Постанова

від 15.12.2022 по справі 685/1144/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2022 року Справа № 685/1144/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Розізнана І.В. , суддя Бучинська Г.Б.

секретар судового засідання Гладка Л.А.

за участю представників сторін:

позивача: не з`явився

відповідача 1: не з`явився

відповідача 2: не з`явився

відповідача 3: не з`явився

відповідача 4: не з`явився

відповідача 5: не з`явився

відповідача 6: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.09.2022 р. у справі №685/1144/20, ухвалене суддею Гладієм С.В., повний текст рішення складено 21.09.2022 р.

за позовом Фермерського господарства "Веселка" с. Новоставці, Теофіпольського району, Хмельницької області

до ОСОБА_1 с. Новоставці, Теофіпольського району, Хмельницької області

до ОСОБА_3 м. Тернопіль

до ОСОБА_2 с. Новоставці, Теофіпольського району, Хмельницької області

до Теофіпольської селищної ради смт. Теофіполь, Хмельницької області

до Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області м. Хмельницький

до державного реєстратора відділу надання адміністративних послуг Теофіпольської селищної ради Базелюк Тетяни Валеріївни смт. Теофіполь, Хмельницької області

про визнання протиправним та скасування рішення Новоставецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області „Про затвердження технічної документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність№85-9/2019 від 04.12.2019р., №88-9/2019 від 04.12.2019р., №90-9/2019 від 04.12.2019р.

про скасування внесених до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про проведену державну реєстрацію

Фермерське господарство "Веселка" с.Новоставці, Теофіпольського району, Хмельницької області звернулося з позовною заявою до ОСОБА_1 с. Новоставці, Теофіпольського району, Хмельницької області до ОСОБА_3 м. Тернопіль до ОСОБА_2 с.Новоставці, Теофіпольського району, Хмельницької області до Теофіпольської селищної ради смт.Теофіполь, Хмельницької області до Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області м. Хмельницький до державного реєстратора відділу надання адміністративних послуг Теофіпольської селищної ради Базелюк Тетяни Валеріївни смт. Теофіполь, Хмельницької області про визнання протиправним та скасування рішення Новоставецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області „Про затвердження технічної документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність №85-9/2019 від 04.12.2019р., №88-9/2019 від 04.12.2019р., №90-9/2019 від 04.12.2019р. про скасування внесених до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про проведену державну реєстрацію.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 12.09.2022 року у справі №685/1144/20 позов Фермерського господарства „Веселка с. Новоставці, Теофіпольського району, Хмельницької області до ОСОБА_1 с. Новоставці, Теофіпольського району, Хмельницької області; до ОСОБА_3 м. Тернопіль; до ОСОБА_2 с. Новоставці, Теофіпольського району, Хмельницької області; до Теофіпольської селищної ради смт. Теофіполь, Хмельницької області про визнання протиправним та скасування рішення Новоставецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області „ Про затвердження технічної документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність№85-9/2019 від 04.12.2019р., №88-9/2019 від 04.12.2019р., №90-9/2019 від 04.12.2019р.; про скасування внесених до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про проведену державну реєстрацію задоволено.

У задоволенні позову Фермерського господарства „Веселка с. Новоставці, Теофіпольського району, Хмельницької області до Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області м. Хмельницький; до державного реєстратора відділу надання адміністративних послуг Теофіпольської селищної ради Базелюк Тетяни Валеріївни смт. Теофіполь, Хмельницької області відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись з апеляційною скаргою, в якій просять рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.09.2022 року у справі №685/1144/20 скасувати в частині задоволення позовних вимог Фермерського господарства "Веселка" та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити Фермерському господарству "Веселка" у задоволені позову.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №685/1144/20 у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р., суддя Бучинська Г.Б.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14 листопада 2022 року у справі №685/1144/20 апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення господарського суду Хмельницької області, від 12.09.2022р. - залишено без руху

24.11.2022 р. та 25.11.2022 р. від представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надійшли заяви про усунення недоліків апеляційної скарги.

У відповідності до відомостей табелю КП "Діловодство спеціалізованого суду" суддя Василишин А.Р. тимчасово непрацездатний у період з 28 листопада 2022 року по 02 грудня 2022 року включно.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Василишина А.Р. призначено заміну до складу колегії суддів у судовій справі №685/1144/20.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду справи №685/1144/20 у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Розізнана І.В., суддя Бучинська Г.Б.

Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.09.2022 р. у справі №685/1144/20, розгляд справи призначено на 15.12.2022 р.

30.11.2022р. до апеляційного господарського суду надійшло клопотання від представника Фермерського господарства "Веселка" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.12.2022 р. клопотання представника Фермерського господарства "Веселка" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №685/1144/20 - задоволено.

02.12.2022 р. на електронну адресу апеляційного господарського суду від представника Фермерського господарства "Веселка" надійшло клопотання в якому позивач просить визнати строк на подання Фермерським господарством «Веселка» письмових доказів у господарській справі №685/1144/20 таким, що пропущений з поважних причин, поновити Фермерському господарству «Веселка» строк на подання письмових доказів у господарській справі №685/1144/20 та приєднати до матеріалів справи письмові докази згідно із додатків до даного клопотання.

12.12.2022р. до апеляційного господарського суду надійшло клопотання від представника Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 р. клопотання представника Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №685/1144/20 - задоволено.

15.12.2022 р. в системі «Електронний суд» представником апелянтів сформовано заперечення щодо клопотання позивача про долучення доказів до матеріалів справи, оскільки від позивача до суду у строк визначений апеляційним судом не надходило відзиву на апеляційну скаргу та відповідних клопотань про долучення доказів, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання. Також, у запереченні представник апелянтів вказує на то, що у зв`язку із територіальною віддаленістю просить судове засідання провести за відсутності відповідачів. Вимоги апеляційної скарги підтримує у повному обсязі і просить їх задовольнити.

15.12.2022 р. на електронну адресу апеляційного господарського суду від представника Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області надійшло клопотання, про те, що представник Хмельницької районної державної адміністрації у судове засідання, 15.12.2022 р., з`явитися не має можливості у зв`язку з хворобою представника, Ченаш І.М. та участю іншого представника в судовому засіданні призначеному на 15.12.2022 о 10:45 год. по справі за №686/12299/22 в приміщенні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.

В судове засідання 15.12.2022 р. представники сторін не з`явилися, про день, час та місце судового розгляду повідомлялися у встановленому законом порядку.

Розглянувши в судовому засіданні 15.12.2022 р. клопотання позивача про поновлення пропущеного строку для подання доказів та долучення до матеріалів справи додаткових доказів, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до ст.80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Також, колегія суддів приймає до уваги те, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч.3 ст.269 ГПК України).

Прийняття судом апеляційної інстанції додаткових документів на стадії апеляційного провадження за відсутності визначених ст.269 ГПК України підстав для їх прийняття, тобто без наявності належних доказів неможливості їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від заявника, фактично порушує принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, адже у такому випадку суд створює позивачу більш сприятливі, аніж відповідачу умови в розгляді конкретної справи.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Подані позивачем докази, датовані після ухвалення судом першої інстанції рішення, фактично на дату винесення оспорюваного рішення не існували, в той час як за приписами ГПК Україна надання учасником судового процесу нових доказів у справі, які станом на дату винесення судового рішення не існували, не можуть прийматися до уваги апеляційним судом, та їм не може надаватись юридична оцінка.

У зв`язку з вище викладеним суд апеляційної інстанції відхиляє клопотання, яке заявлене позивачем про долучення доказів.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про день, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами, відповідності до вимог статті 269 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст рішення суду першої інстанції.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції вказав на те, що право користування ФГ „Веселка земельною ділянкою, площею 20,0 га, станом на дату прийняття спірних рішень (04.12.2019р.) не було припинено. Доказів протилежного відповідачами не надано. Отже, земельні ділянки з кадастровими номерами 6824785000:04:002:0053, 6824785000:04:002:0056, 6824785000:04:002:0057, які накладаються на земельну ділянку, що перебуває у користуванні ФГ „Веселка, площею 20,0 га, незаконно були передані у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , на підставі рішень Новоставецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області „Про затвердження технічної документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність №90-9/2019 від 04.12.2019р., 88-9/2019 від 04.12.2019р., 85-9/2019 від 04.12.2019р. Відтак, позовні вимоги щодо скасування вищевказаних рішень підлягають задоволенню.

Також, суд першої інстанції вказав на те, що оскільки, за відповідачами 1,2,3 було зареєстровано право власності на земельні ділянки, які, як встановлено вище, перебувають у постійному користуванні на підставі державного акта на право постійного користування землею у позивача, відповідно, володіння та користування спірними ділянками відповідачами 1,2,3 та реєстрація права власності за відповідачами 1,2,3 здійснені без достатніх правових підстав. Відтак, позовна вимога про скасування внесених до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про проведену державну реєстрацію є також, обґрунтованою та доведеною, а тому підлягає задоволенню.

Стосовно заявлених позовних вимог до Хмельницької районної державної адміністрації та державного реєстратора відділу надання адміністративних послуг Теофіпольської селищної ради Базелюк Тетяни Валеріївни то суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, як заявлені до неналежних відповідачів.

2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення щодо них інших учасників справи.

Скаржники, не погоджуючись з рішенням Господарського суду Хмельницької області від 12.09.2022 р., в апеляційній скарзі стверджують, висновок суду першої інстанції, що позивач (ФГ «Веселка») правомірно набув право постійного користування земельною ділянкою на підставі акту серії ХМ №0005 від 09.11.1994р., копія якого наявна в матеріалах справи, не відповідає обставинам справи і дослідженим доказам.

Вказаний висновок суду щодо правомірності набуття позивачем права постійного користування землею, не містить посилань на більшу вірогідність конкретних доказів, що суперечить пп.3 ч.3 ст.2. ст.13 ГПК України.

Надана до суду позивачем разом із позовною заявою копія державного акту на право постійного користування землею ХМ №0005 не містила записів про державну реєстрацію вказаного акту, у зв`язку із чим відповідачі звертали увагу суду на те, що позивач права постійного користування землею у вставленому законом порядку не набував і право останнього спірними рішеннями сільської ради (відповідача 4) не порушується.

Скаржники звертають увагу на те, що судом в оскаржуваному рішенні не було надано правильної оцінки поданій до суду позивачем разом із позовною заявою копії державного акту на право постійного користування землею ХМ №0005 виданого 21.11.1994р., яка не містила записів про державну реєстрацію вказаного акту. Зокрема суд не вказав у судовому рішенні, що позивач не надав доказів про державну реєстрацію поданого із позовом до суду державного акту на право постійного користування землею ХМ №0005 виданого 21.11.1994р. та не надав архівного примірнику державного акту на право постійного користування землею ХМ №0005 виданого 21.11.1994р. Теофіпольською районною радою народних депутатів.

Також, суд першої інстанції не надав належної оцінки поданого позивачем акту встановлення границь ділянки в натурі на місцевості, з підстав допустимості. Зокрема вказаний акт не містить дати його складання, однак суд у рішенні не надав правильної оцінки вказаній обставині, а лише констатував, що акт складено у вересні 1994 року. В свою чергу відповідачі звертають увагу на той факт, що акт встановлення границь (меж) земельної ділянки в натурі на місцевості, у якому не вказано дати його складання, тобто дати, якою фіксується вчинення певних землевпорядних робіт, є недопустимим доказом та фактично свідчить про те, що насправді межі земельної ділянки в натурі на місцевості не встановлювались. Це узгоджується також із відсутністю в матеріалах справи плану (схеми) земельної ділянки з визначенням на ньому її меж і розмірів, описом меж суміжних власників землі і землекористувачів.

Крім того акт встановлення границь ділянки в натурі на місцевості не містить даних про те, яка саме земля за видом відводиться в натурі. Зокрема в акті не значиться що Позивачу відводилось 20 га ріллі.

На думку скаржників, це в сукупності з іншими доказами доводить, що позивач не набував права користування землею у порядку визначеному законом.

Суд першої інстанції також не відобразив у рішенні та не надав правильної оцінки обставинам, які вказують, що позивач не вважав своє право порушеним починаючи із 2015 року, оскільки фактично не користувався землею, не оспорював формування восьми земельних ділянок, три із яких надані відповідачам по справі, а інші голові і представнику ФГ «Веселка» та іншим його членам, і не звертався до суду за захистом прав на землю у зв`язку із формуванням ряду окремо взятих земельних ділянок у межах земельної ділянки площею 20 га згідно державного акту на право постійного користування ХМ0005, виданого 21.11.1994р.

Відтак, із матеріалів справи вбачається, що діями відповідачів 1-3 та інших відповідачів не було порушено права позивача, а тому рішення суду першої інстанції, яким у відповідачів 1-3 незаконно відібрано земельні ділянки є незаконним.

3. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.

25.03.1994р. рішенням №5 п`ятнадцятої сесії Теофіпольської районної Ради народних депутатів (ХХІ скликання) „Про розгляд заяв громадян району „Про надання у користування земельних ділянок для ведення селянських (фермерських) господарств враховуючи погодження Новоставецької сільської Ради народних депутатів та рішення районної конкурсної комісії виділено громадянину ОСОБА_5 , жителю с. Новоставці 20 га рільних земель із земель запасу, розташованих в західній частині землекористування агрофірми „Полква.

У вересні 1994 року на підставі рішення Теофіпольської районної ради народних депутатів від 25.03.1994р. №5 землевпорядником Хмельницького філіалу інституту „УкрндІземпроект в присутності головного інженера-землевпорядника Теофіпольського району, представника землекористувача Новоставецької сільської ради, представника фермерського господарства складено акт про встановлення границь ділянки, площею 20,0 га в натурі громадянина ОСОБА_5 під фермерське господарство.

09.11.1994р. Теофіпольською районною радою народних депутатів Хмельницької області ОСОБА_5 видано державний акт на право постійного користування землею серії ХМ №0005. В акті зазначено, що земельна ділянка розташована на території Новоставецької сільської ради, землю надано для ведення селянського (фермерського) господарства. У кількісній характеристиці земель, наданих у постійне користування зазначено, що громадянину ОСОБА_5 відведено 20,0 га ріллі. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №6 та підписано головою Теофіпольської районної Ради народних депутатів. До акту додано план зовнішніх меж землекористування, з якого вбачається, що надана у користування земельна ділянка має площу 20,0 га. План зовнішніх меж землекористування підписано інженером-землевпорядником.

Матеріали справи містять Свідоцтво серії А00 №216661 від 22.11.1994р. про державну реєстрацію юридичної особи Селянського (фермерського) господарства „Веселка (ідентифікаційний код юридичної особи 21334935).

15.11.1994р. засновником селянського (фермерського) господарства затверджено Статут селянського (фермерського) господарства „Веселка.

Відповідно до п.1.1. Статуту селянське (фермерське) господарство „Веселка засноване громадянином ОСОБА_5 з правом найняття робочої сили, створене за його рішенням, який виявив бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою і реалізацією.

Господарство є юридичною особою, володіє відокремленим майном, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням, набуває прав юридичної особи після державної реєстрації у виконавчому комітеті районної ради народних депутатів.(п.1.3 Статуту)

Предметом діяльності товариства є: виробництво товарної сільськогосподарської продукції; перероблення і реалізація сільськогосподарської продукції; торговельно-посередницька діяльність. (п.2.2. Статуту)

Володіння, користування і розпорядження майном здійснюється членами „господарства за взаємною домовленістю.(п.3.2. Статуту)

Відповідно до п.5.1. Статуту діяльність господарства припиняється у разі: рішення членів господарства про припинення його діяльності; у разі припинення права власності на землю, права користування земельною ділянкою у випадках, передбачених ст. 27 і 26 Земельного кодексу України; визнання господарства неплатоспроможним (банкрутом); якщо не залишається жодного члена господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства.

Майно господарства, яке припиняє свою діяльність, використовується в першу чергу для розрахунків по оплаті праці найманих осіб, виконання зобов`язань перед бюджетом, банком та іншими кредиторами. Решта майна залишається у спільній сумісній власності членів господарства або розподіляється між ними за домовленістю. За відсутності згоди спір вирішується судом. (п.5.2. Статуту).

09.04.1999р. Територіальне управління Держнаглядохоронпраці по Хмельницькій області видало селянському (фермерському) господарству „Веселка Дозвіл №34.ПР.99 на підставі заяви від 07.04.1999р та акту контрольної перевірки ДЇОПП, згідно якого ФГ Веселка дозволяється почати роботу з вирощування сільськогосподарських культур. Строк дії дозволу: постійно, при умові дотримання вимог чинного законодавства України та нормативних актів з питань охорони праці. В примітці зазначено, що при зміні виду діяльності дозвіл не дійсний.

Матеріали справи містять довідку №798 від 27.03.2002р. про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України селянського (фермерського) господарства „Веселка. Ідентифікаційний код юридичної особи 21334935, керівник ОСОБА_5 , дата включення до ЄДРПОУ 27.03.2002р.

Протоколом №1 від 02.04.2012р. зборів селянського (фермерського) господарства „Веселка прийнято рішення змінити найменування селянського (фермерського) господарства „Веселка на Фермерське господарство „Веселка. Крім того, було вирішено затвердити статут у новій редакції та зареєструвати зміни в державного реєстратора.

11.04.2012р. проведено державну реєстрацію змін до установчого документу та затверджено статут Фермерського господарства „Веселка в новій редакції.

Відповідно до п.16.1. Статуту в новій редакції діяльність господарства припиняється у разі:реорганізації фермерського господарства; ліквідації фермерського господарства; визнання фермерського господарства неплатоспроможним (банкрутом); якщо не залишається жодного члена фермерського господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства.

Пунктом 16.2. Статуту в новій редакції передбачено, що рішення про припинення діяльності фермерського господарства припиняється: власником у разі реорганізації або ліквідації фермерського господарства відповідно до закону та Статуту фермерського господарства; у разі, якщо не залишається жодного члена фермерського господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства у порядку, встановленому законом; у разі банкрутства фермерського господарства відповідно до закону.

В матеріалах справи наявне розпорядження Теофіпольської районної державної адміністрації Хмельницької області №103/201 від 12.04.2012р. „Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, в якому зазначено, що розглянувши заяви членів ФГ „Веселка про передачу їм земельних ділянок у власність для ведення фермерського господарства, протоколу комісії з розгляду заяв громадян по передачі у власність та надання у користування земель сільськогосподарського призначення та земель водного фонду за межами населених пунктів №2 від 12.04.2012р., Теофіпольська районна державна адміністрація розпорядилася надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в рівних частках, але не більше розміру земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарського підприємства на території Новоставецької сільської ради із земель, що знаходяться в постійному користуванні голови ФГ „Веселка ОСОБА_5 , членам ФГ „Веселка ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 для ведення фермерського господарства. Дане розпорядження було видане на пропозицію Відділу Держкомзему у Теофіпольському районі Хмельницької області.

Відповідно до Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 15.04.2012р. ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Фермерського господарства „Веселка, виданою 02.08.2017р., керівником фермерського господарства з 19.12.2012р. є ОСОБА_13 , особами, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи є ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .

Згідно з Наказом Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області №22-4407/14-14-СГ від 26.09.2014р. «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» надано дозвіл громадянці ОСОБА_2 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходяться в постійному користуванні згідно державного акта на право постійного користування землею серії ХМ №0005 від 21.11.1994р., у розмірі середньої земельної частки (паю) на території Новоставецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області для подальшої передачі у власність. Місце розташування об`єкта землеустрою: за межами населених пунктів Новоставецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області (6824785000:04:002); цільове призначення: для ведення фермерського господарства. Термін дії даного дозволу сім місяців.

Матеріали справи містять Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки з кадастровим номером 6824785000:04:002:0056 в натурі (на місцевості), виготовлену Земельно-аграрним центром „Карат в грудні 2014 року на замовлення ОСОБА_2 .

Згідно з Наказом Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області №22-4402/14-14-СГ від 26.09.2014р. „Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою надано дозвіл громадянці ОСОБА_4 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходяться в постійному користуванні згідно державного акта на право постійного користування землею серії ХМ №0005 від 21.11.1994р., у розмірі середньої земельної частки (паю) на території Новоставецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області для подальшої передачі у власність. Місце розташування об`єкта землеустрою: за межами населених пунктів Новоставецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області (6824785000:04:002); цільове призначення: для ведення фермерського господарства. Термін дії даного дозволу сім місяців.

Матеріали справи містять Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки з кадастровим номером 6824785000:04:002:0057 в натурі (на місцевості), виготовлену Земельно-аграрним центром „Карат в грудні 2014 року на замовлення ОСОБА_4 .

Згідно з Наказом Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області №22-4414/14-14-СГ від 26.09.2014р. „Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою надано дозвіл громадянці ОСОБА_1 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходяться в постійному користуванні згідно державного акта на право постійного користування землею серії ХМ №0005 від 21.11.1994р., у розмірі середньої земельної частки (паю) на території Новоставецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області для подальшої передачі у власність. Місце розташування об`єкта землеустрою: за межами населених пунктів Новоставецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області (6824785000:04:002); цільове призначення: для ведення фермерського господарства. Термін дії даного дозволу сім місяців.

Матеріали справи містять Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки з кадастровим номером 6824785000:04:002:0053 в натурі (на місцевості), виготовлену Земельно-аграрним центром „Карат в грудні 2014 року на замовлення ОСОБА_1 .

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-7920-СГ від 16.10.2019р. «Про передачу в комунальну власність земельної ділянки» було передано Новоставецькій сільській раді Новоставецької сільської об`єднаної територіальної громади Теофіпольського району Хмельницької області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, загальною площею 21.1548 га, які розташовані (за межами населених пунктів) на території Новоставецької сільської об`єднаної територіальної громади Теофіпольськоо району Хмельницької області. Додатком до наказу визначено перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які передаються у комунальну власність, а саме: земельні ділянки з кадастровими номерами 6824785000:04:002:0052, 6824785000:04:002:0053, 6824785000:04:002:0054, 6824785000:04:002:0055, 6824785000:04:002:0056, 6824785000:04:002:0057, 6824785000:04:002:0058, 6824785000:04:002:0059, 6824785000:04:002:0018.

16.10.2019р. складено Акт приймання-передачі, згідно якого ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області передає з державної власності, а Новоставецька сільська рада приймає у комунальну власність земельні ділянки. У додатку до акту зазначено перелік земельних ділянок, що передалися у комунальну власність (земельні ділянки з кадастровими номерами 6824785000:04:002:0052, 6824785000:04:002:0053, 6824785000:04:002:0054, 6824785000:04:002:0055, 6824785000:04:002:0056, 6824785000:04:002:0057, 6824785000:04:002:0058, 6824785000:04:002:0059, 6824785000:04:002:0018).

Також у матеріалах справи наявні знімки з кадастрової карти з зображеннями вищевказаних ділянок.

Рішенням Новоставецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області №85-9/2019 від 04.12.2019р. „Про затвердження технічної документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 на земельну ділянку, як знаходиться за адресою: Хмельницька область, Теофіпольський район, Новоставецька сільська рада, площею 2,3494 га для ведення фермерського господарства з кадастровим номером земельної ділянки 6824785000:04:002:0056. П.2. рішення вищевказану земельну ділянку передано у власність ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства.

Рішенням Новоставецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області №88-9/2019 від 04.12.2019р. „Про затвердження технічної документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_4 на земельну ділянку, як знаходиться за адресою: Хмельницька область, Теофіпольський район, Новоставецька сільська рада, площею 2,3494 га для ведення фермерського господарства з кадастровим номером земельної ділянки 6824785000:04:002:0057. П.2. рішення вищевказану земельну ділянку передано у власність ОСОБА_4 для ведення фермерського господарства.

Рішенням Новоставецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області №90-9/2019 від 04.12.2019р. „Про затвердження технічної документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 на земельну ділянку, як знаходиться за адресою: Хмельницька область, Теофіпольський район, Новоставецька сільська рада, площею 2,3492 га для ведення фермерського господарства з кадастровим номером земельної ділянки 6824785000:04:002:0053. П.2. рішення вищевказану земельну ділянку передано у власність ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства.

Відповідно до Свідоцтва про шлюб від 27.06.2015р. ОСОБА_4 змінила прізвище з ОСОБА_15 на ОСОБА_16 .

Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованого 30.01.2020р., власником земельної ділянки, площею 2,3494 га з кадастровим номером 6824785000:04:002:0056 є ОСОБА_2 . Підставою внесення запису про право власності до реєстру вказано рішення державного реєстратора Теофіпольської районної державної адміністрації Хмельницької області Базелюк Тетяни Валеріївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.01.2020р. №50891780.

Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованого 03.02.2020р., власником земельної ділянки, площею 2,3494 га з кадастровим номером 6824785000:04:002:0057 є ОСОБА_3 .. Підставою внесення запису про право власності до реєстру вказано рішення державного реєстратора Теофіпольської районної державної адміністрації Хмельницької області Базелюк Тетяни Валеріївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.02.2020р. №50934141.

Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованого 31.01.2020р., власником земельної ділянки, площею 2,3492 га з кадастровим номером 6824785000:04:002:0053 є ОСОБА_1 . Підставою внесення запису про право власності до реєстру вказано рішення державного реєстратора Теофіпольської районної державної адміністрації Хмельницької області Базелюк Тетяни Валеріївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31.01.2020р. №50906216.

Згідно з довідкою №71 від 09.09.2020р. виданою представником Товариства з обмеженою відповідальністю „Добробут-Землевпоряд інженером-землевпорядником ОСОБА_17 за результатами здійснення виїзду та дослідження земельних ділянок встановлено те, що координати земельних ділянок: площею 2,3494 га, кадастровий номер 6824785000:04:002:0056, площею 2,3494 га, кадастровий номер 6824785000:04:002:0057, площею 2,3492 га, кадастровий номер 6824785000:04:002:0053, у співвідношенні 100 (сто) відсотків розміщені в межах земельної ділянки, площею 20,0 гектарів, яка розташована на території Новоставецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області й передана на підставі рішення Теофіпольської районної Ради народних депутатів Хмельницької області №5 від 25.03.1994р і державного акта на право постійного користування землею серії ХМ №0005 від 21.11.1994р. у користування гр. ОСОБА_5 . Довідка підписана директором ТОВ „Добробут-Земвпоряд.

В матеріалах справи наявний кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника №012786 від 31.03.2015р. виданий ОСОБА_17 відповідно до протоколу рішення Кваліфікаційної комісії від 26.03.2015р. №3. Кваліфікаційний сертифікат підтверджує відповідність інженера-землевпорядника кваліфікаційним характеристикам професії та його спроможність самостійно складати окремі види документації із землеустрою та документації з оцінки земель (крім експертної грошової оцінки земельних ділянок), виконувати топографо-геодезичні і картографічні роботи, проводити інвентаризацію земель.

Протоколом №1 Загальних зборів членів ФГ „Веселка вирішено виключити зі складу членів ФГ „Веселка слідуючих осіб: ОСОБА_18 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_14 , ОСОБА_3 .

Матеріали справи також містять відповідь Сектору державної реєстрації Теофіпольської районної державної адміністрації на адвокатський запит адвоката Сторожука Ю.В., в якому зазначено, що 08.07.2020р. до Відділу з питань надання адміністративних послуг Теофіпольської РДА Хмельницької області звернулася голова ФГ „Веселка ОСОБА_13 із трьома заявами про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок 6824785000:04:002:0053, 6824785000:04:002:0056, 6824785000:04:002:0057. До кожної із заяв окремо були додані примірники договорів оренди земельної ділянки, укладених між ФГ „Веселка та ОСОБА_1 , між ФГ „Веселка та ОСОБА_14 ; між ФГ „Веселка та ОСОБА_3 13.07.2020р. ОСОБА_13 відкликала вищевказані заяви.

16.06.2022р. в листі №013 ТОВ „Кайлас-К до ФГ „Веселка зазначено, що координати земельних ділянок з кадастровими номерами 6824785000:04:002:0053, 6824785000:04:002:0056, 6824785000:04:002:0057 накладаються на земельну ділянку, площею 20 га, яка розташована на території Новоставецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області й передана на підставі рішення Теофіпольської районної Ради народних депутатів Хмельницької області №5 від 25.03.1994р. і державного акта на право постійного користування землею серії ХМ №0005 від 21.11.1994р. у користування гр.. ОСОБА_5 у співвідношені 100%. Інформацію надано інженером-землевпорядником ОСОБА_19 . В матеріалах справи наявний кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника №013423 від 05.12.2016р. виданий ОСОБА_19 та Свідоцтво про підвищення кваліфікації інженера-землевпорядника ОСОБА_19 серії КТ№0127 від 04.01.2021р.

4.Правові норми, застосовані апеляційним судом до спірних правовідносин.

Згідно з ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З огляду на положення ст.4 ГПК України і ст.15, 16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Отже, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачем з урахуванням належно обраного способу судового захисту.

Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.(ст.152 ЗК України).

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно з ч.1 ст.1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

За ч.1 ст.2 ЗК України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Відповідно до ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Конституційний Суд України у рішенні №5-рп/2005 від 22 вересня 2005 року (справа про постійне користування земельними ділянками) вказав, що інститут постійного користування земельною ділянкою - право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Використання терміну "набувають", що означає "ставати власником чого-небудь, здобувати що-небудь", після набрання чинності статтею 92 Земельного кодексу України 2001 року, свідчить, що ця норма не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках станом на 01 січня 2002 року.

Також Конституційний Суд України вказав, що положення пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України та пункт 6 постанови Верховної Ради України "Про земельну реформу" в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою, є неконституційними і втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже, Конституційним Судом визнано, що право власності на землю не може бути втрачене внаслідок невчинення власником певних формальних дій щодо переоформлення цього права за новим законодавством.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі №907/916/17, де зазначено, що чинне законодавство не містить чіткого регулювання питання щодо порядку переоформлення права користування земельними ділянками, тобто приведення його у відповідність до чинної редакції Земельного кодексу України. Відтак, у господарюючих суб`єктів, які користуються земельними ділянками на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, чітко не встановлений законом обов`язок та строк вчинення дій, що пов`язані із переоформленням такого права на право власності або право оренди, до законодавчо визначеної та встановленої нормативно-правовими актами відповідної процедури.

За приписами ст. 7 ЗК України (зараз та надалі у редакції від 22.06.1993 року, чинній на дату створення позивача) у постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Відповідно до п.1 ст.17 ЗК України до відання районних Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу.

Районні, міські, в адміністративному підпорядкуванні яких є район, Ради народних депутатів надають земельні ділянки за межами населених пунктів із земель запасу для сільськогосподарського використання. (абз. 3,4 ст.19 ЗК України)

Право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЗК України, право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" (у редакції від 23.07.1993 року, чинній на дату створення позивача), селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 5 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування, в тому числі в оренду, подають до районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, підписану головою створюваного селянського (фермерського) господарства. Рішення щодо передачі і надання земельних ділянок громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства відповідні Ради народних депутатів приймають на найближчій сесії.

Після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку. Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи, одержує печатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває розрахунковий та інші рахунки в установах банку і вступає у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнається державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону. Сільська, селищна, міська Рада народних депутатів заносить до спеціальної погосподарської книги дані про склад господарства, передану у власність та надану у користування господарству земельну ділянку. (ст.9 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство").

Відповідно до ч.1, ст..78 ЗК України (зараз та надалі в редакції від 17.11.2019р., чинній на дату прийняття спірних рішень) право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.(ч.1, ст.79 ЗК України)

Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування. (ч.1,6,7 ст. 79-1 ЗК України).

Відповідно до ч.1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. (ч.3, ст. 116 ЗК України)

Відповідно до ч.5, ст. 116 ЗК України Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Як зазначено в ст.141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини. ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії.

Відповідно до ст. 142 ЗК України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Згідно з ст.36 Закону України „Про фермерське господарство в редакції від 15.08.2018р., чинній на дату прийняття спірних рішень) рішення про припинення діяльності фермерського господарства приймається: а) власником у разі реорганізації або ліквідації фермерського господарства - відповідно до закону та Статуту фермерського господарства; б) у разі якщо не залишається жодного члена фермерського господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства у порядку, встановленому законом; в) у разі банкрутства фермерського господарства - відповідно до закону.

Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною 1 ст. 182 Цивільного кодексу України також визначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст. 126 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

Відповідно до ч.2, ст.3 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Державна реєстрація прав проводиться за заявами у сфері державної реєстрації прав будь-яким державним реєстратором з урахуванням вимог, встановлених абзацами першим - третім цієї частини, крім випадку, передбаченого статтею 32-1 цього Закону.(абз.4, ч.5, ст.3 ЗУ „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень)

Згідно з ч.1, ст.5 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Відповідно до п.1, ч.1, ст.2 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній станом на час держаної реєстрації права власності) державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) судового рішення, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 13-1) договору, яким встановлюється довірча власність на нерухоме майно, та акта приймання-передачі нерухомого майна, яке є об`єктом довірчої власності; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Враховуючи вище вказані норми законодавства, чинне законодавство не передбачає надання громадянам земельних ділянок на праві постійного користування, а пункт 6 "Перехідних положень" Земельного кодексу України визнано неконституційним, вказане право, яке виникло до 01 січня 2002 року, існує і може бути реалізовано в повному обсязі. При цьому, правовий режим земельної ділянки, зміст та обсяг прав на неї мають визначатися законодавством, яке діяло на момент його виникнення.

Відповідно до пункту 2 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державний земельний кадастр" земельні ділянки, право власності на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

На відносини права постійного користування земельною ділянкою поширюються гарантії, встановлені статтею 1 Протоколу Першого Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та статтею 41 Конституції України. Ці норми не лише гарантують право постійного користування землею (як різновид "мирного володіння майном" в розумінні Конвенції, та як речове право, захищено статтею 41 Конституції України), але і обмежують у можливості припинити відповідне право.

Також у Рішенні Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005 (справа про постійне користування земельними ділянками) було відзначено, що суб`єктивне право постійного користування земельною ділянкою суттєво відрізняється від суб`єктивного права власності на землю та суб`єктивного права оренди. Хоча власники землі та орендарі поряд із повноваженнями щодо володіння та користування наділяються і повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками (орендарі - в частині передачі земель у суборенду за згодою власника), а постійні користувачі такої можливості позбавлені, у їх праві на землю є ряд особливостей і переваг: право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством; права та обов`язки постійних землекористувачів визначені чинним земельним законодавством і не підлягають договірному регулюванню (не можуть бути звужені); постійні землекористувачі, як і землевласники, сплачують земельний податок, розмір якого визначається відповідно до чинного законодавства, на відміну від договірного характеру орендної плати.

Як вбачається з вищенаведених норм та матеріалів справи, позивач правомірно набув право постійного користування земельною ділянкою на підставі акту серії ХМ №0005 від 09.11.2022р., копія якого наявна в матеріалах справи. Відповідачами не піддавалась сумніву відповідність даної копії оригіналу.

Відповідно до п.16.1. Статуту ФГ Веселка діяльність господарства припиняється у разі: реорганізації фермерського господарства; ліквідації фермерського господарства; визнання фермерського господарства неплатоспроможним (банкрутом); якщо не залишається жодного члена фермерського господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства.

Пункт 16.2. Статуту ФГ „Веселка передбачено, що рішення про припинення діяльності фермерського господарства приймається: власником у разі реорганізації або ліквідації фермерського господарства відповідно до закону та Статуту фермерського господарства; у разі, якщо не залишається жодного члена фермерського господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства у порядку, встановленому законом; у разі банкрутства фермерського господарства відповідно до закону.

З матеріалів справи вбачається, що право користування ФГ „Веселка земельною ділянкою, площею 20,0 га, станом на дату прийняття спірних рішень (04.12.2019р.) не було припинено. Доказів протилежного відповідачами не надано.

Отже, земельні ділянки з кадастровими номерами 6824785000:04:002:0053, 6824785000:04:002:0056, 6824785000:04:002:0057, які накладаються на земельну ділянку, що перебуває у користуванні ФГ „Веселка, площею 20,0 га, що підтверджується довідкою землевпорядної організації ТОВ „Добробут-землевпоряд №71 від 08.09.2020р. та висновком інженера-землевпорядника ТОВ „Кайлас-К №013 від 16.06.2022р, незаконно були передані у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_14 , на підставі рішень Новоставецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області „Про затвердження технічної документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність №90-9/2019 від 04.12.2019р., 88-9/2019 від 04.12.2019р., 85-9/2019 від 04.12.2019р.

Тому, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позовні вимоги щодо скасування вищевказаних рішень підлягають задоволенню.

Також , колегія суддів враховує п.1, ч.1, ст.2 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до якого державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає. (висновок Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 24.01.2020р у справі №910/10987/18).

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції, чинній на момент внесення спірного запису про право власності) підставами для відмови в державній реєстрації прав є: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) документи подано до неналежного суб`єкта державної реєстрації прав, нотаріуса; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.

Ч.2, ст.24 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених частиною першою цієї статті, заборонена. (ч.5, ст.24 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, стосовно того, що підстави для відмови у вчиненні державної реєстрації прав відповідачів 1,2,3 були відсутні, тому державний реєстратор в силу закону не мав жодних правових підстав для відмови у вчиненні реєстраційних дій.

Статтею 26 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до п. 13 ст. 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі: поділу або об`єднання земельних ділянок; скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації; якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", не було зареєстровано протягом року з вини заявника.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Зважаючи на те, що за відповідачами 1,2,3 було зареєстровано право власності на земельні ділянки, які, як встановлено вище, перебувають у постійному користуванні на підставі державного акта на право постійного користування землею у позивача, відповідно, володіння та користування спірними ділянками відповідачами 1,2,3 та реєстрація права власності за відповідачами 1,2,3 здійснені без достатніх правових підстав.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, стосовно того, що позовні вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 50891780, прийнятого державним реєстратором Теофіпольської районної державної адміністрації Хмельницької області Базелюк Тетяною Валеріївною 30.01.2020р. та запису №35260924 про проведену державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку площею 2,3494 га, кадастровий номер 6824785000:04:002:0056, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Теофіпольської районної державної адміністрації Хмельницької області Базелюк Тетяною Валеріївною, припинивши право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 2,3494 га, кадастровий номер 6824785000:04:002:0056, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1970289668247; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 50934141, прийнятого державним реєстратором Теофіпольської районної державної адміністрації Хмельницької області Базелюк Тетяною Валеріївною 03.02.2020р. та запису №35300445 про проведену державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку площею 2,3494 га, кадастровий номер 6824785000:04:002:0057, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Теофіпольської районної державної адміністрації Хмельницької області Базелюк Тетяною Валеріївною, припинивши право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, площею 2,3494 га, кадастровий номер 6824785000:04:002:0057, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1970600768247; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 50906216, прийнятого державним реєстратором Теофіпольської районної державної адміністрації Хмельницької області Базелюк Тетяною Валеріївною 31.01.2020р. та запису №35274177 про проведену державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку площею 2,3492 га, кадастровий номер 6824785000:04:002:0053, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Теофіпольської районної державної адміністрації Хмельницької області Базелюк Тетяною Валеріївною, припинивши право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, площею 2,3492 га, кадастровий номер 6824785000:04:002:0053, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1970590168247 є обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають задоволенню.

Стосовно заявлених позовних вимог до Хмельницької районної державної адміністрації та державного реєстратора відділу надання адміністративних послуг Теофіпольської селищної ради Базелюк Тетяни Валеріївни судами береться до уваги наступне.

За загальним правилом державна реєстрація прав проводиться будь-яким державним реєстратором за заявами у сфері державної реєстрації прав (абзац четвертий частини п`ятої статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень).

Тобто державна реєстрація прав проводиться державним реєстратором не з власної ініціативи, а на підставі відповідної заяви, поданої зацікавленою особою. Відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають між суб`єктом звернення за такою послугою та суб`єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії.

У постанові від 12.04.2021р. у справі №557/94/19 Верховний суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що відповідач є обов`язковим учасником цивільного процесу - його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.

Відповідно до частин першої та другої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Тлумачення статті 51 ЦПК України свідчить, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судами береться до уваги, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

У постанові від 04.09.2018р. у справі №823/2042/16 Велика Палата Верховного Суду вважає, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки має розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо тієї ж земельної ділянки. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора в якості співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушені прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів акцентує увагу на тому, що державний реєстратор не має власного юридичного інтересу до набуття на свою користь права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, тому з ним у позивача не може бути спору про право. Тому, судом першої інстанції зроблено правомірній висновок, стосовно того, що позовні вимоги до ФГ „Веселка до Хмельницької районної державної адміністрації та державного реєстратора відділу надання адміністративних послуг Теофіпольської селищної ради Базелюк Тетяни Валеріївни не підлягають задоволенню, як заявлені до неналежних відповідачів.

Також з матеріалів справи вбачається, що до суду першої інстанції представник відповідачів 1,2,3 подав заяву про застосування до спірних відносин позовної давності. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

При цьому судом вірно вказано на те, що рішеннями Новоставецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області №85-9/2019 від 04.12.2019р., №88-9/2019 від 04.12.2019р., №90-9/2019 від 04.12.2019р. „Про затвердження технічної документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність затверджено технічні документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 . Даними рішеннями було порушено право постійного користування позивача діями відповідачів у даній справі.

Отже колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що перебіг позовної давності у даному випадку почався з 04.12.2019р., а, отже, строк позовної давності для звернення із вказаним позовом до суду не пропущено, оскільки позивач звернувся з позовом до суду 09.09.2020р., тобто в межах строку позовної давності.

Відтак аргументи скаржників, зазначені в апеляційній скарзі, не приймаються апеляційним господарським судом, оскільки вони спростовуються викладеними приписами законодавства та встановленими обставинами у справі, і не можуть слугувати підставою для скасування рішення суду, оскільки судом апеляційної інстанції не було встановлено порушень застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права у розгляді справи.

6. Висновки за результатами апеляційного розгляду.

У апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції.

Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відтак, застосовуючи наведену практику європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши у рішенні суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування рішення суду.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни рішення, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.09.2022 р. у справі №685/1144/20 - залишити без задоволення, рішення Господарського суду Хмельницької області - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №685/1144/20 повернути Господарському суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "19" грудня 2022 р.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Бучинська Г.Б.