Постанова

від 28.11.2022 по справі 522/933/16-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2191/22

Справа № 522/933/16-ц

Головуючий у першій інстанції Тарасов А. В.

Доповідач Громік Р. Д.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Громіка Р.Д.,

суддів Драгомерецького М.М., Дришлюка А.І.,

за участю секретаря Сидоренко А.О.,

розглянувши у спрощеному порядку за відсутністю учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 березня 2017 року у цивільній справі за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом приведення об`єкта самочинної реконструкції у попередній стан,

ВСТАНОВИВ:

1. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовної заяви.

Позивач звернувся до суду з позовом, згідно якого просить суд зобов`язати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 власними силами і за рахунок власних коштів звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, шляхом знесення самочинної прибудови до кв. АДРЕСА_1 та приведення даної квартири у попередній стан, стягнути з відповідачів судові витрати на користь ОМР.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 21 березня 2017 року позов Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом приведення об`єкта самочинної реконструкції у попередній стан задоволено. Зобов`язано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 власними силами і за рахунок власних коштів звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом знесення самочинної прибудови до кв. АДРЕСА_2 , розташованої на першому поверсі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 та привести дану квартиру у попередній стан. Стягнено з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Одеської міської ради суму сплаченого судового збору в розмірі 1 218 грн. з кожного, всього 2 436 грн.

Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване судове та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовну заяву, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено матеріали справи та зроблено помилкові висновки про задоволення позовної заяви.

Сповіщення сторін та заяви у справі.

Про судове засідання, призначене на 16 листопада 2022 року, сторони були належним чином сповіщені про дату, час та місце слухання справи.

16 листопада 2022 року на адресу Одеського апеляційного суду надійшла заява Одеської міської ради про відкладення розгляду справи, яка вмотивована тим, що Одеська міська рада заперечує проти доводів апеляційної скарги, задля належного захисту її прав та інтересів під час розгляду цієї справи в суді апеляційної інстанції вважає, що необхідно проводити судові засідання за участю її представника, бажає забезпечити таку явку свого представника. З урахуванням викладеного, у зв`язку з неможливістю прибуття уповноваженої особи Одеської міської ради до судового засідання у справі № 522/933/16-ц, яке призначене на 16.11.2022 року о 10:45 год., просять відкласти дане судове засідання на іншу дату.

16 листопада 2022 року від адвоката Терзіанової К.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку із бажанням ОСОБА_1 та її представника особисто приймати участь у судовому засіданні.

Розглянувши заяви про відкладення розгляду справи, апеляційний суд дійшов висновку про відмову у їх задоволенні з огляду на таке.

Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18.

Таким чином, поважність причин відкладення судом апеляційної інстанції не встановлена, заявник реалізував своє право на викладення відповідних аргументів та, зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції (стаття 367 ЦПК України), судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю сторін у справі.

Судом апеляційної інстанції у межах апеляційного провадження не приймалось рішення про виклик осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень у справі, і такої необхідності колегія суддів не вбачає, тому підстав для розгляду справи з обов`язковою участю сторін суд апеляційної інстанції не знаходить.

Додатково апеляційний суд зауважує, що заявники та їх представники не були позбавлені можливості вжити заходів для забезпечення участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із застосуванням власних технічних засобів завчасно, оскільки про проведення судового засідання 16 листопада 2022 року були повідомлені 22 вересня 2022 року.

Аналогічна правова позиція була викладена в постанові Верховного Суду від 17 вересня 2020 року у цивільній справі №727/4257/19.

Згідно із ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 7 ст. 268 ЦПК України рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи.

Повне судове рішення виготовлено 28 листопада 2022 року, про що зазначено у вступній частині постанови Одеського апеляційного суду.

2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовної заяви.

Фактичні обставини справи.

На підставі матеріалів справи встановлено, що відповідачі по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є власниками квартири АДРЕСА_1 , у якій відповідачі зареєстровані, про що свідчить свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1 від 24.02.1994 року та довідка (виписка з домової книги про склад сім`ї та прописку) № 2164 від 12.08.2015 року.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно із ч. 1 п. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, задовольняючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що з листа ПРА ОМР від 14.09.2015 року № 01-11/803(4), що міститься в матеріалах справи, Одеській міській раді стало відомо про самовільну реконструкцію кв. АДРЕСА_1 .

У порушення норм та положень чинного законодавства України відповідачами без затвердженої проектної документації були виконанні роботи з реконструкції вказаної квартири з улаштуванням прибудови, загальною площею до 30 кв. м., за рахунок території двору загального користування, що підтверджується актом обстеження, складений комісією з виходом на місце реконструкції від 10.06.2015 року, засвідчений у доповідній директора КП «ЖКС «Фонтанський» за № 1939 від 21.08.2015 року.

На підставі наданих КП «ЖКС «Фонтанський» документів, а саме: доповідної записки від 21.08.2015 року № 1939, акту обстеження від 10.06.2015 року, припису від 15.06.2015 року, довідки (виписки з домової книги про склад сім`ї та прописку) № 2164 від 12.08.2015 року, свідоцтва про право власності на житло від 24.02.1994 року, розпорядження органу приватизації від 24.02.1994 року № 195, технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 , доповідної начальника дільниці № 9 від 10.06.2015 року КП «ЖКС «Фонтанський», фотофіксації самовільно реконструйованої квартири, Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради прийнято розпорядження від 02.09.2015 року № 551 «Про приведення самовільно реконструйованої квартири АДРЕСА_1 .

Згідно доповідної від 10.06.2015 року, завіреної начальником дільниці № 9 КП «ЖКС «Фонтанський» вбачається, що розпорядження ПРА ОМР №551 від 02.09.2015 року відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виконано не було.

На сьогоднішній день приписи КП «ЖКС «Фонтанський» та розпорядження Приморської районної адміністрації відповідачами у добровільному порядку не виконані.

Однак повністю з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, а особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Частиною 7 статті 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Аналізуючи зазначену статтю ЦК України, можна дійти висновку, що поняття самочинного будівництва визначено через сукупність його основних ознак, які виступають умовами або підставами, за наявності яких об`єкт нерухомості може бути визначений самочинним, а саме якщо:

1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети;

2) об`єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту;

3) об`єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

З матеріалів справи вбачається, що Одеська міська рада не надала до суду належних доказів порушення прав територіальної громади м. Одеси.

Земельна ділянка, під реконструйованим балконом, була передана Одеською міською радою до ОСББ «Леваневського,9» в складі прибудинкової території на підставі Рішення Одеської міської ради №1360-VII від 07.12.2016р. «Про передачу багатоквартирних жилих будинків. що обліковуються на балансі комунальних підприємств житлово-комунального сервісу Одеської міської ради, в управління (на баланс) об`єднань співвласників багатоквартирних будинків» та Акту приймання-передачі від 31.07.2017 року.

Претензії з боку ОСББ та мешканців квартир до балкону прибудованого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсутні.

Земельна ділянка під балконом знаходиться у вільному доступі, інженерні мережі загального користування під балконом відсутні.

Згідно із Висновку експертних досліджень балкон, який прибудований до квартири АДРЕСА_1 розташований від рівня спланової поверхні землі на висоті 1,40 м. та додатково опирається на бетонні стовпи та не змінює зовнішніх геометричних розмірів фундаменту будинку у плані. Прибудований балкон відповідає вимогам надійної та безпечної експлуатації та будівельним нормам та правилам.

Таким чином, реконструкція балкону ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не призвела до порушення прав територіальної громади м. Одеси.

Отже, позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог і не довів наявність порушеного права, що може бути підставою для застосування виключної міри у вигляді приведення об`єкта реконструкції у попередній стан.

Додатково на підставі матеріалів справи встановлено, що відповідно до ч. 2 ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Згідно зі ст. 152 ЖК України виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об`єкта в експлуатацію не потребується.

Відповідно до ч.4 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

А також на підставі п.7 Постанови КМУ №466 від 13.04.2011 року «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт», реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Згідно із Висновку експертних досліджень при обстеженні прибудованого балкону до приміщень квартири АДРЕСА_1 , що розташована на першому поверсі дев`ятиповерхового житлового будинку експертом встановлено відсутність втручання в огороджувальні та несучі конструкції будинку та відсутність під досліджуваним балконом інженерних мереж загального користування.

Зазначені зміни не призвели до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не призвели до порушень санітарно - технічних вимог і правил експлуатації будинку. На реконструкцію балкону наявні згоди від сусідів ОСОБА_4 від 06.09.2012 року та ОСОБА_5 від 12.09.2012р., засвідчені Комунальним підприємством «Житлово-комунальний сервіс Фонтанський».

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що висновком експертних досліджень встановлено, що відповідно до наданих документів, а саме технічної характеристики квартири АДРЕСА_1 станом на 1994 рік, загальна площа досліджуваної квартири складала 48,2 кв.м, в тому числі площа лоджії 1,4 кв.м.

У 2013 році на замовлення співвласника ОСОБА_1 приватною фірмою «САПРО» (державна ліцензія АГ №576196, відповідальний виконавець, архітектор ОСОБА_6 , кваліфікаційний сертифікат АА №001217) виконано містобудівний розрахунок № 09.1/15-13 на облаштування балкона лоджії до квартири АДРЕСА_1 , який передбачав прибудову балкону до існуючої лоджії та приміщень квартири площею забудови 15,2 кв.м (1,50мх10,13м).

Відповідно до Декларації про початок будівельних робіт ДАБІ України в Одеській області 08.07.2015 року № ОД 082151880346, проектна документація розроблена ПП «САПРО» та затверджена замовниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Експертиза проекту будівництва проведена філією ДП «Укрдержбудекспертиза» в Одеській області, ЄДРПОУ 35850107 від 19.11.2013 року, експерт ОСОБА_7 (сертифікат АЕ 000078). Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на підставі п.25 Наказу №109 Мінрегіонбуду від 07.07.2011 року, не вимагаються.

Відповідно до Декларації про початок будівельних робіт, загальна площа квартири АДРЕСА_1 після реконструкції повинна складати 73,1 кв., в тому числі площа квартири 48,55 кв. та площа нежитлових приміщень об`єкта будівництва - 24,55 кв.м.

Відповідно до проведеного обстеження та наданого замовником технічного паспорта на квартиру АДРЕСА_1 , виготовленого ТОВ «ПРОМ-СТРОЙ ЛТД» станом на 2018 рік, тобто після реконструкції квартири шляхом будівництва балкону, встановлено, що загальна площа досліджуваної квартири складає 68,2 кв.м, в тому числі площа прибудованого балкону 17,9 кв.м.

Таким чином, реконструкція квартири шляхом прибудови балкону здійснена в межах наявної на той час дозвільної документації та без відхилень від проектної документації.

Під часпроведення експертногообстеження напредмет визначенняможливості абонеможливості надійноїта безпечноїексплуатації об`єкта,були оглянутійого основнінесучі таогороджувальні конструкції:консольна конструкція,огороджуючи конструкції,віконні,підлоги,дах,покрівлю,інженерне обладнання. Пошкоджень та дефектів не виявлено.

Враховуючи висновок експерта, прибудований балкон до квартири АДРЕСА_1 відповідає вимогам його надійної та безпечної експлуатації та будівельним нормам і правилам.

Колегія суддів також зазначає, що при розгляді цієї справи враховано також рішення ЄСПЛ від 24 червня 2003 року в справі «Стретч проти Сполученого Королівства» та рішення ЄСПЛ від 20 жовтня 2011 року в справі «Рисовський проти України» щодо принципів застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції, зокрема щодо необхідності додержання принципу «належного урядування» при втручанні держави у право особи на мирне володіння своїм майном.

Разом із тим у пункті 71 рішення у справі «Рисовський проти України» ЄСПЛ зазначив, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити допущену в минулому «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися у нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик будь-якої помилки державного органу має покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип «належного урядування» може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку, а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові.

З огляду на викладене принцип «належного урядування» не встановлює абсолютної заборони на витребування із приватної власності майна на користь держави, якщо майно вибуло із власності держави у незаконний спосіб, а передбачає критерії, які необхідно з`ясовувати та враховувати при вирішенні цього питання для того, щоб оцінити правомірність і допустимість втручання держави у право на мирне володіння майном. Дотримання принципу «належного урядування» оцінюється одночасно з додержанням принципу «пропорційності», при тому, що немає точного, вичерпного переліку обставин і фактів, установлення яких беззаперечно свідчитиме про додержання чи порушення «справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини». Цей критерій більшою мірою оціночний і стосується суб`єктивної складової кожної конкретної справи, а тому має бути з`ясований у кожній конкретній справі на підставі безпосередньо встановлених обставин і фактів.

Конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар. Не може добросовісний набувач відповідати у зв`язку із бездіяльністю влади в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайства при вчиненні правочинів з нерухомим майном. Факт незаконного відчуження та допущення продажу квартири не може породжувати правових наслідків для добросовісного набувача, проте, вочевидь, є підставою для виникнення обов`язку в органів місцевого самоврядування здійснити все необхідне, щоб відшкодувати збитки, завдані таким відчуженням.

Враховуючи вказані правові приписи, можна констатувати, що задоволення позовних вимог призведе до порушення прав ОСОБА_1 як особи з інвалідністю, оскільки у випадку приведення об`єкта реконструкції у попередній стан (знесення балкону) будуть порушені вимоги ДБН В.2.2-15-2005, які передбачають обов`язкове облаштування квартир для інвалідів балконом (лоджією) не менше ніж 1,5 м. У випадку приведення об`єкта реконструкції у попередній стан (знесення балкону) площа балкону буде складати 1,4 м. згідно технічного паспорту на квартиру 1994 р., який міститься в матеріалах справи (був доданий до позовної заяви), що буде порушенням встановлених будівельних норм.

У квартирі проживають ОСОБА_1 , її донька ОСОБА_2 , її зять ОСОБА_8 та її малолітній онук ОСОБА_9 2008 р.н., у зв`язку із чим родина потребувала покращення житлових умов.

Отже, знесення балкону позбавить родину належних житлових умов, зруйнує уклад життя родини і може відобразитись на стані здоров`я ОСОБА_1 , яка є з дитинства інвалідом ІІ групи та має проблеми зі здоров`ям у зв`язку із похилим віком.

ОСОБА_1 є людиною з обмеженими можливостями, вона потребує соціального захисту.

Однак, всупереч соціальному законодавству, Одеська міська рада, не дотримуючись принципу соціальної захищеності осіб з інвалідністю, позбавляє таку особу необхідних житлових умов без наявної правової підстави, що порушує принципи належного урядування та порушує Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод.

Більш того, відповідач ОСОБА_1 зверталась до органів публічної адміністрації (Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради) з метою отримання дозволу та отримала відповідь, датовану 26.11.2012р., з якої вбачається, що необхідно підготувати певний пакет документів для отримання дозволу.

19 листопада 2013 року було направлено ОСОБА_1 лист,, в якому повідомлено, що були внесені зміни до законодавства, а тому потрібно переробити раніше наданий до управління архітектури та містобудування містобудівний розрахунок, запроектував улаштування балкону-лоджії з урахуванням оновлених норм, та надати до управління архітектури містобудування копії документів про право власності на квартиру, завірені в установленому порядку та технічний паспорт на приміщення квартири.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, не довів обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, висновки районного суду не відповідають обставинам справи, у зв`язку з чим є підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, яким відмовити у задоволенні заяви.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 березня 2017 року скасувати.

Постановити у справі нове судове рішення.

У задоволенні позову Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом приведення об`єкта самочинної реконструкції у попередній стан відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судове рішення виготовлено 28 листопада 2022 року.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді: М.М. Драгомерецький

А.І.Дришлюк