Рішення

від 08.12.2022 по справі 136/669/21

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/669/21

провадження № 2/136/156/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2022 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Шпортун С.В.,

за участі секретаря судового засідання Белінської С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації фізичної особи та відшкодування моральної (немайнової) шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) через свого представника ОСОБА_3 (далі представник позивача) звернувся до суду із вищевказаним позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач), обґрунтовуючи підставність позову тим, що 24.12.2020 відбулася 3 сесія Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, на якій виступав ОСОБА_2 та повідомив присутнім в залі наступне (пряма мова): «Як журналіст, розкажи мені, Ви тоді вкрали 20000 доларів за два котли на школу. ОСОБА_4 привіз тобі додому 20000 доларів, оцьому падлу. Понімаєте, зробило два котли на школу і до сих пір вони стоять. Вони вдвох поділили з ОСОБА_5 гроші».

Представник позивача у позові вказує, що виступ ОСОБА_2 був адресований ОСОБА_1 .

Приймаючи доуваги те,що ОСОБА_1 є депутатомТурбівської селищноїради 8скликання,членом Національноїспілки журналістівУкраїни,приватним підприємцем,членом Турбівськоїселищної організації«Ініціативні Турбівчани»,співорганізатором проектів:по реабілітаціїпоранених учасниківАТО;по роботіз сім`ямиучасників бойовихдій;таборування таінших заходівпо роботіз дітьмизагиблих воїнів;учасник спільнихміжнародних проектів-«Свято безтата» талітній відпочинокдля дітейзагиблих таучасників бойовихдій вПольщі,є громадськимдіячем,а інформація, яку поширив ОСОБА_2 про вчинення ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_5 крадіжки/привласнення коштів зібраних жителями смт. Турбів для облаштування шкільної котельні є недостовірною, оскільки він не отримував від ОСОБА_6 грошових коштів, чим було завдано шкоди його діловій репутації, знизило престиж та підірвало довіру до нього та його діяльності як підприємця так і громадянина перед членами суспільства, це зачепило почуття самоповаги, відтак йому було заподіяно немайнової шкоди, яку позивачем оцінено у розмірі 150 000 грн, що стало підставою звернення до суду із даним позовом, у якому на вирішення суду поставлено наступні вимоги:

- зобов`язати ОСОБА_2 на черговій сесії Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області спростувати недостовірну інформацію поширену 24.12.2020 на 3 сесії Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області про ОСОБА_1 та вибачитись за образливі слова;

- стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну (немайнова) шкоду в розмірі 150 000 грн.;

- вирішити питання про судові витрати у даній справі.

У визначений судом строк відповідач відзиву не подав. Утім 29.03.2022 за підписом адвоката Маліцького М.В. (далі - представник відповідач) до суду було подано відзив, відповідно до якого останній просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі,ь виклавши свої мотиви у такій заяві по суті.

Ухвалою суду від 29.04.2021 розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 01.04.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд по суті.

08.06.2022 ухвалою суду відмовлено у поновленні строку для подачі відзиву, а відзив залишено без розгляду.

Цього ж дня, 08.06.2022 протокольною ухвалою було задоволено клопотання представника позивача про допит позивача ОСОБА_1 в якості свідка.

07.12.2022 протокольною ухвалою суд прийняв до розгляду подані представником відповідача докази.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позові, просив їх задовольнити у повному обсязі, обґрунтовуючи підставність вимог обставинами наведеними у позові. Суду пояснив, що відповідачем та його представником не було надано належних та допустимих доказів на спростування обставин наведених у позові, не доведено достовірність поширеної відповідачем інформації, відтак наявні усі правові підстави для задоволення позову, визнання поширеної інформації недостовірною та обов`язок відповідача її спростувати, вибачитись та є наслідком присудження на користь позивача моральної шкоди.

Відповідач та його представник просили суд в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, мотивуючи тим, що вимоги позивача є необґрунтованими та недоведеними, оскільки фактичні дані щодо виготовлення позивачем котлів, а відповідно отримання грошових коштів підтверджується наданими ними доказами, отож інформація є достовірною.

Крім цього, представник відповідача свою позицію аргументував тим, що відповідач не є депутатом Турбівської селищної ради, не мав права виступу на сесії, заяви про його виступ як громадянина 24.12.2020 на 3 сесії Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області він не подавав, його виступу не було включено до регламенту сесії, слова публічного виступу йому ніхто не надавав, єдиним доказом по справі є відеозапис, який не може підтверджувати ні поширення недостовірної інформації про позивача, ні про будь-які обставини, а ні висловлювання прилюдних образ в адресу позивача, а ні як наслідок приниження честі і гідності, підрив ділової репутації позивача. При цьому, такий доказ є неналежним та недопустимим, оскільки він не є офіційним записом сесії ради.

Відповідач в судовому засіданні суду пояснив, що 24.12.2020 на 3 сесії Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, на якій він був присутній у залі, вирішувалось питання щодо бюджету територіальної громади, ОСОБА_1 та його командир ОСОБА_4 , які є депутатами селищної ради, не мали наміру голосувати за запропонований бюджет, тому направились на вихід, таким чином вони вирішили зірвати голосування важливого для територіальної громади питання. У той день на сесії у залі були присутні 28 депутатів, а загалом в залі були присутні біля 150 людей. Коли ті ( ОСОБА_4 та ОСОБА_1 ) виходили із зали всі кричали. Він ОСОБА_2 особисто кричав до свого командира ОСОБА_6 , а ОСОБА_1 в цей час в залі вже не було. Тоді як ОСОБА_4 ніяких претензій до нього не мав. Також суду пояснив, що ОСОБА_1 є фізичною особою - підприємцем, він виготовляє теплові котли та надає такі послуги в їх регіоні. Із місцевих жителі було створено самооборону, штаб більш як з 10 чоловік, де вони вирішували різного роду питання, у тому числі можливість виготовлення котлів для школи, а ОСОБА_1 , який цим безпосередньо займається погодився як підприємець їх виготовити. Громадське формування звалось «Право і порядок», в яку входили і він, і ОСОБА_7 , і його командир ОСОБА_8 . Це був жест доброї волі для навчального закладу від їх формування, з метою надати школі котли, це була усна домовленість між членами формування. ОСОБА_1 сказав, що котли будуть коштувати приблизно 82 000 грн. Коли вони збирали грошові кошти на добровільних засадах, про суму грошових коштів члени формування повідомили, що загальна сума зібраних коштів склала 20000 доларів. У ОСОБА_6 вівся облік грошових коштів, він як командир звітував куди їх направляли за цільовим призначенням, бухгалтера у формуванні не було. Через нього, ОСОБА_2 , також передавались грошові кошти ОСОБА_9 , які він брав у місцевих фермерів. Питання щодо котлів могло стосуватись тільки ОСОБА_1 , оскільки тільки він в їх населеному пункті надає такі послуги та запропонував їх виготовити. Утім пройшов значний проміжок часу, а котли не було встановлено в школі, вони стоять до цього часу на перевалці, без електроніки, роботу ОСОБА_1 виконав на 50 %. На сесії його звернення могло стосуватись як ОСОБА_1 так і ОСОБА_6 з приводу недотриманого зобов`язання, оскільки кошти могли бути спрямовані на інші добрі цілі, про що обурюються решта членів їх добровільного формування, але тоді ОСОБА_1 із зали вже вийшов.

У ході судового розгляду на запитання представника позивача відповідач відповів, що не пам`ятає чи належить йому пряма мова, що відображено на відеозаписі, що доданий до позову. Запевнив, що на сесії Турбівської селищної ради 24.12.2020 ОСОБА_1 він не ображав, відтак шкода не була заподіяна останньому. 30.03.2021 він дійсно надавав пояснення працівникам поліції за наслідками поданої до правоохоронних органів заяви ОСОБА_1 . У ході відібрання працівниками поліції пояснень за заявою, він давав пояснення самостійно, які відповідають дійсності. На сесії до ОСОБА_10 він, ОСОБА_11 , персонально не звертався. ОСОБА_12 , який є депутатом звертався до ОСОБА_1 . Підтвердив, що ОСОБА_4 не є журналістом. При цьому, висловлювання у вигляді «падло» не є образливими, а є літературним словом.

Представник відповідача в судовому засіданні також пояснив, що існують явні протиріччя у викладених обґрунтуваннях позову, судячи із викладеного позову то, відповідач, ОСОБА_2 виступив на 3 сесії Турбівської селищної ради, тому і спростовувати недостовірну інформацію висловлену відповідачем, відповідач зобов`язаний у той же самий спосіб, тобто публічне її спростування на цій же самій сесії, що є неможливим, оскільки все відбулось постфактум. Судячи із викладеного у позовній заяві, то поширена інформація відповідачем не містить фактичних даних, в тому числі щодо вчинених позивачем злочинів, натомість, в ній містяться оціночні судження та критика дій позивача, як громадського діяча, судячи із обставин позову. Більш того, інформація вказана у позові, не відомо кого стосується, не відомо ким висловлена, та не відомо відносно кого. З наданого відеозапису, який є єдиним доказом у справі, не можливо встановити особи, ні самого висловлювання, особи якої це стосується, пред`явлений відеозапис свідчить про наявність крику, галасу, висловлювань від осіб які були наявними у залі проведення сесії, ідентифікувати яких, з наданого відеозапису неможливо, на даному відеозаписі відповідач відсутній, отож позов надуманий, жодними належними та допустимими доказами не підтверджений, а оскільки стягнення моральної шкоди є похідними вимогами від вимог про захист честі та гідності, відтак в задоволені позову слід відмовити у повному обсязі.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , будучи допитаний в якості свідка, суду пояснив, що 24.12.2020 відбувалась сесія Турбівської селищної ради, на якій приймався бюджет громади Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області на наступний рік, він був ганебний, були відсутні фінансування медицини, були питання корупційні, зауваження подані деякими депутатами було проігноровано сесією, чинився тиск на них як депутатів, у тому числі на нього, сесія велась із грубими порушеннями діючого законодавства, що було очевидним, тому деякі депутати встали, у тому числі і він, тоді сталась перепалка у ході якої ОСОБА_2 висловлював на його адресу образливі для нього слова, які стали приводом звернення до суду із даним позовом, оскільки він є людина публічна, проводить багато проектів як у громаді так і за кордоном, з цього виступу зробили інформаційну хвилю, яка вдарила по його репутації та по іміджу його сім`ї, у нього була гіпертонічна криза, а стан здоров`я після вказаної події значно погіршився. Котли на школу він не виготовляв, договорів підряду на їх виготовлення не укладав, гроші 20 000 доларів йому не передавались, це достатньо велика сума, що передбачає виготовлення більш як 5 котлів, все що сказано наклеп та образливо для нього. Приймаючи до уваги те, що із присутніх у залі журналістом є саме він, особа, яка виготовляє котли також він, оскільки є ФОП та займається виготовленням теплової техніки, тому звернення ОСОБА_2 було направлено саме в його адресу. ОСОБА_4 є підприємець, надає послуги з перевезення і торгівлі, він не виготовляє котлів, не є журналістом, що виключає звернення до нього. Він, ОСОБА_1 був у сесійній залі, коли ОСОБА_2 звертався до нього із прямою мовою зазначеною у позові. Відеозапис знімався на його приватну камеру, при цьому була штовханина, тому саме такий відеозапис, не досить якісний, а фіксування сесії на той час взагалі не здійснювалось, лише у подальшому ним як депутатом ініціювались такі пропозиції. Висловлені ОСОБА_2 слова були для нього образливі, вплинули на стан його здоров`я. Він підприємець, а довіра була оббрехана, клієнтам мав доводити що не шахрай, мав доводити своєю роботою та змушений був відновлювати довіру людей, спростовувати поширену неправдиву ОСОБА_2 інформацію, виправдовувався перед виборцями, клієнтами та іншими громадянами, це розповсюджено було в друкованих засобах масової інформації, у зв`язку із чим він, ОСОБА_1 , звертався до поліції, було багато звернень, які були предметом розгляду правоохоронними органами. Розмір моральної шкоди він оцінює в 150 000 грн., оскільки підприємницька робота зупинилась, що змусило докладати додаткових зусиль для повернення довіри клієнтів, шляхом звернення до органів поліції та друкованих засобів, що суттєво відобразилось на його діловій репутації. Визначена сума у 150 000 грн. це втрати діяльності та здоров`я, потрясіння та зневіра.

На запитання суду відповів, що йому не відомо, що збирались кошти громадським формуванням «Право і порядок», оскільки основна ціль формування це співпраця із міліцією для підтримання громадського порядку, таке громадське формування не зареєстроване, туди входили жителі громади, добровільне зібрання, разом із ОСОБА_2 та іншими громадянами, вони входили до цього формування, відбувалось патрулювання, коштів ніхто не збирав у цьому формуванні, про необхідність виготовлення котлів на школу йому не відомо, договорів рахунків проектів для виготовлення котлів на школу у нього не було.

Заслухавши сторін та їх представників, вивчивши та дослідивши письмові та електронні докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив, що ОСОБА_1 є депутатом Турбівської селищної ради 8 скликання, в підтвердження чого є посвідчення за №3 (а.с.5); належить до Національної спілки журналістів України, в підтвердження чого надано посвідчення (а.с.6); являється фізичною особою підприємцем, про що внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (а.с.7).

Судом було встановлено, що 24.12.2020 відбулась 3 сесія Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, на якій були присутні сторони цього спору ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Обставини щодо проведення 3 сесії Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, на якій були присутні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 24.12.2020 сторонами спору та їх представниками не оспорювались, отож в силу ст.82 ЦПК України, такі обставини не підлягають доказуванню.

Позивач вказує у позові, що на вказаній сесії ОСОБА_2 , висловив перед присутніми інформацію наступного змісту: «Як журналіст, розкажи мені, Ви тоді вкрали 20000 доларів за два котли на школу. ОСОБА_13 привіз тобі додому 20000 доларів, оцьому падлу. Понімаєте, зробило два котли на школу і до сих пір вони стоять. Вони вдвох поділили з ОСОБА_5 гроші».

Позивач вказує, що виступ ОСОБА_2 був адресований саме йому, ОСОБА_1 ,вищевказана інформація була поширена саме відповідачем, вона має негативний зміст, не відповідає дійсності, відтак є недостовірною, чим порушує його права на повагу до гідності, честі та недоторканності ділової репутації.

Згідно ізст. 3 Конституції Українилюдина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтею 32 Конституції Українивизначено, що кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до ч. 1ст. 68 Конституції Україникожен зобов`язаний неухильно додержуватисяКонституціїта законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

За змістомст. 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Уст. 16 ЦК Українипередбачено право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та наведені способами захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до частини 1ст. 20 ЦК Україниправо на захист особа здійснює на свій розсуд.

Отже, наведені норми матеріального права закріпили право кожної особи судового захисту порушеного немайнового права і інтересу у спосіб визначений законом чи іншим способом, що встановлений договором або законом, чи судом у визначених законом випадках.

За приписами ч. 1ст. 201 ЦК України, особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя, честь, гідність і ділова репутація, ім`я (найменування), авторство, свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Уст. 297 ЦК Українивстановлено, що кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Фізична особа має право звернутися до суду із позовом про захист її гідності та честі.

Заст. 299 ЦК України,фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

У п. 4постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" №1 від 27.02.2009 (далі - ППВСУ № 1 від 27.02.2009), поміж іншим, роз`яснено, що чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.

Під гідністю розуміється визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.

Згідност. 275 ЦК Українифізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленимиГлавою 3 цього Кодексу. Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.

Устатті 277 ЦК України, поміж іншим, встановлено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Статтею 280 ЦК Українивстановлено, що якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню, крім випадку неумисного повідомлення викривачем недостовірної інформації про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушеньЗакону України "Про запобігання корупції"в порядку, передбаченому зазначеним Законом, яка підлягає спростуванню.

Згідно зіст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободі ч. ч. 2, 3ст. 34 Конституції Україникожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб.

Відповідно до ч. 2ст. 302 ЦК Українифізична особа, яка поширює інформацію, зобов`язана переконатися в її достовірності.

Частинами 1, 2ст. 200 ЦК Українивстановлено, що інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Суб`єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями.

Аналогічні приписи закріплені уст. 1 Закону України "Про інформацію" № 2657-XII від 02.10.92.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширеннямінформації слідрозуміти:опублікування їїу пресі,передання порадіо,телебаченню чиз використаннямінших засобівмасової інформації;поширення вмережі Інтернетчи звикористанням іншихзасобів телекомунікаційногозв`язку;викладення вхарактеристиках,заявах,листах,адресованих іншимособам;повідомлення впублічних виступах,в електроннихмережах,а такожв іншійформі хочаб однійособі. Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, необхідно визначити характер такої інформації та з`ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості (п. 19 ППВСУ № 1 від 27.02.2009 ).

Вирішуючи справи про захист честі, гідності та ділової репутації, суди повинні перевіряти, чи містить інформація, що стала підставою для звернення до суду, конкретні життєві обставини, фактичні твердження. Якщо зміст та характер досліджуваної інформації свідчить про наявність фактів, така інформація або її частина не може вважатись оціночним судженням, оскільки є не результатом суб`єктивної оцінки, а відображенням об`єктивної істини, що може бути встановлена у судовому порядку.

Згідно вимог ч. ч. 1, 2ст. 30 Закону України "Про інформацію" N 2657-XII від 02.10.92, - ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Отже, оціночні судження допускають широке коло значень, які залежать від рівня знань та здатності особи до аналізу інформації, на відміну від фактів, які розуміються чітко, однозначно і не вимагають додаткових пояснень.

Таким чином, відповідно достатті 277 ЦК України,предметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, як вираження суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.07.86 в справі "Лінгенс проти Австрії" (Lingens v. Austria).

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Негативною слід вважати інформацію, у якій стверджується про порушення особою норм чинного законодавства, учинення будь-яких інших протиправних дій і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до ділової репутації.

Відповідно до п. 15 ППВСУ № 1 від 27.02.2009 до відомостей, що порочать особу, слід відносити ті з них, які принижують честь і гідність громадянина або організації в громадській думці чи думці окремих громадян з точки зору додержання законів, загальновизнаних правил співіснування та принципів людської моралі.

Таким чином, фактичні твердження та оціночні судження є різними поняттями, а розмежовування цих термінів лежить в основі захисту права на честь та гідність, як особистих немайнових прав.

Такі правові висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 753/21759/16-ц, від 22.05.2019 у справі № 757/22307/17-ц, від 05.06.2019 у справі № 758/6022/14-ц.

З урахуванням вказаних норм права та усталеної практики Європейського суду з прав людини, суд приходить до висновку, що інформація, яку просить спростувати позивач, а саме: «Як журналіст, розкажи мені, Ви тоді вкрали 20000 доларів за два котли на школу. ОСОБА_4 привіз тобі додому 20000 доларів, оцьому падлу. Понімаєте, зробило два котли на школу і до сих пір вони стоять. Вони вдвох поділили з ОСОБА_5 гроші», - не містить в собі алегорій, сатири, гіпербол тощо, вона не є припущенням чи критикою діяльності позивача, вона поширена шляхом категоричного висловлювання у формі існування конкретних обставин (фактів), є фактичними даними, які можуть бути перевірені на достовірність, тому вона не є оціночними судженнями, що може бути встановлено у судовому порядку.

Так, на підтвердження обставин вказаних у позові позивачем додано електронний доказ, а саме: CD диск із відеозаписом, який був безпосередньо переглянутий судом у судовому засіданні, із якого встановлено, що обстановка відповідає проведенню офіційної сесії ради, на якій присутній голова, секретар, комісія та інші особи, на якій вирішуються відповідні питання, кілька осіб піднялись та намагаються покинути залу засідання, а в їх адресу виголошено однією особою висловлювання - «Ви Слуги народу, куди пішли. Дивіться депутати їм бюджет не головне. Ти в мене командиром був, йди сюди падло, ти куди пішов». У подальшому голосом цієї ж особи зроблено наступні висловлювання: «Як журналіст, розкажи мені, Ви тоді вкрали 20000 доларів за два котли на школу. ОСОБА_4 привіз тобі додому 20000 доларів, оцьому падлу. Понімаєте, зробило два котли на школу і до сих пір вони стоять. Вони вдвох поділили з ОСОБА_5 гроші».

Суд вважає вказаний доказ належним та допустимим, оскільки він містить дані про обставини, що мають значення для вирішення цієї справи, зокрема відтворення сесії ради, а оскільки сторонами спору визнавались обставини їх присутності саме 24.12.2020 на 3 сесії Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, не доведено наявності інших інцидентів вказаного вище змісту на сесіях Турбівської селищної ради за участі сторін спору, відтак ставити під сумнів такий запис у суду не має підстав. При цьому, обставини зазначені на відеозаписі узгоджуються із іншими зібраними та безпосередньо дослідженими судом доказами, яким суд надає оцінку.

Так, суд вважає доведеними обставини, що вищевказані висловлювання виголошувались саме відповідачем - ОСОБА_2 , оскільки такі обставини підтверджено: поясненнями позивача ОСОБА_1 , який був допитаний в якості свідка, пояснення якого зазначені вище судом; письмовими поясненнями відповідача ОСОБА_2 доданими до позову, які відбирались старшим ДОП СП ВП№4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області Попик С.В. за наслідками перевірки ініційованої ОСОБА_1 заяви до органів поліції (а.с.9), відповідно до яких ОСОБА_2 пояснював, що Турбівська самооборона ГФ «Право і порядок» передали грошові кошти ОСОБА_1 в сумі 162000 грн, що по курсу становить 20000 доларів США на виготовлення двох котлів для школи. ОСОБА_1 гроші взяв та пообіцяв виготовити котли та документи на них, однак пройшло 7 років ні котлів, ні коштів. На сесії Турбівської селищної ради 24.12.2022, під час прийняття бюджету, група депутатів, до якої входили і ОСОБА_1 і ОСОБА_13 залишили залу внаслідок чого він назвав ОСОБА_1 падлом і негідником, тому що він на це заслужив. Група депутатів зверталась до Турбівської селищної ради, правоохоронних органів щодо вчинених ОСОБА_1 шахрайських дій.

У ході судового розгляду відповідач підтвердив, що відібрані у нього письмові пояснення працівником поліції відповідають дійсності.

Крім цього, в ході розгляду даної справи в судовому засіданні відповідач підтвердив, що на 3 сесії Турбівської селищної ради 24.12.2020 він дійсно був присутнім та виголошував звернення відповідного змісту до свого командира ОСОБА_13 «Ти в мене командиром був, йди сюди падло, ти куди пішов», вказані висловлювання зафіксовано на відеозаписі, що судом переглядався, інші висловлювання, які позивач вважає недостовірною інформацією поширеною стосовно нього виголошувались однією і тією ж особою, відтак у суду відсутні будь-які обґрунтовані сумніви щодо неналежності таких висловлювань відповідачеві.

Вирішуючи питання кому було адресовано зміст таких висловлювань, з урахуванням заперечень відповідача та його представника, суд звертає увагу, що обставини щодо зайняття позивачем журналістською діяльністю підтверджено відповідним посвідченням, щодо зайняття підприємницькою діяльністю по виготовленню котлів центрального опалення доведено Витягом з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Доказів існування іншої особи із такими статусами на сесії ради 24.12.2020 суду не надано, отож у суду відсутні сумніви, що таке звернення було адресоване саме позивачеві ОСОБА_1 .

У судовому засіданні із пояснень відповідача було встановлено, що грошові кошти збирались Громадським формуванням «Право і порядок», в яку входили він, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_13 , це був жест доброї волі, з метою надати школі котли.

На підтвердження повідомлених суду обставин, відповідачем було надано рішення Турбівської селищної ради Липовецького району Вінницької області від 29.04.2014 за №42, відповідно до якого було вирішено затвердити статут громадського формування з охорони громадського порядку в смт. Турбів «Право і порядок», зареєструвати районне громадське формування, затвердити персональний склад, який є Додатком №1 до цього рішення та відповідно до якого у п.1, 15, 21 зазначено прізвища - ОСОБА_13 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Відповідно до інформації наданої державним реєстратором Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців, громадських формувань відсутні записи щодо реєстрації чи припинення громадського формування «Право і порядок» на території Вінницької області.

Суду не надані належні та допустимі докази як реєстрації такого формування так і доказів обліку грошових коштів таким формуванням, відтак відомості повідомлені відповідачем не доведено.

На підтвердження обставин щодо збирання та передачі грошових коштів ОСОБА_1 виготовлення останнім котлів, відповідачем та його представником було надано: Протокол №1 загальних зборів Громадської організації, громадського формування з охорони громадського порядку «Народна самооборона» від 06.08.2022, відповідно до якого вирішувалось питання керівника громадської організації ОСОБА_13 про використання коштів перерахованих в громадську організацію та переданих на виготовлення котлів, які отримано в якості спонсорської допомоги в розмірі 162000 грн. від директора Вінниця цукор Винарського Д.В.; Протокол огляду місця події від 06.08.2022 складений адвокатом Маліцьким М.В. за участі членів громадського формування з охорони громадського порядку «Народна самооборона» із фотознімками, предметом якого була будівля складу №3 по АДРЕСА_1 та металеві спорудження можливо котли; Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань про реєстрацію громадського формування з охорони громадського порядку «Народна самооборона».

У той же час судом було встановлено із вказаного Витягу, що Громадське формування з охорони громадського порядку «Народна самооборона», ідентифікаційний код юридичної особи 39222968, було припинено. Із загальнодоступної інформації встановлено, що припинення такої юридичної особи мало місце 14.07.2022, тоді як загальні збори проводились 06.08.2022.

Частиною першою статті 77 ЦПК Українипередбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно зчастиною другою статті 78 ЦПК Україниобставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд вважає, що вищевказані надані відповідачем докази, на підтвердження повідомлених ним суду обставин щодо створення Громадського формування «Право та порядок» та відповідно збирання та облік грошових коштів цим формуванням, у тому числі для виготовлення котлів на школі, не є належними та допустимими, оскільки вони не містять інформації щодо предмета доказування та отриманні із порушенням.

Таким чином, слід констатувати, що зібрані у справі докази не підтверджують обставини щодо збирання громадським формуванням «Право і порядок» грошових коштів на виготовлення котлів для школи, відсутні належні та допустимі докази щодо передачі грошових коштів ОСОБА_1 на виконання ним роботи із виготовлення котлів, у тому числі як зобов`язання виконання ним підприємницької діяльності; не підтверджено факту крадіжки/привласнення грошових коштів ОСОБА_1 , причетність ОСОБА_6 до повідомлених відповідачем фактів.

При цьому, у ході судового розгляду судом роз`яснювалось право сторонам та їх представникам щодо обов`язку доведення перед судом обставин, які підлягають доказуванню у даній справі, утім жодних інших заяв та клопотань, у тому числі про виклик свідків, витребування доказів у ході підготовчого судового засідання та судового розгляду сторонами не ініціювалось.

Отож відповідачем не доведено, а с удом не встановлено, що поширена відповідачем на з сесії Турбівської селищної ради від 24.12.2020 інформація є такою, що відповідає дійсності.

Суд також звертає увагу, що вислів « ОСОБА_14 » є образливим висловлюванням, розповсюдження такої інформації є негарним вчинком, спрямованим проти фізичної особи, який викликає почуття гіркоти, душевного болю. Образа може бути нанесена у вигляді висловлювання словесно, письмово…а також публічно, як в даному випадку спору, який вирішує суд.

Суд погоджується з доводами позивача, що поширена недостовірна інформація є по своїй суті негативною, адже формує в суспільстві думку про недоброчесність позивача та його причетність до протиправної діяльності, а оскільки така інформація є й недостовірною, що є негативним за наслідками того образу особи, який вона формує у суспільстві.

На підставі всебічної та повної оцінки доказів в їх сукупності та кожного доказу окремо, суд дійшов висновку, що відповідачем було поширено недостовірна та негативна інформація про позивача, внаслідок чого були порушені його особисті права.

Відповідно достатті 275 ЦК Українизахист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановленийглавою 3 ЦК України, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.

Відповідно до п. 25ППВСУ № 1 від 27.02.2009,спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

За таких обставин, суд вважає, що слід зобов`язати ОСОБА_2 спростувати поширену недостовірну інформацію відносно ОСОБА_1 шляхом оголошення резолютивної частини цього рішення на найближчій сесії цієї ж ради, оскільки такий спосіб буде відповідати способу поширення та охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

За таких обставин, суд доводи відповідача та його представника щодо неможливості спростування поширеної відповідачем інформацуії також визнає неспроможними.

Стосовно вимог позивача, про публічне вибачення відповідача перед ним, суд зазначає наступне.

Суд не вправі зобов`язувати відповідача вибачатися перед позивачем у тій чи іншій формі, оскільки примусове вибачення як спосіб судового захисту гідності, честі чи ділової репутації за поширення недостовірної інформації не передбачено устаттях 16, 277 Цивільного кодексу України.

Згідно зіст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

На недопустимості вжиття такого способу захисту прав як зобов`язання публічно вибачитись за розповсюдження недостовірної інформації наголосив Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 26.06.2013 р. у справі N 6-8073св13.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивач вибрав у цій частині неналежний спосіб захисту, тому в цій частині позову слід відмовити.

Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до частини 2 цієї статті моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен призводити до її безпідставного збагачення.

Визначаючи розмір у відшкодування моральної шкоди, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує обґрунтування наведені позивачем у позові та у судовому засіданні у цій частині, зокрема, що висловлені ОСОБА_2 слова були для нього образливі, вплинули на стан його здоров`я, у нього була гіпертонічна криза, стан здоров`я після вказаної події значно погіршився, він підприємець, а довіра була оббрехана, клієнтам мав доводити що не шахрай, підприємницька робота зупинилась, виправдовувався перед виборцями, клієнтами та іншими громадянами, це розповсюджено було в друкованих засобах масової інформації та змусило докладати додаткових зусиль, відтак визначена сума у 150 000 грн. це втрати діяльності, здоров`я, потрясіння та зневіра.

Суд врахував, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами обставини, які можуть бути підтверджені відповідними доказами, зокрема щодо погіршення стану його здоров`я, зупинення підприємницької діяльності, звернення до відповідних органів із відповідними заявами та скаргами.

У той же час суд врахував глибину фізичних та душевних страждань завданих відповідачем позивачеві, спосіб поширення такої інформації, її зміст, наявність перешкод у реалізації позивачем життєвих планів, у зв`язку із поширенням саме такої інформації, які як він повідомив у ході розгляду справи стали фактом заподіяння йому відповідачем моральної шкоди, а також вимоги розумності та справедливості й дійшов обґрунтованого висновку про відшкодування моральної шкоди частково в розмірі 2000 грн.

При цьому, суд звертає увагу, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення, про це зазначала Велика Палата Верховного Судупри розгляді справи №752/17832/14-ц.

Вирішуючи питання судових витрат суд враховує положення Глави 8 ЦПК України, а оскільки позов задоволено частково, то розподіл судових витрат здійснюється пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що при пред`явленні позову відповідно до платіжних документів (а.с.1, 2) позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 908, 00 грн. (за вимогами немайнового характеру) та 2270, 00 грн. (за вимогами майнового характеру про стягнення моральної шкоди).

Крім цього судом було встановлено, що 31.01.2021 ОСОБА_1 уклав Договір про надання правничої допомоги із адвокатом Щавінським К.С. (а.с.10-12), відповідно до якого між сторонами було узгоджено вартість наданих послуг на правову допомогу, в підтвердження чого надано розрахунок вартості наданої правничої допомоги, у якому вказано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, що становить 5000 грн.

Суд приймає до уваги позиції Верховного Суду усправах № 923/560/17,№ 329/766/18,№ 178/1522/18, відповідно до якихвитрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

З оглядуна викладене,суд дійшоввисновку,що ізвідповідача накористь позивачапідлягають достягнення судовівитрати пропорційнодо розмірузадоволених позовнихвимог увигляді судовогозбору врозмірі 938,26гривень тавитрати напрофесійну правовудопомогу врозмірі 2532,50грн.,а всього3470(тритисячі чотиристасімдесят)гривень 50коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.32, 34 Конституції України, ст.200, 201, 275,277,297,299,302 ЦК України, ст.12, 13, 141, 258, 263-266 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , НОМЕР_2 ) про захист честі, гідності та ділової репутації фізичної особи та відшкодування моральної (немайнової) шкоди - задовольнити частково.

Визнати недостовірноюта такою,що порушуєособисті немайновіправа ОСОБА_1 інформацію поширену24.12.2020на 3сесії Турбівськоїселищної радиВінницького районуВінницької області,наступного змісту: «Як журналіст, розкажи мені, Ви тоді вкрали 20000 доларів за два котли на школу. ОСОБА_4 привіз тобі додому 20000 доларів, оцьому падлу. Понімаєте, зробило два котли на школу і до сих пір вони стоять. Вони вдвох поділили з ОСОБА_5 гроші».

Зобов`язати ОСОБА_2 спростувати поширену недостовірну інформацію відносно ОСОБА_1 шляхом оголошення резолютивної частини цього рішення на найближчій сесії Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області не пізніше 30 календарних днів з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 2 000 (дві тисячі) гривень 00 коп.

В іншій частині вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 938, 26 гривень та витрат на професійну правову допомогу в розмірі 2532, 50 грн., а всього 3470 (три тисячі чотириста сімдесят) гривень 50 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено та проголошено 16.12.2022.

Суддя Світлана ШПОРТУН