Рішення

від 20.12.2022 по справі 922/1520/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2022 р.м. ХарківСправа № 922/1520/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Комунар", 52123, Дніпропетровська обл., П"ятихатський р-н., с. Райдужне до Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроресурс", 62403, Харківська обл., Харківський р-н., смт. Бабаї, вул. Островського, буд. 50 простягнення 708 204,76 грн.без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Комунар" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроресурс" про стягнення суми боргу у розмірі 708 204,76 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки № 138-С3 від 05.03.2021 року в частині повної та своєчасної поставки товару.

Ухвалою суду від 14.09.2022 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Комунар" (вх.1520/22) залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Комунар" строк на усунення недоліків позовної заяви - п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

04.10.2022 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 11092/22) по усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 12.10.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1520/22. Розгляд справи № 922/1520/22 призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу 15 (п`ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.

06.12.2022 року від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 15683/22) у якому останній, просить суд, продовжити строк для подачі відзиву. Прийняти відзив відповідача на позовну заяву у справі № 922/1520/22. У зв`язку із знищенням бухгалтерської документації відповідача, знищенням майна підприємства відповідача та великий обсяг збитків, а саме на суму 72 324 527,50 грн. просить суд, відстрочити сплату 708 204,76 грн. на користь позивача до відновлення фінансового становища відповідача не раніше квітня 2023 року.

09.12.2022 року від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 15985/22) у якому останній просить суд, поновити строк для подачі відзиву та прийняти відзив до розгляду.

Ухвалою суду від 13.12.2022 року відмовлено у клопотанні відповідача викладеного у 1 пункті прохальної частині відзиву на позовну заяву (вх. № 15683/22 від 06.12.2022 року) про продовження строків подання відзиву. Задоволено клопотання (вх. № 15985/22 від 09.12.2022 року) відповідача - задовольнити. Поновлено строк на подання відзиву (вх. № 15683/22 від 06.12.2022 року) на позовну заяву. Відзив долучити до матеріалів справи. Подальший розгляд справи ведеться із його урахуванням.

Згідно вимог статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

При цьому, будь-яких клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до вимог статті 252 Господарського процесуального кодексу України від учасників справи не надходило.

Разом з тим, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Як зазначає позивач, 05.03.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Комунар" (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Украгроресурс" (постачальник, відповідач) було укладено договір поставки № 138-С3.

Пунктом 15.1. сторони погодили, що цей договір вступає в дію з моменту його підписання і діє до 31.12.2021 року, а в частині виконання сторонами своїх зобов`язань - до повного виконання.

Відповідно до пункту 1.1 договору, у строки, зумовлені цим договором, постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця насіннєвий матеріал та / або хімічні засоби захисту рослин, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов договору (додаткових угод та специфікаціях до нього).

Конкретний асортимент товару, його кількість, ціна за одиницю, загальна вартість товару, номер рахунку - фактури, умови оплати, порядок відвантаження, грошовий еквівалент ціни та вартості товару в іноземній валюті, курс іноземної валюти, спосіб розрахунку (в тому числі за допомогою авальованих вексилів), розмір знижки до ціни реалізованого товару або умови, за яких відбувається коригування ціни товару у бік зменшення, вимоги щодо надання забезпечення виконання зобов`язань, а також штрафні санкції, крім тих, що містяться у даному договорі, інші відомості, які сторони вважають за потрібне погодити наводяться у специфікаціях та / або в додаткових угодах до даного договору, які є його невід`ємною частиною (пункт 2.1. договору).

Відповідно до пункту 4.1. договору, якщо інше не визначено у специфікаціях / або в додаткових угодах, поставка товару за цим договором здійснюється на умовах EXW, склад постачальника, що знаходиться за адресою: м. Ізюм, вул. Маршала Федоренко, буд. 11/1 д.

Пунктом 5.1. договору визначено, що умови оплати товару (форма, розміри та строки оплати) визначається у специфікаціями та / або в додаткових угодах до договору із урахуванням положень визначених цим договором, та можуть передбачати:

5.1.1. повну 100% попередню оплату до відвантаження товару;

5.1.2. часткову передоплату за партію товару до фактичного відвантаження товару з оплатою решти вартості товару з відстроченням платежу, якщо інше не буде погоджено у специфікаціях та / або в додаткових угодах.

Між сторонами було підписано специфікації, а саме:

- специфікацію № 2 від 30.09.2021 року до договору № 138-С3 від 05.03.2021 року у якій було погоджено вартість товару, а саме у розмірі 963 738,58 грн. та умови оплати, відповідно до яких, покупець здійснює 100% передоплату товару згідно рахунку № 1445 від 30.09.2021 року у сумі 963 738,58 грн. з ПДВ, у строк до 30.09.2021 року.

- специфікацію № 3 від 08.10.2021 року до договору № 138-С3 від 05.03.2021 року у якій було погоджено вартість товару, а саме у розмірі 202 100,88 грн. та умови оплати, відповідно до яких, покупець здійснює 100% передоплату товару згідно рахунку № 1474 від 08.10.2021 року у сумі 202 100,88 грн. з ПДВ.

- специфікацію № 4 від 21.10.2021 року до договору № 138-С3 від 05.03.2021 року у якій було погоджено вартість товару, а саме у розмірі 194 441,40 грн. та умови оплати, відповідно до яких, покупець здійснює 100% передоплату товару згідно рахунку № 1491 від 21.10.2021 року у сумі 194 441,40 грн. з ПДВ. у строк до 30.09.2021 року.

Також відповідачем було виставлено рахунки, а саме: № 1445 від 30.09.2021 року на суму 963 738,58 грн.; № 1474 від 08.10.2021 року на суму 202 100,88 грн., № 1491 від 21.10.2021 року на сум 194 441,40 грн. на загальну суму 1 360 280,86 грн.

За твердженнями позивача, останнім на виконання умов договору, було здійснено оплату у повному розмірі, а саме у сумі 2 136 780,46 грн. відповідно до платіжних доручень, а саме: № 1418 від 30.09.2021 року на суму 963 738,58 грн., № 1489 від 13.10.2021 року на суму 202 100,88 грн., № 1502 від 21.10.2021 року на суму 970 941,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 1028 від 22.10.2021 року відповідачем було повернено позивачу суму у розмірі 776 499,00 грн.

Також позивач зазначає, що відповідачем було повернуто суму у розмірі 517, 92 грн. проте до матеріалів справи, останнім не було надана відповідних документів.

Позивач зазначає, що відповідачем частково було поставлено товар на загальну суму 651 558,18 грн. відповідно до видаткових накладних, а саме: № 292 від 01.07.2022 року на сум 167 553,06 грн., № 294 від 01.07.2022 року на сум 32 849,04 грн., № 301 від 05.07.2022 року на суму 410 287,68 грн., № 293 від 01.07.2022 року на суму 40 868,40 грн.

Проте відповідач належним чином не виконав зобов`язання за договором, та в порушення умов договору не здійснив у повному обсязі поставку товару, у зв`язку із чим, позивач звернувся із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності із статтею 173 Господарського кодексу України та статтею 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до вимог статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Як вбачається із матеріалів справи, та не заперечується відповідачем у наданому до суду відзиві на позовну заяву (вх. № 15683/22 від 06.12.2022 року) позивач зобов`язання за договором поставки № 138-С3 від 05.03.2021 року виконав належним чином та перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти.

Проте відповідач в свою чергу, свої зобов`язання за договором не виконав, та поставив товар лише частково на суму 651 558,18 грн., у зв`язку із чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем у вигляді попередньої оплати у сумі 708 204,76 грн.

Докази, які підтверджують поставку відповідачем товару за договором або повернення коштів в матеріалах справи відсутні.

За приписами статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з вимогами статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Виходячи з наведеного, строк виконання зобов`язання з оплати придбаного товару є умовою, що забезпечує порядок виконання зобов`язання купівлі-продажу. Якщо строк оплати товарів, послуг не визначений договором або законодавчими актами, такий строк наступає з моменту виникнення у кредитора права на вимогу

За приписами пункту 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 708 204,76 грн., а також відсутні докази повернення відповідної суми оплати.

При цьому, відповідач у наданому до суду відзиві на позовну заяву (вх. № 15683/22 від 06.12.2022 року) зазначив, що позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки № 138-С від 05.03.2021 року. Документи, складені починаючи з липня 2022 рік є у наявності у відповідача, відповідають тим документам, що подані позивачем до суду позивачем, решта документів за договором поставки № 138-С від 05.03.2021, що складені до липня 2022 р. у відповідача відсутня з об`єктивних причин. Також зазначає, що сума у розмірі 708 204,76 грн. по взаємовідносинам із позивачем, записана відповідачем у зошиті.

Згідно зі статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що відповідач не поставив позивачу товар, не повернув сплачену позивачем суму, докази на підтвердження повернення ним суми оплати в розмірі 708 204,76 грн. у справі відсутні, враховуючи відзив відповідача на позовну заяву (вх. № 15683/22 від 06.12.2022 року), суд дійшов висновку що позовні вимоги про стягнення суми у розмірі 708 204,76 грн. є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, а саме про стягнення із відповідача суми боргу у розмірі 708 204,76 грн.

Щодо клопотання відповідача викладеного у наданому до суду відзиву на позовну заяву (вх. № 15683/22 від 06.12.2022 року), суд зазначає наступне.

В обґрунтування наданого до суду клопотання, відповідач зазначає, що з початку військової агресії Російської Федерації проти України ТОВ «Украгроресурс» знаходиться в зоні активних бойових дій. Факт проведення активних бойових дій на цій території підтверджується «Переліком територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)», що затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75.

Також, під час проведення активних бойових дій в м. Ізюмі Харківської області, оточенні міста та під час знаходження у місті незаконних збройних формувань РФ, було знищено основні виробничі потужності ТОВ «Украгроресурс», які складають майновий комплекс із замкнутим виробничим циклом. До складу майнового комплексу входять: складські приміщення - будівля універсальної бази літ. "В" площею 7471,6 кв.м. (реєстраційний номер 1055519363104 ) за адресою Харківська обл., м. Ізюм, вулиця Федоренка Маршала, будинок 11/1 Д. Знищено все рухоме майно підприємства: машини та обладнання на суму 120405,47 грн.; добрива 19 923 013,82 грн.; засоби захисту рослин 19 439 432, 30 грн.; насіння - 16 838 327,63 грн.

Збитки від знищення засобів захисту рослин - 19 439 432, 30 грн., збитки від знищення насіння - 16 838 327,63 грн.). Загалом, загальний розмір збитків від знищення/зруйнування майна ТОВ «Украгроресурс» склала 72 324 527,50 грн.

У складських приміщеннях в м. Ізюмі знаходився архів первинної бухгалтерської документації. Територія міста Ізюм (відповідно і належних нам виробничих потужностей) на сьогоднішній день є небезпечною, зокрема у зв`язку із замінуванням. Для проведення робіт із розмінування майна нами направлено заяву до Харківської обласної військової адміністрації. Повний доступ до основних виробничих потужностей нашого підприємства в місті Ізюмі стане можливим тільки після розмінування. На сьогоднішній день, знаходитись в цьому місці є небезпечним для життя, здоров`я та безпеки керівництва та працівників. В листопаді місяці 2022 року нам вдалося незважаючи на ризик для життя та здоров`я почати роботи із пошуку документів в м. Ізюмі, на це було обмаль часу, знайдено лише частину документації нашого підприємства, ту яку встигли сховати, але документацію пов`язану із виконанням договору поставки № 138-СЗ від 05.03.2021 року, що укладений між нами із ТОВ Агрофірма "Комунар" за 2021 рік знайти ще не вдалося. У зв`язку із знищенням нашої бухгалтерської документації, знищенням майна підприємства та великий обсяг збитків, а саме на суму 72 324 527,50 грн. відстрочити сплату 708 204,76 грн. на користь ТОВ Агрофірма "Комунар" до відновлення нашого фінансового становища не раніше квітня 2023 року.

До клопотання про відстрочення виконання рішення, відповідачем було надано до суд копію довіреності, витяг на відповідача, довідки про балансову вартість (балансові збитки) та експертну вартість втраченого майна по рахунку 103 "Будівлі та споруди", копію заяви про розмінування, скріншот завантаженої заяви про розмінування.

Відповідно до вимог частини 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно частин 2, 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу.

Відповідно до частин 4, 5, 7 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, вирішуючи питання про відстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Положеннями пункту 9 частини 2статті 129 Конституції України,статті 326 Господарського процесуального кодексу Українизакріплено принцип обов`язковості рішень суду, згідно із яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковим на всій території України.

Відповідно до частини 2 статті 326 Господарського процесуального кодексу України невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2012 року № 18-рп/2012 виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. У рішенні Конституційного Суду України від 25.04.2012 року у справі № 11-рп/2012зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Суд зазначає, що згідно з частиною 1статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

При цьому, самі лише посилання заявника на завдані збитки, якими обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, із урахуванням інтересів позивача, без надання належних та допустимих доказів, не може бути безумовною підставою для надання відстрочення виконання судового рішення; при цьому, відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 15 березня 2018 року у справі № 910/8153/17).

Європейський суд з прав людини зазначив, що відсутність грошових коштів не може бути підставою відмови від виконання грошових зобов`язань (Справа "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002 (заява №59498/00), Справа "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року (заява № 18357/91) та інші).

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відстрочення виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, при наявності доказів та обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

Суд зазначає, що наведені відповідачем у заяві про відстрочення виконання рішення суду у даній справі обставини, не свідчать про неможливість виконання рішення суду у цій справі, при цьому, на підтвердження викладених у заяві обставин, заявником не надано до суду належних та допустимих доказу (звіти, відомості про рахунки у банківських установах та про рух коштів по цих рахунках, про наявність або відсутність майна, яке може бути реалізовано з метою погашення боргу тощо).

При цьому, самі лише посилання відповідача без належних доказів, не можуть бути підставою для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду.

Відповідно до частини 5 статті 124, пункту 9 частини 3статті 129 Конституції Українисудові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства.

Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимогстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997 р.). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" від 28.07.1999 року (заява № 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V). Тяжке фінансове становище підприємства (на що посилається боржник) не є незвичайною і не прогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки, є одним із можливих ризиків підприємницької діяльності та в умовах фінансової кризи в країні носить загальний характер, як для боржника так і для стягувача.

Враховуючи вищевикладені обставини, та не доведеність відповідачем суду у відповідності до вимог статей 73,74 Господарського процесуального кодексу України належними та допустимими доказами виняткових обставин, що можуть бути підставами для відстрочення виконання рішення суду, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви викладеної у наданому до суду відзиві на позовну заяву (вх. № 15683/22 від 06.12.2022 року) про відстрочення виконання рішення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем заявлено до стягнення суму у розмірі 708 204,76 грн.

За розрахунком суду судовий збір за позовну заяву про стягнення суму у розмірі 708 204,76 грн. становить суму у розмірі 10 623,07 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 23381 від 02.09.2022 року позивачем було сплачено суму у розмірі 10 630,85 грн.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача. У зв`язку із чим з відповідача підлягає до стягнення сума у розмірі 10 623,07 грн.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що 24.02.2022 року Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022, затвердженим Законом України №2119-IX від 15.03.2022, продовжено строк дії воєнного часу в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Верховна Рада України прийняла Закон про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (реєстр. №7300). Законом затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, яким на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-IX), строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 341/2022 від 17.05.2022 року, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 2263-IX від 22.05.2022 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 12.08.2022 року № 573/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Верховна Рада України прийняла Закон України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16 листопада 2022 року № 2738-IX. Законом затверджено Указ Президента України від 7 листопада 2022 року № 757/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні. яким на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, та Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Відповідно до статті 26 Закону України Про правовий режим воєнного стану скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

Згідно вимог статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Разом з цим, відповідно до Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку, встановленого статтею 248 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроресурс" (62403, Харківська обл., Харківський р-н., смт. Бабаї, вул. Островського, буд. 50, ЄДРПОУ 32227053) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Комунар" (52123, Дніпропетровська обл., П"ятихатський р-н., с. Райдужне, ЄДРПОУ 31098030) суму у розмірі 708 204,76 грн. та 10 623,07 грн. судового збору.

Видати наказ після набранням рішення законної сили.

У задоволенні заяви (вх. № 15683/22 від 06.12.2022 року) викладеної у наданому до суду відзиві на позовну про відстрочення виконання рішення - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.

Реквізити сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Комунар", 52123, Дніпропетровська обл., П"ятихатський р-н., с. Райдужне, ЄДРПОУ 31098030);

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Украгроресурс", 62403, Харківська обл., Харківський р-н., смт. Бабаї, вул. Островського, буд. 50, ЄДРПОУ 32227053).

Повне рішення складено "20" грудня 2022 р.

СуддяО.О. Ємельянова