Ухвала від 20.12.2022 по справі 2-796/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 грудня 2022 року м. Київ

Справа № 2-796/11

Апеляційне провадження №22-ц/824/13425/2022

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Соколової В.В.

суддів: Андрієнко А.М., Поліщук Н.В.

вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва постановлену під головуванням судді Савицького О.А., 29 листопада 2021 року у м. Києві, за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про заміну сторони виконавчого провадження з примусового виконання рішення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про заміну сторони виконавчого провадження з примусового виконання рішення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задоволено.

Не погодився із вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 , 18 листопада 2022 року його представником на адресу Київського апеляційного суду засобами поштового зв`язку направлено апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 листопада 2022 року витребувано з Шевченківського районного суду міста Києва справу №2-796/11, яка надійшла до суду апеляційної інстанції 19 грудня 2022 року.

До апеляційної скарги представником долучено заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування заяви представник ОСОБА_1 вказує на те, що справу було розглянуто за відсутності ОСОБА_1 та його представника. Копію оскаржуваної постанови представник отримав засобами поштового зв'язку 03 листопада 2022 року, що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням про вручення /т.2 а.с. 127/. На підставі викладеного просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали суду.

Оскільки докази, які б свідчили про отримання ОСОБА_1 та/або його представником копії оскаржуваної ухвали до 03 листопада 2022 року в справі відсутні, виходячи з принципу доступу до правосуддя, положень ч.1 ст. 127 ЦПК України, ч. 3 ст. 354 ЦПК України, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання та поновити строк на апеляційне оскарження.

Також до апеляційної скарги представником відповідача долучено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Клопотання мотивовано тим, що згідно відомостей з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків за 2021 рік ОСОБА_1 не мав доходу у 2021 році. Вищевказане підтверджує несприятливий майновий стан ОСОБА_1 , що є підставою для звільнення його від сплати судового збору з огляду на положення ст. 8 Закону України «Про судовий збір», оскільки розмір судового збору, який йому необхідно сплатити перевищує 5 відсотків розміру річного доходу останнього.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, а з підстав, визначених частиною 1 цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір» суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Аналіз змісту ст. 8 Закону України «Про судовий збір» дає підстави для висновку про те, що відповідачі у справі не є суб`єктами, на яких поширюється дія цієї правової норми, оскільки вона стосується лише позивачів.

Водночас відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За змістом цієї практики щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наведеній, зокрема у рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Гергел і Георгета Стоїческу проти Румунії» («Georgel and Georgeta Stoicescu v. Romania»), «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland»), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір має бути розумним, таким, що з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачений. Великий розмір судових витрат, який не враховує фінансове положення заявників, може бути розглянутий як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.

ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

Враховуючи наведене, відповідач у справі може за певних обставин (дійсної неспроможності сплатити судовий збір, підтвердженої належними доказами) бути звільненим від сплати судового збору або його сплата може бути відстрочена чи розстрочена, розмір судового збору може бути зменшений судом. Тобто за вказаних обставин, з метою забезпечення права особи на судовий захист ст. 8 Закону України «Про судовий збір» може бути застосована за аналогією закону (ч. 9 ст.10 ЦПК України) до іншої сторони спору.

На підтвердження свого майнового стану ОСОБА_1 надав відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, згідно з якими за період з 1 кварталу 2021 року по 2 квартал 2022 року відсутня інформація про доходи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання представника ОСОБА_1 та звільнення останнього від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

За формою і змістом апеляційна скарга відповідають вимогам ст. 356 ЦПК України.

А отже наявні підстави для відкриття апеляційного провадження у справі.

В порядку ст. 360 ЦПК України, учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження. Відзив на апеляційну скаргу має містити: найменування суду апеляційної інстанції; ім`я (найменування), поштову адресу особи, яка подає відзив на апеляційну скаргу, а також номер засобу зв`язку, адресу електронної пошти, за наявності; обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги; у разі необхідності - клопотання особи, яка подає відзив на апеляційну скаргу; перелік матеріалів, що додаються.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. До відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Також виходячи з положень ч. 4 ст. 360 ЦПК України, відзив та додані до нього документи мають бути направлені іншим учасникам справи, а докази відправлення мають бути долучені до відзиву для пред`явлення суду.

Керуючись ст. 354, 356, 359, 361 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

у х в а л и в

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року.

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року.

Відкрити апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва постановлену під головуванням судді Савицького О.А., 29 листопада 2021 року у м. Києві, за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про заміну сторони виконавчого провадження з примусового виконання рішення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Направити учасникам справи копію цієї ухвали та копію апеляційної скарги з доданими до неї матеріалами.

Учасники справи мають право подати відзив на апеляційну скаргу протягом 5 (п`яти) днів з дня одержання копії ухвали про відкриття провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач:

Судді: