Ухвала

від 10.02.2022 по справі 754/15457/16-к

НЕ ВКАЗАНО

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2022 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,секретар судового засідання ОСОБА_4 , розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора ОСОБА_5 , який бере участь у провадженні в суді апеляційної інстанції за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_6 та в його інтересах захисника ОСОБА_7 , обвинуваченої ОСОБА_8 та в її інтересах захисника ОСОБА_9 , представника потерпілої ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_11 на вирок Деснянського районного суду міста Києва від 03 серпня 2018 року у кримінальному провадженні № 120 161 000 100 079 13 від 11 серпня 2016 року стосовно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Двуреченск Сисертського району Свердловської області Російської Федерації, громадянина Російської Федерації, непрацюючого, який проживав за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

та

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Києва, громадянки України, непрацюючої, яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 , не судимої,

обвинувачених, кожного, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

представника потерпілої адвоката ОСОБА_11 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинувачених ОСОБА_6 ,

ОСОБА_8 ,

перекладача ОСОБА_12 , -

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Деснянського районного суду міста Києва від 03.08.2018 засуджені:

- ОСОБА_13 за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України на 12 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 289 КК України на 6 років позбавлення волі без конфіскації майна, за ч. 2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення більш суворим покаранням менш суворого ОСОБА_6 визначено до відбування покарання у виді 12 років позбавлення волі без конфіскації майна;

- ОСОБА_8 за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України на 12 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 289 КК України на 6 років позбавлення волі без конфіскації майна, за ч. 2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення більш суворим покаранням менш суворого ОСОБА_8 визначено до відбування покарання у виді 12 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Запобіжний захід ОСОБА_6 та ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили залишено у виді тримання під вартою.

Ухвалено початок строку відбування покарання ОСОБА_6 та ОСОБА_8 обчислювати з 25.08.2016, зарахувавши, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, у строк покарання строк попереднього ув?язнення з 25.08.2016 по 21.06.2017 з розрахунку один день попереднього ув?язнення за два дні позбавлення волі.

З ОСОБА_6 та ОСОБА_8 стягнуто на користь ОСОБА_10 матеріальну шкоду в сумі 87.418,51 грн.

У провадженні вирішена доля речових доказів та стягнуто процесуальні витрати.

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду від 03.12.2020 вирок суду першої інстанції стосовно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_8 скасовано в частині засудження кожного з них за ч. 2 ст. 289 КК України та закрито кримінальне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв?язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості ОСОБА_6 та ОСОБА_8 в суді і вичерпанням можливості їх отримання, а в решті вирок - залишено без змін.

Постановою Верховного Суду колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 20.07.2021 ухвалу суду апеляційної інстанції від 03.12.2020 стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_8 скасовано та призначено новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Обрано ОСОБА_6 та ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк - 60 діб.

В подальшому цей строк продовжувався ухвалами від 31.08.2021, 21.10.2021, 14.12.2021.

09.02.2022 до Київського апеляційного суду надійшли клопотання прокурора ОСОБА_5 , який бере участь у провадженні в суді апеляційної інстанції, про продовження запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , кожному, у виді тримання під вартою строком на 60 діб, які обґрунтовані тим, що ризики, які були враховані судом касаційної інстанції при обранні запобіжного заходу - переховування обвинувачених продовжує існувати, а розглянути справу судом апеляційної інстанції до закінчення строку дії запобіжного заходу неможливо.

Заслухавши пояснення прокурора ОСОБА_5 та представника потерпілої ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_11 , які підтримали клопотання щодо продовження кожному з обвинувачених запобіжного заходу у виді тримання під вартою, пояснення обвинувачених ОСОБА_8 і ОСОБА_6 та в їх інтересах захисника - адвоката ОСОБА_7 , які заперечували проти задоволення клопотань, перевіривши доводи клопотань та матеріали провадження, що стосуються розв?язання вказаних клопотань, колегія суддів дійшла наступного.

Як указують приписи ст. 405 КПК України, апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції, у тому числі щодо розгляду клопотань сторін у провадженні, з урахуванням особливостей, передбачених главою 31 цього Кодексу.

Згідно норми ч. 3 ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов?язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу, у тому числі за клопотаннями прокурора.

На підставі ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м?яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

За положеннями ст. 131 КПК України запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, зокрема для виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов?язків і запобігання спробам, у тому числі переховуватися від суду та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, як наголошується в ч. 1 ст. 177 КПК України.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд повинен врахувати і обставини, передбачені ст. 178 КПК України, такі як тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно п.п. "а" п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не може бути позбавлено свободи, крім законного ув?язнення особи після засудження її компетентним судом відповідно до процедури, встановленої законом.

У справі "Руслан Яковенко проти України" Суд зазначив, що підсудний вважається таким, що перебуває під вартою "після засудження компетентним судом" у розумінні п.п. "а" п. 1 ст. 5 Конвенції, з моменту оголошення вироку судом першої інстанції, навіть якщо він ще не набрав законної сили і його можна оскаржити.

Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , колегією суддів визнаються обґрунтованими доводи прокурора про те, що після скасування ухвали апеляційного суду Верховним Судом з призначенням нового апеляційного розгляду, продовжує існувати вирок суду першої інстанції щодо засудження ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , у тому числі за особливо тяжкий злочин, який хоча і не набрав законної сили, проте для забезпечення апеляційного перегляду кримінального провадження, з метою недопущення ризику переховування ОСОБА_8 та ОСОБА_6 від суду під тиском тягаря можливого відбування покарання за кримінальні правопорушення у разі доведення винуватості кожного з них у їх вчинення з урахуванням доводів потерпілої сторони щодо м?якості призначеного кожному з обвинувачених покарання - колегія суддів дійшла висновку про необхідність продовження строку тримання кожного з обвинувачених під вартою, про що вже зазначив суд касаційної інстанції в постанові від 20.07.2021 щодо обрання ОСОБА_8 та ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою і було враховано попередніми ухвалами суду апеляційної інстанції, бо продовжує існувати ризик переховування обвинувачених від суду, з огляду і на те, що ОСОБА_6 є громадянином іншої держави, а розглянути провадження судом апеляційної інстанції до закінчення строку дії запобіжного заходу не виявляється можливим, оскільки у провадження колегія суддів у даному складі вирок Деснянського районного суду міста Києва від 03.08.2018 стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_8 для його перегляду за апеляційними скаргами сторін у провадженні надійшов лише 09.02.2022, що потребує вчинення ряду процесуальних дій.

За викладеним, клопотання прокурора підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 331, 405 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Клопотання прокурора ОСОБА_5 , який бере участь у провадженні в суді апеляційної інстанції, задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою кожному з обвинувачених за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 185 КК України у кримінальному провадженні № 120 161 000 100 079 13 від 11 серпня 2016 року ОСОБА_6 та ОСОБА_8 строком на 60 діб - до 10 квітня 2022 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

С У Д Д І:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 .