Ухвала

від 21.12.2022 по справі 910/14249/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 грудня 2022 року

м. Київ

Справа № 910/14249/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Банаська О. О. - головуючого, Огородніка К. М., Пєскова В. Г.

розглянув матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2022

у складі колегії суддів: Кравчука Г. А. (головуючого), Куксова В. В., Козир Т. П.

та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.12.2021

у складі судді Гумеги О. В.

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фініті-Компані"

до Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"

про зобов`язання надати інформацію

ВСТАНОВИВ:

15.07.2022 Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2022 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.12.2021 у справі № 910/14249/21.

Одночасно, за текстом та у прохальній частині касаційної скарги, скаржником порушено питання щодо поновлення строку на касаційне оскарження.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/14249/21 визначено колегію суддів у складі: Банасько О. О. (головуючий), Огороднік К. М., Пєсков В. Г., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 05.12.2022.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.

Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Згідно цієї норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Оскаржена постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята 13.06.2022 (повний текст складено 14.06.2022) отже останній день строку, встановленого для оскарження судового рішення в касаційному порядку припадав на 04.07.2022.

Однак, касаційну скаргу подано 05.12.2022, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, скаржником зазначено, що подання 05.12.2022 касаційної скарги на оскаржені судові рішення є повторним, позаяк вперше подану 15.07.2022 касаційну скаргу було повернуто ухвалою Верховного Суду від 09.09.2022 з огляду на неусунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху ухвалою від 28.07.2022 шляхом надання доказів на підтвердження отримання/неотримання оскарженої постанови суду апеляційної інстанції.

Разом з тим, скаржник зазначає, що ознайомившись з матеріалами справи № 910/14249/21 встановлено, що повний текст оскарженої постанови судом був доставлений до Електронного кабінету банку 17.06.2022 о 14:23. Однак, за твердженням скаржника в матеріалах судової справи відсутні будь-які відомості/докази про підписання кваліфікованим електронним підписом, про отримання в електронному кабінеті банку оскарженого рішення.

Крім того, в обґрунтування підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, скаржник стверджує, що копія повного тексту оскарженої постанови 27.06.2022 була надіслана судом апеляційної інстанції на електронну адресу скаржника, яка не є його офіційною.

Таким чином, з урахуванням зазначених обставин скаржник стверджує, що постанову суду апеляційної інстанції було отримано ним самостійно та випадково в Єдиному державному реєстрі судових рішень лише 12.07.2022, тому саме з цієї дати скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження.

Зазначені обставини, на думку скаржника підтверджують наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження.

Однак, колегія суддів зазначає, що посилання скаржника на неотримання ним копії повного тексту оскарженої постанови в Електронному кабінеті не є належним підтвердженням отримання копії судового рішення, оскільки судом відповідно до системи "Діловодство спеціалізованого суду" встановлено, що скаржник має Електронний кабінет, а відтак відповідно до приписів Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи особа, яка використовує підсистему "Електронний суд", самостійно несе відповідальність за свій електронний кабінет, направлені йому копії судових рішень вважаються отриманими, про що Суду стає відомо з повідомлення про доставлення електронного листа.

Також не може бути самостійним доказом саме лише посилання скаржника на ознайомлення ним з повним текстом оскарженого судового рішення 12.07.2022 в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Крім того, колегія суддів зазначає, що подання повторної касаційної скарги з моменту повернення судом вперше поданої касаційної скарги має здійснюватись з урахуванням розумних строків та без зайвих зволікань.

З урахуванням наведеного, судом встановлено, що ухвалу Верховного Суду від 09.09.2022 про повернення скаржнику вперше поданої касаційної скарги Акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" отримано 16.09.2022 (відповідно до трек номеру поштового відправлення № 0101617615518).

Водночас, у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень при повторному зверненні 05.12.2022 до суду касаційної інстанції скаржник не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із вимогами статті 290 ГПК України та подати її повторно без зайвих зволікань.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Відтак, колегія суддів, розглянувши наведені обґрунтування причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, дійшла висновку, що підстави, наведені скаржником у клопотанні, не можуть вважатися поважними з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також якісну підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.

Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується з наявністю поважних причин пропуску строку звернення зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Лише факт подання стороною заяви про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду поновити цей строк, оскільки заява про поновлення строку для подання касаційної скарги з огляду на приписи статті 119 ГПК України повинна містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.

Колегія суддів звертає увагу на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й усіх осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.89 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" (Case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) (заява N 11681/85) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності/неповажності причин пропуску строку.

Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому суд касаційної інстанції враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008 № 3236/03, згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

У справі "Устименко проти України" (Рішення від 29.10.2015) Європейський суд з прав людини зазначив, що задовольнивши клопотання про поновлення процесуального строку, не посилаючись при цьому на жодні конкретні обставини справи, і просто обмежившись вказівкою на наявність у відповідача "поважних причин" для поновлення пропущеного строку оскарження, національним судом було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції.

Приписами частини третьої статті 288 ГПК України передбачено, що строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що скаржником до клопотання не додано належних і допустимих доказів, які б свідчили про наявність поважних причин, що перешкоджали скаржнику звернутися до суду касаційної інстанції в межах встановлених строків вперше та повторно.

Можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку, обов`язок доведення яких відповідними доказами покладено на скаржника.

З огляду на викладене колегія суддів визнає неповажними підстави, наведені скаржником в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2022 та ухвали Господарського суду міста Києва від 20.12.2021 у справі № 910/14249/21.

Крім того, статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на дату подачі касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент звернення з апеляційною скаргою) ставка судового збору за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тлумачення змісту підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" приводить до висновку, що законодавцем визначено необхідність сплати судового збору за подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено вказаним Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня було встановлено у розмірі 2 481,00 грн.

Отже, за подання до Верховного Суду касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2022 та ухвали Господарського суду міста Києва від 20.12.2021 у справі № 910/14249/21 скаржнику належало сплатити судовий збір у розмірі 2 481,00 грн.

Натомість, скаржником доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі до касаційної скарги не надано, що підтверджується актом Верховного Суду від 05.12.2022 № 29.1-11/396.

Відповідно до частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Частиною другою статті 174 ГПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відтак, суд зазначає, що касаційна скарга Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2022 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.12.2021 у справі № 910/14249/21 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, а саме надання:

- доказів сплати судового збору у розмірі 2 481,00 грн;

- заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з відповідним обґрунтуванням та наданням доказів на підтвердження наявності підстав поновлення строку.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292, 304, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними підстави, наведені Акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2022 та ухвали Господарського суду міста Києва від 20.12.2021 у справі № 910/14249/21.

2. Касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2022 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.12.2021 у справі № 910/14249/21 залишити без руху.

3. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.

4. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде або повернуто на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України, або відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді К. М. Огороднік

В. Г. Пєсков