Рішення

від 19.12.2022 по справі 140/6726/22

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2022 року ЛуцькСправа № 140/6726/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СМ-ХІМ» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СМ-ХІМ» (далі ТзОВ «СМ-ХІМ», позивач, товариство) звернулося до суду з позовом до Волинської митниці (далі відповідач, митний орган) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2022/000127/2 від 26 серпня 2022 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205140/2022/019776; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь ТзОВ «СМ-ХІМ» сплачений судовий збір та витрати на правову допомогу адвоката.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25 серпня 2022 року при митному оформленні товару: синтетичний миючий засіб порошкоподібний (не в аерозольному пакуванні), розфасований для роздрібної торгівлі 10 кг/1 мішок UNIVERSAL вагою 21000 кг. 2100 шт. відповідачем було прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2022/019776. В картці відмови вказано, що митна вартість товару не може бути визначена за вартістю визначеною декларантом щодо товарів, які імпортуються у зв`язку з відсутністю у поданих до митного оформлення документах належних відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена (підлягає сплаті) за ці товари та неподанням декларантом додаткових документів витребуваних митним органом. Також прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2022/000127/2 від 26 серпня 2022 року. В даному рішенні вказано, що в інвойсі №FS 2/08/2022 від 22 серпня 2022 вартість товару становить 23100 злотих, а в експортній декларації країни відправлення № 22PL3010E1017970 від 23 серпня 2022 року 23200 злотих. Згідно інвойсу оплата за товар проводиться протягом 90 днів після його розмитнення. Проте відповідно до п.2.8 договору поставки №l/30.06.22 від 30 червня 2022 року продавець здійснює поставку товару протягом 30 календарних днів з моменту надходження 100 відсотків попередньої оплати на розрахункових рахунок продавця. Відповідно до пункту 4 договору поставки - 100 відсотків попередньої оплати покупець зобов`язується оплатити за товар протягом 5 банківських днів з дати отримання інвойсу. Відповідно до пункту 1 договору поставки асортимент та ціна товару визначається в рахунку - проформі, однак рахунок-проформа не подана до митного оформлення. На думку відповідача такі розбіжності свідчать про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей.

На вимогу відповідача ТОВ «СМ-ХІМ» надало додаткові документи для підтвердження митної вартості товару - рахунок проформу №FS 2/07/2022 від 04 липня 2022 року, прас-лист виробника від 01 липня 2022 року та витяг з інтернету. Відповідач не прийняв прайс-лист виробника оскільки він наданий лише на 2 позиції прального порошку в різному пакувані, а мав би бути наданий на весь асортимент продукції який виробник пропонує для продажу. Витяг з інтернету не був взятий до уваги, оскільки містить ціни на мийний засіб українського виробника, що пропонується для продажу на українському ринку, проте країна походження оцінюваного товару - Європейський Союз.

У звязку з вищенаведеним та неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості товару відповідачем було застосовано резервний метод згідно ст. 64 Митного кодексу України (далі МК України). Митну вартість товару визначено за резервним методом на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби України на рівні 1,20 дол. США/кг.

З таким рішенням позивач не погоджується, вважає його незаконним з огляду на наступне.

Постачальник товару HOUSECHEM Sp z о.о. здійснює реалізацію товару прального порошку Washing powder Universal у двох типах фасування: в бігбегах по 1000 кг та в пакетах по 10 кг. Вартість при цьому 1 кг. товару становить 1,1 злотих. Прайс-лист містить відомості дві позиції товару, які реалізує постачальник. Інших видів товару на разі постачальник не має. Звідси сумніви відповідача, щодо не повного прайс-листа є невірними. Ознайомившись із ціновою пропозицією постачальника 30 червня 2022 року було укладено договір поставки № 1/30.06.2022 від 30 червня 2022 року. Пунктом 2.1 договору визначено, що покупець (позивач) зобовязаний протягом трьох днів з моменту підписання цього договору надати постачальнику попереднє замовлення із зазначенням асортименту і кількості товару. Замовлення вважається прийнятим, якщо протьогом трьох робочих днів з моменту їх отримання постачальник направив шляхом надсилання повідомлення електронною поштою інвойсу (рахунку- фактури) на оплату замовленого товару. Позивачем було зроблено попереднє замовлення товару у кількості 22000 кг. у пакуванні по 10 кг. на що постачальник виставив рахунок-фактуру №FS 2/07/2022 від 04.07.2022 року на суму 24200 злотих, що відповідає ціні 1,1 злотих за 1 кг товару. Замовлення формувалося на 22000 кг у кількості 2200 шт у розрахунку, що такий обсяг товару максимально можна завантажити у вантажний автомобіль, що є економічно доцільним.

Відповідно до пункту 2.8 договору продавець здійснює поставку товару протягом 30 днів з моменту надходження 100% попередньої оплати на розрахунковий рахунок продавця. Відповідно до пункту 4.1 договору покупець зобовязаний сплатити за товар протягом п`яти банківських днів з дати отримання від постачальника інвойсу (рахунку-фактури) на оплату замовленого товару на умовах 100 відсотків попередньої оплати. Для того щоб зарезервувати товар, закріпити ціну товару та виконати умови договору 13 липня 2022 року позивач здійснив 100-відсоткову оплату вартості товару на суму 24200,00 злотих.

В подальшому при завантажені товару у транспортний засіб виявилося, що причіп вантажного автомобіля вмішує при правильному розміщені товару з забезпеченням надійності його при транспортувані 2100 пакетів, що становить 21000 кг, вартістю 23100 злотих, у зв`язку з цим між сторонами договору було укладено специфікацію №2 від 22 серпня 2022 року, що містила відомості про фактично відвантажений товар. При цьому п.2. інвойсу порядок розрахунків (оплата здійснюється протягом 90 днів після митного оформлення на території України) позивачем не коригувався оскільки фактично він уже був виконаний позивачем.

Таким чином жодної розбіжності щодо умов оплати за товар які б могли свідчити про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей не має. Вартість товару не змінюється з моменту замовлення товару. Змінився лише обсяг безпосередньо відвантаженого товару в транспортний засіб з обєктивннх причин. Не відвантажений, але оплачений товар буде поставлений при наступній поставці партії товару.

Щодо розбіжностей вартості товару в інвойсі №FS 2/08/2022 від 22 серпня 2022 року та експортній декларації країни відправлення №22PL301010T1017970 від 23 серпня 2022 року, то насправді жодних розбіжностей не має. Вартість самого товару становить 23100 злотих. Митна ж вартість для статистичної звітності становить 23200 злотих тому, що вона складається із вартості товару та мінімальних логістичних витрат на території Польші 100 злотих. Ці 100 злотих вказано у графі 44 «1STW=+100,00» додатку до експортної декларації. В ній же вказано у графі 22 вартість самого товару - 23100 PLN.

Таким чином розбіжності у вартості товару у 100 пол. злотих - відсутні, а тому не можуть бути достатніми підставами застосування резервного методу та коригування вартості товару до 1,20 дол. США за 1 кг.

Відповідачем було запропоновано надати додаткові матеріали на підтвердження миної вартості товару без зазначення конкретних документів, які могли усунути сумніви у митній вартості товару.

Позивачем було надано рахунок проформу (інвойс) №FS 2/07/2022 від 04 липня 2022 року, прас-лист виробника та витяг з інтернету. Платіжне доручення по оплаті за товар позивачем подано разом з митною декларацією. Однак відповідачем не прийнято до уваги надані документи.

Достовірність заявленої позивачем митної вартості товару окрім, договору поставки, інвойсів, платіжних документів, прайс-листів підтверджується також наданими позивачем витягами із сайту www.olx.pl на якому розміщено оголошення про продаж миючого засобу порошкоподібного. Згідно даних оголошень вартість подібного товару становить в середньому 3-3,5 злотих за 1 кг., що орієнтовно становить 0,3 дол. США, а не 1,20 дол. США, як визначає підповідач. При цьому слід врахувати, що товар в оголошеннях підготовлений до продажу кінцевому споживачу, а саме він запакований у двошарову ламіновану поліетиленову плівку з нанесенням флексодруку (брендовану упаковку), міцну для перевезення та довготривалого зберігання безпосередньо споживачем, товар пропонується до продажу не безпосередньо виробником, а продавцями і його ватість враховує ПДВ (в Польщі VAT). В свою черіу товар який поставився позивачу розфасований у транспортну упаковку - прозорий, одношаровий, досить тонкий поліетеленовий мішок без нанесення флексодруку та ламінування (без брендування) та маркування. У вартість товару не включено вартість траспортування товару від виробника до безпосередньо розповсюджувача товару (логістичні витрати) та витрати на рекламу. При експорті товару продаж здійснюється без ПДВ, тобто вартість закупівлі товару є нижчою порівнняно з вартістю на внутрішньому ринку Польщі. Перед введенням його безпосередньо в обіг на території України товар потрібно розфасувати та перепакувати у брендовану упаковку.

На підставі наведеного, позивач вказує на те, що закупівельна ринкова вартість придбаного позивачем товару є цілком ринковою і сумнівів у її достовірності не має.

З наведених підстав просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву від 02 листопада 2022 року представник Волинської митниці заявлених позовних вимог не визнав та повідомив, що для митного оформлення товарів декларантом в інтересах ТзОВ «СМ-ХІМ» подано МД від 25 серпня 2022 року №UA205140/2022/059955 на товар: «синтетичний мийний засіб порошкоподібний (не в аерозольному уакуванні), розфасований для роздрібної торгівлі 10 кг/1 мішок:-порошок пральний UNIVERSAL 21000 - 2100 мішків; хім. склад:(-хлорид натрію CAS 7647-14-5 >10% -кальцинована сода (карбонат натрію) CAS 497-19-8 >10% -спирт-поліоксиетиленовий ефір CAS 68439-50-9 С12-14 ALKETH-7 >10% -перкарбонат натрію саs 156-30-89-4 1 - <10% -тринатрій метил гліцин-N,N-діоцтова кислота Саs № 164462-16-2 1 - <10% -тетраацетилетилендіамін ТАED CAS 10543-57-4 1 - <10% -парфюмерна композиція 0,1 <1%) використовується для автоматичного прання, торговельна марка: Washing powder Universal, виробник: HOUSECHEM Sp. z o. o., РL, та наступні документи: сертифікат відповідності №UA.TR.D.00066-22 від 02 серпня 2022 року; сертифікат якості б/н від 29 червня 2022 року; пакувальний лист б/н від 22 серпня 2022 року; рахунок-фактура №FS 2/08/2022 від 22 серпня 2022 року; автотранспортна накладна №01/22/08/2022 від 22 серпня 2022 року; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №PL/MF/AS 0264483 від 23 серпня 2022 року; банківський платіжний документ, що стосується товару №21 від 13 липня 2022 року; калькуляція транспортних витрат б/н від 23 серпня 2022 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 22 серпня 2022року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу), стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №1/30.06.22 від 30 червня 2022 року; договір про надання послуг митного брокера №01/19 від 01 жовтня 2019 року; фото від 25 серпня 2022 року; копія митної декларації країни відправлення №22PL301010E1017970 від 23 серпня 2022 року.

Під час опрацювання вказаних документів та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику АСАУР, а саме 1) 105-2 «контроль правильності визначення митної вартості товарів»; 2) 106-2 «витребування документів, які підтверджують митну вартість товару».

Так, під час здійснення митного контролю за правильністю визначення митної вартості товару з врахування поданих у вказаних цілях разом з МД документів було встановлено наступні розбіжності: в інвойсі № FS 2/08/2022 від 22 серпня 2022 року вартість товару становить 23100 злотих, а в експортній декларації країни відправлення № 22PL301010E1017970 від 23 серпня 2022 року - 23200 злотих; згідно інвойсу № FS 2/08/2022 від 22 серпня 2022 року оплата за товар проводиться протягом 90 днів після його розмитнення. Проте відповідно до п. 2.8 договору поставки №1/30.06.22 від 30 червня 2022 року продавець здійснює поставку товару протягом 30 календарних днів з моменту надходження 100% попередньої оплати на розрахунковий рахунок продавця; відповідно до п.4 договору поставки - 100% попередньої оплати покупець зобов`язується оплатити за товар протягом 5 банківських днів з дати отримання інвойсу; відповідно до п.1 договору поставки - асортимент та ціна товару визначається в рахунку-проформі, однак рахунок-проформа не подана до митного оформлення.

Вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей.

В поданому декларантом прайс-листі разом з іншими документами міститься інформація щодо 2-х товарів, а саме: пральний порошок «Washing powder Universal» BigBag 1000 кг-за 1 кг - 1,100 PLN; та пральний порошок «Washing powder Universal» пакет 10 кг - за 1 шт -11,000 PLN.

Позивачем до позовної заяви був наданий лист від компанії HOUSECHEM Sp z 0.0 від 02 вересня 2022 року, в якому зазначено, що «Фасування товару можливе у двох типах - в біг-бегах по 1000 кг та в пакетах по 10 кг. Вартість товару від типу упаковки (біг-бег чипакет 10 кг) не змінюється та становить 1,1 пол. злотих за 1 кг.». А в інвойсі № FS 2/08/2022 від 22 серпня 2022 в графі: Price PLN a kg (ціна PLN за кілограм) зазначено - 11,00 PLN. Ціна товару має визначатися за 1 кг., а не за 1 шт. Позивач під час обчислення вартості невірно обраховував повну ціну за товар. Згідно інвойсу № FS 2/08/2022 загальна вага товару становить - 21000,00 кг, що в загальному має коштувати - 231000,00 PLN, а в інвойсі зазначено - 23100,00 PLN так, як позивач вираховував ціну згідно кількості за упаковку - 2100, а мав би рахувати за кілограм.

Вказує на те, що декларантом при поданні МД №UA205140/2022/059955 від 25 серпня 2022 року (відмовлена), було заявлено даний товар за 6 (резервним) методом, а не за 1 (основним) методом.

Вказані обставини підтверджують сумніви митного органу щодо дійсної ціни даного товару згідно якого здійснювалось коригування митної вартості.

Звертає увагу на те, що згідно наданого декларантом платіжного доручення № 21 від 13 липня 2022 року оплата за товар була здійснена в розмірі 24200,00 PLN за інвойсом FS 2/07/2022 від 04 липня 2022. Однак дана сума не відповідає інвойсу № FS2/08/2022 від 22 серпня 2022 згідно якого поставлявся даний товар так, як в ньому сума оплати зазначено - 23100,00 PLN.

Позивачу було запропоновано надати митному органу додаткові документи щодо митного оформлення товару, на що ним було подано рахунок проформу № FS 2/07/2022 від 04 липня 2022 року, прайс-лист виробника б/н від 01 липня 2022 року та витяг з інтернету.

Однак прайс-лист виробника наданий лише на дві позиції прального порошку в різному пакуванні без зазначення всього асортименту продукції, а банківських платіжних документів так і не подано. Наданий витяг з інтернету містить ціни на мийний засіб українського виробника, що пропонуються для продажу на українському ринку, проте країна походження оцінюваного товару - Європейський союз. Інших додаткових документів декларант не надав.

Представник відповідача, спираючись на зазначене, уважає, що митна вартість не могла бути визначена за основним методом, оскільки встановлено, що вказаний товар ввезено на інших комерційних умовах, ніж заявлений до митного оформлення, тому митра вартість була визначена за резервним методом на рівні 1,2 доларів США за кілограм.

З огляду на наведене, представник відповідача, уважає, що оспорювані рішення про коригування митної вартості та картка відмови є такими, що прийняті у повній відповідності до вимог чинного законодавства, є законними та обґрунтованими.

Також вказує та те, що вимога про стягнення з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань витрат на правову допомогу в розмірі 14000 грн. є неспіврозмірною та завищеною.

З наведених підстав представник митного органу просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (арк. спр. 61-68).

На адресу суду 09 листопада 2022 року за вхідним номером канцелярії 37107/22 надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача вказує на те, що розбіжності вартості товару, яка вказана в інвойсі № FS 2/08/2022 від 22 серпня 2022 та експортній декларації країни відправлення № 22PL301010Т1017970 від 23 серпня 2022 року відсутні, оскільки митна вартість товару включає в себе мінімальні логістичні витрати на доставку товару до митного кордону з Україною.

Звертає увагу на те, що розбіжності в частині умов оплати за договором поставки та інвойсу не впливає на визначення митної вартості товару.

Вказує на те, що при перевірці правильності обрахунку загальної вартості товару за інвойсом від 22 серпня 2022 року із об`єктивних даних стає очевидним, що 2100 пакетів по 10 кілограмів це 21000 кілограмів, тому загальна вартість товару становить 23100 а не 231000 злотих (21000 кг. Х 1,1 злотих).

Посилається на те, що вартість подібного товару, яка вказана на сайті оголошень ОLХ, є вищою, тому що товар призначений для кінцевого споживача та включає в себе витрати на брендове пакування, амортизацію обладнання, заробітні плату працівникам, рекламу, логістичні витрати, прибкток підприємтва.

Зазначає, що позивачем була проведена оплата за товар за ціною, визначеною продавцем, яка відображена у відповідному інвойсі, що передбачено умовами договору поставки. (арк. спр. 103 - 104).

Інших заяв по суті справи, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС України) до суду не надходило.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду 18 жовтня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 54).

Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Між ТзОВ «СМ-ХІМ» та постачальником Ноusechem Sp. Z. o.o (продавець) 30 червня 2022 року було укладено договір поставки №1/30.06.22, згідно з яким постачальник зобов`язується передати на умовах та установлені договором строки товар, який визначається за рахунком-проформою на кожну партію, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його ціну. Ціна товару визначається домовленістю сторін та вказується в рахунку-проформі. Плата за товар здійснюється на умовах 100 відсоткової передплати за товар протягом п`яти банківських днів з дня отримання інвойсу (рахунку-фактури). Ціна і загальна сума встановлюється в польських злотих для кожної окремої партії товару. Загальна сума договору становить приблизно 1000000 польських злотих або 200000 Євро (арк. спр. 14 17)

Відповідно до інвойсу №FS 2/07/2022 від 04 липня 2022 року, наданого постачальником за вказаним договором, загальна ціна за партію товару - пральний порошок Universal 10 кг. в кількості 2200 упаковок за ціною 11,00 злотих за кг. становить 24200 злотих. (арк. спр. 35).

Кількість товару, як чергова партія поставки, яка була завантажена для відправки за договором склала фактично 2100 упаковок на загальну суму 23100 злотих, на що постачальником надано скорегований інвойс №FS 2/08/2022 від 22 серпня 2022 року, де вказано, що оплата здійснюється протягом 90 днів після розмитнення в Україні (арк. спр. 20). Дана обставина також підтверджується специфікацією № 2 від 22 серпня 2022 року до договору поставки (арк. спр. 18) та експортною декларацією країни відправлення № 22PL3010E1017970 від 23 серпня 2022 року (арк. спр. 30).

Для митного оформлення ввезеного на територію України товару декларантом в інтересах ТзОВ «СМ-ХІМ» подано МД на товар: «синтетичний мийний засіб порошкоподібний (не в аерозольному уакуванні), розфасований для роздрібної торгівлі 10 кг/1 мішок:-порошок пральний UNIVERSAL 21000 - 2100 мішків. У графі 42 МД фактурна вартість товару становить 23100,00 злотих. Митну вартість визначено за першим методом на рівні 198018,89 грн. за курсом валюти 7,6919(з урахуванням транспортних витрат у сумі 20336,00 грн).

Для підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант до митної декларації додав такі документи: договір поставки від 30 червня 2022 року №1/30.06. 22 (арк. спр. 14-17); специфікацію до договору поставки №2 від 22 серпня 2022року (арк. спр. 18); декларацію відповідності №UA.TR.D.00066-22 від 02 серпня 2022 року (арк. спр. 85, зворот); пакувальний лист від 22 серпня 2022 року (арк. спр. 23); рахунок-фактура №FS 2/08/2022 від 22 серпня 2022 року (арк. спр. 20); автотранспортна накладна №01/22/08/2022 від 22 серпня 2022 року (арк. спр. 21); сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №PL/MF/AS 0264483 від 23 серпня 2022 року (арк. спр. 24); платіжне доручення № 21 від 13 липня 2022 року за інвойсом №FS 2/07/2022 від 04 липня 2022 року на суму 24200 злотих (арк. спр. 33); калькуляція транспортних витрат від 23 серпня 2022 року (арк. спр. 37); експортна декларація країни відправлення №22PL301010E1017970 від 23 серпня 2022 року (арк. спр. 30).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні з посиланням на розбіжності у поданих документах декларанту запропоновано подати такі документи: виписку з бухгалтерської документації (документи бухгалтерського та податкового облвку, що стосуються ідентичних та/або подібних оцінюваному товару в середні країни), рохунок-проформа, прас-лист виробника товару для широкого кола осіб, банківський платіжний документ проведений по міжнародній платіжній системі SWIFT, що підтверджує плату за оцінюваний товар, висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з порівняльним аналізом цін на оцінюваний товар на Європейському ринку (арк. спр. 79)

На електронне повідомлення митниці ТОВ «СМ-ХІМ» у своєму листі № 01/08 від 26 серпня 2022 року просило врахувати подані документи як остаточні (арк. спр. 81).

Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2022/000127/2 від 26 серпня 2022 року, а також сформувала картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (картка відмови) №UA205140/2022/019776 (арк.спр.9, 10).

Як зазначено у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів, документи, подані для підтвердження митної вартості товару, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, а також документи містять розбіжності: в інвойсі №FS 2/08/2022 від 22 серпня 2022 вартість товару становить 23100 пол. злотих, а в експортній декларації країни відправлення № 22PL3010E1017970 від 23 серпня 2022 року 23200 пол. злотих. Згідно інвойсу оплата за товар проводиться протягом 90 днів після його розмитнення. Проте відповідно до п.2.8 договору поставки №l/30.06.22 від 30 червня 2022 року продавець здійснює поставку товару протягом 30 календарних днів з моменту надходження 100 відсотків попередньої оплати на розрахункових рахунок продавця. Відповідно до п.4 договору поставки - 100 відсотків попередньої оплати покупець зобов`язується оплатити за товар протягом 5 банківських днів з дати отримання інвойсу. Відповідно до пункту 1 договору поставки асортимент та ціна товару визначається в рахунку - проформі, однак рахунок-проформа не подана до митного оформлення.

У спірному рішенні також вказано, що зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на рівні 1,2 дол. США/кг.

Тут же зазначається, що митницею відповідно до положень статей 55, 57 МК України з декларантом проведена письмова консультація щодо методу визначення митної вартості товару.

Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2022/019776.

Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару та карткою відмови, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України, а саме: договір поставки від 30 червня 2022 року №1/30.06.22 (арк. спр. 14-17); специфікацію до договору поставки №2 від 22 серпня 2022року (арк. спр. 18); рахунок-фактура №FS 2/08/2022 від 22 серпня 2022 року (арк. спр. 20); платіжне доручення № 21 від 13 липня 2022 року на суму 24200 злотих (арк. спр. 33); пакувальний лист від 22 серпня 2022 року (арк. спр. 23); автотранспортна накладна №01/22/08/2022 від 22 серпня 2022 року (арк. спр. 21); експортна декларація країни відправлення №22PL301010E1017970 від 23 серпня 2022 року (арк. спр. 30); калькуляція транспортних витрат від 23 серпня 2022 року (арк. спр. 37).

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікували оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Так договором від 30 червня 2022 року №1/30.06.22 визначено предмет та умови поставки, строк його дії та основні зобов`язання продавця та покупця.

Відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) №FS 2/08/2022 від 22 серпня 2022 року загальна вартість товару становить 23100,00 злотих. Цим документом визначено ідентифікаційні ознаки товару, його кількість, ціну, яку покупець сплатив авансом 13 липня 2022 року за платіжним дорученням в іноземній валюті. З цих підстав суд критично ставиться до заперечень відповідача щодо вартості товару, яка повинна бути визначена на в розмірі 231000,00 злотих. Недоліки документу №FS 2/08/2022 від 22 серпня 2022 року також спростовуються договором поставки, за яким покупець повністю здійснює попередню оплату за товар та фактами відвантаження товару за умови такої оплати та доставки його на митницю.

Суд не приймає до уваги графу в інвойсі №FS 2/08/2022 від 22 серпня 2022 року про оплату за товар протягом 90 днів, оскільки це суперечить умовам договору поставки щодо повної передоплати за товар та враховує той факт, що така передоплата здійснена позивачем.Ціна товару в даному інвойсі (23100,00 злотих) відповідає фактурній вартості, зазначеній у графі 22 МД №UA205140/2022/060542 (арк. спр. 11)

Як вбачається з МД №UA205140/2022/060542 товар поставлявся на умовах FCA правил Інкотермс. Ці умови означають, що продавець доставить вказаному покупцем перевізнику вантаж, який пройшов митне очищення, до названого місця. При цьому якщо постачання здійснюється у приміщенні продавця, то він несе відповідальність за завантаження.

Згідно з пунктом 6 частини другої статті 53 МК України декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару).

Відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної від 22 серпня 2022 року №01/22/08/2022 (арк. спр. 21) перевезення товару здійснюється з міста Гарбатка (Республіка Польща) до с. Прилуцьке Волинської області (Україна).

Визначаючи митну вартість за першим методом, декларант до фактурної вартості додав також витрати з перевезення товару від місця передачі перевізнику до місця призначення в Україні (20336,00 грн.) за курсом валюти 7,6919 грн. за 1 злотий. Додавання до фактурної вартості товару суми 20336,00 грн. підтверджується калькуляцією транспортних витрат від 23 серпня 2022 року (арк. спр. 37), в тому числі 100 злотих за доставку до митниці, що підтверджується листом експедитора від 09 вересня 2022 року (арк. спр. 41).

Суд відхиляє доводи відповідача про неприйняття до уваги прайсу виробника з тих підстав, що в ньому вказано лише дві одиниці товару, оскільки це спростовується листом самого виробника від 02 вересня 2022 року, де зазначено, що він здійснює реалізацію лише одного товару прального порошку в двох варіантах фасування по 10 та 1000 кг., вартість товару не залежить від типу пакування та становить 1,1 злотих за 1 кг. (арк. спр. 39). При цьому прас містить дві позиції, які різняться видом пакування (арк. спр. 36).

Матеріалами справи підтверджено той факт, що товар, який придбав позивач, має форму не призначену для кінцевого споживача, його поставки за договором носять систематичний та гуртовий характер, в собівартість товару не включене брендове пакування, заробітну плату працівникам, рекламу, логістичні витрати та прибкток підприємтва позивача. В тому числі з цих підстав суд не має сумнівів у заявленій варттості товару, яка узгоджена сторонами договору поставки на принципах свободи договору.

Таким чином, твердження митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знаходять свого підтвердження. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

Суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є і вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є договір поставки з додатками та рахунок-фактура (інвойс).

З урахуванням наведеного, висновки у спірному рішенні про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Крім того, враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12 березня 2019 року у справі №826/2313/16, від 13 червня 2019 року у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частин третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 року за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Відтак, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2019 року у справі №825/648/17.

На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Крім того, суд зазначає, що можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті рішення про коригування митної вартості товару відповідач використав виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а вже наявною у митного органу ціновою інформацією. Однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митниця повинна довести законність свого рішення, яке не може ґрунтуватися на припущеннях та сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Також суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Отже, підстави вважати, що рішення відповідача №UA205140/2022/000127/2 від 26 серпня 2022 року про коригування митної вартості товарів та картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2022/019776 є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому таке рішення та картка відмови підлягають скасуванню як протиправні, а позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Щодо відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 14000,00 грн. (чотирнадцять тисяч гривень 00 копійок) суд зазначає наступне.

Частинами першою, другою статті 134 КАС України обумовлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано такі документи: додаток 1 до договору про надання професійної правової допомоги від 30 серпня 2022 року, за яким ТОВ «СМ-ХІМ» сплачує 14000 грн. за правову допомогу у даній справі адвокату Чабану Р. Л. та платіжне доручення № 1988 від 12 вересня 2022 року на вказану суму (арк. спр. 46, 48).

Представники відповідача у відзиві на позовну заяву проти стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу в заявленому розмірі заперечує та вказує, що такі витрати не є співрозмірними із даною справою (арк. спр. 61-68).

Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справ.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу даної справи, суд зауважує, що провадження здійснювалося в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами справи, дана справа є спором незначної складності, а спірні правовідносини регулюється нормами Митного кодексу України та великої кількості підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, не передбачають.

Згідно з установленою практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України" від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268). У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia,заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумний розмір.

Верховний Суд в постановах від 22 грудня 2020 року у справі №520/8489/19, від 07 травня 2020 року у справі №320/3271/19, від 10 березня 2020 року у справі №520/8489/19 зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Також, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19.

Таким чином, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України, з урахуванням заперечень відповідача щодо обґрунтованості та співмірності розміру витрат на правничу допомогу, враховуючи незначну складність справи заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною із заявленими вимогами немайнового характеру, а тому справедливим розміром відшкодування позивачу фактично понесених витрат на професійну правничу допомогу у цій справі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача є сума 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 копійок). Решту витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.

Крім того, за змістом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 4962,00 грн. (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві гривні 00 копійок ), сплачений за платіжними дорученнями № 2615 від 28 вересня 2022 року на суму 2481,00 грн. та № 0.0.2711098002.1 від 18 жовтня 2022 року на суму 2481,00 грн. і зарахований до спеціального фонду державного бюджету України, що підтверджується відповідними виписками (арк. спр. 58, 59).

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 260, 262, 265, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СМ-ХІМ» (45243, Волинська область, Ківерцівський район, село Прилуцьке, вулиця Г.Запольської, 3В, ідентифікаційний код юридичної особи 39858885) до Волинської митниці (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 43958385) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці №UA205140/2022/000127/2 від 26 серпня 2022 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2022/019776 від 26 серпня 2022 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СМ-ХІМ» судовий збір в сумі 4962,00 грн. (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві гривні 00 копійок) та витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн. (дві тисячі гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст рішення виготовлено та підписано 19 грудня 2022 року.