Постанова

від 22.12.2022 по справі 910/15859/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2022 р. Справа№ 910/15859/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Владимиренко С.В.

Зубець Л.П.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ФОП Монстович-Артем`єва Володимира Михайловича

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2022

у справі № 910/15859/21 (суддя: Баранов Д.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай-Полімер"

до фізичної особи-підприємця Монстович-Артем`єва Володимира Михайловича

про стягнення 83 667, 68 грн

без виклику (повідомлення) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ай-Полімер" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до фізичної особи-підприємця Монстович-Артем`єва Володимира Михайловича, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки № 20200601 від 01.06.2020 в загальному розмірі 83 667, 68 грн, яка складається із суми основного боргу - 30 000, 00 грн, пені - 53 040, 53 грн, 3 % - 447,54 грн та інфляційних втрат - 188,74 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не виконав грошове зобов`язання за Договором у повному обсязі, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в частині оплати поставленого позивачем товару.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2022 у справі № 910/15859/21 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай-Полімер" задоволено частково. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Монстович-Артем`єва В.М. на користь ТОВ "Ай-Полімер" основний борг в розмірі 30 000 грн 00 коп., пеню в розмірі 2 254 грн 05 коп., 3 % річних в розмірі 435 грн 96 коп., інфляційні втрати в розмірі 107 грн 77 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 889 грн 84 коп. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд зазначив, що відповідач здійснив оплату придбаного у позивача товару лише частково, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед Товариством у сумі 30 000, 00 грн. При цьому, здійснивши перерахунок пені за подвійною обліковою ставкою НБУ, 3% річних та інфляційних втрат, відповідно до періодів визначених позивачем, суд першої інстанції зауважив, що арифметично вірними та такими, що підлягають стягненню на користь позивача є пеня в розмірі 2 254,05 грн, 3% річних в розмірі 435,96 грн та інфляційні втрати в розмірі 107,77 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ФОП Монстович-Артем`єв В.М. звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2022 у справі № 910/15859/21 скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 30 000,00 грн., змінивши рішення суду у цій частині.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції неповно з`ясовано всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, що призвело до винесення незаконного рішення в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у більшому розмірі. Зокрема, скаржник зауважує, що у період з 28.09.2021 по 01.12.2021 відповідачем було частково погашено борг на суму 8000,00 грн, що не було враховано позивачем при визначенні суми основного боргу. При цьому, неможливість реалізації свого права на подання відзиву на позовну заяву та відповідних доказів апелянт пояснює необізнаністю про існування судового спору. Також в апеляційній скарзі скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2022 у справі № 910/15859/21.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2022, апеляційна скарга у справі № 910/15859/21 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Гаврилюк О.М., Зубець Л.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2022 вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги ФОП Монстович-Артем`єва В.М. на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2022, відкладено до надходження матеріалів справи № 910/15859/21, витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/15859/21.

До Північного апеляційного господарського суду з Господарського суду міста Києва на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 05.07.2022, надійшли матеріали справи № 910/15859/21.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Гаврилюка О.М., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2022, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Зубець Л.П., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2022 справу № 910/15859/21 за апеляційною ФОП Монстович-Артем`єва В.М. на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2022 прийнято до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: Алданова С.О. (головуючий), Зубець Л.П., Владимиренко С.В.; ФОП Монстович-Артем`єву В.М. поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2022 у справі № 910/15859/21; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Монстович-Артем`єва В.М. на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2022 у справі № 910/15859/21; справу № 910/15859/21 призначено до розгляду в порядку письмового провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи; зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2022 у справі № 910/15859/21; запропоновано учасникам судового процесу подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.

Учасники справи засобами електронного зв`язку повідомлені про розгляд Північним апеляційним господарським судом апеляційної скарги ФОП Монстович-Артем`єва В.М. на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2022 у справі № 910/15859/21.

Крім того, матеріали справи містять відмітку представника позивача про ознайомлення 08.11.2022 з матеріалами справи на відповідному клопотанні (а.с. 120).

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів встановила, що сторони належним чином повідомлені про розгляд апеляційної скарги ФОП Монстович-Артем`єва В.М. на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2022 у справі № 910/15859/21.

В межах встановлених судом процесуальних строків від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай-Полімер" письмового відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення першої інстанції в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

За змістом ч. 3 ст. 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Частиною 10 ст. 270 ГПК України унормовано, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки необхідності призначення справи до розгляду у відкритому засіданні судом не встановлено, ця постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята за результатами дослідження наявних в матеріалах справи документів в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, між ТОВ "Ай-Полімер" (постачальник) та фізичною особою-підприємцем Монстович-Артем`євим В.М. (покупець) 01.06.2020 укладено договір поставки товару № 20200601, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передавати у власність покупця визначений цим договором товар належної якості, що відповідає державним стандартам, за його замовленнями, окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що зазначаються в накладних, які є невід`ємною частиною договору, а покупець зобов`язується приймати та своєчасно оплачувати товар на встановлених ним умовах.

Приписами пункту 2.1. договору встановлено, що останній вступає в дію з моменту його підписання повноважними представниками обох сторін та діє до 31 грудня 2020 року включно.

У разі відсутності до дати закінчення строку дії договору повідомлення, направленого рекомендованим листом, від будь-якої зі сторін про розірвання договору, строк дії цього договору вважається кожного разу автоматично продовженим на той самий строк (п. 2.2 договору).

Відповідно до пункту 4.1. договору загальна сума договору складається з суми вартості партій товарів, поставлених постачальником протягом строку дії цього договору.

Згідно з умовами, визначеними п. 5 договору розрахунок за поставлений товар здійснюється покупцем впродовж 180-ти (ста вісімдесяти) банківських днів з моменту отримання покупцем цього товару. Розрахунок за цим договором проводиться шляхом перерахування коштів у безготівковому порядку на банківський рахунок постачальника, зазначений у цьому договорі, або іншим способом, за домовленістю сторін. Розрахунок за цим договором з боку покупця вважається виконаним в момент надходження грошових коштів на банківський рахунок постачальника. В платіжних документах обов`язкове посилання на номер та дату договору.

Як вбачається з позовної заяви та підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними № 73 від 26.06.2020, № 93 від 05.08.2020, № 99 від 21.08.2020, № 101 від 31.08.2020 та № 107 від 11.09.2020, позивачем на виконання умов договору у період з 26.06.2020 по 11.09.2020 було поставлено відповідачу товар на загальну суму 311 043,00 грн.

Вищезазначені видаткові накладні підписані представниками сторін та скріплені їх печатками, що в свою чергу підтверджує факт належної поставки товару та, відповідно, виникнення у відповідача обов`язку здійснити оплату за вказаний товар у відповідності до п. 5.1. договору.

За поясненнями позивача, вказаний товар відповідачем повністю оплачено не було, що призвело до виникнення у нього заборгованості в розмірі 30 000, 00 грн, що і стало підставою для звернення до суду з позовом.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В силу положень ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вірно вказав суд першої інстанції, за своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором поставки.

У відповідності до ч. 1 ст. 265 ГПК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 ГПК України).

Частиною 1 ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Як передбачено ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У свою чергу згідно з положеннями ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

При цьому, в силу положень ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як правильно встановлено місцевим господарським судом, у відповідача виник обов`язок здійснити оплату поставленого позивачем товару в розмірі 311 043,00 грн відповідно до п. 5.1 Договору. Водночас, відповідачем порушено умови Договору в частині здійснення повної оплати за поставлений товар.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 30000,00 грн, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору в частині здійснення оплати за поставлений позивачем товар, що у свою чергу відповідачем не спростовано.

Разом з тим, відповідач в апеляційній скарзі стверджує, що у період з 28.09.2021 по 01.12.2021 він в рахунок погашення боргу здійснив платежі на загальну суму 8000,00 грн, які не були враховані позивачем при визначенні заявленої до стягнення суми основного боргу, що, як наслідок, призвело до винесення судом першої інстанції незаконного рішення.

На підтвердження здійснення відповідачем оплати за поставлений товар на суму 8000,00 грн до апеляційної скарги додано виписки по особовому рахунку відповідача за 28.09.2021 та 01.12.2021 в АТ «Альфа-Банк».

Колегія суддів, дослідивши інформацію, що зазначена у вищезазначених банківських виписках, зауважує, що останні свідчать про сплату відповідачем позивачу після звернення позивача з позовом до суду і до ухвалення рішення суду у даній справі за товар на суму 8000,00 грн згідно з договором поставки та видатковими накладними.

При цьому неподання вказаних доказів на стадії розгляду справи в суді першої інстанції апелянт пояснює необізнаністю про наявність судового спору.

З урахуванням викладеного, відповідач (скаржник) просить суд апеляційної інстанції прийняти вказані докази, залучити їх до матеріалів справи на стадії апеляційного перегляду рішення як такі, що не були подані до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від відповідача.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено, що ухвала Господарського суду міста Києва від 05.11.2021 про відкриття провадження направлялась на адресу відповідача поштовим повідомленням № 0105481450876, однак, конверт з вказаною ухвалою повернувся на адресу суду із зазначенням причин "за закінченням терміну зберігання".

За приписами ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У свою чергу, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.12.2018 у справі №752/11896/17-ц, повернення повістки про виклик до суду чи ухвали суду про призначення розгляду скарги з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не свідчить про відмову сторони від одержання повістки (поштового відправлення) чи про її незнаходження за адресою, повідомленою суду, а відтак не може вважатись належним повідомленням сторони про розгляд справи.

Крім того, подібна за змістом позиція щодо неналежного повідомлення учасників справи наведена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постановах від 31.05.2022 у справі № 905/2852/16, від 01.12.2022 у справі № 904/332/22.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

У пункті 26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та пункті 23 рішення ЄСПЛ «Гурепка проти України № 2» наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції не дотримався вимог господарського процесуального законодавства щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи № 910/15859/21.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 275 ГПК суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Статтею 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (ч. 2 ст. 277 ГПК України).

В силу приписів п. 3 ч. 3 ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

З огляду на вищевикладене, враховуючи встановлення факту порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскаржуване рішення підлягає скасуванню із одночасним ухваленням нового рішення.

Поряд з цим, колегія суддів зауважує, що внаслідок встановлених порушень відповідач не міг реалізувати своє право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, якими він обґрунтовує свої заперечення, що призвело до неправильного вирішення даної справи.

За результатами викладеного, колегією суддів апеляційної інстанції визнаються поважними причини неподання до суду першої інстанції доказів - виписок по особовому рахунку відповідача за 28.09.2021 та 01.12.2021 в АТ «Альфа-Банк», які підтверджують здійснення останнім оплати в рахунок погашення основного боргу на суму 8000,00 грн, і відповідні докази приймаються судом.

У свою чергу п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Одночасно слід зазначити, що предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

В силу положень ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" завданням суду є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, прав і свобод, тоді як особливо вузьке тлумачення процесуальних норм суперечить цим завданням.

У постанові від 09.03.2021 у справі № 914/1034/18 Верховний Суд вказав на те, що «суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для залишення без змін рішення суду першої інстанції, з урахуванням тієї обставини, що на момент розгляду апеляційним судом справи предмет спору вже був відсутній, а тому враховуючи вимоги статей 231, 278 ГПК України, апеляційному суду слід було скасувати судове рішення першої інстанції та закрити провадження у справі».

Подібного висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 25.07.2019 у справі № 916/144/18

Таким чином, надані скаржником докази свідчать про відсутність предмета спору в частині стягнення з відповідача 8000,00 грн основного боргу, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України зумовлює закриття провадження у даній справі в частині позовних вимог про стягнення вказаної суми основного боргу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги ФОП Монстович-Артем`єва Володимира Михайловича, скасування рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2022 у справі № 910/15859/21 та ухвалення нового рішення, яким провадження у справі в частині стягнення з відповідача 8000,00 грн основного боргу - закрити. Стягнути з фізичної особи-підприємця Монстович-Артем`єва В.М. на користь ТОВ "Ай-Полімер" основний борг в розмірі 22 000,00 грн.

Колегією суддів також встановлено, що рішенням суду першої інстанції, серед іншого, з відповідача було стягнуто пеню в розмірі 2 254 грн 05 коп., 3 % річних в розмірі 435 грн 96 коп., інфляційні втрати в розмірі 107 грн 77 коп.

Здійснивши перегляд вказаних сум штрафних санкцій, враховуючи те, що вказані розрахунки сторонами в суді апеляційної інстанції не оскаржуються, суд апеляційної інстанції визнає їх арифметично вірними та такими, що підлягають стягненню з відповідача під час винесення нового рішення.

Судові витрати зі сплати судового збору, що були понесені стороною в суді апеляційної інстанції, в порядку ст.129 ГПК України, покладаються на позивача у даній справі.

Керуючись ст. ст. 129, 269, п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Монстович-Артем ` єва Володимира Михайловича на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2022 у справі № 910/15859/21 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2022 у справі № 910/15859/21 скасувати, ухвалити нове рішення.

3. Провадження у справі в частині стягнення з фізичної особи-підприємця Монстович-Артем`єва Володимира Михайловича 8000 (вісім тисяч) грн 00 коп основного боргу закрити.

4. Стягнути з фізичної особи-підприємця Монстович-Артем`єва Володимира Михайловича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай-Полімер" (61010, м. Харків, вул. Лисаветинська, буд. 3-А, оф. 10, код ЄДРПОУ 40241465) основний борг в розмірі 22 000 (двадцять дві тисячі) грн 00 коп, пеню в розмірі 2 254 (дві тисячі двісті п`ятдесят чотири) грн 05 коп, 3 % річних в розмірі 435 (чотириста тридцять п`ять) грн 96 коп, інфляційні втрати в розмірі 107 (сто сім) грн 77 коп та витрати по сплаті судового збору в розмірі 672 (шістсот сімдесят дві) грн 79 коп.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай-Полімер" (61010, м. Харків, вул. Лисаветинська, буд. 3-А, оф. 10, код ЄДРПОУ 40241465) на користь фізичної особи-підприємця Монстович-Артем`єва Володимира Михайловича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп судового збору, сплаченого стороною у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду.

7. Справу № 910/15859/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, що визначені в ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді С.В. Владимиренко

Л.П. Зубець