формуються адвокатським бюро, в міру необхідності, як за певний часовий період надання правової допомоги, так і на певний її вид. Згідно з п.5.4. даного договору плата за надану правову допомогу здійснюється клієнтом у безготівковому порядку, шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок адвокатського бюро не пізніше 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання акту наданих послуг, а у призначенні платежу клієнт повинен зазначити реквізити даного договору, реквізити акту наданих послуг, рахунку, додаткової угоди.

Згідно з додатковою угодою від 03.03.2021 до даного договору ТОВ "Дніпрошина", як клієнт, та адвокатське бюро "Костянтина Колесника" домовилися про наступне:

1. Адвокатське бюро здійснить супроводження судового процесу зі стягнення з ДП"Херсонський морський торговельний порт" заборгованості за договором поставки №114Р від 06.08.2020.

2. Вартість послуг адвокатського бюро становитиме 42500,00 грн. за супроводження справи у суді першої інстанції.

3. Гонорар адвокатського бюро, у разі набрання законної сили рішення про задоволення позову щонайменше у розмірі 222 060,00 грн. або добровільної сплати цієї ж суми до зазначеного моменту становитиме 60 000,00 (шістдесят тисяч) грн.

4. Сума гонорару має бути сплачена протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту набрання законної сили відповідним судовим рішенням або зарахування коштів на рахунок клієнта.

У відповідності до складеного 07.06.2021 між позивачем, ТОВ "Дніпрошина", та адвокатським бюро "Костянтина Колесника" актом № 6 виконаних робіт до договору про надання правової (правничої) допомоги від 11.10.2020, при виконанні даного договору, адвокатським бюро було надано позивачеві наступну правову допомогу:

1) ознайомлення та попередній аналіз ситуацій (питання) клієнта з метою оцінки наявності перспектив та правових підстав для захисту прав та інтересів клієнта; розробка пропозицій і рекомендацій зі стратегії та тактики представництва і захисту інтересів клієнта; дослідження документів, наданих клієнтом; дослідження змін до законодавства з урахуванням попередніх редакцій та тривалості правовідносин, в яких перебуває клієнт; дослідження та аналіз судової практики в подібних правовідносинах - з часом надання вказаного виду правової допомоги 4 (чотири) години робочого часу;

2) складання та подання до суду належним чином оформленої позовної заяви, додатків до неї, попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, з виготовленням копій необхідних документів - з часом надання вказаного виду правової допомоги 3 (три) години робочого часу;

3) участь у двох судових засіданнях - з часом надання вказаного виду правової допомоги 2 (дві) години робочого часу;

4) складання та подання детального опису судових витрат - з часом надання вказаного виду правової допомоги 1,5 (півтори) години робочого часу.

За вказаним актом від 07.06.2021 № 6 виконаних робіт вказаний загальний розмір, в сумі 42500,00грн, винагороди за надання усіх цих чотирьох видів правової допомоги.

Також, за цим актом від 07.06.2021 № 6 виконаних робіт, додатково передбачена сплату клієнтом на користь адвокатського бюро 60 000,00 грн. гонорару адвокатського бюро у відповідності до пункту 3 додаткової угоди від 03.03.2021 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 11.10.2020.

За текстом акту від 07.06.2021 № 6 виконаних робіт до договору про надання правової (правничої) допомоги від 11.10.2020 вказано про те, що клієнт не має претензій до адвокатського бюро щодо виконання умов даного договору та наданої правової допомоги. Цей акт від 07.06.2021 № 6 виконаних робіт підписаний клієнтом - позивачем, ТОВ "Дніпрошина", та адвокатським бюро, з скріпленням цих підписів печатками, позивача та адвокатського бюро, відповідно.

Адвокатським бюро "Костянтина Колесника" 07.06.2021 виставлено позивачеві рахунок №7 на оплату 102500,00грн. за надання правової допомоги згідно, як-то зазначено у рахунку "згідно договору від 11.10.2020 та додаткової угоди № 11 від 03.03.2021, акту виконаних робіт № 6 від 07.06.2021".

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 126 зазначеного Кодексу для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Щодо поновлення строку на надання доказів понесених судових витрат

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається з закінченням встановленого законом або призначеного судом строку, а заяви, що подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.119 ГПК України за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України докази розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, подаються суду до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Рішення по суті даного судового спору між позивачем та відповідачем ухвалено судом 25.05.2021, повний текст зазначеного рішення виготовлено 28.05.2021.

Заява представника позивача - Колесника К.А. про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, разом з якою подано докази таких витрат позивача, складена 07.06.2021 та надійшла до суду 08.06.2021.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини:

1. Участь позивача в режимі відеоконференції з використанням власних засобів, поза межами приміщення суду, в судовому засіданні, яке завершено ухваленням рішення по суті спору, поряд, з неотриманням в даному засіданні позивачем повного тексту рішення, безпосередньо, не є підставами для поновлення позивачу строку надання суду доказів понесення судових витрат. Вказане не передбачено ані ч.8 ст.129 ГПК України, ані будь-якими іншими нормами ГПК України. Поряд з цим, повний текст рішення за станом на час завершення 25.05.2021 судового засідання у даній справі не був складений судом.

2. Відповідно до ч.5 ст.197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав клопотання.

В контексті тверджень адвоката позивача про те, що цей адвокат в судовому засіданні 25.05.2021 не повністю почув та зафіксував усі задоволені судом вимоги, внаслідок поганого зв`язку, суд зазначив, що в даному випадку такі твердження адвоката не можуть бути відхилені (не взяті до уваги) на підставі положень ч.5 ст.197 ГПК України, оскільки позивач не подавав клопотання про участь в судових засіданнях у даній справі в режимі відеоконференції власними засобами сторін, поза межами приміщення суду: безпосередньо, суд, за ухвалою про відкриття провадження у даній справі, визначив здійснювати розгляд справи за участі сторін в судових засіданнях у такий спосіб.

Проте, за текстом протоколу судового засідання від 25.05.2021 у даній справі до моменту оголошення вступної та резолютивної частини рішення суду не зафіксовано зауважень адвоката позивача щодо неналежної якості зв`язку у даному засіданні між позивачем та Господарським судом Херсонської області (т.1 а.с.96-97), а у наступні робочі дні після 25.05.2021 позивач не звертався до Господарського суду Херсонської області з скаргами на якість зв`язку в судовому засіданні 25.05.2021 або з будь-якими заявами з метою встановлення змісту проголошеної в засіданні 25.05.2021 резолютивної частини рішення суду у даній справі.

3. За пунктом 2-им резолютивної частини рішення суду від 25.05.2021 у даній справі (т.1 а.с.98), яка, поряд з вступною частиною цього рішення оголошувалися судом в засіданні 25.05.2021 у даній справі, суд стягнув з відповідача на користь позивача грошову суму заборгованості в розмірі визначеної позивачем ціни позову 250178,01грн (саме, виходячи з якої сплачений судовий збір при поданні позовної заяви), проте розмір якої (загальної суми стягнутої з відповідача заборгованості) є більшим ніж арифметична сума зазначених у прохальній частині позовної заяви та, безпосередньо, за цим самим пунктом 2-им резолютивної частини рішення суду від 25.05.2021 сум основного боргу, пені, відсотків річних та інфляційного втрат боргу.

Так, загальною сумою стягнутих за пунктом 2-им резолютивної частини рішення суду від 25.05.2021 у даній справі з відповідача на користь позивача 202060,00грн основного боргу, 12892,84грн пені, 3201,92грн відсотків річних та 12023,25грн інфляційних втрат боргу вказано 250178,01грн, замість правильного 230178,01грн

4. Факт розміщення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту рішення суду від 25.05.2021 у цій справі, саме, 31.05.2021 відповідачем не заперечується, докази розміщення вказаного рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень в іншу дату (раніше 31.05.2021) у справі відсутні. П`ятим днем, починаючи з наступного дня після 31.05.2021, строку подання до суду доказів понесених позивачем судових витрат (з урахуванням неробочих (вихідних) днів 05.06.2021 та 06.06.2021, було 07.09.2021, а заява (вх.№ 1706/21 від 08.06.2021) створена в електронному вигляді 07.06.2021 о 17-52год, проте, остаточно оформлена, внаслідок позитивного результату перевірки ЕЦП представника позивача - адвоката, 08.06.2021 о 9-32год. Тобто, після 07.06.2021 - дати завершення строку подання до суду доказів понесених позивачем судових витрат.

Поряд з цим, таке прострочення, за оцінкою суду, є незначним.

При цьому, раніше 31.05.2021 - дня розміщення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту рішення суду від 25.05.2021 у даній справі адвокат не мав можливості надати клієнтові (позивачу), ТОВ "Дніпрошина", будь-яких документальних доказів на підтвердження розміру задоволених судом позовних вимог у справі за позовом ТОВ"Дніпрошина", за яким розглядалася ця справа, з метою вирішення клієнтом, зокрема, питання про виплату адвокатові гонорару 60 000,00 грн. у відповідності до пункту 3 додаткової угоди від 03.03.2021 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 11.10.2020, й складання підсумкового акту виконаних робіт до даного договору.

За вказаних встановлених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення клопотання представника позивача про поновлення позивачу строку на надання до суду доказів понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.

Щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу

За пунктом 2-им резолютивної частини рішення суду від 25.05.2021 у даній справі з відповідача на користь позивача стягнуто в повному обсязі всі грошові суми основного боргу, пені, відсотків річних та інфляційних втрат боргу, вимогу про стягнення яких з відповідача містить пункт 2-ий прохальної частини позовної заяви.

Згідно з додатковою угодою від 03.03.2021 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 11.10.2020 між ТОВ "Дніпрошина" та Адвокатське бюро "Костянтина Колесника" узгодили між собою, що вартість послуг адвокатського бюро у даній судовій справі за її супроводження у суді першої інстанції становить 42500,00грн та, додатково, гонорар адвокатського бюро, у разі набрання законної сили рішення про задоволення позову щонайменше у розмірі 222060,00грн. або добровільної сплати цієї ж суми до зазначеного моменту становитиме 60000,00грн.

Також, судом встановлено, що ставки гонорару адвоката, які вказано у рішенні Ради адвокатів Харківської області № 17 від 21.03.2018, мають рекомендаційний характер.

Як уже зазначалося, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

Відповідно до положень статей 1, 26, 27, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

У статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З огляду на викладене, вирішуючи чи є розмір витрат позивача на правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у даній справі,колегія суддів констатує, що ТОВ "Дніпрошина" не доведено належними та допустимими доказами в розумінні приписів ст.76 та ст.77 ГПК України, що на послуги (роботи) з ознайомлення та попереднього аналізу ситуації (питання) клієнта з метою оцінки наявності перспектив та правових підстав для захисту прав та інтересів клієнта; розробка пропозицій і рекомендацій зі стратегії та тактики представництва і захисту інтересів клієнта; дослідження документів, наданих клієнтом; дослідження змін до законодавства з урахуванням попередніх редакцій та тривалості правовідносин, в яких перебуває клієнт; дослідження та аналіз судової практики в подібних правовідносинах адвокатом витрачено 4(чотири) години робочого часу.

Позивачем не деталізовано яким чином, на підставі яких документів та якого обсягу цих документів адвокат здійснював ознайомлення та попередній аналіз ситуації (питання) клієнта з метою оцінки наявності перспектив та правових підстав для захисту прав та інтересів клієнта, які, саме, пропозиції та рекомендації зі стратегії та тактики представництва і захисту інтересів клієнта адвокат розробляв та пропонував клієнту, які саме документи та якого обсягу адвокат дослідив у процесі формування таких пропозицій та рекомендацій на даному етапі надання клієнту (позивачу) правової (правничої) допомоги від 11.10.2020, а також значення здійсненого попереднього аналізу, пропозицій та рекомендацій для розгляду даної справи.

Суд першої інстанції дослідивши акт від 07.06.2021 № 6 виконаних робіт до договору про надання правової (правничої) допомоги від 11.10.2020 в частині:

- складання та подання до суду позовної заяви, з додатками, попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат - з часом надання вказаного виду правової допомоги 3 (три) години робочого часу;

- участі у двох судових засіданнях - з часом надання вказаного виду правової допомоги 2 (дві) години робочого часу;

- складання та подання детального опису судових витрат - з часом надання вказаного виду правової допомоги 1,5 (півтори) години робочого часу, поряд з іншими матеріалами справи, дійшов висновку про те, що матеріалами справи підтверджено факт надання адвокатським бюро при розгляді в суді даної справи правової допомоги клієнтові, позивачеві, за зазначеними трьома позиціями акту від 07.06.2021 № 6 виконаних робіт до даного договору: у справі наявні відповідні заяви та клопотання позивача з процесуальних питань, а представник позивача - адвокат брав участь у двох судових засіданнях по даній справі 13.05.2021 та 25.05.2021 (за протоколами судових засідань (т.1 а.с.89, 96-97)).

З урахуванням наведеного, факт надання адвокатським бюро при розгляді в суді даної справи правової допомоги позивачеві, за зазначеними трьома позиціями акту від 07.06.2021 № 6 виконаних робіт до даного договору, а саме: складання та подання до суду позовної заяви, з додатками, попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, участь у двох судових засіданнях, складання та подання детального опису судових витрат є таким, що підтверджений належними доказами, у зв`язку з чим вартість таких послуг (робіт) підлягає стягненню з відповідача.

Колегія суддів, здійснивши аналіз обґрунтувань заяви і заперечень на неї щодо відшкодування судових витрат на правничу допомогу з урахуванням поданих доказів, встановила, що дана справа не є складною, підготовка її до розгляду не потребує аналізу великої кількості норм чинного законодавства, значних витрат часу та зусиль, зокрема, щодо аналізу судової практики. Відтак, визначені в акті здачі-приймання виконаних робіт (правової допомоги) послуги загальним обсягом витраченого часу та загальною вартістю є непідтвердженими, не відповідають критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру у розумінні приписів частини 5 статті 129 ГПК України та не є співмірними зі складністю справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача витрат на правничу (правову) допомогу у розмірі 12 500 грн. (10% від позову) та 60 000 грн. гонорару успіху, який за своєю правовою природою є гонорар, що встановлений п.3 додаткової угоди від 03.03.2021 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 11.10.2020, що разом становить 72 500 грн.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" підлягає частковому задоволенню, додаткове рішення Господарського суду Херсонської області від 20.09.2021 у справі №923/376/21 скасуванню, з прийняттям рішення про часткове задоволення заяви ТОВ "Дніпрошина" про покладення на Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 72 500 грн.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 282-284 Господарського

процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" задовольнити частково.

2. Додаткове рішення Господарського суду Херсонської області від 20.09.2021 у справі № 923/376/21 скасувати частково, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

« 1.Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпрошина" строк на надання доказів понесених судових витрат.

2.Заяву від 07.06.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрошина" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

3. Стягнути з Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" (місцезнаходження: 73003, м. Херсон, вул. Потьомкінська,3; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 01125695) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрошина" (місцезнаходження: 08301, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Шевченка, 100А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 41676522) 72 500 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

4. В іншій частині відмовити у задоволенні заяви від 07.06.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрошина" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат.».

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови

складено 19.12.2022

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Я.Ф. Савицький