Рішення

від 20.12.2022 по справі 521/13010/22

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 грудня 2022 року

м. Одеса

Справа № 521/13010/22

Провадження № 2/521/3895/22

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Гуревського В.К.

за секретаря - Федорової А.В.,

Учасники справи:

Позивач (відповідач за зустрічним позовом) АТ «Укрпошта»

Представник позивача Ніколенко Г.В.

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) Красножон О.А.

Представник відповідача Смирнов А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Укрпошта» в особі Одеської дирекції до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрпошта» в особі Одеської дирекції про визнання договорів недійсними -

В С Т А Н О В И В:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернулося з позовом Акціонерне товариство «Укрпошта» в особі Одеської дирекції до ОСОБА_1 , за яким просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Укрпошта» в особі Одеської дирекції 87255,35 грн, з яких: 73366,06 грн - основний борг, 12683,27 грн - пеня, 1206,02 грн - 3% річних та судовий збір у розмірі 2481,00 грн, посилаючись на такі обставини.

17 листопада 2021 року між Акціонерним товариством «Укрпошта» в особі Одеської дирекції та ОСОБА_1 з іншої сторони, був укладений Договір короткострокової безвідсоткової позики № 11-548.

Згідно із п. 1.1 Договору позики, який укладений відповідно до Договору новації №

11-547 від 17 листопада 2021 року (укладеного між тими самими Сторонами), відповідач

зобов`язався в строк та в порядку, визначеному Договором позики, повернути грошові кошти

в розмірі 97821,43 грн, а позивач зобов`язався прийняти грошові кошти в порядку визначеному Договором позики.

За період з 26 листопада 2021 р. по 31 грудня 2021 р. відповідач повернула позику у сумі 24455,37 грн (двадцять чотири тисячі чотириста п`ятдесят п`ять гривень 37 коп.). Решта позики у сумі 73366,06 грн не повернута.

За порушення строків повернення Позики, позичальник сплачує позикодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми своєчасно неоплаченої заборгованості за кожен день такого прострочення (п. 3.2 Договору позики), що складає 12683,27 грн.

Таким чином, загальна сума, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 87255,35 грн.

Представником відповідача було подано відзив, в якому він зазначив наступне.

До 01 грудня 2021 року відповідач працювала в АТ «Укрпошта» на посаді начальника відділення поштового зв`язку Одеса - 120 (звільнена на підставі ст. 38 КЗпП України - за власним бажанням на підставі заяви від 17 листопада 2021 року).

Рішення про звільнення ОСОБА_2 прийняла після того, як 17 листопада 2021 року зі сторони АТ «Укрпошта», що є її роботодавцем, було допущено грубі порушення її трудових прав та під тиском погроз змушено підписати договори, зі змістом яких вона не була згодна.

Звертаючись із позовною заявою про стягнення із ОСОБА_2 боргу, АТ Укрпошта» обґрунтовує свою позицію положеннями Договору короткострокової безвідсоткової позики № 11-548 від 17 листопада 2021 року та Договору новації № 11-547 від 17.11.2021 року, укладеними з відповідачем.

Жодних доказівна підтвердженнязавдання ОСОБА_2 позивачу матеріальної шкодишляхом заволодіннясумою врозмірі 97821,43грн позивачдо суду не надає.

Варто зауважити, що відповідач заперечуєфакт заволодіннябудь-якимигрошовими коштами АТ «Укрпошта».

Звертаючись до ОСОБА_2 із позовом про стягнення боргу за договором позивач фактично намагається вирішити питання про стягнення завданої працівником шкоди, уникнувши необхідності доводити факт її завдання, а також розмір. Однак, згідно з КЗпП України покриття шкоди провадиться шляхом подання роботодавцем позову до місцевого загального суду (ст. 136).

Відповідно до умов Порядку шкода заподіяна Товариству працівником, відшкодовується ним добровільно або стягується із такого у примусовому чи судовому порядку відповідно до вимог чинного законодавства (п. 1.4 Порядку)

Вищезгаданий Порядокне можерозцінюватись якдоговір,яким сторонипередбачили нарахуванняштрафних санкційза неналежневиконання своїхзобов`язань,а томузазначена vдоговорі новаціїсума 97821,43грн єщонайменше завищеноюна 20%(20%від зазначеноїсуми - 19564,28 грн). Це є ще одним підтвердженням викладеній вище тезі про порушення АТ «Укрпошта» гарантій, передбачених трудовим законодавством, внаслідок намагань збільшити суму, яка підлягає відшкодуванню працівником у зв`язку із завданням шкоди.

Крім того, матеріали справи не містять доказів, що відповідач була ознайомлена з вказаним Порядком, тоді із п. 4 наказу, котрим такий Порядок було затверджено (а. с. 13) передбачено ознайомлення працівників із його положеннями.

Жодних коштів ОСОБА_2 за договором позики не отримувала, це вбачається також зі змісту самого договору, а також не заперечується у позові АТ «Укрпошта».

Відтак, матеріали справи не містять доказів на підтвердження обставин щодо існування між АТ «Укрпошта» та відповідачем попередніх зобов`язальних відносин цивільно-правового характеру. їх виду та розміру, щодо яких відбулась новація боргу.

Факт завдання відповідачем шкоди недоведений, договори позики та новації є недійсними, а внаслідок відсутності факту передання грошей жодного боргу у ОСОБА_2 перед АТ «Укрпошта» не виникало, та, якщо попри усе це позивач вважає, що його права порушені, він обрав невірний спосіб їх захисту, що виключає можливість задоволення позову.

31 жовтня 2022 року представник відповідача ОСОБА_3 надав до суду зустрічний позов, в якому зазначив наступне.

АТ «Укрпошта» в первісному позові обґрунтовує положеннями Договору короткострокової безвідсоткової позики № 11 -548 від 17 листопада 2021 року та Договору новації № 1-547 від 17 листопада 2021 року. Вказані договори відповідно до ст. 215 ЦК України мають бути визнані судом недійсними, а тому у строк для подання відзиву, який у даній справі триває до 02.11.2022 року, ОСОБА_2 вважає за необхідне звернутися із зустрічним позовом.

Оспорюванні правочини не відповідають вимогам частин 1, 3 та 5 ст. 203 ЦК України.

По-перше, волевиявлення ОСОБА_2 на їх укладення не було вільним.

По-друге, укладений договір позики не спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлених договорами такого виду.

По-третє, дійсною метою та результатом укладення оспорюваних договорів є уникнення АТ «Укрпошта» необхідності дотримуватися вимог трудового законодавства щодо порядку та розміру відшкодування шкоди, завданої працівником.

Збільшення суми, яка підлягає відшкодуванню, суперечить положенням КЗпП України щодо розміру шкоди, яка підлягає відшкодуванню працівником. Натомість оспорюванні договори, які відповідач за зустрічним позовом просив підписати ОСОБА_2 , виступають засобом легалізації порушення норм трудового законодавства шляхом переведення правовідносин у площину договірних цивільно-правових відносин.

Таким чином, укладені договори позики та новації суперечать положенням КЗпП країни, а отже не відповідають вимогам ч. 1 ст. 203 ЦК України, що відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України є підставою для визнання їх недійсними.

Представник відповідача надав до суду відповідь на відзив та зазначив наступне.

17 листопада 2021 року між позивачем та відповідачем укладений Договір новації №11-547, відповідно до п.1 якого позивач та відповідач у зв`язку з неможливістю відшкодування позивачем матеріальної шкоди у сумі 97821,43 грн, завданої позивачем відповідачеві під час виконання позивачем трудових обов`язків, прийшли до згоди про заміну зобов`язання про відшкодування зазначеної матеріальної шкоди новим зобов`язанням, відповідно до ст. 604 та ст. 1053 ЦК України

Всупереч ствердженню представника відповідача, факт заподіяння відповідачем матеріальної шкоди позивачеві підтверджується Актом службового розслідування від 15 листопада 2021 року, копія якого надається.

Відшкодування матеріальної шкоди заподіяної нестачею не є випадком, за якого не допускається застосування новації, у відзиві на позов не наведено інше, а також відсутні посилання на відповідні норми закону.

Позивачем дотримано форми договору новації та договору позики, укладеного на підставі договору новації боргу. Будь-яких доказів належного виконання відповідачем своїх зобов`язань згідно умов договору та які передбачені ст. 545 ЦК України, ним не надано.

Згідно умов Договору короткострокової безвідсоткової позики № 11- 548 від 17 листопада 2021 року позичальник (відповідач) відповідно до договору новації, укладеного 17 листопада 2021 року, зобов`язується у строк і в порядку, визначеному Договором позики, повернути грошові кошти в розмірі 97821,43 грн.

Уклавши договір новації боргу сторони здійснили заміну зобов`язання про відшкодування розміру матеріальної шкоди, яка була завдана відповідачем під час виконання трудових обов`язків, на нове позикове зобов`язання, відповідно до ст. ст. 604, 1053 ЦК України.

Якщо роботодавець та працівник спільно вирішили укласти специфічний договір, який не регламентований КЗпП України, але регламентований ЦК України, дійшли згоди з усіх його істотних умов, взяли зобов`язання щодо спільного їх виконання, підписали такий договір, то він може застосовуватися до трудових правовідносин, оскільки такий договір не суперечитиме чинному законодавству, а також буде відповідати методам та принципам регулювання трудових та пов`язаних з ними відносин.

Відповідач, порушуючи умови Договору та норми цивільного права, в односторонньому порядку відмовився від виконання взятих на себе обов`язків. Будь-яких доказів належного виконання відповідачкою своїх зобов`язань, згідно умов договору, та які передбачені ст. 545 ЦК України, матеріали справи не містять. Відповідач частково погасив позику у сумі 24455,37 грн, про що зазначено в довідці позивача про заборгованість ОСОБА_2 , яка додана до позовної заяви.

15 листопада 2022 року представник позивача надав до суду відзив на зустрічну позовну заяву та зазначив, що зустрічний позов є незаконним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

За ствердженням позивача за зустрічним позовом, його волевиявлення на укладення оспорюваних ним договорів не було вільним. Однак, по-перше, договори новації та позики від 17 листопада 2021 року були ним підписані без заперечень. Наявність факту погроз кримінальним переслідуванням, про які зазначено у зустрічному позові не підтверджується жодними доказами. По-друге, разом з підписанням зазначених договорів, позивачем за зустрічним позовом підписано заяву про згоду на добровільне відшкодування суми шкоди за відсутнє майно АТ «Укрпошта» - готівкові кошти у сумі 97821,43 грн. та графік повернення позики. При цьому, позивач за зустрічним позовом у випадку відсутності власної вини в заподіянні матеріальної шкоди мав можливість відмовитись від укладання зазначених договорів, але підписав їх та не оскаржив часткове утримання з нього заборгованості за договором позики у листопаді та грудні 2021 року у загальній сумі 24455,37 грн.

Відшкодування заподіяної матеріальної шкоди не є випадком, за якого не допускається застосування новації

Ключовими методами і в той же час принципами регулювання трудових та пов`язаних із ними відносин є поєднання централізованого та локального правового регулювання таких відносин, а також договірний характер праці. Це означає, що сторони трудових правовідносин маютьправо самостійно,на власнийрозсуд визначатиумови трудових правовідносин,встановлюючи додатковінюанси регулюваннятаких відносин,які не визначені КЗпП України чи іншими централізованими актами, які безпосередньо регулюють трудові та пов`язані з ними відносини.

Отже, вихід за межі КЗпП України чи інших централізованих актів, які безпосередньо регулюють трудові та пов`язані з ними відносини, не означатиме автоматично, що такі приписи не матимуть право на існування та регламентацію відповідних відносин. Головною вимогоюу такомувипадку маєбути спільназгода працівника та роботодавця на такі умови та відповідність їх чинному законодавству.

Все вищезазначене свідчить про законність та обґрунтованість договорів новації та позики.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи за їх відсутності. На позовних вимогах наполягав у повному обсязі.

Представник відповідача надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Проти позовних вимог заперечував у повному обсязі, просив задовольнити зустрічний позов.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні первісного позову та у задоволенні зустрічного позову з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.

Судом встановлено, що 17 листопада 2021 року між Акціонерним товариством «Укрпошта» в особі Одеської дирекції та ОСОБА_1 з іншої сторони, був укладений Договір короткострокової безвідсоткової позики № 11-548.

Згідно із п. 1.1 Договору позики, який укладений відповідно до Договору новації №

11-547 від 17 листопада 2021 року (укладеного між тими самими Сторонами), відповідач

зобов`язався в строк та в порядку, визначеному Договором позики, повернути грошові кошти

в розмірі 97821,43 грн, а позивач зобов`язався прийняти грошові кошти в порядку визначеному Договором позики.

Відповідно до п. 2.1 Договору позики, позичальник повертає позику щомісяця рівними частками згідно графіку повернення позики (Додаток 1), шляхом здійснення позикодавцем утримань із заробітної плати позичальника, та/або шляхом внесення грошових коштів позики в касу позикодавця.

Згідно п. 6.1 Договору позики договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами договору та діє протягом одного року, але в будь-якому випадку до повного виконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення позики.

За період з 26 листопада 2021 р. по 31 грудня 2021 р. відповідач повернула позику у сумі 24455,37 грн (двадцять чотири тисячі чотириста п`ятдесят п`ять гривень 37 коп.). Решта позики у сумі 73366,06 грн не повернута.

За порушення строків повернення Позики, позичальник сплачує позикодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми своєчасно неоплаченої заборгованості за кожен день такого прострочення (п. 3.2 Договору позики), що складає 12683,27 грн. Таким чином, на думку позивача за первісним позовом загальна сума, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 86049,33 грн.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, які не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із вимогами статті 604 ЦК України, зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація). Новація не допускаєтьсящодо зобов`язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом.

Зі змісту статті 604 ЦК України вбачається, що ознаками новації є: спосіб припинення зобов`язання; вона можлива лише між тими самими сторонами (сторонами попереднього зобов`язання); є двостороннім правочином (договором); нове зобов`язання пов`язане з попереднім і спрямоване саме на заміну первісного зобов`язання новим, а не на зміну цього зобов`язання. Деякі з вищезазначених ознак новації одночасно є умовами її вчинення. До умов новації згідно вимог закону віднесено наступні: нове зобов`язання повинне пов`язувати тих самих осіб, що і первісне; сторони мають досягти згоди щодо заміни одного зобов`язання іншим, а «домовленість про новацію», про яку йдеться у частині другій статті 604ЦК України, - це договір про заміну зобов`язання; вчиняється новація у формі двостороннього правочину (новаційного договору), який має відповідати вимогам до форми та змісту, необхідних для нового зобов`язання; наявність наміру сторін вчинити новацію, про який сторони повинні обов`язково вказати у договорі, а за відсутності такого застереження первинне зобов`язання не припиняється, а буде діяти поряд з новим; дійсність первинного зобов`язання (недійсність первинного зобов`язання веде до недійсності і нового зобов`язання, що витікає з новації, якщо ж недійсним є новаційний договір, сторони залишаються пов`язаними первинним зобов`язанням, і новація не відбувається); зміна змісту зобов`язання, або має виконуватися те саме, але на іншій правовій підставі; допустимість заміни первісного зобов`язання новим.

Таким чином, новація - це угода про заміну первинного зобов`язання новим зобов`язанням між тими самими сторонами. Вона не припиняє правового зв`язку сторін, оскільки, замість зобов`язання, дія якого припиняється, виникає узгоджене ними нове зобов`язання. Юридичною підставою для зобов`язання, яке виникає при новації, є домовленість сторін про припинення первинного зобов`язання. Угода про заміну первинного зобов`язання має договірну природу. Новація є консенсуальним, двостороннім та оплатним договором, який має правоприпинювальну природу.

Відповідно до ст. 1053 ЦК України, за домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов`язанням. Заміна боргу позиковим зобов`язанням провадиться з додержанням вимог про новацію і здійснюється у формі, встановленій для договору позики (стаття 1047 ЦК України).

З вищевикладеного вбачається, що шкода виникла внаслідок трудових відносин.

Відповідно до глави ІХ КЗпП нею передбачені гарантії при покладенні на працівників матеріальної відповідальності за шкоду заподіяну підприємству, установі, організації. Зокрема, частина 2 статті 130 КЗпП чітко визначає, що при покладенні матеріальної відповідальності, права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Норми трудового законодавства, як гарантія дотримання прав працівників не передбачають право укладення між роботодавцем та працівником договорів заміни зобов`язань працівника по відшкодуванню шкоди позиковим зобов`язанням.

Відповідно до ч. 2 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частина 1 ст. 215 ЦК України визначає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

З огляду на викладене, враховуючи норми закону, суд вважає, що сума, яка є предметом спору не є боргом, а є шкодою для АТ «Укрпошта» в особі Одеської дирекції, яка виниклавнаслідок неналежного виконання працівником трудових обов`язків, а тому підстав для задоволення позову про стягнення коштів в силуст. 1053 ЦК Українине має, а відповідно до вказаних норм - зустрічний позов про визнання недійсним договору позики підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, ОСОБА_1 при поданні зустрічного позову заявила вимогу про стягнення з відповідача АТ «Укрпошта» в особі Одеської дирекції понесених нею судових витрат по справі, які складаються з судового збору.

Згідно з ч.1 та п. п. 2-3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

ОСОБА_1 при подачі зустрічного позову було сплачено судовий збір у сумі 992,40 грн, що підтверджується квитанцією № 0673-3230-7923-6975 від 30.10.2022 року та судовий збір в розмірі 992,40 грн, що підтверджується квитанцією № 3108-6523-6703-1951 від 30.10.2022 року.

Оскільки, у первісному позові відмовлено, а зустрічний позов задоволено, то судовий збір підлягає стягненню з АТ «Укрпошта» в особі Одеської дирекції на користь ОСОБА_1 .

На підставі ст. ст. 604, 1046, 1048-1050 ЦК України, керуючись ст. ст. ст. 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

В позові Акціонерного товариства «Укрпошта» в особі Одеської дирекції до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити в повному обсязі.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрпошта» в особі Одеської дирекції про визнання недійсним договору короткострокової безвідсоткової позики та договору новації задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним договір короткострокової безвідсоткової позики № 11-548 від 17.11.2021 року, укладений між Акціонерним товариством «Укрпошта» в особі Одеської дирекції (ЄДРПОУ 22485297) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Визнати недійсним договір новації № 11-547 від 17.11.2021 року, укладений між Акціонерним товариством «Укрпошта» в особі Одеської дирекції (ЄДРПОУ 22485297) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Стягнути з Акціонерного товариства «Укрпошта» в особі Одеської дирекції (65001, м. Одеса, вул. Садова, 10, код ЄДРПОУ: 22485297) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 1984,80 грн.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання до Одеського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення судуу повномуобсязі складено20грудня 2022 року.

СУДДЯ Гуревський В.К.