Постанова

від 28.11.2022 по справі 910/2163/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2022 р. Справа№ 910/2163/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Євсікова О.О.

Демидової А.М.

за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.

за участю представників згідно протоколу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Праймбуд Девелопмент"

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2022, повний текст складено 02.09.2022

у справі №910/2163/22, (суддя Нечай О.В.)

за позовом Фізичної особи - підприємця Бойко Наталії Олексіївни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Праймбуд Девелопмент"

про стягнення 388 051,56 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

Фізична особа - підприємець Бойко Наталія Олексіївна звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Праймбуд Девелопмент" про стягнення 388 051,56 грн, з яких 369 417,48 грн заборгованості та 18 634,08 грн пені.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору постачання №25/08-2021 від 25.08.2021 в частині повернення попередньої оплати за непоставлений товар. Крім того, за неналежне виконання договірних зобов`язань позивачем у відповідності до п. 6.3 Договору нараховано пеню за період з 29.10.2021 по 14.01.2022.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.09.2022 у справі №910/2163/22 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Праймбуд Девелопмент" на користь Фізичної особи - підприємця Бойко Наталії Олексіївни 369 417 грн 48 коп. заборгованості, 18 387 грн 81 коп. пені та 5 817 грн 08 коп. судового збору.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд, встановивши наявність обставин порушення відповідачем договірних зобов`язань, керуючись ст. ст. 254, 549, 599, 610, 655, 663, 664, 693, 712 ЦК України, ст. ст. 193, 230, 231 ГК України, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення неповернутої попередньої оплати за непоставлений товар. Позовні вимоги про стягнення пені задоволені частково, оскільки, за висновками місцевого господарського суду, позивачем невірно було включено до періоду прострочки день коли відповідачем здійснено часткове повернення коштів.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2022 у справі №910/2163/22 змінити в частині стягнення 369 417 грн 48 коп. заборгованості, зменшивши розмір заборгованості та змінити рішення в частині стягнення судових витрат.

Окрім того, в апеляційній скарзі викладено клопотання про долучення нових доказів до матеріалів справи, зокрема, платіжних доручень №1672 від 08.02.2022 на уму 100 000,00 грн та №1789 від 08.06.2022 на суму 80 000,00 грн.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення підлягає зміні в частині основної заборгованості, оскільки докази перерахування коштів не були подані до суду першої інстанції з поважних причин. Зокрема, апелянт зазначає, що у зв`язку із повномасштабним вторгненням російскої федерації на територію України директор товариства була змушена виїхати за межі держави, що унеможливило скористатися наданим процесуальним законом правом подати ці документи у строк, встановлений законом.

Крім того, апелянт зазначає, що 28.01.2022 відповідачем було передано позивачу особисто, готівкою, грошові кошти в сумі 2 000,00 дол. США, що еквівалентно 1 793, 27 євро. А згідно платіжних доручень, про залучення яких заявлено клопотання, відповідачем перераховано 100 000, 00 грн еквівалент - 3 117,94 євро та 80 000,00 грн еквівалент - 2 587,97 євро. За викладеного, на думку апелянта, заборгованість відповідача становить 3 994,83 євро, що за офіційним курсом гривні до євро становить 145 654,30 грн.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Від позивача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому він частково погоджується з доводами відповідача та вважає, що оскаржуване рішення слід змінити.

Так, позивач зазначає, що звертаючись з даним позовом сумою заборгованості стороною позивача визначено 11 494,01 євро, що за офіційним курсом НБУ становило 369 417,48 грн.

08.02.2022 відповідачем перераховано позивачу кошти в сумі 100 000,00 грн, що еквівалентно 3 117,95 євро. Залишок склав 8 376,06 євро.

Також 08.06.2022 відповідачем перераховано 80 000,00 грн, що еквівалентно 2 564,92 євро. Залишок заборгованості - 5 811,14 євро.

Отже, як зазначає позивач, станом на час прийняття рішення заборгованість відповідача становить 212 590,10 грн з урахуванням офіційного курсу НБУ -36,5832 грн за 1 евро.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2022 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2022 постановлено витребувати у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/2163/22 та невідкладно надіслати їх до Північного апеляційного господарського суду. Вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, відкладено до надходження матеріалів справи №910/2163/22. Копію ухвали надіслано Господарському суду міста Києва.

Після надходження матеріалів справи, Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 19.10.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Праймбуд Девелопмент" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2022 у справі №910/2163/22. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 28.11.2022. Явка сторін визнана не є обов`язковою. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 21.11.2022. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 21.11.2022.

Розгляд клопотань

Відповідачем заявлено клопотання про залучення нових доказів, а саме платіжних доручень №1672 від 08.02.2022 та №1789 від 08.06.2022.

Колегія суддів, розглянувши заявлене клопотання апелянта, заслухавши думку присутнього в судовому засіданні представника позивача, обговоривши доводи цього клопотання та заперечень на нього, дійшла висновку про його задоволення, виходячи із наступного.

Так, прийняття на стадії апеляційного перегляду справи нових доказів унормовано приписами ст. 269 ГПК України, згідно якої суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Отже, виходячи із правового аналізу чинних норм процесуального законодавства, за загальним правилом апеляційний господарський суд переглядає справу за наявними у справі доказами, тобто тими доказами, що були зібрані місцевим господарським судом, піддані оцінці і за результатами оцінки покладені в основу рішення цього суду або відхилені судом. Водночас суд переглядає справу також і за додатково поданими апеляційному суду доказами. Однак подання сторонами додаткових доказів апеляційному суду обмежено. Додаткові докази приймаються судом, якщо особа, яка подає докази, обґрунтує неможливість подання цих доказів місцевому господарському суду під час розгляду справи у першій інстанції. Обґрунтовуючи неможливість подання доказів суду першої інстанції, особа, яка бажає подати нові докази, має довести обставини, що об`єктивно перешкоджали їй подати ці докази місцевому господарському суду. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 913/479/18.

Зі змісту поданого відповідачем клопотання, вбачається, що в обґрунтування підстав неможливості подання суду першої інстанції вищенаведених документів зазначається, що у зв`язку із повномасштабним вторгненням російскої федерації на територію України директор товариства була змушена виїхати за межі держави, що унеможливило скористатися наданим процесуальним законом правом подати ці документи у строк, встановлений законом. Відповідачем надано докази перебування директора за кордоном з 07.03.2022.

Отже, беручи до уваги те, що запровадження воєнного стану та, відповідно, відсутність на території України директора відповідача, яка є відповідальною особою в питаннях збереження усієї господарської документації товариства, унеможливило подання відповідних документів до суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що у даному випадку має місце наявність виключного випадку для прийняття нових доказів на стадії апеляційного перегляду справи.

Явка представників сторін.

В судове засідання 28.11.2022 представник відповідача не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся у встановленому чинним процесуальним законодавством порядку. Клопотань та заяв до початку судового розгляду справи від даного учасника справи не надходило, про поважність причин неприбуття в судове засідання не повідомлялось.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача, який належним чином повідомлений про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.

Представник позивача, який приймав участь в судовому засіданні 28.11.2022 в режимі відеконференцзв`язку, підтримав викладені у відзиві на апеляційну скаргу доводи та просив оскаржуване рішення змінити.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення присутнього представника позивача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

25.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Праймбуд Девелопмент" (постачальник за договором, відповідач у справі) та Фізичною особою - підприємцем Бойко Наталією Олексіївною (замовник за договором, позивач у справі) укладено Договір постачання № 25/08-2021 (далі - Договір), за умовами якого постачальник постачає у власність замовнику обладнання згідно переліку (Додаток №1) в приміщенні замовника за адресою: Україна, Київська область, смт. Козин, вул. Кошового, 14, в строки, передбачені умовами цього Договору, а замовник приймає товар та здійснює оплату його вартості згідно умов Договору (п. 1.1).

У пункті 2.1 Договору визначено його загальну вартість, яка становить 499 371,40 грн, в тому числі ПДВ 83 228,57 грн, що еквівалентно 15 985,00 євро.

За змістом пункту 2.2 Договору, з урахуванням підпункту 2.2.1, оплата 100% вартості обладнання здійснюється замовником на підставі виставлених постачальником рахунків протягом трьох робочих днів з дати підписання цього Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору термін поставки обладнання складає 9 тижнів з дати здійснення оплати обладнання, згідно пп. 2.2.1 Договору.

Згідно з пунктом 6.3 Договору у випадку порушення термінів постачання обладнання та/або виконання робіт у відповідності до розділу 3 цього Договору, постачальник сплачує на користь замовника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості невиконаних зобов`язань за цим Договором (п. 2.1 Договору) за кожний день прострочення виконання.

У Додатку №1 до Договору сторони домовились про постачання наступного обладнання:

- "Тепловий насос Octopus IS 120 у комплекті: внутрішній компресорно-конденсаторний блок - 1 шт.; зовнішній випарник - 3шт.; блок управління та автоматики - зовнішній виносний 1 шт." у кількості 1 одиниця на суму 421 427,60 грн;

- "Тепловий бак Octopus HW C2-301" у кількості 1 одиниця на суму 77 943,80 грн.

Загальна вартість обладнання, що поставляється за Додатком №1, становить 499 371,40 грн разом з ПДВ.

На виконання умов Договору, позивачем перераховано на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 499 371,41 грн в якості передоплати товару, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 641 від 26.08.2021.

Як зазначає позивач, у встановлений Договором строк визначене в Додатку № 1 обладнання поставлено не було. Тому, на вимогу замовника, відповідачем було частково повернуто суму попередньої оплати, а саме відповідно до платіжного доручення № 1632 від 14.01.2022 перераховано 25 000,00 грн та відповідно до платіжного доручення № 1667 від 01.02.2022 перераховано 117 600,00 грн.

З огляду на те, що зобов`язання з поставки оплаченого позивачем товару за Договором не виконано, суму попередньої оплати товару відповідачем повністю не повернуто, позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 369 417,48 грн заборгованості, що на дату складання позову еквівалентно 11 494,01 євро, а також 18 634,08 грн пені.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 173 ГК України, що кореспондується зі ст. 509 ЦК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1. ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормою ч. 1 ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

У відповідності до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, за умовами Договору відповідач зобов`язався поставити позивачу товар протягом 9 тижнів з дати здійснення оплати, а поставка обладнання підлягала здійсненню в приміщення замовника за адресою: Україна, Київська область, смт. Козин, вул. Кошового, 14.

Колегія суддів, з урахуванням приписів ч. 4 ст. 254 ЦК України (щодо обчислення строків тижнями), погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач мав поставити позивачеві оплачений ним товар 28.10.2021. Однак, докази належного виконання відповідачем свого обов`язку в матеріалах справи відсутні. Факт непоставки обладнання відповідачем не заперечується.

Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, припис частини другої статті 693 Цивільного кодексу України містить в собі альтернативу щодо реалізації покупцем своїх прав у випадку не поставки товару у встановлений договором строк, а саме: покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Наведена норма наділяє покупця, як сторону правочину, саме правами, і яке з них сторона реалізує - є виключно її волевиявленням. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі № 909/524/18.

При цьому, як підставно було зауважено місцевим господарським судом, що положення ч. 2 ст. 693 ЦК України, як і будь-які інші правові норми, що регулюють спірні правовідносини, не передбачають обов`язку покупця додатково погоджувати строк повернення суми попередньої оплати за товар, натомість саме недотримання строку поставки товару є підставою виникнення у покупця права вимагати у постачальника передання товару або повернення суми попередньої оплати.

Водночас, зі змісту умов, укладеного між сторонами правочину, вбачається, що ціну обладнання визначено в сумі 499 371,40 грн, що є еквівалентом 15 985,00 євро.

Відповідно до ч. 2 ст. 524 ЦК України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

За змістом ч. 2 ст. 198 ГК України грошові зобов`язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов`язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб`єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов`язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

Отже, за загальним правилом зобов`язання має бути виражене і підлягає оплаті у гривнях, водночас сторони мають право визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті, а також з метою визначення суми, що підлягає сплаті у гривні, погодити порядок перерахунку суми платежу у гривні пропорційно до зміни курсу гривні до іноземної валюти.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач 14.01.2022 перерахував позивачеві 25 000,00 грн та 01.02.2022 - 117 600,00 грн. Згідно офіційного курсу гривні до євро станом на 14.01.2022 він становив 31,7813 грн за 1 євро, а станом на 01.02.2022 - 31,7464 грн за 1 євро.

Відтак, місцевий господарський суд, з чим погоджується і апеляційна інстанція, визнав правомірним зарахуванням позивачем 786,63 євро та 3 704,36 євро в рахунок погашення зобов`язання відповідача з повернення суми попередньої оплати, яка становила 15 985,00 євро.

Разом з цим, як вбачається з наданих суду апеляційної інстанції документів, відповідач згідно платіжних доручень №1672 від 08.02.2022 та №1789 від 08.06.2022 також перерахував позивачу 100 000, 00 грн та 80 000,00 грн. Згідно офіційного курсу гривні до євро станом на 08.02.2022 він становив 32,0724 грн за 1 євро, а станом на 08.06.2022 - 31,1901 грн за 1 євро. Тобто відповідачем було сплачено 3 117,95 євро та 2 564,92 євро (разом 5 682,87 євро), відповідно.

Отже, колегія суддів встановила, що відповідачем не було здійснено повернення оплати за непоставлений товар в сумі 5 811,14 євро (15 985,00 євро - 786,63 євро - 3 704,36 євро - 3 117,95 євро - 2 564,92 євро), що згідно офіційного курсу становить 212 590,10 грн (36,5832 грн за 1 євро).

Доводи апеляційної скарги про передання відповідачем позивачу готівкою 2 000,00 дол. США та, відповідно, визнання ним суми заборгованості з повернення передплати в розмірі 3 994,83 євро, що за офіційним курсом гривні до євро становить 145 654,30 грн, оцінюються судовою колегією критично, адже належними допустимим і достовірними доказами зазначені обставини не підтверджено, а тому не можуть бути покладені в основу висновку про зменшення суми цієї заборгованості на 2 000,00 дол. США.

Враховуючи те, що факт неповернення передплати за непоставлений товар в сумі 180 000,00 грн існував на час звернення позивача з позовом та, відповідно, ця сума була перерахована відповідачем після пред`явлення позову у до прийняття рішення даній справі, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що провадження у справі за позовними вимогами про стягнення зазначеної суми заборгованості підлягає закриттю за відсутністю предмета спору (п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України).

Таким чином, надаючи правову кваліфікацію доказам, які подані сторонами з урахуванням фактичних обставин справи та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, судова колегія, керуючись приписами чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства, дійшла висновку, що позовні вимоги про стягнення 369 417, 48 грн (еквівалент 11 494,01 євро) заборгованості підлягають частковому задоволенню, зокрема, в сумі 212 590,10 грн (еквівалент 5 811,14 євро). Відтак, рішення місцевого господарського суду слід змінити з викладенням його резолютивної частини в редакції цієї постанови.

Оскільки питання правомірності задоволення Господарським судом міста Києва позовних вимог про стягнення пені апелянтом не порушено, а судом апеляційної інстанції підстав виходу за межі доводів та вимог апеляційної скарги не встановлено, справу переглянуто в порядку ч. 1 ст. 269 ГПК України. В цій частині оскаржуване рішення залишається без змін.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.4 ст. 277 ГПК України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

За результатом перегляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржене рішення підлягає зміні з викладенням його резолютивної частини в редакції цієї постанови.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Праймбуд Девелопмент" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2022 задовольняється частково.

Судові витрати.

Судові витрати, понесені учасниками справи у зв`язку з розглядом справи в судах першої та апеляційної інстанцій, в порядку ст. 129 ГПК України, підлягають перерозподілу пропорційно задоволеним вимогам.

Щодо судових витрат зі сплати судового збору, сплачених за розгляд позовних вимог, в частині яких провадження закрито, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Клопотання від сторони не надходило, а тому відсутні підстави для вирішення цього питання.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 129, 231, 240, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2022 у справі №910/2163/22 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

« 1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Праймбуд Девелопмент" (Україна, 04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4 А, оф. 139; ідентифікаційний код: 42473120) на користь Фізичної особи - підприємця Бойко Наталії Олексіївни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) 212 590 (двісті дванадцять тисяч п`ятсот дев`яносто) грн 10 коп. заборгованості, 18 387 (вісімнадцять тисяч триста вісімдесят сім) грн 81 коп. пені та 3 188 (три тисячі сто вісімдесят вісім) грн 08 коп. судового збору.

3. В частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Праймбуд Девелопмент" (Україна, 04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4 А, оф. 139; ідентифікаційний код: 42473120) на користь Фізичної особи - підприємця Бойко Наталії Олексіївни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) 180 000 (сто вісімдесят тисяч) грн 00 коп. заборгованості - провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю предмета спору.

4. В іншій частині у позові відмовити.».

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Бойко Наталії Олексіївни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Праймбуд Девелопмент" (Україна, 04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4 А, оф. 139; ідентифікаційний код: 42473120) 4 782 (чотири тисячі сімсот вісімдесят дві) грн 12 коп. судового збору, сплаченого стороною за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду.

5. Матеріали справи №910/2163/22 повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано, у зв`язку з відключенням електропостачання, - 22.12.2022.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді О.О. Євсіков

А.М. Демидова