Рішення

від 13.07.2010 по справі 2-5309-10

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2- 5309/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2010 року Мелітопольський міськрай онний суд Запорізької облас ті у складі:

головуючого - судді Г орбачова Ю.В.

при секретарі - Шоренко К.С .,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні цивільну с праву за позовом ОСОБА _1 до Управління Пенсійн ого Фонду України у Мелітопо льському районі в Запорізькі й області по справі про понов лення пропущеного строку для звернення до адміністративн ого суду та стягнення недопл аченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни»,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсі йного Фонду України у Меліто польському районі Запорізьк ої області в якому просить ві дновити пропущений строк на звернення до суду визнати пр отиправним рішення Управлі ння Пенсійного фонду Україн и у Мелітопольському районі про відмову у призначенні й ому підвищення до пенсії від повідно до ст.6 Закону Україн и «Про соціальний захист діт ей війни» та зобов' язати в ідповідача нарахувати та ви плати йому недоплачену щомі сячну державну соціальну до помогу з 01 січня 2006 року д о 01 червня 2010 року. Позива ч також просить суд зобов' я зати відповідача прийняти рі шення про подальше призначе ння та виплату йому щомісяч ної державної соціальної до помоги, обчислюючи її з ураху ванням підвищення у розмірі 30% мінімальної пенсії за віко м, визначеної відповідно до ч астини 1 ст. 28 Закону України «П ро загальнообов' язкове де ржавне пенсійне страхуванн я». Крім того, він просить стя гнути на його користь з відпо відача судові витрати.

При цьому позивач посилаєт ься на те, що він відповідно до Закону України “Про соціаль ний захист дітей війни” відн оситься до категорії дітей в ійни і йому з 01 січня 2006 року щом ісячно повинна виплачуватис ь соціальна допомога в розмі рі 30% мінімальної пенсії за ві ком. Йому соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенс ії за віком в 2006-2007 роках взагалі не виплачувалась. 01 січня 2008 р оку йому виплачується соціа льна допомога, як дитині війн и, у розмірі 10 % мінімальної пен сії за віком.

Щодо поновлення йому строк у на звернення до суду з позов ом за період з 01 січня 2006 року по час подання позову, позивач посилається на те, що він не з нав про належні йому, як дитин і війни, виплати. Його законні права були обмежені шляхом п рийняття окремих неконститу ційних положень нормативно-п равових актів вищої сили. І ті льки після висвітлення зазна чених подій у пресі, у зв'язку з ухваленням відповідного рі шення Конституційним Судом У країни, позивач дізнався про порушення його законних пра в та інтересів.

До суду позивач не з'явився, надавши заяву пр о розгляд справи за його відс утності, на позові наполягає у повному обсязі.

Представник відповідача д о суду не з'явився, надавши зая ву про розгляд справи за його відсутності, позов не визнає , пославшись в письмових запе реченнях на те, що фінансуван ня виплат соціальної допомог и дітям війни проводиться з д ержавного бюджету, а не з бюдж ету Пенсійного Фонду України . На 2006-2007 роки не був визначений механізм розрахунку та випл ати вищевказаної соціальної допомоги, не визначено який о рган та з яких джерел повинен призначати 30% доплату до пенс ії. З 01 січня 2008 року питання нар ахування та виплати соціальн ої допомоги дітям війни зако нодавчо врегульовано і їм що місячно проводиться доплата до пенсії. Крім того, відповід ач вважає, що позивач без пов ажних причин пропустив строк для звернення до суду за зах истом порушеного права .

Дослідивши матеріали спра ви, вважаю, що позов слід задов ольнити частково з наступних підстав.

ОСОБА_1 відповідно до Зако ну України “Про соціальний з ахист дітей війни” відносить ся до вказаної категорії осі б, що підтверджується посвід ченням НОМЕР_1.

Відповідно до ст.6 цього Зак ону позивач має право на отри мання щомісячної державної с оціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віко м.

В 2006-2007 роках вищевказана соці альна допомога позивачу взаг алі не виплачувалась, а з 01 січ ня 2008 року його виплачується соціальна допомога, як дитин і війни, у розмірі 10 % мінімальн ої пенсії за віком.

Представник відповідача о бґрунтовано посилається на т е, що позивачем безпідставно пропущено строк на зверненн я до суду за захистом свого по рушеного права.

Позивач не надав доказів т ого, що він пропустив строк по зовної давності з поважних п ричин. Не можна визнати поваж ною ту причину, що позивача не повідомили про належні йому , як дитині війни, виплати, та в ін не знав про порушення свог о права. Позивач мав можливіс ть своєчасно дізнатися про ц е із засобів масової інформа ції, рішення Конституційног о Суду України оприлюднюютьс я. Крім того, він мав можливіст ь звернутися за консультаціє ю до юристів.

Тому вважаю, що позовні вим оги слід розглядати по суті л ише в межах трирічного строк у, а саме з 08 червня 2007 ро ку по 01 червня 2010 року. А в поновленні пропущеного стр оку з 01 січня 2006 року слід відмовити.

Є безпідставними посиланн я відповідача на те, що Законо м України “Про державний бюд жет на 2008 рік” встановлено інш і розміри надбавки до пенсії дітям війни і вони зараз випл ачуються. Оскільки, відповід но до ст.22 Конституції України права і свободи гарантуютьс я і не можуть бути скасовані. П ри прийнятті нових законів а бо внесенні змін до чинних за конів не допускається звужен ня змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Пунктом 12 статті 71 Закону України “Про Державний бюдж ет України на 2007” від 19.12.2006 року № 489-V, дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей вій ни” від 18.11.2004 року №2195-IV, на 2007 рік зу пинено.

Відповідно рішення Консти туційного суду України № 6 - р п\2007 від 09 липня 2007 року, визнані не конституційними положен ня Закону України «Про держа вний бюджет України на 2007 рік» п. 12 ст. 71, яким зупинено дію стат ті 6 закону України № 2195 ІV від 18 л истопада 2004 року «Про соціаль ний захист дітей війни».

Положення Законів України про державний бюджет на відп овідний рік, які визнані неко нституційними, втрачають чин ність з дня ухвалення Консти туційним Судом України цього рішення,

Рішення Конституційного с уду є обов'язковим до виконан ня на території України.

У зв' язку з наведеним, оскі льки відповідач до 09 липня 2007 р оку діяв в рамках передбаче них законом, суд не може ви знати протиправними його ді ї у не нарахуванні позивачц і державної допомоги за пері од з 08 червня 2007 року по 08 липня 2007 року, т а відмовляє у задоволенн і позовних вимог за цей пер іод. У частині ж нарахування позивачці суми соціальної до помоги за період з 09 лип ня 2007 року по 31 грудня 2007 року суд вважає дії відповід ача щодо не нарахування та н е виплати позивачу державно ї допомоги як «дитині війни » протиправними, а позовні в имоги такими, що підлягають з адоволенню. Згідно пп. 2 п. 41 роз ділу II Закону України “Про Дер жавний бюджет України на 2008 рі к та про внесення змін до деяк их законодавчих актів Україн и” від 28.12.2007 року №107-VI, ст.6 Закону У країни “Про соціальний захис т дітей війни” від 18.11.2004 року №2195 -IV, викладено в новій редакції згідно якої, дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія З акону України “Про статус ве теранів війни, гарантії їх со ціального захисту”) до пенсі ї виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановлен ої для учасників війни. Части ною 4 статті 14 Закону України “ Про статус ветеранів війни, г арантії їх соціального захис ту” від 22.10.1993 року №3551-XII визначено , що учасникам війни пенсії пі двищуються на 10 процентів про житкового мінімуму для осіб, які втратили працездатність . Конституційний Суд України своїм рішенням № 10-рп/2008 від 22 тр авня 2008 року визнав неконстит уційними положення Закону Ук раїни “Про державний бюджет на 2008 рік” щодо зміни розміру щ омісячної державної соціаль ної допомоги, передбаченої с т.6 Закону України “Про соціал ьний захист дітей війни”. До набрання законної сили рішення Конституційного Суд у України від 22 травня 2008 року, п ідстави для перерахунку підв ищення до пенсії позивачці, я к дитині війни, за період з 01 сі чня 2008 року по 21 травня 2008 року ві дсутні, оскільки зазначене р ішення не має зворотної сили . Таким чином, у період з 01 січня 2008 року по 21 травня 200 8 року дії відповідача щодо виплати позивачу держ авної допомоги як «дитині в ійни» у розмірі 10 % прожитков ого мінімуму для осіб, які втр атили працездатність, суд вв ажає законними. Разом з тим , судом встановлено, що з 22 тра вня 2008 року відповідач продов жував виплачувати позивачу , як «дитині війни», підвищен ня до пенсії в розмірі 10% мінім альної пенсії за віком, а том у його дії у період з 22 травня по 31 грудня 2008 року є про типравними та вимоги позива ча про зобов' язання відпов ідача нарахувати та виплат ити йому державну допомогу у розмірі 30% у вказаний пері од є обґрунтованими, законн ими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, враховуючи пріор итет закону над підзаконним нормативним актом, суд не бер е до уваги постанову Кабінет у Міністрів України від 28 трав ня 2008 року № 530, якою встановлені менші розміри підвищення до пенсії дітям війни, ніж перед бачені ст. 6 Закону України «Пр о соціальний захист дітей ві йни». З 01 січня 2009 року по 0 1 червня 2010 року зміст ст. 6 Закону України «Про соціаль ний захист дітей війни» не зм інювався і розмір підвищення до пенсії не коригувався нія кими законодавчими актами, т ому у цей період відповіда ч повинен перерахувати та в иплатити позивачу соціальн у допомогу як «дитині війни » відповідно до статті 6 Закон у України “Про соціальний за хист дітей війни” (у редакції від 18.11.2004, чинній у 2009 та 2010 роках), з гідно якої особам, які мають статус «дітей війни», пенсії або щомісячне грошове утрим ання чи державна соціальна д опомога, що виплачується зам ість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенс ії за віком.

Доводи відповідача про від сутність коштів і порядку ро зрахунку підвищення до пенсі ї не є підставою для відмови у позовних вимогах та не позба вляє осіб, яким вона повинна в иплачуватись, права на таку д опомогу. Статтею 3 Закону Укра їни «Про соціальний захист д ітей війни» встановлено, що д ержавні соціальні гарантії д ітям війни, встановлені цим З аконом, не можуть бути обмеже ні або скасовані іншими норм ативно-правовими актами.

Таким чином, суд вважає, що п озов підлягає задоволенню в частині зобов' язання відп овідача здійснити позивачу перерахунок та виплатити й ому, як «дитині війни», суми с оціальної допомоги за період и: - з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року; - з 22 травня 2008 року по 31 гру дня 2008 року, - з 01 січня 2009 по 31 груд ня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 01 квітня 2010 року, в ідповідно до ч.2 ст. 87 закону Укр аїни «Про пенсійне забезпече ння» у повному обсязі, як це пе редбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист діте й війни», в розмірі 30 % мінімаль ної пенсії за віком.

При нарахуванні суми соціа льної допомоги позивачу слід приймати до уваги мінімальн у пенсію за віком, яка визнач ена відповідно до ч.1 ст. 28 Зако ну України «Про загальнообов ' язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з п.2.2 п.п.6 Положення пр о Управління Пенсійного фонд у України в районах, містах і р айонах у містах відповідач в ідповідно до покладених на н ього завдань призначає (здій снює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на похованн я та інші виплати відповідно до чинного законодавства.

Таким чином, нарахування та виплата позивачу соціальної державної допомоги є компет енцією управління Пенсійног о фонду України в у Мелітопол ьському районі Запорізької о бласті.

Крім того, розглянувши вим огу позивача про зобов' язан ня відповідача прийняти ріше ння про подальше призначенн я та виплату їй щомісячної де ржавної соціальної допомог и, обчислюючи її з урахуванн ям підвищення у розмірі 30% мі німальної пенсії за віком, ви значеної відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальн ообов' язкове державне пен сійне страхування», починаюч и з 01.00.2010 року, суд вважає її безп ідставною, оскільки Управлі ння Пенсійного фонду України у у Мелітопольському районі Запорізької області зобов' язано в своїй діяльності, кер уватися нормами діючого зако нодавства, в тому числі Зак оном України “Про соціальний захист дітей війни”, який пе редбачає право позивача на о тримання щомісячної соціаль ної допомоги в розмірі 30% мі німальної пенсії за віком, та Законом України «Про загаль нообов' язкове державне пе нсійне страхування», яким ви значений розмір мінімально ї пенсії за віком. В разі пор ушення цього права позивач а з боку відповідача, в подал ьшому, він матиме право зверн утися до суду з відповідними вимогами.

На підставі вищевикладено го, керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 215 ЦПК У країни, Законом України „Про соціальний захист дітей вій ни”, суд

В И Р І Ш И В:

В поновленні строку на звернення до суду з позово м ОСОБА_1 - в ідмовити.

Визнати протиправним ріше ння Управління Пенсійного фо нду України у у Мелітопольсь кому районі Запорізької обла сті про відмову у призначенн і підвищення до пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст .6 Закону України “Про соціаль ний захист дітей війни”, у роз мірі 30% мінімальної пенсії за віком у періоди з 09 липня 2007 ро ку по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 сі чня 2009 року по 31 грудня 2009 року т а з 01 січня 2010 року по 01 чер вня 2010 року .

Зобов'язати Управління Пен сійного фонду України у Мелі топольському районі Запоріз ької області нарахувати та в иплатити ОСОБА_1 недоплачену щомісячну держа вну соціальну допомогу за пе ріод з 09 липня 2007 року по 31 грудн я 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 г рудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2 010 року по 01 червня 2010 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно д о ст.6 Закону України “Про соці альний захист дітей війни”, в иходячи з розміру мінімально ї пенсії за віком, відповідно до ст. 28 ЗУ «Про загальнообов' язкове державне пенсійне стр ахування», з урахуванням ра ніше виплаченої суми держа вної допомоги за цей період.

В іншій частині позову відм овити.

Рішення може бути оска ржене до апеляційного суду З апорізької області через Мел ітопольський міськрайонний суд шляхом подачі заяви пр о апеляційне оскарження про тягом 10 днів з дня його прогол ошення та апеляційної скарг и протягом 20 днів після поданн я цієї заяви або подачі апеля ційної скарги протягом 10 днів без попередньої заяви про ап еляційне оскарження.

Рішення суду набирає закон ної сили після закінчення ст року подання заяви про апеля ційне оскарження, якщо заяву не було подано. Якщо заяву пр о апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарг а у 20-денний строк після подач і заяви до суду не надійшла, р ішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляц ійної скарги рішення, якщо йо го не скасовано, набирає зако нної сили після розгляду спр ави апеляційним судом.

СуддяУ