Постанова

від 21.12.2022 по справі 2-2419/10

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

21.12.22

22-ц/812/1011/22

Справа №2-2419-10 Головуючау 1-йінстанції Афоніна С. М.

Провадження № 22-ц/812/1011/22 Доповідачка в апеляційній інстанції Ямкова О. О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21 грудня 2022 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі:

головуючої: Ямкової О. О.,

суддів: Колосовського С. Ю., Локтіонової О. В.,

із секретарем: Лівшенком О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

Товариства з обмеженою відповідальністю

«Фінансова компанія «Форінт»

(надалі ТОВ«ФК «Форінт»)

на ухвалу Заводського районного суду міста Миколаєва від 13 вересня 2022 року, постановлену під головуванням судді Афоніної С. М. в залі судових засідань в місті Миколаєві о 15 годині 45 хвилині, зі складенням її повного тексту, по справі

за заявою ТОВ «ФК «Форінт»

про заміну стягувача

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»

(далі АТ «Райффайзен Банк Аваль»)

до ТОВ «Дистар», ОСОБА_1 , ОСОБА_2

про стягнення кредитної заборгованості та звернення стягнення на майно, -

В С Т А Н О В И Л А:

Заочним рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 14 червня 2010 року позов АТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено частково, ухвалено про стягнення на користь банка з ТОВ «Дистар», ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в солідарному порядку 96809, 20 доларів США і 21210 грн 49 коп. заборгованості за кредитним договором та договорами поруки, а також судові витрати. В частині позовних вимог про звернення стягнення відмовлено.

27 вересня 2021 року ТОВ «ФК «Форінт» звернулося до суду із заявою про заміну його на стягувача у справі та виконавчих листах, виданих на виконання судового рішення про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..

Ухвалою Заводського районного суду міста Миколаєва від 13 вересня 2022 року заява ТОВ «ФК «Форінт» залишена без задоволення за пропуском строку на пред`явлення виконавчих листів до виконання.

В апеляційній скарзі ТОВ «ФК «Форінт», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та невірне встановлення обставин справи, просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою задовольнити його заяву.

Вказував на помилкове встановлення судом обставин справи, а саме відсутність даних про виконання рішення суду, в той час коли заявником до матеріалів справи надані постанови державних виконавців про пересилання виконавчого листа 30 серпня 2016 року відносно боржниці ОСОБА_2 з однієї виконавчої служби до іншої, та повернення виконавчого листа 11 березня 2020 року відносно боржника ОСОБА_1 первісному стягувачу АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Відтак первісний кредитор не втратив право на пред`явлення виконавчих листів до виконання, а отже таке право перейшло і до нього, як нового стягувача, про заміну якого він подав заяву.

Посилався на відповідну судову практику, якою визначається наявність підстав для заміни стягувача.

Відзивів на апеляційну скаргу не надійшло.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Положеннями статті 42 ЦПК України регламентується, що склад учасників справи, які після розгляду справи по суті та ухвалення судового рішення у відповідності до статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на час ухвалення заочного рішення) трансформується та набуває статусу сторін у виконавчому провадженні, внаслідок чого позивач та відповідач визначаються як стягувач та боржник.

Сторони у цивільній справі та сторони у виконавчому провадженні мають визначені цими законодавчими актами процесуальні права та обов`язки, в тому числі мають право бути заміненими на правонаступника, в процесі якого одні втрачають процесуальний інтерес у справі, а інші його набувають.

Так, за змістом частини 1 статті 55, пункту 7 частини 1 статті 255 ЦПК України у разі заміни кредитора у зобов`язанні суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу, або своєю ухвалою закриває провадження, якщо юридична особа припинена, а спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Підстави для закриття провадження у справі без припинення юридичної особи процесуальним законодавством не передбачено, а отже, у випадках заміни кредитора у зобов`язанні таке правонаступництво є належним.

Аналогічний порядок звернення до суду вирішується і в процесуальних питаннях, пов`язаних з виконанням судового рішення у цивільних справах, а саме в порядку заміни сторони виконавчого провадження. Зокрема, положеннями статті 442 ЦПК України передбачено, що такі заяви розглядаються судом з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Як убачається із наданих матеріалів, провадження у справі відкрито за позовом ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», як первісного кредитора, до відповідачів, як боржника та поручителів за кредитним договором про стягнення заборгованості. Тому заочним рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва, ухваленим 14 червня 2010 року на користь банка з боржників в солідарному порядку стягнута сума кредитної заборгованості (а.с.71-72).

6 серпня 2010 року на підставі цього заочного рішення видані виконавчі листи та направлені на примусове виконання (а.с.89-90).

8 грудня 2016 року, під час знаходження заочного рішення на примусовому виконанні (а.с.90-93), стягувач ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» уклало з ПАТ «Вектор Банк» договір факторингу, та в той же день ПАТ «Вектор Банк» уклав договір факторингу з ТОВ «ФК «Форінт», та до якого додали реєстр боржників, внаслідок чого передали право вимоги за кредитним договором №010/01-04/08-347 від 29 травня 2008 року та договорами поруки від 29 травня 2008 року, які укладені з відповідачами, новому кредитору, провівши між собою відповідний розрахунок за набуття та відступлення права вимоги (а.с.95-117).

Такі обставини судом першої інстанції встановлені належним чином, та свідчать про відступлення права вимоги первісним кредитором ПАТ (ВАТ) «Райффайзен Банк Аваль» новому кредитору ПАТ «Вектор Банк», і в той же день новим кредитором ПАТ «Вектор Банк» іншому наступному новому кредитору, яким стало ТОВ «ФК «Форінт».

Так,частиною 1 статті 526ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Першою та третьою частинами статті 512ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 515 ЦК України заміна кредитора не допускається лише у зобов`язаннях, нерозривно пов`язаних з особою кредитора, зокрема у зобов`язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Як передбачено статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Вказане узгоджується із правовими висновками, викладеним у постановах КЦС Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 456/3808/14-ц та від 10 листопада 2021 року у справі №209/2321/14ц.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може бути проведена на будь-якій стадії процесу, оскільки без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості вчиняти будь-які дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

За таких обставин, звернення правонаступника кредиторів із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім цього саме по собі виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі.

За матеріалами справи слідує, що виконавчі листи, видані на виконання заочного рішення відносно боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на час відступлення права вимоги знаходилися на примусовому виконанні, а відтак, висновок суду першої інстанції про пропуск заявником строку на пред`явлення виконавчих документів є таким, що не відповідає наявним у справі обставинам та наданим заявником письмовим доказам, але одночасно потребує додаткової перевірки відносно виконавчого листа щодо боржниці ОСОБА_2 , який передано однією виконавчою службою на примусове виконання іншій.

За наведених обставин висновки суду першої інстанції про відмову у заміні стягувача з підстав пропуску строку на примусове виконання є такими, що суперечать нормам матеріального права та спростовуються обставинами справи, які встановлені судом апеляційної інстанції, внаслідок чого ухвала суду підлягає скасуванню за положеннями статті 376 ЦПК України з постановленням нової.

В той же час при постановленні нового судового рішення за заявою ТОВ «ФК «Форінт», колегія суддів враховує позицію ВС, висловлену у своїй постанові від 1 вересня 2021 року при розгляді цивільної справи №2-102/2011 за аналогічними обставинами, та звертає увагу на те, що у ТОВ «ФК «Форінт» відсутнє право на витребування від ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» самого права вимоги за кредитним договором та договорами поруки від 29 травня 2008 року, оскільки останнім, кому таке право належало, було ПАТ «Вектор Банк», яке повинно було бути учасником цієї справи, але нажаль залучено не було.

Таким чином вимоги заяви ТОВ «ФК «Форінт»про замінуйого,як сторонистягувача зВАТ «РайффайзенБанк Аваль»,як вибулоїсторони,на нього,як правонаступника,без залученняпопереднього кредитораПАТ «ВекторБанк»,є передчасними,та такими,що непідлягають задоволеннюу зв`язкуз порушеннямнорм процесуальногоправа тарозгляду справи без участі ПАТ «Вектор Банк».

Усі інші доводи апеляційної скарги не впливають на встановлені колегією суддів обставини справи, та застосовані до них норми матеріального права.

Керуючись статтями 374, 376, 382 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Форінт» - задовольнити частково.

Ухвалу Заводського районного суду міста Миколаєва від 13 вересня 2022року скасувати, та ухвалити нову, якою заяву ТОВ «ФК «Форінт» про заміну стягувача залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України.

Головуюча О.О.Ямкова

Судді С. Ю. Колосовський

О.В.Локтіонова