Ухвала

від 21.12.2022 по справі 442/6619/21

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 442/6619/21

Провадження № 2/442/1198/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2022 року м.Дрогобич

Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючої судді Гарасимків Л.І.

при секретарі Петрів В.М.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Правоохоронник» про визнання протиправною та скасування державної реєстрації на нерухоме майно,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до Обслуговуючого кооперативу «Правоохоронник» про визнання протиправною та скасування державної реєстрації на нерухоме майно.

21.12.2022р. представник позивача - адвокат Гирич О.В. в судове засідання не з"явився, однак від нього поступила заява, в якій він просить залишити без розгляду позов ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Правоохоронник» про визнання протиправною та скасування державної реєстрації на нерухоме майно, згідно п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України.

Відповідно до ст. 247 ЦПК судовий розгляд проведено без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Процесуальний порядок провадження в цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних правовідносин та їх гарантій.

Згідно п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд ухвалою залишає провадження у справі без розгляду, якщо позивач заявив клопотання про залишення позову без розгляду і дана заява прийнята.

У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Статтею 6 Конвенції встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з нормами ст. 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Разом з тим, відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява №3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

За таких обставин, суд, з врахуванням ст.ст.13, 44 ЦПК України, вважає за необхідне зазначити, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.Разом з тим, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави, зокрема шляхом встановлення певної процедури розгляду справи.

Принципи цивільного процесу змагальність та диспозитивність надають кожному учаснику процесу можливість самостійно розпоряджатися наданими йому законом процесуальними правами, в тому числі і правом брати участь в судових засіданнях.

З системного аналізу частини 5 статті 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України вбачається те, що законодавець безпосередньо пов`язує участь позивача в судових засіданнях з рухом судового процесу. Дії суду залежать від дій позивача.

Як зазначено вище, за ст. 2 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах, зокрема, змагальності та диспозитивності. Особа на власний розсуд користується своїми процесуальними правами та обов`язками відповідно до зазначених положень, а також положень, визначених ст. ст. 13, 44 ЦПК України, але зобов`язана здійснювати їх добросовісно.

Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов слід залишити без розгляду відповідно до п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України.

Керуючись п.5 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд

у хв ал ив :

Цивільну справуза заявою ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Правоохоронник» про визнання протиправною та скасування державної реєстрації на нерухоме майно, залишити без розгляду.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції може бути подано протягом п`ятнадцяти днів після її проголошення до Апеляційного суду Львівської області.

Суддя Гарасимків Л.І.