Ухвала

від 29.06.2023 по справі 2-2419/10

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 2-2419/10

Провадження № 6/487/26/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2023 м.Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Карташевої Т.А.,

за участю секретаря судового засідання Верба О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду Заводського району м. Миколаєва заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФОРІНТ" про заміну стягувача правонаступником і поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФОРІНТ" звернулось з заявою, в якій просило замінити у справі №2-2419/10 Заводського районного суду м. Миколаєва на стадії виконання судового рішення позивача - АТ "Райффайзен Банк Аваль" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт"; замінити стягувача у виконавчому листі №2-2419/10, виданому 06.08.2010 Заводським районним судом м. Миколаєва відносно боржника ОСОБА_1 про стягнення на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованості в сумі 96809,20 дол. США, що еквівалентно 773534,55 грн і 21210,49 грн, а саме: непогашена сума кредиту 84883,04 доларів США, несплачені відсотки за користування кредитом 11926,16 доларів США, сума пені 21210,49 грн з АТ "Райффайзен Банк Аваль" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт"; поновити процесуальний строк для пред`явлення до виконання виконавчого документа - виконавчого листа №2-2419/10, виданого 06.08.2010 Заводським районним судом м. Миколаєва відносно боржника ОСОБА_1 про стягнення на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованості в сумі 96809,20 дол. США, що еквівалентно 773534,55 грн і 21210,49 грн, а саме: непогашена сума кредиту 84883,04 доларів США, несплачені відсотки за користування кредитом 11926,16 доларів США, сума пені 21210,49 грн.

В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням від 14 червня 2010 Заводський районний суд м. Миколаєва у справі №2-2419/10 задоволений позов ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ТОВ "ДИСТАР", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та стягнуто з ТОВ "Дистар", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором №010/01-04/08-347 від 29.05.2008 в сумі 96809,20 доларів США, що еквівалентно 773534,55 грн і 21210,49 грн, а саме: непогашена сума кредиту 84883,04 доларів США, несплачені відсотки за користування кредитом 11926,16 доларів США, сума пені 21210,49 грн.

На виконання вказаного рішення Заводським районним судом м. Миколаєва 06.08.2010 було видано виконавчі листи №2-2419/10 про стягнення з відповідачів заборгованості.

Згідно з даними автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП) станом на 17.01.2023 відомості відносно відповідачів (боржників) щодо відкритих виконавчих проваджень за цими виконавчими документами на користь АТ "Райффайзен Банк Аваль" або ТОВ "ФК "Форінт" відсутні.

08.12.2016 між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та Публічним акціонерним товариством "ВЕКТОР БАНК" був укладений договір факторингу.

Відповідно до витягу з Реєстру відступлених прав вимоги від 08.12.2016 до договору факторингу від 08.12.2016, укладеному між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "ВЕКТОР БАНК" , були передані ПАТ "ВЕКТОР БАНК" права вимоги до позичальника ТОВ "ДИСТАР", в тому числі за кредитним договором №010/01-04/08-347 від 29.05.2008 із загальною сумою заборгованості за вказаним кредитним договором у розмірі 99593,68 дол. США та штрафних санкцій 21210,42 грн.

Крім того, 08.12.2016 між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та Публічним акціонерним товариством "ВЕКТОР БАНК" був укладений договір відступлення прав за договорами поруки, відповідно до умов якого від АТ "Райффайзен Банк Аваль" до ПАТ "Вектор Банк" перейшли права вимоги за договорами поруки, що зазначені у додатку №1 до цього договору, зокрема за договорами поруки №010/01-04/08-347/1 від 29.05.2008, укладеним між ОСОБА_1 та АТ "Райффайзен Банк Аваль"; №010/01-04/08-347/2 від 29.05.2008, укладеним між ОСОБА_2 та АТ "Райффайзен Банк Аваль"; в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором (позичальник ТОВ "ДИСТАР"). Права вимоги вважаються переданими з моменту підписання сторонами цього договору (п. 2.1. договору).

08.12.2016 між ПАТ "ВЕКТОР БАНК" та ТОВ "ФК "Форінт" був укладений договір факторингу. Згідно з витягом з Реєстру відступлених прав вимоги від 08.12.2016 до договору факторингу від 08.12.2016, укладеному між ПАТ "ВЕКТОР БАНК" та ТОВ "ФК "Форінт" , були передані права вимоги до позичальника ТОВ "ДИСТАР", в тому числі за кредитним договором №010/01-04/08-347 від 29.05.2008 із загальною сумою заборгованості за вказаним кредитним договором у розмірі 99593,68 дол. США та штрафних санкцій 21210,42 грн.

Крім того, 08.12.2016 між Публічним акціонерним товаристовм "ВЕКТОР БАНК" та ТОВ "Фінансова компанія "Форінт" був укладений договір відступлення прав за договорами поруки, відповідно до умов якого від ПАТ "Вектор Банк" до ТОВ "Фінансова компанія "Форінт" перейшли права вимоги за договорами поруки, що зазначені у додатку №1 до цього договору, зокрема за договорами поруки №010/01-04/08-347/1 від 29.05.2008, укладеним між ОСОБА_1 та АТ "Райффайзен Банк Аваль"; №010/01-04/08-347/2 від 29.05.2008, укладеним між ОСОБА_2 та АТ "Райффайзен Банк Аваль"; в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором (позичальник ТОВ "ДИСТАР"). Права вимоги вважаються переданими з моменту підписання сторонами цього договору (п. 2.1. договору).

Заявник вказує, що на даний час ТОВ "Фінансова компанія "Форінт" є виключним та єдиним кредитором за кредитним договором №010/01-04/08-347 від 29.05.2008, що був укладений між ТОВ "ДИСТАР" та АТ "Райффайзен Банк Аваль".

Виконавчий документ №2-2419/10, виданий 06.08.2010 Заводським районним судом м. Миколаєва відносно боржника ОСОБА_1 не знаходиться на примусовому виконанні, оскільки відповідно до постанови державного виконавця Інгульського ВДВС у м. Миколаєві від 11.03.2020 у ВП №51361313 повернутий первісному кредитору АТ "Райффайзен Банк Аваль" без виконання, а листом від 29.04.2020 вих. №140/2/511 АТ "Райффайзен Банк Аваль" направлено оригінал виконавчого листа ТОВ "ФК "Форінт".

Посилаючись на те, що в Україні введений воєнний стан, що, вірогідно, може призвести до неможливості вирішення питання про заміну сторони стягувача у виконавчому документі у встановлений ч. 3 ст. 442 ЦПК України десятиденний строк, через що трирічний строк повторного пред`явлення виконавчого листа до виконання може бути пропущений, тобто бути понад 11.03.2023, ТОВ "ФК "Форінт" вважає, що вправі одночасно з заявою про заміну стягувача у виконавчому документі подати заяву про поновлення строку на його пред`явлення.

Представник ТОВ "ФК "Форінт" не був присутнім в судовому засіданні, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник АТ "Райффайзен Банк" також не був присутнім в судовому засіданні, надавши заяву про розгляд справи без його участі.

Інші учасники: представники ТОВ "ДИСТАР", ПАТ "Вектор Банк", відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до судового засідання не з`явилися, були повідомлени про дату та час його проведення, проте їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Статтею 442 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Положеннями статті 42 ЦПК України регламентується, що склад учасників справи, які після розгляду справи по суті та ухвалення судового рішення у відповідності до статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на час ухвалення заочного рішення) трансформується та набуває статусу сторін у виконавчому провадженні, внаслідок чого позивач та відповідач визначаються як стягувач та боржник.

Сторони у цивільній справі та сторони у виконавчому провадженні мають визначені цими законодавчими актами процесуальні права та обов`язки, в тому числі мають право бути заміненими на правонаступника, в процесі якого одні втрачають процесуальний інтерес у справі, а інші його набувають.

Так, за змістом частини 1 статті 55, пункту 7 частини 1 статті 255 ЦПК України у разі заміни кредитора у зобов`язанні суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу, або своєю ухвалою закриває провадження, якщо юридична особа припинена, а спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Підстави для закриття провадження у справі без припинення юридичної особи процесуальним законодавством не передбачено, а отже, у випадках заміни кредитора у зобов`язанні таке правонаступництво є належним.

Аналогічний порядок звернення до суду вирішується і в процесуальних питаннях, пов`язаних з виконанням судового рішення у цивільних справах, а саме в порядку заміни сторони виконавчого провадження. Зокрема, положеннями статті 442 ЦПК України передбачено, що такі заяви розглядаються судом з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Як убачається із наданих матеріалів, провадження у справі відкрито за позовом ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Миколаївської обласної дирекції, як первісного кредитора, до відповідачів, як боржника та поручителів за кредитним договором про стягнення заборгованості. Тому заочним рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва, ухваленим 14 червня 2010 року на користь банка з боржників в солідарному порядку стягнута сума кредитної заборгованості (а.с.71-72).

6 серпня 2010 року на підставі цього заочного рішення видані виконавчі листи та направлені на примусове виконання (а.с.89-90).

8 грудня 2016 року, під час знаходження заочного рішення на примусовому виконанні (а.с.90-93), стягувач ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» уклало з ПАТ «Вектор Банк» договір факторингу, та в той же день ПАТ «Вектор Банк» уклав договір факторингу з ТОВ «ФК «Форінт», до якого додали реєстр боржників, внаслідок чого передали право вимоги за кредитним договором №010/01-04/08-347 від 29 травня 2008 року та договорами поруки від 29 травня 2008 року, які укладені з відповідачами, новому кредитору, провівши між собою відповідний розрахунок за набуття та відступлення права вимоги (а.с.95-117).

Отже, відбулось відступлення права вимоги первісним кредитором ПАТ (ВАТ) «Райффайзен Банк Аваль» новому кредитору ПАТ «Вектор Банк», і в той же день новим кредитором ПАТ «Вектор Банк» іншому наступному новому кредитору, яким стало ТОВ «ФК «Форінт».

Так, частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Першою та третьою частинами статті 512ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 515 ЦК України заміна кредитора не допускається лише у зобов`язаннях, нерозривно пов`язаних з особою кредитора, зокрема у зобов`язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Як передбачено статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Вказане узгоджується із правовими висновками, викладеним у постановах КЦС Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 456/3808/14-ц та від 10 листопада 2021 року у справі №209/2321/14ц.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може бути проведена на будь-якій стадії процесу, оскільки без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості вчиняти будь-які дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

За таких обставин, звернення правонаступника кредиторів - Товариства з обмеженою відовідальністю "Фінансова компанія "Форінт" із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава збезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року.

У пілотному рішенні у справі "Бурдов проти Росії" від 7 травня 2002 року Європейський суд, вказав, що пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод кожному надано право звертатися до національного суду у разі виникнення спору про його цивільні права ("право на суд"), одним із аспектів якого є право на доступ до правосуддя, що представляє собою право на порушення позовного провадження у національних судах з питань цивільно-правового характеру; але таке право на судовий захист було б ілюзорним, якби система права держави-учасника Європейської конвенції не виключала, що судове рішення, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, залишалося б не виконаним. Також, визнається неприпустимим, що пункт 1 статті 6 Конвенції, деталізовано визначаючи процесуальні гарантії сторін на справедливий розгляд їхньої справи національним судом, не передбачав би захисту процесу виконання судових рішень. Європейський суд наголосив, що виконання рішення суду, яке ухваленого будь-яким національним судом, повинно розглядатись як складова "судового розгляду" .

У справі "Soering vsUK" [5] Європейський суд визначив, що Конвенція як основоположний правовий акт, що підтверджує, забезпечує та надає захист прав людини, визначає, що її гарантії мають бути реальними та дієвими. Виконання будь-якого рішення суду є обов`язковою стадією процесу правосуддя, і як наслідок, повинна відповідати вимогам статті 6 Конвенції. Судовий захист прав особи, як і діяльність суду, не може вважатися ефективним, якщо рішення суду не буде виконано або виконано неналежним чином і без подальшого контролю суду за їх виконанням.

У пінкті 5 Розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VІІІ визначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом (05.10.2016), пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Статтею 12 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до пункту 7 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VІІІ виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Матеріалами справи встановлено, що виконавчі листи, видані на виконання заочного рішення відносно боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на час відступлення права вимоги знаходилися на примусовому виконанні.

Відповідно до постанови державного виконавця Інгульського ВДВС у м. Миколаєві від 11.03.2020 у ВП №51361313 виконавчий документ №2-2419/10, виданий 06.08.2010 Заводським районним судом м. Миколаєва відносно боржника ОСОБА_1 повернутий первісному кредитору АТ «Райффайзен Банк Аваль» без виконання. Листом від 29.04.2020 вих №140/2/511 АТ «Райффайзен Банк Аваль» направлено оригінал виконавчого листа ТОВ «ФК «Форінт». Виконавчий лист може бути повторно пред`явлений до виконання до 11.03.2023.

Судом встановлено, що станом на дату подання заяви ТОВ "ФК "Форінт" до суду про заміну стягувача, тобто на 02.03.2023, срок пред`явлення виконавчого листа відносно боржника ОСОБА_1 до виконання не був пропущений, проте матеріали цивільної справи №2-2419/10 були відсутні в Заводському районному суді м. Миколаєва, оскільки перебували в Миколаївському апеляційному суді у зв`язку з розглядом апеляційної скарги ТОВ "ФК "Форінт", та були повернуті до Заводського районного суду м. Миколаєва 10.03.2023 (а.с. 250), що унеможливлювало розгляд заяви про заміну стягувача до 11.03.2023, у строки, визначені ст. 442 ЦПК України. Таким чином, суд вважає, що стягувачем пропущено строк пред`явлення виконавчого листа до виконання з поважних причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФОРІНТ" про заміну стягувача та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 5, 10, 259-260, 442, 433 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФОРІНТ" задовольнити.

Замінити у справі №2-2419/10 Заводського районного суду м. Миколаєва на стадії виконання судового рішення позивача - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт".

Замінити стягувача у виконавчому листі №2-2419/10, виданому 06.08.2010 Заводським районним судом м. Миколаєва відносно боржника ОСОБА_1 про стягнення на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Миколаївської обласної дирекції заборгованості за кредитним договором №010/01-04/08-347 від 29.05.2008 в сумі 96809,20 доларів США, що еквівалентно 773534,55 грн і 21210,49 грн, а саме: непогашена сума кредиту 84883,04 доларів США, несплачені відсотки за користування кредитом 11926,16 доларів США, сума пені 21210,49 грн, з Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" (ідентифікаційний код юридичної особи 40658146, адреса: 01010, м. Київ, вулиця Князів Острозьких, 32/2).

Поновити процесуальний строк для пред`явлення до виконання виконавчого документа - виконавчого листа №2-2419/10, виданого 06.08.2010 Заводським районним судом м. Миколаєва відносно боржника ОСОБА_1 про стягнення на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованості в сумі 96809,20 доларів США, що еквівалентно 773534,55 грн і 21210,49 грн, а саме: непогашена сума кредиту 84883,04 доларів США, несплачені відсотки за користування кредитом 11926,16 доларів США, сума пені 21210,49 грн.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 29.06.2023.

Суддя Т.А.Карташева