Постанова

від 19.12.2022 по справі 904/1491/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2022 року м.Дніпро Справа № 904/1491/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Антоніка С.Г., Кощеєва І.М.

Розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РДС-Транс-Компані" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2022 (повний текст складено та підписано 17.08.2022 суддя Фещенко Ю.В.) у справі №904/1491/22

за позовом Державної служби України з безпеки на транспорті (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РДС-Транс-Компані" (м. Дніпро)

про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у сумі 32 735 грн. 80 коп.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Державна служба України з безпеки на транспорті (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "РДС-Транс-Компані" плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні в розмірі 32 735 грн. 80 коп. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.09.2019р. уповноваженими особами за Направленням на рейдову перевірку № 007691 від 13.09.2019, здійснено рейдові перевірки на автомобільних дорогах області, в тому числі автомобільній дорозі М-04 Знам`янка-Луганськ-Ізварино 18+356 км щодо дотримання Закону України "Про автомобільний транспорт" та постанов Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006, №176 від 18.02.1997р. в ході якої під час перевірки транспортного засобу DAF (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) виявлено порушення, а саме: встановлено, що загальна маса транспортного засобу становить 44,71 тонн при нормативно допустимій для даного виду транспортного засобу 40 тонн; осьове навантаження фактично становить 7,38 тонн; 10,9 тонн; 26,38 тонн при нормативно допустимих 11 тоннах; 11 тонн та 22 тонни, у зв`язку із чим зафіксовано факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень. На підставі вказаних документів Управлінням 16.09.2019 складено Розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 1235 до Акту № 025426 від 16.09.2019, відповідно до якого плата складає 1 324,8 євро (32 735 грн. 80 коп.). Листом Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області № 53731/28/24-19 від 24.09.2019 Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №025426 від 16.09.2019, Розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 1235 на суму 1 324,8 євро та Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 16.09.2019 було направлено відповідачу для виконання. Проте, відповідач вказані кошти добровільно не сплатив, що і є причиною звернення із позовом до суду.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2022 у справі №904/1491/22 позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "РДС-Транс-Компані" в дохід Державного бюджету України 32 735 грн. 80 коп. плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні та витрити зі сплати судового збору 2 481 грн. 00 коп.

Приймаючи рішення місцевий господарський суд виходив з того, що матеріали справи не містять доказів того, що перевізник Товариство з обмеженою відповідальністю "РДС-Транс-Компані" зверталося до уповноважених органів з метою отримання дозволу на здійснення перевезення вантажу з перевищенням габаритно-вагових параметрів та, відповідно, що такий дозвіл не надавався. Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю "РДС-Транс-Компані" перезавантаження транспортного засобу з метою приведення у відповідність вагових параметрів, не здійснювалося. Відповідачем не надано жодних доказів оскарження до адміністративного суду рішень, дій чи бездіяльності територіального органу Укртрансбезпеки у Кіровоградській області, шляхом звернення до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним спірних акту та розрахунку плати за проїзд від 16.09.2019. Враховуючи офіційний курс гривні до євро, встановлений Національним банком України станом на 16.09.2019, - 2741,8972 (а.с.19), розмір плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, за розрахунком суду становить 36 324 грн. 65 коп. Оскільки позивачем заявлено до стягнення плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, лише у сумі 32 735 грн. 80 коп., розмір якої є менший ніж розрахований судом, суд, у відповідності до положень частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України, суд визнав що саме такий їх розмір підлягає стягненню з відповідача.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "РДС-Транс-Компані" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити Позивачу у позові в повному обсязі.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційну скаргу обґрунтовано настуним:

- вказаний порядок розрахунків є імперативним, тобто особам які здійснюють розрахунок плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, заборонено визначати розмір такої плати у будь-який інший спосіб.

Із Розрахунку вбачається, що пройдена відстань складала саме 680 км.

Натомість, в Акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 16.09.2019 № 025426, у якому зазначено, що пройдена відстань скала 690 км.

Жодних коригувань до суми плати за проїзд Позивачем не вносилось, не дивлячись на різницю в протяжності пройденої відстані на 10 км.

В матеріалах Справи не міститься жодного належного та допустимого доказу, з якого можливо було б достеменно встановити взагалі пройдену автомобіля Відповідача, а тим паче, що вона дорівнювала саме 680 чи 690 км., як безпідставно та необгрунтовано зазначено у Акті, Розрахунку та Рішенні.

- габаритно-ваговий контроль здійснювався на автомобільній дорозі М- 04 Знам`янка-Луганськ-Ізварино 18+356, тобто не в точці завантаження або вивантаження.

Таким чином, навіть якщо припустити, що відстань між тонкою завантаження та розвантаження складає саме 690 км., із змісту Акту безперечно та достеменно вбачається, що на момент проведення габаритно-вагового контролю автомобіль жодним чином на міг проти таку відстань.

- в Рішенні відсутні будь-які доводи та посилання, які б беззаперечно доводили, що відстань складає саме 680 та/або 690 км. І це при тому, що наявні в Справі письмові докази також не містять будь-якої інформації, яким чином Позивач прийшов до відповідних висновків.

Відповідні обставини беззаперечно та достеменно доводять, що в матеріалах Справи відсутні належні та допустимі письмові докази, які б доводили реальну протяжність маршруту (тобто що ия величина складає 680 км та/або 690 км, тощо).

Суд повинен був відмовити Позивачу у позові в повному обсязі, оскільки останнім не доведені належними та допустимими доказами усі обставини по Справі, а Суд, з огляду на вимоги ч. 1 ст.14 ГПК України, позбавлений можливості самотужки збирати докази.

- Позивачем не обґрунтовано належним чином розмір заявлених до стягнення позовних вимог, а отже у Суду не було жодних правових підстав для їх задоволення.

- оскільки у Акті зазначено, що одна вісь строєною, визначення загальної маси автомобіля та навантаження на строєну вісь шляхом сумування осьових навантажень на кожну вісь є неправомірним, так як при такій конструкції для визначення навантаження на строєну вісь такі три осі повинні зважуватись разом.

При здійсненні вагового контролю не враховано властивості вантажу, який перевозився Автомобілем під час вагового контролю.

Автомобілем перевозився сипучий (подільний) вантаж, що може переміщуватися по всім осям транспортного засобу під час руху. А тому проведення зважування у русі, шляхом поосьвого заїзду тягача на платформу ваг, без дотримання часу, необхідного для врівноваження подільного вантажу, не може дати достовірних результатів навантаження на одну вісь транспортного засобу, адже це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час нахилу тягача при заїзді на платформу ваг, тоді як вантаж, в силу своїх властивостей, легко деформується під дією мінімальних сил.

Єдиною методикою виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі в Україні є лише Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України, затверджена заступником голови Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), атестована у відповідності з ГОСТ 8.010-99 Національним науковим центром «Інститут Метрології», свідоцтво про атестацію № 02-84-08.

Разом із тим, вказана методика не розповсюджується на транспорті засоби з рідким вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в русі.

- будь-які постанови відносно притягнення Відповідача до відповідальності у матеріалах Справи відсутні.

- як безпідставно зазначає Позивач у своїй позовній заяві та Суд в оскаржуваному Рішенні, Акт, Розрахунок та Довідка направлялись Відповідачу для виконання.

Матеріали Справи не містять жодних доказів направлення означених документів на адресу Відповідача, а тим більше доказу отримання Відповідачем таких документів.

Більш того, такі документи не були надані Відділом державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області на безпосереднє звернення Позивача.

- до листа Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області від 02.09.2022 №2180/31/23-22 було долучено копію документа, який імовірно є фіскальним чеком, однак через незадовільну якість документа його зміст встановити не можливо.

Вказаний документ не може вважатись доказом отримання послуг з пересилання поштової кореспонденції взагалі, тим більше направлення засобами поштового зв`язку на адресу Відповідача саме Акту, Довідки та Розрахунку.

- ухвалою Суду по Справі від 16.07.2022 позовну заяву залишено без руху оскільки Позивачем не надано належний доказ направлення позовної заяви Відповідачу.

З метою усунення вказаних недоліків, Позивачем подано до Суду докази направлення поштового відправлення №2500907388700.

Як вбачається з інформації, опублікованій на офіційному сайті оператора поштового зв`язку Укрпошта, поштове відправлення №2500907388700 було надіслано Позивачем до м. Київ, хоча Відповідач зареєстрований та знаходиться у м. Дніпро (про що зазначалося в ухвалі по Справі від 16.07.2022).

Вказане безперечно та достеменно свідчить, що позовна заява ніколи не направлялась на адресу Відповідача, проте Судом даний факт також було проігноровано.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Державною службою України з безпеки на транспорті не надано відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк, Центральний апеляційний господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.09.2022 витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи № 904/1491/22. Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "РДС-Транс-Компані" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2022 у справі №904/1491/22 до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Дніпропетровської області.

09.09.2022 справа №904/1491/22 надійшла до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.09.2022 апеляційну скаргу залишено без руху; встановлений строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання ухвали, а саме:

- оригіналу платіжного документа про сплату судового збору у сумі 3 721,50 грн. за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2022 у справі №904/1491/22.

19.09.2022 до канцелярії суду апеляційної інстанції від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої на виконання ухвали суду додано відповідні докази.

Ухвалою суду від 26.09.2022 поновлено строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "РДС-Транс-Компані" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2022 у справі №904/1491/22. Розгляд апеляційної скарги ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження. Зупинено дію оскаржуваного рішення.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

Габаритно ваговий контроль транспортного засобу відповідача 16.09.2019 проводився приладом автоматичним для зважування дорожніх транспортних засобів у русі 030Т-АS2-PWIA, який пройшов повірку 29.03.2019 (чинна до 29.03.2020) (а.с.18).

- 16.09.2019, відповідно до Щотижневого графіку проведення рейдових перевірок, Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області у період з 16.09.2019 по 22.09.2019 (а.с.9), уповноваженими особами за Направленням на рейдову перевірку № 007691 від 13.09.2019 (а.с.10), здійснено рейдові перевірки на автомобільних дорогах області, в тому числі автомобільній дорозі М-04 Знам`янка-Луганськ-Ізварино 18+356 км щодо дотримання Закону України "Про автомобільний транспорт" та постанов Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006, №176 від 18.02.1997;

- уповноваженою особою Управління в ході здійснення контролю рейдової перевірки на вищезазначеній ділянці зупинено автомобіль марки DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 ;

- відповідно до товарно - транспортної накладної № 86886729 від 16.09.2019: автомобільним перевізником вантажу в автомобілі DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 , є Товариство з обмеженою відповідальністю "РДС-Транс-Компані", вантажовідправником є філія Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-СМЦ" у м. Дніпро; вантажоодержувачем є Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінвест-СМЦ"; навантаження - м. Дніпро; пункт розвантаження - м. Хмельницький. Згідно із зазначеною ТТН, вантаж прийнято водієм ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки DAF з державним номерним знаком НОМЕР_1 , з причепом (напівпричепом) з державним номерним знаком НОМЕР_2 (а.с.15);

- за результатами проведеного габаритно-вагового контролю (а.с.14) складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 025426 від 16.09.2019 (а.с.12) та Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №015380 від 16.09.2019 (а.с.11), якими зафіксовано, що під час перевірки транспортного засобу DAF (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) виявлено порушення, а саме: встановлено, що загальна маса транспортного засобу становить 44,71 тонн при нормативно допустимій для даного виду транспортного засобу 40 тонн; осьове навантаження фактично становить 7,38 тонн; 10,9 тонн; 26,38 тонн при нормативно допустимих 11 тоннах; 11 тонн та 22 тонни, у зв`язку із чим зафіксовано факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень;

- на підставі вказаних документів Управлінням 16.09.2019 складено Розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 1235 до Акту № 025426 від 16.09.2019, відповідно до якого плата складає 1 324,8 євро (а.с.13).

- листом Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області № 53731/28/24-19 від 24.09.2019 Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №025426 від 16.09.2019, Розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 1235 на суму 1 324,8 євро та Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 16.09.2019 було направлено відповідачу для виконання (а.с.16-17).

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу україни, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, колегією суддів в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині встановлення обставин проведення 16.09.2019р. у відповідності до Щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області у період з 16.09.2019 по 22.09.2019 за Направленням на рейдову перевірку № 007691 від 13.09.2019р., уповноваженими особами рейдової перевірки на автомобільних дорогах області, в тому числі автомобільної дороги М-04 Знам`янка-Луганськ-Ізварино 18+356 км щодо дотримання Закону України "Про автомобільний транспорт" та постанов Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006, №176 від 18.02.1997; зупинення уповноваженою особою Управління в ході здійснення контролю рейдової перевірки на вищезазначеній ділянці автомобіля марки DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Відповідно до товарно - транспортної накладної № 86886729 від 16.09.2019: автомобільним перевізником вантажу в автомобілі DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 з причепом (напівпричепом) з державним номерним знаком НОМЕР_2 є Товариство з обмеженою відповідальністю "РДС-Транс-Компані", водій якого ОСОБА_1 керував цим транспортним засобом. Вантажовідправником є філія Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-СМЦ" у м. Дніпро; вантажоодержувачем є Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінвест-СМЦ"; навантаження - м. Дніпро; пункт розвантаження - м. Хмельницький. (а.с.15);

Страхувальником цивільно-правової відповідальності щодо транспортного засобу НОМЕР_2 , згідно полісу АО/34/4250 визначено ТОВ «РДС-ТК» код ЄДРПОУ № 42203112 (а.с. 15).

Як вбачається із Акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 025426 від 16.09.2019 (а.с.12) водій ОСОБА_1 відмовився від підпису.

Апелянтом не оспорюється факт перебування із ним у трудових відносинах водія ОСОБА_1 і той факт, що перевезення відбувалося між пунктами навантаження та розвантаження Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-СМЦ" у м. Дніпро та м. Хмельницький, відповідно.

Відповідно до Акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 025426 від 16.09.2019 (а.с.12) та Довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю №015380 від 16.09.2019 (а.с.11) за результатами проведеного габаритно-вагового контролю (а.с.14) зафіксовано, що під час перевірки транспортного засобу DAF (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) виявлено порушення, а саме: встановлено, що загальна маса транспортного засобу становить 44,71 тонн при нормативно допустимій для даного виду транспортного засобу 40 тонн; осьове навантаження фактично становить 7,38 тонн; 10,9 тонн; 26,38 тонн при нормативно допустимих 11 тоннах; 11 тонн та 22 тонни, у зв`язку із чим зафіксовано факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень.

За результатами проведеного габаритно-вагового контролю (а.с.14) складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 025426 від 16.09.2019 (в якому зазначано про відмову водія ОСОБА_1 від підпису(а.с.12)) та Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №015380 від 16.09.2019 (а.с.11), якими зафіксовано, що під час перевірки транспортного засобу DAF (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) виявлено порушення, а саме: встановлено, що загальна маса транспортного засобу становить 44,71 тонн при нормативно допустимій для даного виду транспортного засобу 40 тонн; осьове навантаження фактично становить 7,38 тонн; 10,9 тонн; 26,38 тонн при нормативно допустимих 11 тоннах; 11 тонн та 22 тонни, у зв`язку із чим зафіксовано факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень.

На підставі вказаних документів Управлінням 16.09.2019 складено Розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 1235 до Акту № 025426 від 16.09.2019, відповідно до якого плата складає 1 324,8 євро (а.с.13).

Відповідно до тексту апеляційної скарги в розділі реквізити Відповідачем (апелянтом) Товариством з обмеженою відповідальністю «РДС-ТРАНС-КОМПАНІ» зазначено наступну юридичну адресу 49089, м.Дніпро, вул. Новобудівельна буд.5А та електронну адресу: rds-trans-kompani@ukr.net (а.с. 54).

На виконання ухвали місцевого господарського суду від 17.06.2022р. позивачем додано докази спрямування 04.07.2022р. на юридичну адресу ТОВ «ГДС-ТРАНС-КОМПАНІ» 49089, м.Дніпро, вул. Новобудівельна буд.5А позовної заяви та доданих до неї документів (а.с. 32-36).

На зворотньому боці ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі № 904/1491/22 від 06.07.2022р. знаходиться штемпель канцелярії суду першої інстанції « НЕМОЖЛИВІСТЬ ПОШТОВОГО ВІДПРАВЛЕННЯ ЧЕРЕЗ ВІДСУТНІСТЬ ФІНАНСУВАННЯ» (а.с. 39).

Відповідно до Довідки про доставку електронного листа, складенного відповідальним працівником Господарського суду Дніпропетровської області « Документ в електронному вигляді "ст. 176 Відкриття у СПРОЩЕНОМУ" від 06.07.22 по справі № 904/1491/22 (суддя Фещенко Юлія Віталіївна) було надіслано одержувачу Товариство з обмеженою відповідальністю "РДС-ТРАНС-КОМПАНІ" на його електронну адресу: rds-trans-kompani@ukr.net

З урахуванням вищевикладенного, доводи апеляційної скарги в частині того, що « … Відповідачу не було нічого відомо ані про сам факт розгляду Справи, ані про факт ухвалення Рішення, ані про обставини, які в ході розгляду Справи встановлювались.

Зокрема 24.08.2022 Відповідач з офіційної сторінки Суду на сайті Судової влади України, випадково дізнався, що Судом за наслідками розгляду Справи було винесене оскаржуване Рішення…» визнаються колегією суддів такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З урахуванням вищевстановлених обставин спрямування за належною юридичною адресою відповідача копії позовної заяви з доданими до неї документами та його електронну адресу в електронному вигляді ухвали про відкриття провадження у справі від 06.07.2022р., враховуючи Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, , відсутністість фінансування потреб Господарського суду Дніпропетровської області на відправку поштової кореспонденції, про що 23.05.2022 на сайті Судової влади України розміщене відповідне оголошення (https://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/pres-centr/news/1276874/) та запровадженням на території України з 24.02.2022р. воєнного стану, місцевий господарський суд, з урахуванням положень частини 6 статті 242, частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України правомірно дійшов висновку про доцільність здійснення розгляду даної справи за наявними матеріалами.

Відповідно, встановлення місцевим господарським судом обставин справи щодо того, що габаритно ваговий контроль транспортного засобу відповідача 16.09.2019 проводився приладом автоматичним для зважування дорожніх транспортних засобів у русі 030Т-АS2-PWIA, який пройшов повірку 29.03.2019 (чинна до 29.03.2020) (а.с.18) відповідає фактичним обставинам справи.

При цьому доводи апеляційної скарги в частині того, що « … Зі змісту Акту вбачається, що при перевезені вантажу Автомобілем, Позивачем нібито допущено перевищення вагових параметрів в тому числі на строєну вісь (осьові навантаження).

Разом з цим, як вбачається з Довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акту про перевищення, зважування`відбувалося окремо по напівосям кожної осі і в подальшому ці дані складалися.

Згідно з пп.2 п.2 Порядку № 879…

… Відповідно до п.9 Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від № 255 від 28.07.2016: «вагове обладнання …

Зазначеним нормативним положенням чітко визначено, що вагове обладнання повинно забезпечувати саме поосьове зважування у русі транспортного засобу, а не у спосіб, який здійснювався при ваговому контролі Автомобілю.

Таким чином, оскільки у Акті зазначено, що одна вісь строєною, визначення загальної маси автомобіля та навантаження на строєну вісь шляхом сумування осьових навантажень на кожну вісь є неправомірним, так як при такій конструкції для визначення навантаження на строєну вісь такі три осі повинні зважуватись разом.

Окрім того, при здійсненні вагового контролю не враховано властивості вантажу, який перевозився Автомобілем під час вагового контролю.

Так, Автомобілем перевозився сипучий (подільний) вантаж, що може переміщуватися по всім осям транспортного засобу під час руху. А тому проведення зважування у русі, шляхом поосьвого заїзду тягача на платформу ваг, без дотримання часу, необхідного для врівноваження подільного вантажу, не може дати достовірних результатів навантаження на одну вісь транспортного засобу, адже це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час нахилу тягача при заїзді на платформу ваг, тоді як вантаж, в силу своїх властивостей, легко деформується під дією мінімальних сил.

Також слід звернути увагу і на те, що Єдиною методикою виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі в Україні є лише Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України, затверджена заступником голови Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), атестована у відповідності з ГОСТ 8.010-99 Національним науковим центром «Інститут Метрології», свідоцтво про атестацію № 02-84-08.

Разом із тим, вказана методика не розповсюджується на транспорті засоби з рідким вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в русі.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, що наведені в постановах від 12.04.2018 у справі №816/2329/13-а, від 16.01.2018 у справі № 826/442/13-а, від 12.06.2018 у справі № 821/597/17…» відхиляються як такі, що не були предметом дослідження судом першої інстанції з причин, які повністю залежали від поведінки відповідача, який самоусунувся від доведення своєї правової позиції у суді першої інстанції.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, обов`язок несення негативних наслідків, пов`язаний з ухиленням відповідача від надання суду першої інстанції своїх заперечень у формі відзиву на позовну заяву узгоджується з принципами диспозитивності господарського судочинства.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доводити таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.

Подібну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.

Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги в частині того, що : « … Із Розрахунку вбачається, що пройдена відстань складала саме 680 км.

Натомість, в Акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагов параметрів від 16.09.2019 № 025426, у якому зазначено, що пройдена відстань склала 690 км

При цьому, жодних коригувань до суми плати за проїзд Позивачем не вносилось, дивлячись на різницю в протяжності пройденої відстані на 10 км.

В свою чергу Суд, повністю ігноруючи та не надаючи оцінку розбіжностям первинних документах, відносно загальної протяжності пройденої відстані, в оскаржуване Рішенні, зазначає що пройдена відстань скала саме 690 км.(?!).

І це при тому, що в матеріалах Справи не міститься жодного належного допустимого доказу, з якого можливо було б достеменно встановити взагалі пройдену автомобіля Відповідача (?!), а тим паче, що вона дорівнювала саме 680 чи 690 км., як безпідставно та необгрунтовано зазначено у Акті, Розрахунку та Рішенні ...» відхиляються як такі, що не підтверджені належними і допустимими в розумінні ст. 76,77 ГПК України доказами і побудовані на концепції негативного доказу, яка сама по собі порушує принцип змагальності господарського судочинства.

Відповідно, місцевий господарський суд правомірно, з урахуванням фактичних обставин справи, за відсутності відзиву на позовну заяву, встановив, що :

- на підставі вказаних документів Управлінням 16.09.2019 складено Розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 1235 до Акту № 025426 від 16.09.2019, відповідно до якого плата складає 1 324,8 євро (а.с.13).

- листом Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області № 53731/28/24-19 від 24.09.2019 Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №025426 від 16.09.2019, Розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 1235 на суму 1 324,8 євро та Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 16.09.2019 було направлено відповідачу для виконання (а.с.16-17).

Оскільки на листі Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області № 53731/28/24-19 від 24.09.2019 наявних штрих код, а апелянтом не ставиться під сумнів автентичність цього листа, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в частині того, що :

«… Окрім того, як безпідставно зазначає Позивач у своїй позовній заяві та Суд в оскаржуваному Рішенні, Акт, Розрахунок та Довідка направлялись Відповідачу для виконання.

Однак, матеріали Справи не містять жодних доказів направлення означених документів на адресу Відповідача, а тим більше доказу отримання Відповідачем таких документів.

Більш того, такі документи не були надані Відділом державного нагляду (контролю).у Кіровоградській області на безпосереднє звернення Позивача.

Так, до листа Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області від І2.09.2022 №2180/31/23-22 було долучено копію документа, який імовірно є фіскальним чеком, однак через незадовільну якість документа його зміст встановити не можливо.

З огляду на наведене, вказаний документ не може вважатись доказом отримання послуг з пересилання поштової кореспонденції взагалі, тим більше направлення засобами поштового зв`язку на адресу Відповідача саме Акту, Довідки та Розрахунку.

Вказане безперечно та достеменно свідчить, що Позивачем грубо порушено вимоги Порядку при визначені плати за проїзд, яка нібито повинна бути стягнута з Відповідача.

Варто окремо звернути увагу, що Судом в Рішенні зазначається: «Відповідачем не надано жодних доказів оскарження до адміністративного суду рішень, дій чи бездіяльності територіального органу Укртрансбезпеки у Кіровоградській області, шляхом звернення до суду з адміністративним позовом про визнаннятротиправиим спірних акту та розрахунку плати за проїзд від 16.09.2019».

В свою чергу, відповідні застереження Суду є необгрунтовані, оскільки:

1) як вже зазначалося, Відповідач, до моменту ознайомлення з матеріалами Справи (тобто до 25.08.2022) не був обізнаний про факт складання, відносно нього Позивачем відповідних документів (Акту, Розрахунку та Довідки), у т.ч. і про факт їх надсилання йому;

2) вказане жодним чином не може свідчити про законність дій Позивача, оскільки Суд був зобов`язаний самостійно в повному обсязі та всебічно дослідити всі без виключення обставини Справи, аби встановити законність та обґрунтованість заявлених позовних вимог…» відхиляються як такі, що не були предметом дослідження судом першої інстанції з причин, які повністю залежать від пасивної поведінки скаржника.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині того, що позивачем доведено належними та допустимими доказами наявність підстав для стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у сумі 32 735 грн. 80 коп. який відповідає фактичним обставинам справи, в зв`язку із чим, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2022 у справі №904/1491/22 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "РДС-Транс-Компані" на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 3 721,50 грн. (а.с. 97) покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РДС-Транс-Компані" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2022 у справі №904/1491/22 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2022 у справі №904/1491/22 - залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору у сумі 3 721,50 грн. покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "РДС-Транс-Компані" (49089, м. Дніпро, вул. Новобудівельна, буд. 5А, код ЄДРПОУ 42203112).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК України

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя С.Г. Антонік

Суддя І.М. Кощеєв