Ухвала

від 21.12.2022 по справі 907/566/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 грудня 2022 року

м. Київ

Справа № 907/566/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Малашенкової Т.М. та Селіваненка В.П.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 )

на рішення господарського суду Закарпатської області від 30.06.2022 та

постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.11.2022

за позовом акціонерного товариства "Комерційний інвестиційний банк"

до ОСОБА_1

про звернення стягнення на предмети іпотеки,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промисловий центр,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 28.11.2022 (згідно з поштовою відміткою на конверті) звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Закарпатської області від 30.06.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.11.2022 у справі № 907/566/21 з підстав, визначених пунктами 1 та 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс), та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України скаржник у касаційній скарзі, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження судових рішень, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, посилається на неправильне застосування норм матеріального права, зокрема, статей 252, 257, 530 Цивільного кодексу України без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування вказаних норм у подібних правовідносинах, викладених у постановах, які скаржник зазначає у касаційній скарзі;

обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження судових рішень, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування, зокрема, статті 257 Цивільного кодексу України у взаємозв`язку з урахуванням положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби" від 30.03.2020.

Перевіривши матеріали поданої касаційної скарги, Суд, враховуючи, що остання подана в межах строків, встановлених статтею 288 ГПК України та відповідає вимогам статті 290 ГПК України, дійшов висновку що подані матеріали достатні для касаційного розгляду.

Разом з тим скаржник з метою недопущення порушення його прав та інтересів, посилаючись на настання негативних для нього наслідків у зв`язку з виконанням оскаржуваних судових рішень згідно з наказом від 30.11.2022, оскільки існує можливість продажу іпотечного майна, що є предметом спору, разом з касаційною скаргою подав заяву про зупинення виконання оскаржуваних рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Відповідно до частини першої статті 332 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Аналіз вказаної статті свідчить, що клопотання про зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, підтверджені належними доказами.

Суд, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.

Однак посилання скаржника на настання негативних наслідків у зв`язку з виконанням оскаржуваних судових рішень без надання жодних доказів, які підтверджували б необхідність зупинення виконання (дії) оскаржуваного судового рішення у цій справі, не можуть бути безумовною підставою для зупинення судом касаційної інстанції виконання (дії) оскаржуваних рішень суду першої та апеляційної інстанцій, що набрали законної сили і є обов`язковими до виконання (стаття 1291 Конституції України, стаття 326 ГПК України).

Крім того, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Разом з тим скаржником не доведено, що захист прав скаржника, його свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Отже, враховуючи, що зупинення виконання судового рішення в силу статті 332 ГПК України є правом, а не обов`язком суду та, беручи до уваги, що однією із засад (принципів) господарського судочинства є обов`язковість судового рішення і з огляду на відсутність у суду касаційної інстанції підстав для висновку про необхідність зупинення виконання оскаржуваної постанови апеляційної інстанції, оскільки на доведення таких підстав не наведено документально обґрунтованих обставин, у Суду відсутні підстави для задоволення зазначеного клопотання.

Керуючись статтями 234, 294 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Закарпатської області від 30.06.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.11.2022 у справі № 907/566/21.

2. Призначити розгляд касаційної скарги у відкритому судовому засіданні Касаційного господарського суду на 24 січня 2023 року об 11:15 у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, кімн. 302.

3. Заяву ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 30.06.2022 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 09.11.2022 у справі № 907/566/21 відхилити.

4. Надати учасникам справи строк для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу до 12 січня 2023 року.

5. Витребувати матеріали справи № 907/566/21 господарського суду Закарпатської області за позовом акціонерного товариства "Комерційний інвестиційний банк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмети іпотеки, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промисловий центр.

6. Копію ухвали надіслати господарському суду Закарпатської області та Західному апеляційному господарському суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Т. Малашенкова

Суддя В. Селіваненко