Постанова

від 15.12.2022 по справі 160/126/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 грудня 2022 року м. Дніпросправа № 160/126/22

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України,

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2022 року (головуючий суддя Савченко А.В.)

у справі № 160/126/22

за позовом Державної служби геології та надр України,

до Державного підприємства «Виробниче об`єднання південний машинобудівний завод імені О.М.Макарова»,

про анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, -

ВСТАНОВИВ:

Державна служба геології та надр України звернулася до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Виробниче об`єднання південний машинобудівний завод імені О.М.Макарова», в якому просила припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №4148 від 14.12.2006.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконує умови спеціального дозволу на користування надрами та угоди про умови користування надрами, яка є невід`ємною частиною дозволу. Так, проведеною перевіркою відповідача встановлено порушення законодавства у сфері надрокористування, а саме: не надано погодження в установлений порядок Плану робіт на поточний рік (2020 р.); не отримано висновок з оцінки впливу на довкілля; не надано щорічно до Державної служби геології та надр України копії паспортів артезіанських свердловин. На підставі висновків перевірки позивач склав припис, яким відповідачу надано строк для усунення порушення, проте відповідач не усунув порушення.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що після набрання чинності (18.12.2017) Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» №2059-VIII від 23.05.2017 у відповідача не виник обов`язок отримання висновку з оцінки впливу на довкілля під час користування надрами, оскільки він вже здійснював вказану діяльність, отримавши спеціальний дозвіл від 14.12.2006.

Суд також зазначив, що анулювання спеціального дозволу на користування надрами є найсуворішим заходом впливу на порушника законодавства у сфері надрокористування, відтак необхідність вжиття такого заходу слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи. Однак, позивач не навів обґрунтувань, що анулювання спеціального дозволу за спірних обставин узгоджується з вимогою пропорційності (п.8 ч.2 ст.2 КАС України).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, позовні вимоги задовольнити.

Позивач наполягає на порушенні відповідачем законодавства у сфері надрокористування. Вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що після набрання чинності Законом № 2059-VІІІ у позивача не виникає обов`язку отримання висновку з оцінки впливу на довкілля під час користування надрами. Спеціальний дозвіл на користування надрами від 14.12.2006 № 4148, який надано відповідачу з метою видобування питних підземних вод, потребувало до вступу в дію Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» (до 18.12.2017) висновку оцінки впливу на навколишнє середовище, або станом на сьогодні висновку з оцінки впливу на довкілля.

Відповідач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.

Відповідач зазначає, що його діяльність, пов`язана з видобуванням підземних вод, не підпадає під зазначені в Законі України «Про оцінку валив урна довкілля» окремі випадки (п.22 ч.2, п.14 ч.3 ст.3 цього Закону) і оскільки підприємство на момент прийняття та набрання чинності вказаним Законом вже здійснювало діяльність з отриманням спеціального дозволу від 14.12.2006, сфера застосування цього Закону в частині необхідності проведення оцінки впливу на довкілля на підприємство не поширюється.

Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, Державному підприємству «Виробниче об`єднання південний машинобудівний завод імені О.М.Макарова» видано спеціальний дозвіл на користування надрами від 14.12.2006 № 4148 з метою видобування питних підземних вод, строком дії до 14.12.2026.

Між Міністерством охорони навколишнього природного середовища України та надрокористувачем Державним підприємством «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» укладено Угоду №4148 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 25.12.2006, яка є невід`ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами від 14.12.2006 № 4148.

Південним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України проведена планова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр ДП «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова» (код ЄДРПОУ 14308368), яке знаходиться за адресою: вул. Криворізька, 1, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49008, якому надано спеціальний дозвіл на користування надрами № 4148 від 14.12.2006.

За результатами перевірки складений акт від 01.03.2020 №20/4148-Д, яким зафіксовані порушення вимог законодавства у сфері надрокористування, а саме:

п.1. Не надано погодження в установленому порядку Плану робіт на поточний рік (2020), що є порушенням ст. 51 Кодексу України про надра, п.4.1 НПАОН 14.0-1.01-87 та призводить до зниження рівня підземних вод (до некритичного);

п.2. Не отриманий висновок з оцінки впливу на довкілля, що є порушенням ст.15-1 Кодексу України про надра, ч.3 ст. 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» № 2059-VIII та призводить до забруднення підземних вод внаслідок техногенного впливу;

п.3. Не надано щорічно до Держгеонадр копії паспортів артезіанських свердловин, що є порушенням абз.2 п.3 постанови Кабінету Міністрів України № 963 та призводить до зниження рівня підземних вод (до некритичного).

На підставі акту перевірки складено припис від 03.03.2020 №20/4148-Д, яким відповідачу надано строк до 03.04.2020 для усунення вищевказаних порушень вимог законодавства у сфері надрокористування та надання в письмовій формі до Південного міжрегіонального відділу матеріали, які підтверджують факт усунення вказаних порушень.

Зі змісту листа від 23.03.2020 №405/166, отриманого позивачем від відповідача згідно із повідомленням про вручення поштового відправлення №5141302933430, вбачається, що до Державної служби геології та надр України відповідачем направлені копії паспортів артезіанських свердловин.

Як вбачається зі змісту листа від 25.05.2020 №359-03/06, Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області розглянуло листи ДП «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова» Павлоградський механічний завод від 13.02.2020 р. № 405/93, від 18.03.2020 р. №405/161 та від 08.04.2020 р. № 405/214 щодо узгодження «Плану забору води по Павлоградській І ділянці родовища підземних вод зі свердловин № 2 та №№ 3, 6 в 2020 році» та повідомило, що за результатами розгляду Управління погоджує обсяги видобутку підземної води ділянки Павлоградська І Павлоградського родовища на термін дії Дозволу на спеціальне водокористування №00906 ДП «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова» Павлоградський механічний завод, виданого 18.05.2017 року Департаментом екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної держаної адміністрації, до 18.05.2020 року в обсязі 9561 куб. м: зі свердловини № 2 - 815 куб. м, зі свердловини № 3 - 2275 куб. м, зі свердловини № 6 - 6471 куб. м.

Листом від 27.05.2020 відповідач повідомив начальнику Південного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України стосовно пункту 1 Припису, що Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області згідно з листом від 25.05.2020 погодило, після усунення зауважень, Павлоградському механічному заводу План робіт на поточний 2020 рік.

Наказом Державної служби геології та надр України від 03.06.2021 №196 надано строк на усунення порушень до 01.08.2020, про що повідомлено листом від 12.06.2020, який отримано 24.06.2020.

Наказом Державної служби геології та надр України від 14.08.2020 №345 надано строк на усунення порушень до 01.11.2020, про що повідомлено листом від 28.08.2020, який отримано 08.09.2020.

Наказом Державної служби геології та надр України від 11.11.2020 №500 надано строк на усунення порушень до 01.02.2021, про що повідомлено листом від 20.11.2020, який отримано 30.11.2020.

Наказом Державної служби геології та надр України від 19.02.2021 №173 зупинено дію дозволу з 01.06.2021, про що повідомлено листом від 25.02.2021, який отримано 05.03.2021.

Наказом Державної служби геології та надр України від 10.06.2021 №436 відтерміновано дату зупинення дії дозволу до 01.09.2021, про що повідомлено листом від 18.06.2021, який отримано 29.06.2021.

Державна служба геології та надр України направило відповідачу лист від 15.09.2021 №16165/01/02-21 з проханням надати до Держгеонадр у 15-денний строк, з моменту отримання листа, власну позицію (згоду/незгоду) на припинення права користування надрами, шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами у зв`язку з порушення вимог передбачених спеціальними дозволами.

Листом від 08.10.2021 №405/573 відповідач повідомив про свою незгоду з припиненням права користування надрами, оскільки ч.2 ст.17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» визначено, що дія цього Закону не поширюється на суб`єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, крім випадків, передбачених пунктом 22 частини другої та пунктом 14 частини третьої статті 3 цього Закону. Господарська діяльність підприємства з видобування підземних вод розпочата задовго до введення в дію закону і заводом не здійснювались будь-які дії по зміні діяльності, реконструкції, перепрофілюванню, тощо.

Відповідні твердження зазначені і в листах вих. від 29.07.2020 №405/394, від 26.10.2020 №405/521, від 28.01.2021 № 405/56, від 12.04.2021 № 405/231, від 26.08.2021 №405/479, які направлені на адресу Південного міжрегіонального відділу, та в яких наведена відповідна детальна аргументація з пропозицією про скасування пункту 2 припису.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Статтею 15 Кодексу України про надра встановлено, що надра надаються у постійне або тимчасове користування. Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено.

Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше, а в разі укладення угоди про розподіл продукції - з дня, зазначеного в такій угоді.

Надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу (частина 1 статті 19 Кодексу України про надра).

Відповідно до ч.2 ст.24 Кодексу України про надра користувачі надр зобов`язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4--1) здійснювати підготовку і розкриття звітів (консолідованих звітів) про платежі на користь держави та інформації про укладені договори (угоди) щодо користування надрами в обсязі та у порядку, встановлених Законом України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях»; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Права та обов`язки користувача надр виникають з дня отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угоди про розподіл продукції - з дня набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено самою угодою, та діють до завершення строку дії спеціального дозволу на користування надрами або до набрання законної сили рішенням суду про дострокове припинення права користування надрами (анулювання спеціального дозволу на користування надрами) з підстав, встановлених цим Кодексом.

Правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності, встановлення порядку діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та державних адміністраторів визначає Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Відповідно до ч.7 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації;

2) здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також процедура продовження строку дії, переоформлення, поновлення дії, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін врегульовані Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615, в редакції в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.05.2020 року № 124.

Згідно з пунктом 22 Порядку № 615 право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбачених Кодексом України про надра, Законами України «Про нафту і газ» та «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Відповідно до п. 5 ч.1 ст.26 Кодексу України «Про надра», на який посилається позивач і який покладено в обґрунтування позову у цій справі, право користування надрами припиняється у разі використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр.

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктах 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому, питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Таким чином, у випадку, передбаченому пунктом 5 цієї статті у разі незгоди користувачів це право припиняється у судовому порядку шляхом звернення до адміністративного суду з позовом про анулювання документа дозвільного характеру.

Судом встановлено, що відповідач не погоджується з анулюванням спеціального дозволу (лист від 08.10.2021 №405/573), із чого вбачається наявність підстав для вирішення даного питання у судовому порядку.

Підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, стало не усунення відповідачем наведених вище порушень, зазначених у приписі від 03.03.2020 №20/4148-Д.

При цьому наведені вище обставини свідчать, що відповідач усунув порушення, викладені у приписі від 03.03.2020 № 20/4148-Д, окрім порушень, зазначених в п. 2 припису, саме: не отриманий висновок з оцінки впливу на довкілля, що є порушенням ст.15-1 Кодексу України про надра, ч.3 ст. 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» № 2059-VIII.

Виходячи з п. 5 ч.1 ст.26 Кодексу України «Про надра» в контексті спірних відносин, право на звернення до суду виникає у органу державного нагляду (Держгеонадра) у зв`язку з виявленими в установленому порядку порушеннями інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, підставою для звернення позивача до суду з цим позовом стало встановлене та зафіксоване в акті від 01.03.2020 №20/4148-Д порушення позивачем ст.15-1 Кодексу України про надра, ч.3 ст. 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

Втім, з огляду на зміст наданого відповідачу спеціального дозволу на користування надрами від 14.12.2006 № 4148 та укладеної між Міністерством охорони навколишнього природного середовища України та відповідачем як надрокористувачем Угоди №4148 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 25.12.2006, яка є невід`ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами від 14.12.2006 № 4148, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що отримання висновку з оцінки впливу на довкілля не є умовою ні спеціального дозволу, ні угоди.

Отже, виявлене позивачем порушення позивачем ст.15-1 Кодексу України про надра, ч.3 ст. 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» не підпадає під дію п. 5 ч. 1 ст. 26 Кодексу України про надра і, відповідно, не може бути підставою для припинення права користування надрами ДП «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова».

З приводу відсутності висновку з оцінки впливу на довкілля суд апеляційної інстанції також погоджується з судом першої інстанції.

Відповідно до ст.15-1 Кодексу України про надра якщо користування надрами пов`язане з провадженням діяльності, визначеної Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», надання їх у користування здійснюється з урахуванням результатів оцінки впливу на довкілля.

Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» від 23 травня 2017 року №2059-VIII, введений в дію 18 грудня 2017 року, встановлює, як в ньому зазначено, правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

За визначенням в ст.1 Закону №2059-VIII вплив на довкілля (далі - вплив) - будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров`я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об`єктів, історичних пам`яток та інших матеріальних об`єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об`єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів;

планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону №2059-VIII здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 11 Закону № 2059-VIII звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля подаються суб`єктом господарювання для отримання рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування про провадження планованої діяльності, яке є підставою для початку провадження цієї діяльності, встановлює (затверджує) параметри та умови провадження планованої діяльності і приймається у формі документа дозвільного характеру або іншого акта органу державної влади чи органу місцевого самоврядування у порядку, встановленому законодавством для відповідних рішень.

Частиною 2 статті 17 Закону України №2059-VIII встановлено, що дія цього Закону не поширюється на суб`єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, крім випадків, передбачених пунктом 22 частини 2 та пунктом 14 частини 3 статті 3 цього Закону.

Висновки державної екологічної експертизи, одержані до введення в дію цього Закону, зберігають чинність та мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля (ч.3 ст.17 Закону).

В свою чергу, відповідно до пункту 22 частини 2 статті 3 Закону України №2059-VIII, перша категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля, включає розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об`єктів, зазначених у пунктах 1-21 цієї частини, крім тих, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 14 частини 3статті 3 Закону України №2059-VIII, друга категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об`єктів, зазначених у пунктах 1-13 цієї частини, крім тих, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності з видобування корисних копалин, а у разі, якщо таке рішення було отримано до набрання чинності Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» - лише при розширенні та зміні, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності з видобування корисних копалин (пункт 22 частини другої та пункт 14 частини третьої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03 вересня 2020 року у справі № 460/1094/19 та від 04 вересня 2020 року у справі № 460/1160/19.

Як встановлено вище, відповідач здійснює діяльність з видобування питних підземних вод відповідно до спеціального дозволу на користування надрами від 14.12.2006 № 4148. При цьому відповідачем не здійснювались будь-які дії щодо зміни умов провадження планованої діяльності, реконструкції, капітального ремонту, перепрофілювання діяльності та об`єктів, тому діяльність відповідача, пов`язана з видобуванням підземних вод, не підпадає під зазначені в законі окремі випадки.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки відповідач на момент прийняття та набирання чинності зазначеним законом (18.12.2017) вже здійснював вказану діяльність, отримавши спеціальний дозвіл від 14.12.2006, вимоги Закону України №2059-VIII в частині необхідності проведення оцінки впливу на довкілля не поширюється на Державне підприємство «Виробниче об`єднання південний машинобудівний завод імені О.М.Макарова».

Враховуючи викладене, а також відсутність доказів розширення та зміни умов провадження відповідачем планованої діяльності з видобування корисних копалин, у відповідача не виник обов`язок здійснювати оцінку впливу на довкілля, що свідчить про відсутність в діях відповідача порушення вимог законодавства у сфері надрокористування і відповідно до наведених вище правових норм не може бути підставою для порушення питання про припинення права користування надрами відповідно до ст. 26 Кодексу України про надра.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2022 року у справі № 160/126/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяІ.Ю. Добродняк

суддяН.А. Бишевська

суддяЯ.В. Семененко