Постанова

від 21.12.2022 по справі 640/31301/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2022 року

м. Київ

справа №640/31301/21

адміністративне провадження № К/990/27155/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2021 року у складі головуючого судді Григоровича П.О. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2022 року у складі колегії суддів: Пилипенко О.Є., Глущенко Я.Б., Собківа Я.М., у справі № 640/31301/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех Люкс" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, рішення про опис майна в податкову заставу,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХ ЛЮКС" (далі - позивач, ТОВ «ТЕХ ЛЮКС») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач, контролюючий орган), в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.11.2020 № 00025580702, № 00025690702, прийняті Головним управлінням ДПС у м. Києві;

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 12.10.2021 № 0079153-1303-2654;

- визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна в податкову заставу від 12.10.2021 № 0079153-1303-2654.

Разом з позовною заявою ТОВ «ТЕХ ЛЮКС» подало заяву про забезпечення позову, в якому просило зупинити до набрання законної сили рішенням суду у цій справі дію оскаржуваних податкової вимоги та рішення про опис майна в податкову заставу, а також заборонити відповідачу вчиняти дії з виконання зазначених рішень.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначив, що податкова вимога, формування якої зумовило також прийняття рішення про опис майна у податкову заставу, ґрунтується на податкових зобов`язаннях за податковим повідомленням-рішенням від 12.11.2020 № 0025690702. Разом з тим, такі податкові зобов`язання, на думку позивача, не є узгодженими, оскільки податкове повідомлення-рішення оспорюється в судовому порядку. Таким чином, позивач уважає рішення про опис майна таким, що має очевидні ознаки протиправності.

Крім того, заява мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, оскільки дії відповідача щодо стягнення та продажу майна позивача можуть призвести до неможливості здійснення господарської діяльності та до його неплатоспроможності.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2021, залишеною в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2022, заяву позивача про вжиття заходів забезпечення задоволено та до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 640/31301/21:

- зупинено дію рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 12.10.2021 № 0079153-1303-2654 про опис майна ТОВ "ТЕХ ЛЮКС" у податкову заставу;

- зупинено дію податкової вимоги Головного управління ДПС у місті Києві від 12.10.2021 № 0079153-1303-2654;

- заборонено Головному управлінню ДПС у місті Києві вчиняти дії з виконання рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 12.10.2021 № 0079153-1303-2654 про опис майна ТОВ "ТЕХ ЛЮКС" у податкову заставу та податкової вимоги від 12.10.2021 № 0079153-1303- 2654.

Судові рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що у випадку не вжиття судом тимчасових обмежувальних заходів, навіть за умови судового оскарження податкових повідомлень-рішень, контролюючий орган може вчиняти дії з метою погашення податкового боргу на підставі податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу.

При цьому, у випадку задоволення позовних вимог, до моменту набрання рішенням суду законної сили, існує велика вірогідність настання негативних наслідків для позивача у формі: 1) або стягнення коштів в розмірі більш ніж шість мільйонів гривень з банківських рахунків, в тому числі за рахунок майна; 2) або адміністративного арешту активів у випадку не допуску податкового керуючого до складання акту опису майна.

На переконання судів першої та апеляційної інстанції, шкода, що може бути завдана позивачу значною мірою перевищує інтереси контролюючого органу, адже у випадку підтвердження судом правомірності податкових повідомлень-рішень, для відновлення інтересів відповідачу не треба буде докладати значних зусиль та втрат, тоді як повернення погашеного спірного боргу у подальшому призведе до значних втрат зі сторони позивача, а ініціювання платником податків процедури стягнення шкоди, завданої протиправними рішеннями чи діями посадових осіб податкового органу може призвести до втрат бюджету.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Не погодившись із судовими рішення судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у м. Києві подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу місцевого суду та постанову апеляційного суду, та прийняте нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач зазначає, що позивач звернувся до суду з цим позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень майже через рік після їх прийняття, у зв`язку з чим податковий орган обґрунтовано вважав, що сума грошового зобов`язання була узгодженою та набула статусу податкового боргу. При цьому податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу були прийняті до подання позовної заяви та відкриття провадження у справі.

Контролюючий орган стверджує, що після відкриття провадження у справі сума грошового зобов`язання, визначена податковими повідомленнями-рішеннями від 12.11.2020 № 00025580702, № 00025690702, вважається неузгодженою, а тому податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу є відкликаними в силу закону. У свою чергу, суди попередніх інстанцій не встановили, чи вживаються контролюючим органом реальні дії щодо стягнення неузгодженого податкового боргу, а тому не дослідили істотну необхідність у вжитті заходів забезпечення позову з огляду на співмірність та адекватність запропонованих позивачем заходів.

Позивач не скористався правом на подання відзиву на касаційну скаргу, у зв`язку з чим відсутня можливість встановити його ставлення до змісту та вимог касаційної скарги.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

Частинами першою та другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України).

Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких заходів мати незворотні наслідки.

Ухвалюючи рішення про вжиття заходів забезпечення позову у цій справі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що заявник зазначав про високу імовірність вчинення з боку відповідача дій щодо стягнення податкового боргу, що меже бути перешкодою для належного здійснення позивачем господарської діяльності та на ускладнення ефективного захисту або поновлення порушених прав (інтересів) позивача.

Суд звертає увагу, що заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог та бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними та виключними підставами й підтверджуватись належними доказами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Матеріали справи підтверджують, що судом першої інстанції при відкритті провадження у справі порушено питання щодо пропуску позивачем встановленого строку звернення до суду.

Проте подання позовної заяви майже через рік після прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не було враховано судом першої інстанції під час визначення правової природи податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу.

Суди попередніх інстанцій не надали оцінку факту прийняття податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу перед поданням позовної заяви про оскарження податкових повідомлень-рішень, які стали підставою для їх прийняття. Крім того, судами не проаналізовані правові наслідки у контексті узгодженості грошового зобов`язання, а також відкликання податкової вимоги.

Тим самим, судами не дотримано умови щодо співмірності застосовуваних заходів забезпечення позову з предметом позовних вимог, адже заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог та відповідати критерію співмірності з ними. Крім того, судами не враховано та не встановлено наявність/відсутність узгодженого грошового зобов`язання, наявності/відсутності у визначених грошових сумах статусу податкового боргу, у тому числі й з урахуванням відкриття провадження у справі щодо оскарження податкових повідомлень-рішень, якими визначено такі грошові зобов`язання.

Суди першої та апеляційної інстанції виходили лише з того, що відповідачем можуть вчинятися дії щодо стягнення податкового боргу, тобто фактично зроблено припущення щодо ймовірності вчинення відповідних дій.

Проте, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, а також у очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Отже, позивачем не доведено необхідність вжиття застосованих судами заходів забезпечення позову з урахуванням положень частини другої статті 150 КАС України, застосовані заходи є такими, що суперечать приписам частини другої статті 151 КАС України, у зв`язку з чим колегія суддів уважає, що рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а в задоволенні заяви ТОВ «ТЕХ ЛЮКС» про забезпечення позову слід відмовити.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб з підстав можливого ускладнення захисту прав та інтересів позивача у разі задоволення позовних вимог є безпідставним та неефективним, оскільки відкриття провадження у справі щодо оскарження податкових повідомлень рішень, передбачає статус визначеного ними грошового зобов`язання як неузгодженого та, відповідно, відкликання податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу. Це суперечить меті застосування статті 150 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Суд касаційної інстанції, переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2022 року у справі № 640/31301/21 скасувати.

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех Люкс" про забезпечення позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М.М. Яковенко