Постанова

від 13.08.2010 по справі 54/119-10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

  ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 ПОСТАНОВА

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "12" серпня 2010 р.                                                            Справа № 54/119-10  

  Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:

головуючий суддя  Білоконь Н. Д. , суддя  Терещенко О.І.  , суддя   Івакіна В.О.  

при секретарі Євтушенко Є.В.

за участю представників сторін:

позивача - Пулькіна Ю.П., дов. 2-1 від 15.02.10 року

відповідача -  не з'явився

 розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача  (вх. № 2103 Х/1-18)  на рішення господарського суду Харківської області від 17.06.10 року у справі № 54/119-10

за позовом  Підприємства Харківської Облспоживспілки "Зміївський ринок", м. Зміїв,

до  Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, смт. Комсомольське,

про   зобов"язання вчинити певні дії

  ВСТАНОВИЛА:

  Позивач - Підприємство Харківської Облспоживспілки "Зміївський ринок" (далі ПХО "Зміївський ринок") звернувся  до господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, відповідача, про зобов"язання звільнити торгові місця №63 та №64 на території ринку та територію ринку в цілому  Підприємства Харківської Облспоживспілки "Зміївський ринок" від належного ОСОБА_2 майна та обладнання, передати торгові місця №63 та №64 Підприємству Харківської Облспоживспілки "Зміївський ринок".

Рішенням  господарського   суду Харківської   області   від 17.06.2010 року у справі № 54/119-10 (суддя Хачатрян В.С.) позов задоволено.

Зобов"язання відповідача звільнити торгові місця №63 та №64 та території ринку в цілому Підприємства Харківської Облспоживспілки "Зміївський ринок" від належного ОСОБА_2 майна та обладнання та передати торгові місця №63 та №64 Підприємству Харківської Облспоживспілки "Зміївський ринок".

Стягнуто з відповідача на користь позивача 85,00 грн. державного мита та  236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду  не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив це рішення скасувати.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що він не був повідомлений належним чином про  проведення судового засідання 10.06.2010 року  та 17.06.2010 року. Як вказує відповідач, ухвала суду  про призначення розгляду даної справи на 10.06.2010 року була направлена відповідачеві 10.06.2010 року, що підтверджується поштовим штемпелем на конверті, а ухвалу суду  про призначення розгляду даної справи на 17.06.2010 року було направлено відповідачеві 12.06.2010 року, що також підтверджується поштовим штемпелем на конверті.

Також вказує на те, що свою господарську діяльність на ринку в пос. Комсомольський  він проводить на підставі договору оренди торгових місць на Зміївському ринку.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, 12.08.2010 року на адресу апеляційного господарського суду надійшло клопотання відповідача про розгляд справи за його відсутності.

Колегія суддів, розглянувши дане клопотання, дійшла висновку про його задоволення.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні проти її доводів заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Свої заперечення обгрунтовує тим, що до позовної заяви була додана поштова квитанція, яка свідчить про направлення копії позову відповідачу. Той факт, що відповідач тричі повідомляв суд про складнощі, повязані із отриманням копії позовної заяви, прямо свідчить про те, що відповідач знав про поданий позов, мав достатньо часу, та, відповідно, мав можливість ознайомитися із матеріалами справи.

Апелянт сам повідомляв, що він отримав ухвалу суду про призначення судового засідання 17.06.10 за два дні до цього - 15.06.10 року. Що підтверджує ту обставину, що відповідач знав про місце та час судового засідання.

Також позивач вказує, що твердження відповідача про наявність  договору найму (оренди) торгових місць не відповідає дійсності з огляду на те, що рішенням господарського суду Харківської області від 19.11.2009 року  по справі №59/111-09  та  постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.01.2010 було встановлено, зокрема, факт того, що  інших договорів між сторонами, окрім  договору від 03.03.2004 року, не укладалося. А встановлені вказаними рішеннями обставини не доводяться знов при вирішенні даної справи відповідно до частини 2 статті 35 ГПК України.

Крім того, вважає,  що не можуть бути прийняті доводи апелянта, що про винесене рішення його не повідомлено, з урахуванням того, що апелянт повідомляв суд 15.06.2010 року про неможливість прибуття.

Заслухавши усні пояснення представника позивача, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у ній докази, відповідність викладених в рішенні висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального  права, колегія суддів  дійшла висновку, що апеляційна скарга  задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено місцевим господарським судом, ПХО "Зміївський ринок" 19.05.2009 року звертався до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив суд зобов'язати відповідача-1 ФОП ОСОБА_3 звільнити торгові місця №№ 63, 64 на території ринку ПХО "Зміївський ринок" (Харківська область, Зміївський район, смт. Комсомольське, вул. Сергія Закори, 7) від належного ФОП ОСОБА_3 майна та обладнання, передати торгове місце № 64 позивачеві; примусово знести самовільно збудовану споруду з металевих конструкцій (металевий кіоск) площею 7,2 м.2, розташовану на території ринку належного позивачеві, торгівельні місця №№63, 64. Відносно ФОП ОСОБА_2 позивач просив суд винести рішення, яким примусово знести самовільно збудовану споруду з металевих конструкцій (металевий кіоск) площею 7,2 кв.м, розташовану на території ринку належного позивачеві, торгівельні місця №№ 63,64.

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.11.2009 р. по справі №59/111-09, позов ПХО "Зміївський ринок" було задоволено частково, а саме було зобов'язано Фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 звільнити торгові місця №№ 63, 64 на території ринку Підприємства Харківської облспоживспілки "Зміївський ринок" за адресою Харківська область, Зміївський район, смт. Комсомольське, вул. Сергія Закори, 7, від належного ОСОБА_3 майна та обладнання; в задоволенні позовних вимог по відношенню до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 було відмовлено повністю.

Під час розгляду вказаної справи № 59/111-09 господарським судом Харківської області було встановлено і залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.01.2010 року наступне.

03.03.2004 року між ПХО "Зміївський ринок" та ФОП ОСОБА_2 був укладений договір на розміщення торгівельного лотка (кіоску) на Зміївському ринку № 65. Відповідно умов цього договору відповідачеві-2 позивачем було надано місце площею 7,2 м2 для розміщення торгового лотка (кіоску). Договір укладений на період з 03.03.2004р. по 31.12.2004р.

Відповідно частини 1 статті  628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

Судом встановлено, що укладений між ПХО "Зміївський ринок" та ФОП ОСОБА_2 договір на розміщення торгівельного лотка (кіоску) на Зміївському ринку від 03.03.2004р. № 65 прямо не передбачений актами чинного законодавства і являє собою змішаний договір, який містить в собі елементи договору бронювання торгового місця та договору найму (оренди). Про наявність елементів договору бронювання (існування якого передбачене пунктом 19 Правил торгівлі на ринку, затверджених наказом Мінекономіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002р. № 57/188/84/105) свідчить пункт 1 обов'язків підприємця «забронювати місце виділене під кіоск (лоток)». Про наявність елементів оренди свідчить основна суть договору (передача майна в користування за плату на визначений строк), а також використовувана в договорі термінологія «орендар», «орендна плата»тощо).

Згідно з  частиною 2 статті 628 Цивільного кодексу України до відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Таким чином, судом під час розгляду справи № 59/111-09 встановлено, що до відносин, що склалися між позивачем і відповідачем у зв'язку з укладенням ними Договору на розміщення торгівельного лотка (кіоску) на Зміївському ринку від 03.03.2004р. № 65 в повній мірі застосовуються положення ст.ст. 759-786 ЦК України, 283-292 ГК України, які регулюють відносини найму (оренди).

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором (ст. 764 ЦК України). Цим положенням ЦК України кореспондують положення ч.4 ст. 284 ГК України відповідно до яких у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Договір на розміщення торгівельного лотка (кіоску) на Зміївському ринку від 03.03.2004р. № 65 був укладений на строк з 03.03.2004 . по 31.12.2004 р., тобто на 304 дні. Судова колегія, під час розгляду справи № 59/111-09 прийшла до висновку про те, що строк дії Договору на розміщення торгівельного лотка (кіоску) на Зміївському ринку від 03.03.2004р. № 65 був продовжений спочатку на строк з 01.01.2005р. по 31.10.2005р. потім  на той термін на наступні періоди і в кінцевому підсумку до 03.02.2010р.

Відповідно до частини 1 статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з пунктом  2 статті 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Зі змісту статті 764 ЦК України випливає, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Листом № 22 від 02.03.2010 року ПХО "Зміївський ринок" було повідомило ФОП ОСОБА_2 про розірвання договору № 65 від 03.03.2004 року у зв'язку з закінченням терміну дії договору, про те, що в подальшому ПХО "Зміївський ринок" відмовляється продовжувати договір та повідомило, що необхідно звільнити торговельні місця №№ 63, 64.

Отже, на думку колегії суддів, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку  про те, що договір № 65 від 03.03.2004 року було припинено з 03.02.2010 року і позивачем було повністю дотримано процедуру припинення договірних відносин по оренді торгівельних місць.

Згідно статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.  Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного Кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлена обов"язковість договору для виконання сторонами.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, торговельні місця №№ 63, 64 відповідачем  звільнені не були і їх не передано позивачу, про що свідчить акт від 15.06.2010 року, залучений до матеріалів справи.

А тому, на думку колегії суддів, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позову про звільнення торгівельних місць №№ 63,64 території ринку та територію ринку в цілому підприємства Харківської облспоживспілки "Зміївський ринок" від належного ОСОБА_2 майна та обладнання.

Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що  він не був повідомлений належним чином про  проведення судового засідання 10.06.2010 року  та 17.06.2010 року. Як вказує відповідач, ухвала суду  про призначення розгляду даної справи на 10.06.2010 року була направлена відповідачеві 10.06.2010 року, що підтверджується поштовим штемпелем на конверті, а ухвалу суду  про призначення розгляду даної справи на 17.06.2010 року було направлено відповідачеві 12.06.2010 року, що також підтверджується поштовим штемпелем на конверті.

Однак, колегія суддів не може погодитися з такими твердженнями.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що до неї позивачем була додана поштова квитанція, яка свідчить про направлення копії позову відповідачу. Та обставина, що відповідач тричі повідомляв суд про труднощі із отриманням копії позовної заяви, свідчить про те, що відповідач знав про подання до господарського суду Харківської області позову у даній справі, та мав достатньо часу та  можливостей скористатися своїм правом на ознайомлення з матеріалами справи.

При цьому, відповідач сам повідомляв, що він отримав ухвалу суду про призначення судового засідання 17.06.2010 року за два дні до цього - 15.06.2010 року,  що підтверджує той факт, що відповідач знав про місце та час судового засідання, під час якого було прийнято оскаржуване рішення.

На думку кодегії суддів, твердження відповідача про наявність окрім договору від 03.03.2004 року на розміщення торгівельного лотка (кіоску) на Зміївському ринку № 65, також іншого договору - договору найму (оренди) того ж самого торгового місця, не відповідає дійсності.

Так,  рішенням господарського суду від 19.11.2009 року  по справі №59/111-09  та   постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.01.2010 було встановлено, зокрема, факт того, що  інших договорів між сторонами, окрім  договору від 03.03.2004 року, не укладалося. А встановлені вказаними рішеннями обставини не доводяться знов при вирішенні даної справи відповідно до частини 2 статті 35 ГПК України.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

  ПОСТАНОВИЛА:

  Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського   суду Харківської   області   від 17.06.2010 року у справі № 54/119-10 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

  Головуючий суддя Білоконь Н. Д.

 Суддя Терещенко О.І.  

  Суддя                                                                                          Івакіна В.О.