Номер провадження: 22-ц/813/7851/22
Справа № 501/1807/22
Головуючий у першій інстанції Пушкарський Д.В.
Доповідач Громік Р. Д.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.11.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого Громіка Р.Д.,
суддів Драгомерецького М.М., Дришлюка А.І.,
за участю секретаря Сидоренко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 27 липня 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Природоохоронне підприємство «Рідний Край», Балтської міської ради Одеської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування,
ВСТАНОВИВ:
1. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст заяви про забезпечення позову.
В провадженні Іллічівського міського суду Одеської області знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Природоохоронне підприємство «Рідний Край», Балтської міської ради Одеської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування.
22 липня 2022 року, з метою забезпечення позову, ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з заявою в якій просила накласти арешт на: приміщення магазину загальною площею 66,4 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , титульним власником якого є ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ); господарський комплекс (урочище Петрашково), розташований за адресою: Одеська область Балтський район, с/рада Лісничівська, комплекс будівель та споруд №2, який складається з конюшні Б, кунгу В, кунгу Г, вольєру Д, вольєру Е, фазанарія Л, навісу М, навісу Н, свиноматочника Ж, трансформаторної підстанції Т, криниці №1, сараю С, медвежатника Р, сараю П, сараю У, убиральні 3, кормокухні К, який на цей час належіть на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю «Природоохоронне підприємство «Рідний Край» (Код ЄДРПОУ 30129523).
Заява мотивована тим, що ОСОБА_2 ухилився від надання нотаріусу правовстановлюючих документів на спірне майно, що перешкоджає позивачу реалізувати свої права на майно, яке залишилося після смерті її матері. Така навмисна поведінка ОСОБА_2 дає позивачу підстави вважати, що відповідачі, з метою ухилення від виконання рішення суду, можуть відчужити належне їм на цей час на праві власності майно і в цьому випадку ОСОБА_1 буде змушена звернутися до суду з новими позовними заявами про витребування майна у нових власників.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 27 липня 2022 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та ухвалити нове судове рішення, яким заяву задовольнити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено матеріали справи та зроблено помилкові висновки про відмову у задоволенні заяви.
Короткий зміст відзиву ОСОБА_2 та ТОВ «Природоохоронне підприємство «Рідний Край» на апеляційну скаргу.
У відзиві на апеляційну скаргу вказано на те, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Сповіщення сторін та заяви у справі.
Про судове засідання, призначене на 30 листопада 2022 року, сторони були належним чином сповіщені про дату, час та місце слухання справи.
16 листопада 2022 року до Одеського апеляційного суду від Балтської міської ради Одеської області надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності її представника.
Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Згідно із ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 7 ст. 268 ЦПК України рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи.
Суддя-учасник колегії Дришлюк І.А. перебував у відпустці з 05 грудня по 06 грудня 2022 року, а суддя-учасник колегії Драгомерецький М.М. перебував у відпустці з 07 грудня по 09 грудня 2022 року, що підтверджується довідками відділу кадрової роботи та управління персоналом.
Повне судове рішення виготовлено 12 грудня 2022 року.
2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно із ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що в обґрунтування заявлених вимог про забезпечення позову позивач посилалась на те, що ОСОБА_2 ухилився від надання нотаріусу правовстановлюючих документів на спірне майно, що перешкоджає позивачу реалізувати свої права на майно, яке залишилося після смерті її матері.
Але, при цьому, звертаючись до суду з позовом про визнання права власності на майно в порядку спадкування, позивачем до позовної заяви були додані копії правовстановлюючих документів на спірне майно, завірені представником позивача адвокатом Шарковою Н.Р.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд, за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Отже, забезпечення позову застосовується з метою гарантування виконання рішення суду у справі і повинно прийматись лише у разі необхідності, бути співмірним із заявленими вимогами, оскільки необґрунтоване забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів інших осіб.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Таким чином, аналізуючи зазначені правові норми, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що обраний позивачем захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить відповідачам не є співмірним із заявленими позовними вимогами, також позивачем не надано доказів, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, і що відповідач буде ухилятись від виконання такого рішення суду, доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування забезпечення позову, та приймаючи до уваги інтереси не тільки позивача, відповідача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, суд дійшов правильного висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Скаржник не довела обставини, на які посилався як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надала.
Наведені в апеляційній скарзі доводи (фактично дублюють доводи заяви про забезпечення позову) були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.
Твердження скаржника в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального закону, не є такими, що порушують розгляд справи по суті.
Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Питання щодо заяви вирішено судом першої інстанції по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції немає.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, доводи апеляційної скарги його не спростовують, ухвала постановлена у відповідності до вимог процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 27 липня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 12 грудня 2022 року.
Головуючий Р.Д. Громік
Судді: М.М. Драгомерецький
А.І. Дришлюк
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.11.2022 |
Оприлюднено | 22.12.2022 |
Номер документу | 107971596 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за заповітом |
Цивільне
Одеський апеляційний суд
Громік Р. Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні