Рішення

від 19.12.2022 по справі 344/15558/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/15558/21

Провадження № 2/344/830/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2022 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Татарінової О.А.

секретаря Кондратів Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Івано-Франківської міської ради, ОСОБА_4 про визнання недійсним та скасування п.1, п.п.1.1 рішення ХХVІІ сесії Івано-Франківської міської ради від 20 травня 2008 року та державного акту на право власності на земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Івано-Франківської міської ради, ОСОБА_4 про визнання недійсним та скасування п.1, п.п.1.1 рішення ХХVІІ сесії Івано-Франківської міської ради від 20 травня 2008 року та державного акту на право власності на земельну ділянку. Позовні вимоги обґрунтовують тим, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 17 листопада 1999 р. виданого Агентством по приватизації державного житлового фонду ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. Відповідно до заключення про реєстрацію документів на право користування земельною ділянкою АДРЕСА_2 , розмір земельної ділянки під будинком в якому розташована їхня квартира по фактичному використанню складає 544,5 кв.м., в тому числі під забудову 212,4 кв.м. з них під житлові 154,70 кв.м., під нежитлові 57,70 кв.м., під двором 332,1 кв.м. В липні 2021 р. позивачі провели обміри своєї земельної ділянки та виявили, що її частина, а саме 0.0065 га., яка відноситься до прибудинкової території їхнього будинку, згідно архівних даних Івано-Франківського ОБТІ приватизована Ломей Ольгою Вікторівною.

Позивачами зазначається, що з 1954 року змін до генерального плану м. Івано-Франківська по земельній ділянці, яка знаходиться по АДРЕСА_3 не вносилося і тому відповідно Івано-Франківська міська рада при затвердженні технічної документації та передачі земельної ділянки ОСОБА_4 повинна була перевірити відповідність земельної ділянки генеральному плану та архівним даним, але цього не було зроблено і як наслідок частину земельної ділянки розміром 0.0065 га., якою вони користувалися передали у власність ОСОБА_4 . Згідно з іформацієйною довідкою 274441175 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 13 вересня 2021 р. право власності на земельну ділянку не зареєстроване.

Зазначають, що про самовільне захоплення та приватизацію частини їхньої земельної ділянки вони дізналися з отриманого Державного акту на право власності на земельну ділянку 07 липня 2021 p., про рішення Івано-Франківської міської ради про затвердження технічної документації та передачу у власність ОСОБА_4 земельної ділянки розміром 0,0184 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд дізналися 13 вересня 2021 р., тому, виходячи з ч. 1 ст. 261 ЦК України, позивачі не пропустили строк позовної давності.

25.10.2021 року представником відповідача Івано-Франківської міської ради подано до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтовують тим, що ОСОБА_4 звернулась до Івано-Франківської міської ради про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на землю. В порядку визначеному Земельним кодексом зазначена заява була розглянута Івано-Франківською міською радою та прийнято рішення від 20.05.2008р. про передачу їй безоплатно у власність земельної ділянки. Рішенням XXVII сесії Івано-Франківської міської ради від 20 травня 2008 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на землю та передано у власність, згідно ст. ст. 81, 118 ЗК України та Постанови Верховної Ради України від 17.08.2004 року № 1492-IV земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд ОСОБА_4 . Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ГІС» виготовило технічну документацію із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку, яка розташована в АДРЕСА_4 . Відповідно до ст. 28 Закону України «Про землеустрій» розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією. Матеріали технічної документації містять акт встановлення та узгодження зовнішніх меж землекористування та план земельної ділянки, де суміжні землекористувачі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 власноручними підписами та паспортними даними погодили межі земельної ділянки ОСОБА_4 . Позивачі не зазначені як суміжні землекористувачі. Таким чином, при прийнятті оскаржуваного рішення, міською радою не порушено прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на землю. Крім того, позивачі не надали жодних належних доказів того, що земельна ділянка межує саме з земельною ділянкою відповідача, а також відсутні відповідні докази що підтверджують приватизацію ОСОБА_4 частини земельної ділянки, що належить позивачам. Разом з тим, в матеріалах справи відсутня інформація щодо спадкування нерухомого майна після смерті ОСОБА_5 та наявності інших спадкоємців даного майна.

Щодо твердження позивача про невідповідність земельної ділянки генеральному плану та архівним даним зазначають, що при прийнятті оскаржуваного рішення Івано-Франківська міська рада брала до уваги технічну документацію, яка містить висновки уповноважених органів Висновок управління земельних ресурсів у місті Івано-Франківську, а також висновок управління архітектури та містобудування від 2007 року, якими погоджено передачу у власність гр. ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,0184 га на АДРЕСА_4 .

Отже, органами уповноваженими на перевірку технічної документації вимогам містобудівної документації, вимогам генерального плану міста та вимогам передбаченим земельним законодавством надано позитивні висновки, що відповідають ст. 186-1 ЗК України. Таким чином, Рішенням міської ради від 20.05.2008р. «Про матеріали управління земельних ресурсів в м. Івано-Франківську щодо передачі громадянам у власність та надання користування земельних ділянок» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на землю та передано у власність є законними, оскільки прийняте в межах повноважень органу місцевого самоврядування в сфері земельних відносин, у спосіб, передбачений Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Земельним кодексом України, на підставі землевпорядної документації погодженої у встановленому чинним законодавством порядку.

Представником відповідача також зазначається, що земельна ділянка була вільною, перебувала у комунальній власності територіальної громади села, використовуючи свої повноваження щодо розпорядження землями комунальної власності, міська рада передала її у власність ОСОБА_4 на підставі заяви та розробленої погодженої у встановленому законом порядку землевпорядної документації. Отже, будь-яких порушень чинного законодавства при передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_4 допущено не було, право власності на земельну ділянку виникло на законних підставах, а тому відсутні підстави для скасування рішень. Враховуючи вищенаведене, просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

28.10.2021 року третя особа, ОСОБА_4 подала до суду письмові пояснення щодо позову, в яких зазначила, що 30.10.2007 року ОСОБА_4 , на підставі договору купівлі-продажу Д-1446 від 30.10.2007р. укладеного між нею та ОСОБА_8 , від імені якого діяв ОСОБА_9 , посвідченого приватним нотаріусом Франківського міського нотаріального округу Данилів Т.Д. набула у приватну власність однокімнатну квартиру загальною площею 23,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_5 на час укладення договору купівлі-продажу знаходилась у двоквартирному будинку. Даний будинок з 2003 року фактично поділено на окремі домоволодіння із окремими входами, із присвоєнням окремих номерів, встановленням та виділенням окремих земельних ділянок для їхнього обслуговування. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. Земельна ділянка, яка належить ОСОБА_4 , до часу набуття позивачами права власності на квартиру АДРЕСА_1 , перебувала у фактичному користуванні попереднього власника квартири у тому ж самому розмірі, що був виділений згодом ОСОБА_4 . Межовими знаками слугували встановлена ОСОБА_8 огорожа та посаджене ним дерево (горіх), яке навесні 2021 року було зрізано позивачами. Після набуття права власності на квартиру, яка фактично була окремим домоволодінням, ОСОБА_4 03 грудня 2007 року звернулася до Івано-Франківської міської ради із заявою про надання їй безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_4 .

Зазначає, що у відповідності до положень п. і ч. 2 ст. 25 Закону України «Про землеустрій» (в редакції від 22.05.2003р.), Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі в редакції від 29.12.2003 року, затвердженої Наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах 04.05.1999р. № 43 (втратила чинність), з метою приватизації земельної ділянки під придбаним нерухомим майном було розроблено відповідну документацію із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку, яка розташована в АДРЕСА_4 . Під час розроблення даної технічної документації, в присутності ОСОБА_4 , суміжних землекористувачів, спеціаліста управління земельних ресурсів в м. Івано-Франківську та спеціалістів ТОВ «Науково-виробниче підприємство «ГІС», яке було розробником технічної документації, було проведено встановлення на місцевості меж земельної ділянки та складено акт встановлення та узгодження зовнішніх меж землекористування від 03.12.2007 року.Зі сторони землекористувачів, які проживають в багатоквартирному будинку АДРЕСА_3 , межі погоджував власник квартири АДРЕСА_6 ОСОБА_7 . Рішенням 27 сесії 5 демократичного скликання Івано-Франківської міської ради від 20.05.2008 року «Про матеріали управління земельних ресурсів в м. Івано-Франківську щодо передачі громадянам у власність та надання в користування земельних ділянок» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку, яка розташована в АДРЕСА_4 та передано у власність ОСОБА_4 дану земельну ділянку з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 0,0184 га кадастровий номер 2610100000200020147. До вересня 2021 року жодних спорів між ОСОБА_4 та власниками квартир у багатоквартирному будинку АДРЕСА_3 , які є суміжними землекористувачами, стосовно меж земельних ділянок не було. 20 вересня 2021 року ОСОБА_10 та інші, невідомі ОСОБА_4 , особи незаконно проникли на територію домоволодіння ОСОБА_4 по АДРЕСА_4 шляхом знесення огорожі (16 м), яка слугувала межовим знаком та незаконно зайняли частину земельної ділянки (кадастровий номер 2610100000200020147) ОСОБА_4 шляхом встановлення іншого паркану зі зміною меж. На частині земельної ділянки ОСОБА_4 , яку позивачка незаконно захопила, знаходились будівельні матеріали, які належать ОСОБА_4 і які не були повернуті ОСОБА_11 після незаконного встановлення власної огорожі. У зв`язку із цим, ОСОБА_4 20.09.2021р. було викликано наряд патрульної поліції, яка зафіксувала факт зносу позивачкою ОСОБА_11 разом із сторонніми особами огорожі, яка слугувала межовим знаком. Також, ОСОБА_4 подала до ГУ НП в Івано-Франківській області заяву від 21.09.2021 року про вчинення кримінального правопорушення. Будівельний квартал №191, згідно даних Івано-Франківського ОБТІ, обмежений вулицями, які мають відмінну назву від тих, які є наразі, доказів про зміну назв вулиць, для встановлення того факту, що домоволодіння, яке знаходиться у будівельному кварталі АДРЕСА_7 та будинок АДРЕСА_3 це один і той самий об`єкт не надано. Подана документація за 1953-1954 роки містить загальні відомості стосовно земельної ділянки для частини будівельного кварталу АДРЕСА_7 . Згідно заключення про реєстрацію документів на право користування земельною ділянкою АДРЕСА_2 від 1953р. користувачем визначено Станіславську раду депутатів трудящих, адже вона виготовлена на період існування Української Радянської Соціалістичної Республіки, де інституту приватної та колективної власності не існувало. До моменту набуття ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку площею 0,0184 га кадастровий номер 2610100000200020147, позивачі та інші власники квартир у багатоквартирному будинку по АДРЕСА_8 , не мали речових прав на земельну ділянку, яка розташована під даним будинком. Окрім того, зі змісту наявної архівної документації неможливо встановити чіткі межі суміжних земельних ділянок, місцезнаходження поворотних точок меж земельної ділянки, на якій розташований багатоквартирний будинок, в якому проживають позивачі. Твердження позивачів про те, що з 1954р. змін до генерального плану м. Івано-Франківська по земельній ділянці, яка знаходиться по АДРЕСА_3 не вносились не підтверджені жодними доказами. Доводи позивачів в цій частині спростовуються наявністю схеми генерального плану м.Івано-Франківськ станом на 2008 рік, із визначенням меж земельної ділянки з кадастровим номером 2610100000200020147, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 . Подана позивачами схема розташування земельних ділянок, виготовлена ТзОВ «Юридично-Земельний Центр ІФ» на замовлення ОСОБА_3 , не містить інформації щодо вихідних даних, на підставі яких вона виготовлялась, дана схема не затверджена належним чином (відсутні підписи директора та сертифікованого інженера-землевпорядника ТзОВ «Юридично-Земельний Центр ІФ»), у зв`язку із чим, відомості, які в ній містяться, не можна вважати достовірними, а сам документ, як доказ, є таким, що не відповідає вимогам ст. ст. 77-80 ЦПК України.

Наразі площа земельної ділянки на якій розташований будинок АДРЕСА_8 не визначена, фактичні межі земельної ділянки не вставлювалися, земельна ділянка не сформована як окремий об`єкт нерухомого майна. Також, варто зазначити, що Позивачі, без наявності дозвільних документів, здійснили добудову власної квартири, що зумовило зменшення площі земельної ділянки, яку вони наразі використовують для обслуговування будинку АДРЕСА_8 . Даний факт підтверджується знімками багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , який наявний на титульній сторінці звіту про незалежну оцінку однокімнатної квартири АДРЕСА_9 від 2009 р., де відсутня добудова квартири позивачів та знімками будинку в якому проживають позивачі за 2015 та 2021 роки, де добудова вже наявна.

Докази того, що земельна ділянка з кадастровим номером 261010000020002014,-яка належить ОСОБА_4 , виділена за рахунок земельної ділянки, яка використовувалась для обслуговування багатоквартирного будинку АДРЕСА_8 відсутні, а отже і відсутні правові підстави для скасування рішення органу місцевого самоврядування, яким цю земельну ділянку виділено ОСОБА_4 , а також відповідного Державного акту на право власності на земельну ділянку.

11.11.2021 року позивачами подано до суду заяву про збільшення позовних вимог, яку обґрунтовують тим, що з доданих документів до пояснення, які надані суду в порядку ст. 192 ЦПК України вбачається, що ОСОБА_4 23 вересня 2021 р. провела державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта. Оскільки, абз. 2, 3 ч. 3 ст. 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», встановлено, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом а п. 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення; державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону, а тому позивачі просять визнати недійсним та скасувати рішення державного реєстратора Човганюк Віри Олегівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний № 60591446 від 23 вересня 2021 р. права власності на ОСОБА_4 на земельну ділянку відповідно до Державного акту на право власності серія та номер: б/н, виданий 29.08.2008 видавник: Івано-Франківська міська рада.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 листопада 2021 року залучено до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Івано-Франківської міської ради, третя особа, ОСОБА_4 про визнання недійсним та скасування п.1, п.п.1.1 рішення ХХVІІ сесії Івано-Франківської міської ради від 20 травня 2008 року та державного акту на право власності на земельну ділянку, в якості співвідповідача ОСОБА_4 .

13.12.2021 року відповідачем ОСОБА_4 подано до суду відзив на позовну заяву, який містить аналогічні доводи, викладені у письмових поясненнях від 28.10.2021 року. Крім того, додатково зазначено, що подана позивачами схема розташування земельних ділянок, виготовлена ТзОВ «Юридично-Земельний Центр ІФ» на замовлення гр. ОСОБА_3 , не є належним доказом, з огляду на те, що згідно пояснювальної записки до Договору про виконання робіт з топографо-геодезичної зйомки №076-21 від 01.07.2021р. вона містить відомості щодо можливого розміщення земельної ділянки згідно наданих Замовником документів, а саме схематичного плану та заключення про реєстрацію документів на право користування земельною ділянкою АДРЕСА_10 (на даний час Бандери), відповідно до яких було визначено конфігурацію та площу земельної ділянки під даним домоволодінням. Документи, на підставі яких було проведено топографо-геодезичну зйомку на місцевості, є архівною документацією, виходячи з якої, як вже було зазначено, неможливо встановити чіткі межі суміжних земельних ділянок та місцезнаходження їхніх поворотних точок. 19.11.2021р. представником позивачів було подано довідку з містобудівного кадастру №32562 від 12.10.2021р. по об`єкту: буд. АДРЕСА_8 . Згідно розділу «Відомості про об`єкт» площа земельної ділянки, яка використовується для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_8 , становить 137 кв.м., площа будинку 137 кв.м, інформація щодо площі прибудинкової території відсутня. З огляду на те, що позивачами було здійснено добудову власної квартири в будинку АДРЕСА_10 , невідомо чи інформація, яка міститься в даному документі щодо площі будинку та земельної ділянки під ним, є актуальною станом на час розгляду даного спору. Також, вважає, що з даної документації неможливо встановити, що частина земельної ділянки (кадастровий номер 2610100000200020147) в розмірі 0,0065 га. належала до прибудинкової території багатоквартирного будинку АДРЕСА_8 , у зв`язку із тим, що в наявних схемах та планах відсутні будь-які відомості щодо площі та меж земельних ділянок під багатоквартирним будинком АДРЕСА_3 та будинком АДРЕСА_4 .Враховуючи наведене просить суд відмовити у задоволенні позову та вирішити питання розподілу між сторонами судових витрат.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та її представник просили позов задовольнити з підстав наведених у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_3 просила позов задовольнити з підстав наведених у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі та просила позов задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача Івано-Франківської міської ради просила відмовити в задоволенні позову.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 просив відмовити в задоволенні позову з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що він працював головним інженером ОБТІ. При приватизації земельних ділянок враховувалися поквартальні зйомки та генеральний план міста. ОБТІ не погоджували технічну документацію щодо приватизації земельних ділянок.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що розміри земельної ділянки визначаються відповідно до обмірів земельної ділянки по фактичному її використанні згідно межових знаків, якими можуть бути огорожа, сітка або стіна будівлі. Видана відповідачу технічна документація складена відповідно до нормативних документів в сфері землеустрою.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_11 . ОСОБА_4 до неї щодо погодження меж земельної ділянки не зверталася.

Аналогічні пояснення надала в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 .

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнанні сторонами, не підлягають доказуванню.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до заключення про реєстрацію документів на право користування земельною ділянкою АДРЕСА_2 , розмір земельної ділянки по фактичному використанню складає 544,5 кв.м., в тому числі під забудову 212,4 кв.м., з них під житлові 154.70 кв.м., під нежитлові 57,70 кв.м., під двором 332.1 кв.м.

Відповідно до заключення про реєстрацію документів на право користування земельною ділянкою АДРЕСА_12 , розмір земельної ділянки по фактичному використанню складає 530,6 кв.м., в тому числі під забудову 155,30 кв.м., з них під житлові 111.20 кв.м., під нежитлові 44,10 кв.м., під двором 375.3 кв.м.

Відповідно до заключення про реєстрацію документів на право користування земельною ділянкою АДРЕСА_13 , розмір земельної ділянки по фактичному використанню складає 453,03 кв.м., в тому числі під забудову 201,30 кв.м., з них під житлові 167.10 кв.м., під нежитлові 34,20 кв.м., під двором 251.73 кв.м.

20.02.1954 року Рішенням №670 виконкому Станіславської ради депутатів вирішено затвердити площу земельної ділянки для забудови кварталу №191.

Відповідно до заключення про реєстрацію документів на право користування земельною ділянкою АДРЕСА_14 , розмір земельної ділянки по фактичному використанню складає 355,67 кв.м., в тому числі під забудову 91,62 кв.м., з них під житлові 77.70 кв.м., під нежитлові 13,92 кв.м., під двором 264.05 кв.м.

Відповідно до заключення про реєстрацію документів на право користування земельною ділянкою АДРЕСА_15 , розмір земельної ділянки по фактичному використанню складає 381,29 кв.м., в тому числі під забудову 171,92 кв.м., з них під житлові 121.92 кв.м., під нежитлові 50,00 кв.м., під двором 209.37 кв.м.

09.04.1975 року ОСОБА_8 підписано договір найму житлового приміщення у будинках місцевих рад депутатів трудящих, державних підприємств і установ, кооператорних і громадських організацій Української РСР по АДРЕСА_16 , відповідно до якого управління будинками здає наймачеві в користування жиле приміщення, з 1 жилих кімнат, площею 15.70 кв.м.

17.11.1999 року Агентство по приватизації державного житлового фонду м.Івано-Франківськ видано свідоцтво про право власності на житло ОСОБА_5 та членам його сім`ї: ОСОБА_1 (дружині), ОСОБА_2 (дочці), ОСОБА_3 (дочці) на квартиру АДРЕСА_1 в рівних долях.

Як вбачається з висновку Управління архітектури і містобудування № 1-8/685 від 15.07.2003 Управління погодило передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_6 розташовану на АДРЕСА_17 .

Згідно висновку в.о. начальника Івано-Франківського міського управління земельних ресурсів Семанишин М. погоджено передачу у приватну власність ОСОБА_6 , проживаючій за адресою: АДРЕСА_17 , земельної ділянки, площею 0,0221 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Як вбачається з плану земельної ділянки, що передається у приватну власність ОСОБА_6 АДРЕСА_17 вона межує від А до Б землі міської ради (провул.Профспілковий), від Б до В землі міської ради (вул.Зорія), від В до Г земельна ділянка гр. ОСОБА_15 , від Г до Д земельна ділянка ОСОБА_16 , від Д до А земельна ділянка ОСОБА_8 .

Згідно акту встановлення меж ділянки в натурі ОСОБА_6 , вбачається, що зауважень з боку представників міської ради та суміжних землекористувачів перенесенні меж земельних ділянок не було.

30.10.2007 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_18 . Квартира належала ОСОБА_8 на підставі Свідоцтва про право власності, виданого 24.10.2007 року Госпрозрахунковою групою з приватизації державного житлового фонду м.Івано-Франківськ, що підтверджується договором купівлі-продажу від 30.10.2007 року.

Як вбачається з витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно Івано-Франківського ОБТІ від 01.11.2007 року проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 на підставі договору купівлі-продажу Д-1446/30.10.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Данилів Т.Д.

03.12.2007 року ОСОБА_4 звернулась до міського голови Анушкевичуса В. із заявою про передачу їй безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_4 .

У 2007 році на замовлення ОСОБА_4 ТзОВ «Науково-виробниче підприємство «ГІС» виготовило технічну документацію із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку, яка розташована в АДРЕСА_4 .

Так, із зазначених матеріалів технічної документації вбачається, що у ній міститься план земельної ділянки по АДРЕСА_4 землекористувачем якої є ОСОБА_4 , площею 0,0184 га, а також акт встановлення та узгодження зовнішніх меж землекористування в натурі ОСОБА_4 , межі земельної ділянки проходять по огорожі і стіні будівлі від А до Б вул.Профспілкова; від Б до В земельна ділянка ОСОБА_6 , від В до А земельна ділянка ОСОБА_7 . Межі та площа земельної ділянки погоджено суміжними землекористувачами.

З висновку управління земельних ресурсів в місті Івано-Франківську вбачається, що розглянувши матеріали із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку на АДРЕСА_4 земельних ресурсів погоджує її передачу у власність гр. ОСОБА_4 , яка проживає, в АДРЕСА_6 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Загальна площа земельної ділянки складає 0.0184 га.

Як вбачається з висновку Управління архітектури і містобудування № 2/3-3/2676 від 01.11.2007 Управління погодило передачу земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, з обмеженням у користуванні, в зв`язку з тим, що через земельну ділянку проходять підземні мережі водопроводу ОСОБА_4 розташовану на АДРЕСА_16 .

З витягу з рішення XXVІІ сесії Івано-Франківської міської ради від 20.05.2008 року «Про матеріали управління земельних ресурсів в м.Івано-Франківську щодо передачі громадянам у власність та надання в користування земельних ділянок» та додатку 1 до даного рішення вбачається, що ОСОБА_4 передано у власність земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_16 , площею 0,0184 га.

Відповідно до довідки про присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці на території Івано-Франківської міської ради від 12.08.2008 року земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_4 , площею 0,0184 га, присвоєно кадастровий номер 2610100000:20:002:0147.

29.08.2008 року ОСОБА_4 видано державний акт на право власності від 29.08.2008 року серія ЯЖ№158151 на земельну ділянку площею 0,0184 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , кадастровий номер 2610100000:20:002:0147, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).

30.06.2009 року начальником інспекції держархбудконтролю в Івано-Франківській області Процак Б.О. надано ОСОБА_4 дозвіл на виконання будівельних робіт з перебудови власної квартири АДРЕСА_18 та видано будівельний паспорт.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 05.07.2017 року.

Як вбачається з витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі від 03.01.2018 року після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , 03.01.2018 року зареєстрована спадкова справа №61824902, номер у нотаріуса 1/2018.

21.09.2021 року ОСОБА_4 зверталась із заявою до Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області про самовільне захоплення громадянами ОСОБА_17 та ОСОБА_18 земельної ділянки, яка належить ОСОБА_4 на праві власності.

Як вбачається з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22.09.2021 року відділом Держемагенства у місті Івано-Франківську 29.08.2008 року на підставі інформації про документацію із землеустрою, а саме проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок; ТзОВ «НВП «ГІС» внесено відомості про земельну ділянку площею 0,0184 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , кадастровий номер 2610100000:20:002:0147, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 24.10.2021 року вбачається, що ОСОБА_4 на праві приватної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_4 , та земельна ділянка кадастровий номер 2610100000:20:002:0147, площею 0,0184 га, яка зареєстрована за індексним номером 60591446 від 27.09.2021 року на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 29.08.2008 року.

Статтею 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами та державою відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські, районні та обласні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами.

Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Положенням статті 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч.1,3 ст.116 ЗК України ( в редакції на час виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Статтею 118 ЗК України ( в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Згідно із частиною третьою статті 152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

У відповідності до правової позиції Верховного Суду України (справа 6-57цс13 від 19.06.2013 року), державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності і видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов`язаних з правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду України від 25.06.2014 року (справа № 6-67 цс 14), державний акт на право приватної власності на землю видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади, тому вирішення питання про правомірність видачі державного акту безпосередньо залежить від законності рішення, на підставі якого такий акт видано і дотримання вимог, передбачених ст.ст. 116, 118 ЗК України.

Таким чином, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Частиною першою статті 155 ЗК України передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є власниками квартири АДРЕСА_1 .

Земельна ділянка, яка фактично використовується співвласниками будинку АДРЕСА_8 як прибудинкова територія, не сформована і відповідна земельно-технічна документація, спрямована на її формування і впорядкування правовідносин житлового будинку не виготовлялася. Зазначена земельна ділянка перебуває у власності органу місцевого самоврядування.

Відповідач ОСОБА_4 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_4 .

Так, 03.12.2007 року ОСОБА_4 звернулась до міського голови Анушкевичуса В. із заявою про передачу їй безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_4 .

З витягу з рішення XXVІІ сесії Івано-Франківської міської ради від 20.05.2008 року «Про матеріали управління земельних ресурсів в м.Івано-Франківську щодо передачі громадянам у власність та надання в користування земельних ділянок» та додатку 1 до даного рішення вбачається, що ОСОБА_4 передано у власність земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_16 , площею 0,0184 га.

Відповідно до довідки про присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці на території Івано-Франківської міської ради від 12.08.2008 року земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_4 , площею 0,0184 га, присвоєно кадастровий номер 2610100000:20:002:0147.

29.08.2008 року ОСОБА_4 видано державний акт на право власності від 29.08.2008 року серія ЯЖ№158151 на земельну ділянку площею 0,0184 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , кадастровий номер 2610100000:20:002:0147, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).

Звертаючись до суду з позовом, в обгрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що з 1954 року змін до генерального плану м. Івано-Франківська по земельній ділянці, яка знаходиться по АДРЕСА_3 не вносилося і тому відповідно Івано-Франківська міська рада при затвердженні технічної документації та передачі земельної ділянки ОСОБА_4 повинна була перевірити відповідність земельної ділянки генеральному плану та архівним даним, але цього не було зроблено і як наслідок частину земельної ділянки розміром 0.0065 га., якою вони користувалися передали у власність ОСОБА_4 .

Однак, як вбачається з матеріалів справи ТзОВ «Науково-виробниче підприємство «ГІС» виготовило технічну документацію із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку, яка розташована в АДРЕСА_4 . Так, із зазначених матеріалів технічної документації вбачається, що у ній міститься план земельної ділянки по АДРЕСА_4 землекористувачем якої є ОСОБА_4 , площею 0,0184 га, а також акт встановлення та узгодження зовнішніх меж землекористування в натурі ОСОБА_4 , межі земельної ділянки проходять по огорожі і стіні будівлі від А до Б вул.Профспілкова; від Б до В земельна ділянка ОСОБА_6 , від В до А земельна ділянка ОСОБА_7 . Межі та площа земельної ділянки погоджено суміжними землекористувачами.

З висновку управління земельних ресурсів в місті Івано-Франківську вбачається, що розглянувши матеріали із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку на АДРЕСА_4 земельних ресурсів погоджує її передачу у власність гр. ОСОБА_4 , яка проживає, в АДРЕСА_6 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Загальна площа земельної ділянки складає 0.0184 га.

Як вбачається з висновку Управління архітектури і містобудування № 2/3-3/2676 від 01.11.2007 Управління погодило передачу земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, з обмеженням у користуванні, в зв`язку з тим, що через земельну ділянку проходять підземні мережі водопроводу ОСОБА_4 розташовану на АДРЕСА_16 .

Таким чином, вирішуючи питання про затвердження технічної документації та передачу у власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0.0184 га по АДРЕСА_4 для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, Івано-Франківська міська рада взяла до уваги технічну документацію із землеустрою, висновки управління архітектури та містобудування, управління земельних ресурсів, акт обстеження і узгодження зовнішніх меж землекористування в натурі, план земельної, та документи права власності відповідача на нерухоме майно.

Власником спірної земельної ділянки є ОСОБА_4 , яка у встановленому законом порядку зареєструвала речове право на нерухоме майно. Належних доказів, які б свідчили про наявність речових прав на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_8 позивачами не надано, тому твердження про те, що земельна ділянка була виділена за рахунок частини земельної ділянки будинку за адресою: АДРЕСА_8 суд вважає безпідставними та необґрунтованими. Позивачами не наведено підстав для скасування рішення, не надано жодних належних та допустимих доказів приналежності земельної ділянки позивачам та обгрунтування заявлених позовних вимог, порушення їх прав та законних інтересів як землекористувачів суміжної земельної ділянки, оскільки територія земельної ділянки будинку за адресою: АДРЕСА_8 , не була визначена відповідним рішенням органу місцевого самоврядування. Оспорюване рішення Івано-Франківської міської ради прийнято на підставі та у межах повноважень, у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, державний акт на право власності на земельну ділянку виданий відповідно до норм діючого законодавства та зареєстрований у встановленому законом порядку, а тому суд дійшов висновку, що позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищенаведеного, ст.ст. 15, 16 ЦК України, керуючись ст.ст. 12,81, 259, 263-265, 268, 273, 355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Івано-Франківської міської ради, ОСОБА_4 про визнання недійсним та скасування п.1, п.п.1.1 рішення ХХVІІ сесії Івано-Франківської міської ради від 20 травня 2008 року та державного акту на право власності на земельну ділянку відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Татарінова О.А.

Повний текст рішення складено 19 грудня 2022 року