Рішення

від 21.12.2022 по справі 160/16256/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2022 року Справа № 160/16256/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК-17" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення №29868 від 09.09.2022р., зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

17.10.2022р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ПМК-17" звернулось з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 09.09.2022р. №29868;

- зобов`язати відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оспорюване рішення було прийнято безпідставно, а тому є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки позивач має власних працівників, а також матеріально-технічну базу (офісні та складські приміщення з техобладнанням в оренді, транспортні засоби та спецтехніку в оренді); приймаючи оспорюване рішення з посиланням на те, що «підприємством надано повідомлення про надання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку у неповному обсязі», має обґрунтувати, на якій підставі комісія дійшла такого висновку, надати точну та конкретну інформацію, чого їй не вистачило у наданій інформації та документах, а не виклавши розшифрування податкової інформації в спірному рішенні, як це визначено пунктом 8 Порядку №1165, відповідач фактично діяв без дотримання власної процедури; загальне посилання контролюючого органу у оскаржуваному рішенні про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на п.8 Критерії ризиковості платника податків нічим не підтверджені, є неконкретизованими, не відповідають вимогам Порядку №1165 та винесені за відсутності належних та допустимих доказів. В обґрунтування своєї правової позиції позивач посилається на численні постанови Верховного Суду.

Ухвалою суду від 24.10.2022р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов`язано відповідача, зокрема, надати суду відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст.162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується змістом відповідної ухвали суду (а.с.78).

23.11.2022р. засобами поштового зв`язку, на виконання вимог вказаної ухвали суду, від відповідача на адресу суду надійшов письмовий відзив на позов, в якому останній просив відмовити позивачеві у задоволенні позовної заяви повністю посилаючись на те, що Критерії ризиковості платника податку визначено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; в ході проведеного аналізу податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН встановлено, що підприємство позивача здійснює придбання товару арматури в асортименті у ТОВ «ЕЛЕКТРОТЕХГРУП», по якому прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 08.07.2022р. №145218; за даними аналізу ЄРПН встановлено придбання ТМЦ, яке ймовірно не пов`язано з веденням господарської діяльності; по позивачу надходило оперативне повідомлення від ДПС України. Окрім того, відповідач вказує у відзиві і на те, що дії контролюючого органу щодо внесення до переліку ризикових, є лише службовою діяльністю працівників ДПС з виконання своїх професійних обов`язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку, та такі дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків, натомість, вимога позивача про виключення з критеріїв ризиковості таким вимогам не відповідає, так як дії контролюючого органу не створюють жодних правових наслідків (а.с.138-140).

Згідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у даній адміністративній справі приймається судом 21.12.2022р. в межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при розгляді справи за відсутності учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Із наданих суду документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПМК-17" з 04.04.2016р. зареєстровано як юридична особа за адресою: 49000 Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пр-т Слобожанський, буд. 35А, офіс 3, є платником податку на додану вартість, основним видом діяльності товариства є 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель, що підтверджується копіями виписки з ЄДРПОУ та витягу з Реєстру платників податку на додану вартість (а.с.50,51-52).

Згідно копії Протоколу №390 від 22.08.2022р. видно, що за результатами розгляду фінансово-господарської діяльності суб`єктів господарювання, Комісією враховано інформацію відповідного структурного підрозділу, отриману в межах Алгоритму дій, щодо віднесення (внесення) ТОВ «ПМК-17» (код ЄДРПОУ 40392349), як такого, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: встановлено операції з придбання товарів (послуг) у платників податків з ознаками ризиковості, а саме: ТОВ «ЕЛЕКТРОТЕХГРУП», що підтверджується змістом копії наведеного протоколу (а.с.142).

Рішенням Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в ЄРПН №27767 від 22.08.2022р. позивача включено до переліку ризикових платників податку, як такого, що відповідає критеріям ризиковості відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: встановлено операції з придбання товарів (послуг) у платників податків з ознаками ризиковості, а саме: ТОВ «ЕЛЕКТРОТЕХГРУП», що підтверджується копією відповідного рішення (а.с.14).

31.08.2022р. позивач направив до контролюючого органу Повідомлення про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку №1 від 31.08.2022р. з відповідними поясненнями і документами, що підтверджується копіями відповідних повідомлення, пояснень, документів та квитанцій №1 і №2 про їх прийняття (а.с.15-20,84-138).

Рішенням Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в ЄРПН №29868 від 09.09.2022р., з урахуванням отриманих від підприємства інформації та копій документів від 31.08.2022р. №1, вирішено про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, як такого, що відповідає критеріям ризиковості відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: «підприємством надано повідомлення про надання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку у неповному обсязі», що підтверджується копією відповідного рішення (а.с.21).

Вказаний спір виник у зв`язку із незгодою позивача із вищевказаним оспорюваним рішеннями відповідача про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 09.09.2022р. №29868 через те, що воно порушує його права та інтереси, у зв`язку з чим позивач просить визнати протиправним та скасувати таке рішення, а також і зобов`язати відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, проаналізувавши норми чинного законодавства України, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору у сукупності з наданими доказами, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до пп. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до п. 71.1 ст. 71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п. 74.1, 74.3 ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 (у редакції, чинній з 31 грудня 2017 року) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" від 07 грудня 2017 року №2245-VIII (далі - Закон №2245-VIII), яким змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11 грудня 2019 року, якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 2 Порядку 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а або б пункту 185.1 статті 185, підпункту а або б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).

Додатками №1 та №3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Проте, як встановлено судом зі змісту оспорюваного рішення та змісту протоколу №390 від 22.08.2022р., який фактично був підставою для прийняття оспорюваного рішення, вони не містять жодної інформації про те, які саме податкові накладні чи розрахунки коригування були подані позивачем та які саме документи позивачем не надані контролюючому органу, та які саме докази слугували підлягали підставами для прийняття оспорюваного рішення (а.с.21,142).

Також, і згідно пункту 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення №29868 від 09.09.2022р., вказані поля заповнені та зазначено таке: «підприємством надано повідомлення про надання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку у неповному обсязі» (а.с.21), проте, жодна підстава у рішенні не наведена, документи, що слугували підставами для таких висновків, не зазначені.

Таким чином, із аналізу наведеного змісту оспорюваного рішення можна дійти висновку, що оскаржуване рішення не містить жодної мотивації, обґрунтованості, підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - «підприємством надано повідомлення про надання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку у неповному обсязі», не зазначено у оскаржуваному рішенні і про те, які саме документи були отримані комісією та які саме докази слугували підставами для прийняття спірного рішення (не зазначені ні податкові накладні (розрахунки коригування), ні будь-які інші первинні документи), а також і не наведено документів, яких не вистачає для прийняття рішення про невідповідність позивача критеріям ризиковості.

Відповідно до п. 25 Порядку №1165, Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з п.44-46 Порядку №1165, Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

У п.40 Порядку №1165, зокрема, зазначено: … Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови комісії, секретарем комісії та членами комісії, які брали участь у засіданні. Ведення обліку матеріалів щодо роботи комісії контролюючого органу здійснюється секретарем такої комісії .….

Разом з тим, відповідачем надано до суду копії протоколу засідання Комісії №390 від 22.08.2022р. під час прийняття оскаржуваного рішення, зі змісту якого видно, що у ньому не зазначено перелік осіб, які були присутні на засіданні, не зазначено, яка саме інформація розглядалася, яка стосується позивача та свідчить про вчинення ним ризикових операцій (ні податкові накладні, ні будь-які інші первинні документи не вказані), не вказано переліку осіб, які виступали під час засідання (а.с.142).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем при розгляді питання щодо прийняття оспорюваного рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості були порушені вищенаведені приписи Порядку №1165, що також є підставою для визнання протиправним та скасування оспорюваного рішення.

При цьому, судом не приймаються до уваги доводи представника відповідача у відзиві про те, що підставою для прийняття оспорюваного рішення стало наступне, а саме: за даними аналізу ЄРПН встановлено придбання ТМЦ, яке ймовірно не пов`язано з веденням господарської діяльності; по позивачу надходило оперативне повідомлення від ДПС України, з огляду на те, що ні протокол засідання Комісії №390 від 22.08.2022р., ні оспорюване рішення таких мотивів та причин не містять, а відповідно, такі доводи відповідача не можуть бути прийняті судом в якості підтвердження правомірності прийняття оспорюваного рішення.

Окрім того, відповідачем не доведено жодними доказами, що саме вищенаведені обставини слугували причинами прийняття оспорюваного рішення, оскільки зміст цього рішення таких обставин не містить.

Статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування ст.76 наведеного Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, відповідачем у ході судового розгляду справи не надано жодних доказів та не наведено жодних підстав, які б свідчили про правомірність віднесення позивача до переліку платників податків, які відповідають п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку за оспорюваним рішенням з урахуванням встановлених судом обставин, аналізу вищенаведених документів та аналізу норм податкового законодавства.

При цьому, судом не можуть бути покладені в основу даного судового рішення та відхиляються посилання відповідача у відзиві на те, що оспорюване рішення не створює жодних перешкод для діяльності позивача, не має юридичних наслідків для позивача, з огляду на те, що зазначене суперечить вимогам ст. 55 Конституції України, ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, а також і формі рішення суб`єкта владних повноважень (додаток №4 до Порядку №1165), яким передбачено право суб`єкта господарювання оскаржити таке рішення в адміністративному або судовому порядку.

Зазначена правова позиція також була викладена як у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 31.03.2021р., так і у постанові Верховного Суду від 16.02.2021р. у справі №160/3235/20, яка є обов`язковою для врахування адміністративним судом згідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищенаведеного, перевіривши правомірність прийняття оспорюваного рішення за вищенаведеними критеріями, суд приходить до висновку, що обставини, які слугували прийняттю оспорюваного рішення про внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є неправомірними та не обґрунтованими, порушують права позивача та спростовуються вищенаведеними доказами, а тому оспорюване рішення є таким, що прийняте не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, судом встановлено, що відповідачем, при прийнятті вищенаведеного оспорюваного рішення, порушені права та інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в ЄРПН відповідача про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 09.09.2022р. №29868, з урахуванням повноважень адміністративного суду, встановлених ст.ст.9, 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вирішуючи позовні вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд приходить до висновку, що, у даному випадку ефективним способом захисту порушеного права позивача буде саме зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку у спосіб та у порядку, встановленому Порядком №1165, виходячи з такого.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Також, статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28 - 36, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Отже, враховуючи наведене можна дійти висновку, що належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання ГУ ДПС у Дніпропетровській області виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку у спосіб та у порядку встановленому Порядком №1165.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для зобов`язання ГУ ДПС у Дніпропетровській області виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Суд не приймає посилання відповідача на те, що прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків, оскільки за Порядком №1165 контролюючий орган приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку, про що безпосередньо зазначається у самому рішенні.

Крім того, судом враховується і те, що у рішеннях по справах Клас та інші проти Німеччини, Фадєєва проти Росії, Єрузалем проти Австрії Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № 11(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно - дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Отже, у даному випадку, при перевірці адміністративним судом легітимності прийняття оспорюваного рішення суб`єктом владних повноважень та встановлення судом протиправності його прийняття, у відповідача, у такому випадку, відсутнє право діяти на власний розсуд та суд наділений повноваженнями зобов`язати суб`єкта владних повноважень виключити позивача із переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків у спосіб та у порядку, встановленому Порядком №1165, виходячи з вимог ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати позивача по сплаті судового збору понесені позивачем згідно платіжного доручення №3398 від 14.10.2022р. у розмірі 2481,00 грн. (а.с.75а).

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК-17" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення №29868 від 09.09.2022р., зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК-17" критеріям ризиковості платника податку від 09.09.2022р. №29868.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а; код ЄДРПОУ ВП 44118658) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ПМК-17" (49000 Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пр-т Слобожанський, буд. 35А, офіс 3; код ЄДРПОУ 40392349) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, у порядку та у спосіб, передбаченими Порядком №1165.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а; код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК-17" (49000 Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пр-т Слобожанський, буд. 35А, офіс 3; код ЄДРПОУ 40392349) - судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн. 00 коп.).

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва