Постанова

від 30.11.2022 по справі 458/868/16-ц

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 458/868/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Федитник І.Д.

Провадження № 22-ц/811/1765/22 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2022 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Мельничук О.Я.,

суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.

при секретарі Івасюти М.В.,

з участю ОСОБА_1 , представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 представника ОСОБА_1 на рішення Турківського районного суду Львівської області від 27 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Ільницької сільської ради Турківського району Львівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В :

В липні 2016 року позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_4 , який проживав в АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати ОСОБА_5 .

Після смерті матері залишилось спадкове майно, а саме: 1/2 житлового будинку з господарськими спорудами в АДРЕСА_1 .

Вчасно не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, так як перебував на роботі по бурінню нафтових свердловин і його з роботи не відпускали, а залишити роботу не міг, щоб не звільнили за прогули. На роботі захворів, а коли повернувся додому, то відведений для подачі заяви про прийняття спадщини строк минув.

На даний час являється інвалідом 3-ої групи загального захворювання.

Інших спадкоємців немає.

Вважає, що пропустив строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини за законом після смерті матері з поважних причин.

Просить суд про визначення додаткового двохмісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті матері ОСОБА_5 .

Рішенням Турківського районного суду Львівської області від 27 вересня 2016 року позов задоволено повністю.

Визначено ОСОБА_3 додатковий двохмісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 з часу вступу рішення у законну силу.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_2 представник ОСОБА_1 .

Вважає рішення суду незаконним. Вважає, що позивач безпідставно звернувся до Турківського районного суду Львівської області з позовною заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки у разі пропуску строку на прийняття спадщини повинен був звернутися до ОСОБА_1 та ОСОБА_6 як до спадкоємців, які подали заяви про прийняття спадщини, щодо надання ними згоди на подання ОСОБА_3 заяви до нотаріуса, а також ним не надано суду доказів щодо неможливості вирішення цього питання в нотаріальному порядку.

Зазначає, до станом на дату звернення позивача до суду існували інші спадкоємці, які подали нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , а саме - ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , а тому саме вони, а не Ільницька сільська рада Турківського району Львівської області, повинні були бути відповідачами по даній справі.

Звертає увагу, що суд першої інстанції не досліджував та не витребовував спадкової справи після смерті ОСОБА_5 , не встановив наявності інших спадкоємців, які подали заяву про прийняття спадщини, а також факту наявності заповіту, та факту подання іншими спадкоємцями заяв про прийняття спадщини.

Вважає, що позивач пропустив строк звернення до нотаріуса без поважних причин, оскільки перебування на роботі за кордоном не позбавляло його права на подачу заяви засобами поштового зв`язку. Крім цього, відсутні жодні докази наявності у ОСОБА_3 об`єктивних та непереборних труднощів щодо подачі заяви про прийняття спадщини протягом шести місяців безперервно після смерті матері, ОСОБА_5 .

Звертає увагу, що судом прийнято рішення про права та обов`язки апелянта, ОСОБА_1 , без його залучення до участі у справі.

Просить рішення Турківського районного суду Львівської області від 27 вересня 2016 року скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 представника ОСОБА_1 підлягає до задоволення із наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в Постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції таким вимогам не відповідає.

Постановляючи оскаржуване рішення, суд виходив з тих причин, що позивач з поважних причин не подав заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців, оскільки перебував на роботі. Суд вважав, що даний позов підлягає до задоволення, оскільки позивач на момент смерті проживав з спадкодавцем, а також, що відповідач Ільницька сільська рада Турківського району Львівської області визнає позов.

Проте, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтями 1216, 1217 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною першою статті 1269, частиною першою статті 1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина третя статті 1222, частина перша статті 1220, частина перша статті 1270 ЦК України).

Відповідно до статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Разом з тим, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалим відрядженням, в тому числі закордонним; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При цьому, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

У Постанові Верховний Суд України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 дійшов висновку, що право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Суд має враховувати тривалість пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини.

Подібний висновок викладений Верховним Судом України у Постанові від 14вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16, Верховний Суд від таких висновків не відступав, про що свідчить практика застосування норм права у подібних правовідносинах, викладена у постановах від 18 січня 2018 року у справі № 198/476/16 (провадження № 61-1750св18); від 01 лютого 2018 року у справі № 712/656/15 (провадження № 61-23947св18), від 06 червня 2018 року у справі № 592/9058/17-ц (провадження № 61-200св18), від 11 липня 2018 року у справі № 381/4482/16-ц (провадження № 61-12844св18), від 25 квітня 2019 року у справі № 761/794/15-ц (провадження № 61-13789св18), від 17 червня 2020 року у справі № 520/10377/17 (провадження № 61-48230св18), від 18 травня 2021 року № 615/1337/19 (провадження № 61-11403св20).

Згідно з положень ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно норм ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів звертає увагу на відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів в підтвердження того, що ОСОБА_3 проживав з своєю мамою спадкодавцем ОСОБА_5 до моменту її смерті, 31.10.2011 за однією адресою, так само як і відсутні будь які докази, що з моменту смерті його матері, він працював на роботі по бурінню нафтових свердловин, яка знаходилася на значній відстані від його дому, що стало причиною пропуску строку для звернення з заявою про прийняття спадщини у строки встановлені нормами чинного законодавства в цей період.

Окрім цього,у справівідсутні доказинеможливості зверненняпозивача донотаріуса якза місцемзнаходження спірногомайна тамісцем свогопроживання ззазначеною заявоюабо знаходженняу спірнийперіод на роботі по бурінню нафтових свердловин.

Суд першої інстанції в свою чергу не врахував, що звернення позивача до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відбулось більше ніж через чотири років з моменту смерті спадкодавця.

Матеріали справи не містять даних щодо звернення ОСОБА_3 до нотконтори з заявою про прийняття спадщини та винесення нотаріусом постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, яка б свідчила про необхідність захисту його прав у судовому порядку.

Згідно з частиною другою статті 1272 ЦК України за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Зважаючи на наведене, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Розглядаючи позов, суд першої інстанції не перевірив наявність спадкової справи стосовно спадкодавця ОСОБА_5 . та осіб, які після її смерті зверталися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.

З долученої скаржником фотокопії заповіту складеної ОСОБА_5 23 жовтня 2009 року, вбачається, що остання заповіт склала відносно свого майна та таке заповідала позивачу ОСОБА_3 , скаржнику ОСОБА_1 та ОСОБА_7 .

Також, з фотокопії заяви про прийняття спадщини за заповітами та видачу свідоцтв про право на спадщину за заповітом (на обов`язкову частку у спадщині) 15 листопада 2011 року звертався ОСОБА_1 .

На момент постановлення оскаржуваного рішення, нотаріусом адресованому вищезгадану заяву не приймалося рішення про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Оскільки скаржник - ОСОБА_1 , є особою яка претендує на спадкове майно з приводу якого позивач звернувся до суду для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщину, відсутні підстави вважати, що позивач є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 не можна.

Згідно п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду від 18 грудня 2009 року № 14 України «Про судове рішення у цивільній справі» суд не має права вирішувати питання про права та обов`язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, ст.ст. 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 представника ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Турківського районногосуду Львівськоїобласті від 27вересня 2016рокускасувати та ухвалити нову постанову.

У задоволенні позову ОСОБА_3 доІльницької сільськоїради Турківськогорайону Львівськоїобласті провизначення додатковогостроку дляподання заявипро прийняттяспадщини- відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 19 грудня 2022 року.

Головуючий: О.Я.Мельничук

Судді: О.М. Ванівський

Р.П. Цяцяк