Рішення

від 22.12.2022 по справі 420/15492/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/15492/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Сизиф-98» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність приватного підприємства «Сизиф-98» п.8 критеріїв ризиковості № 44388 від 15.07.2022 року, №50296 від 09.08.2022 року, №52257 від 23.08.2022 року, №58342 від 29.09.2022 року та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 28 жовтня 2022 року надійшов адміністративний позов приватного підприємства «Сизиф-98» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №44388 від 15.07.2022 року про відповідність приватного підприємства «Сизиф-98» п.8 критеріїв ризиковості;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №50296 від 09.08.2022 року про відповідність приватного підприємства «Сизиф-98» п.8 критеріїв ризиковості;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №52257 від 23.08.2022 року про відповідність приватного підприємства «Сизиф-98» п.8 критеріїв ризиковості;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №58342 від 29.09.2022 року про відповідність приватного підприємства «Сизиф-98» п.8 критеріїв ризиковості;

- зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити приватне підприємство «Сизиф-98» з переліку ризикових платників податків.

Позиція позивача обґрунтовується наступним

Позивач не погоджується з оскаржуваними рішеннями, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню та зазначає, що контролюючий орган вправі прийняти рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості тільки під час складання та подання для реєстрації податкової накладної, адже предметом розгляду є конкретна господарська операція, яка зазначена у складеній та поданій податковій накладній. При цьому реєстрація самої податкової накладної призупиняється, а відповідною комісією вирішується питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості.

Позивач зазначає, що у період 13.07.2022 року ним було подано на реєстрацію 5 податкових накладних, усі з яких були зареєстровані. При цьому у період з 14.07.2022 року по 28.07.2022 року інші податкові накладні не подавались на відповідну реєстрацію.

Відповідно до оскаржуваного рішення відповідача про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 15.07.2022 р., воно містить обов`язкове для заповнення поле «податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)» та яка повинна бути розшифрована. Рядок «Податкова інформація» в оскаржуваних рішеннях містить лише цитування нормативного змісту пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість і вказівку на те, що «встановлено операції з придбання товару у суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості» і не містить розшифрування того, які саме обставини та податкова інформація стали підставою для віднесення позивача до платників податку, які відповідають п.8 Критеріїв ризиковості.

Крім того, позивачем не отримано жодних додатків до оскаржуваного рішення Комісії ГУ ДПС в Одеській області із розшифруванням податкової інформації, покладеної в основу цього рішення. При цьому будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняте оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, не надано і на відповідний запит ПП «СИЗИФ-98» від 10.08.2022 р., відсутні докази й того, що відповідач вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку отриманої інформації шляхом направлення відповідного запиту платнику податків.

Позивач звертає увагу, що оскаржувані рішення не містять жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містять доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Таким чином, на переконання позивача, оскаржуване рішення №44388 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки віднесення позивача до переліку ризикових за пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість відбулося виключно на підставі якоїсь податкової інформації попередніх періодів, а не на підставі аналізу податкової інформації, що визначала ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної позивачем в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Враховуючи протиправність рішення №44388, позивач вважає, що оскаржувані рішення №50296, №52257 та №58342 також підлягають скасуванню, оскільки останні є похідними від рішення №44388 та приймалися контролюючим органом з урахуванням наданих платником податків документів з метою виключення платника податків з переліку ризикових.

Позиція відповідача обґрунтовується наступним

ГУ ДПС в Одеській області не погоджується з позовними вимогами приватного підприємства «Сизиф-98» та зазначає, що внесення до інформаційних баз даних ДПС та системи АІС «Податковий блок» податкової узагальненої інформації та інформації, щодо відповідності товариства критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а відтак, останні безпосередньо не порушують прав та законних інтересів платника податку.

Крім того, відповідач звертає увагу, що формально оформлені (складені) первинні документи та/або сплата грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідних товарів (робіт/послуг).

Таким чином, на переконання відповідача, винесені рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податків стосовно приватного підприємства «Сизиф-98» винесені відповідно до діючого законодавства є такими, що відповідають критеріям, встановленим ч.2 ст.2 КАС України.

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст.262 КАС України.

16 листопада 2022 року від ГУДПС в Одеській області надійшов відзив на адміністративний позов (вхід. №ЕП/33962/22), який було направлено позивачу в порядку передбаченому ч.3 ст.162 КАС України.

22 листопада 2022 року від позивача надійшла відповідь на відзив (вхід. №36179/22).

15 грудня 2022 року від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів по справі (вхід. № ЕП/37114/22).

15 грудня 2022 року від представника позивача надійшло клопотання (вхід. № 38351/22) про залучення до матеріалів справи документів, що підтверджують понесені позивачем витрати на правову допомогу.

20 грудня 2022 року від ГУДПС в Одеській області надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу (вхід. № ВП/37580/22).

Станом на 22 грудня 2022 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиції позивача та відповідача, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

Приватне підприємство «СИЗИФ-98» зареєстроване відповідно до законодавства України 16.09.1998 року, номер запису про державну реєстрацію: 15561200000014711, перебуває на податковому обліку у Суворовській ДПІ Головного управління ДПС в Одеській області.

Юридичною адресою ПП «СИЗИФ-98» є 65069, м. Одеса, проспект Добровольського, буд. 85, кв.3. Фактичною адресою підприємства є: 65029, м. Одеса, вул. Мечнікова, буд. 6, яке орендується у ВК «ЗДОРОВРЕМБУД-1», згідно Договору оренди нежитлових приміщень №М6/2 від 31.12.2020 р. За вказаною фактичною адресою знаходиться і склад з товарними залишками ПП «СИЗИФ-98».

Основаним видом економічної діяльності ПП «СИЗИФ-98» є оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього (код КВЕД 46.74).

Судом встановлено, що 13 липня 2022 року ПП «СИЗИФ-98» подано на реєстрацію та зареєстровано наступні податкові накладні:

1) №69 від 22.06.2022 р., дата реєстрації 13.07.2022 р. на загальну суму 1905,60 грн. на адресу ПАТ «ВИРОБНИЧЕ ОБЛАДНАННЯ «ОДЕСЬКИЙ КОНСЕРВНИЙ ЗАВОД» щодо продажу останньому сантехнічних приладів, що підтверджується наступними документами: договором поставки №21-с від 04.01.2022 р., видатковою накладною №409 від 22.06.2022 р., платіжним дорученням №17010 від 22.06.2022 р., довіреністю ПАТ «ВО «ОДЕСЬКИЙ КОНСЕРВНИЙ ЗАВОД» №17 від 04.01.2022 р. на отримання цінностей.

Вказаний реалізований товар був в різний період придбаний ПП «СИЗИФ-98» у:

- ПП «ТЕПЛОГІДРОТРЕЙД» код ЄДРПОУ 40644264, що підтверджується: видатковими накладними №5915 від 30.06.2021 р., №6058 від 02.07.2021 р., №6061 від 06.07.2021 р., платіжним дорученням №5454 від 30.06.2021 р., оформленою та зареєстрованою податковою накладною №1080 від 30.06.2021 р.;

- ПАТ «САНТЕХКОМПЛЕКТ» код ЄДРПОУ 20038832, що підтверджується: видатковою накладною №ОД-00005500 від 08.06.2021 р., платіжним дорученням №5363 від 10.06.2021 р., оформленою та зареєстрованою податковою накладною №2858 від 08.06.2021 р.;

- ПП «ТЕПЛОСАНМИР» код ЄДРПОУ 43533892, що підтверджується: видатковою накладною №856 від 27.01.2022 р., платіжним дорученням №6510 від 26.01.2022 р.,

оформленою та зареєстрованою податковою накладною №798 від 26.01.2022 р.

2) №86 від 30.06.2022 р., дата реєстрації 13.07.2022 .р, на загальну суму 28663,50 грн. на адресу ПАТ «ВИРОБНИЧЕ ОБЛАДНАННЯ «ОДЕСЬКИЙ КОНСЕРВНИЙ ЗАВОД» щодо продажу останньому сантехнічних приладів, що підтверджується наступними документами: платіжним дорученням №17176 від 30.06.2022 р., видатковою накладною №432 від 04.07.2022 р.

Вказаний реалізований товар був в різний період придбаний ПП «СИЗИФ-98» у:

- ТОВ «ВІКОРД» код ЄДРПОУ 43672802, що підтверджується: видатковою накладною №ВІ000002277 від 25.01.2022 р., платіжним дорученням №6501 від 27.01.2022 р., оформленою та зареєстрованою податковою накладною №1695 від 25.01.2022 р.;

- ПП «АКВА-СГП» код ЄДРПОУ 34304532, що підтверджується: видатковою накладною №РН-0000082 від 12.05.2022 р., оформленими та зареєстрованими податковими накладними №71 від 12.05.2022 р.; №72 від 12.05.2022 р., видатковою накладною №РН-0000083 від 12.05.2022 р., ТТН №82 від 12.05.2022 р., рахунком-фактурою №СФ-0000062 від 12.05.2022 р., платіжними дорученнями №6819 від 17.06.2022 р., №6797 від 02.06.2022 р., №6912 від 13.07.2022 р., №6890 від 13.07.2022 р., №6868 від 30.06.2022 р„ №6926 від 22.07.2022 р., №6986 від 16.09.2022 р., №7061 від 06.09.2022 р„ №6950 від 11.08.2022 р., №6938 від 27.07.2022 р.;

- ТОВ «ВІФ «ЕТНА» код ЄДРПОУ 41305388, що підтверджується: видатковою накладною №298 від 27.01.2022 р., ТТН від 28.01.2022 р., платіжним дорученням №6511 від 27.01.2022 р., оформленою та зареєстрованою податковою накладною №324 від 27.01.2022 р.; видатковою накладною №1380 від 30.06.2022 р., ТТН від 30.06.2022 р., платіжним дорученням №6882 від 30.06.2022 р., оформленою та зареєстрованою податковою накладною №340 від 30.06.2022 р.;

- ТОВ «ТАСТА-ЛІСКІ ТРУБОДЕТАЛЬ» код 31724621, що підтверджується: видатковою накладною №985 від 30.06.2022 р., ТТН від 30.06.2022 р., платіжним дорученням №6883 від 30.06.2022 р., оформленою та зареєстрованою податковою накладною №400 від 30.06.2022 р.;

- ТОВ «ТК «ТЕХНОКОМЛЕКТ» код ЄДРПОУ 24185151, що підтверджується: видатковою накладною №1247 від 26.05.2022 р., ТТН №Р1247 від 26.05.2022 р., видатковою накладною №1312 від 01.06.2022 р., ТТН № Р1312 від 01.06.2022 р., платіжним дорученням №6783 від 27.05.2022 р., оформленими та зареєстрованими податковими накладними №176 від 26.05.2022 р., №217 від 27.05.2022 р.

3) №76 від 24.06.2022 р., дата реєстрації 13.07.2022 .р, на загальну суму 3504,00 грн. на адресу ПАТ «ВИРОБНИЧЕ ОБЛАДНАННЯ «ОДЕСЬКИЙ КОНСЕРВНИЙ ЗАВОД» щодо продажу останньому сантехнічних приладів, що підтверджується наступними документами: видатковою накладною №416 від 28.06.2022 р., платіжним дорученням №17059 від 24.06.2022 р.

Вказаний реалізований товар був в різний період придбаний ПП «СИЗИФ-98» у:

- ТОВ «АРМАКС ГРУП» код ЄДРПОУ 40231499, що підтверджується: видатковою накладною №2406-22 від 24.06.2022 р., платіжним дорученням №6873 від 24.06.2022 р., оформленою та зареєстрованою податковою накладною №392 від 24.06.2022 р.;

- ПП «САНДІ ПЛЮС» код ЄДРПОУ 33411624, що підтверджується: видатковою накладною №12288 від 07.12.2021 р., платіжним дорученням №6324 від 06.12.2021 р., оформленою та зареєстрованою податковою накладною №180 від 06.12.2021 р.;

4) №64 від 22.06.2022 р., дата реєстрації 13.07.2022 .р, на загальну суму 82132,80 грн. на адресу ТОВ «СТІКОН» щодо продажу останньому сантехнічних приладів, що підтверджується наступними документами: договором поставки №14 від 10.01.2022 р., видатковою накладною №410 від 30.06.2022 р., платіжним дорученням №2546 від 22.06.2022 р.

Вказаний реалізований товар був в різний період придбаний ПП «СИЗИФ-98» у:

- ПП ТВФ «ГАЛАНТ» код ЄДРПОУ 20605165, що підтверджується: видатковою накладною №1409 від 17.09.2021 р., платіжним дорученням №5913 від 14.09.2021 р., оформленою та зареєстрованою податковою накладною №70 від 14.09.2021 р.;

- ТОВ «ТК «ТЕХНОКОМЛЕКТ» код ЄДРПОУ 24185151, що підтверджується: видатковою накладною №6230 від 09.11.2021 р., ТТН №Р6230 від 09.11.2021 р., платіжним дорученням №6218 від 10.11.2021 р., оформленою та зареєстрованою податковою накладною №150 від 09.11.2021 р.;

- ТОВ «Ремонтно-механічний завод «Обрій» код ЄДРПОУ 04540395, що підтверджується: видатковою накладною №РН-0000108 від 08.04.2022 р., специфікацією до наданих послуг нової пошти №НП-007411511 від 20.04.2022 р., платіжним дорученням №6673 від 08.04.2022 р., оформленою та зареєстрованою податковою накладною №3 від 08.04.2022 р.; видатковою накладною №РН-0000199 від 23.06.2022 р., квитанцією нової пошти від 23.06.2022 р., платіжним дорученням №6865 від 23.06.2022 р., оформленою та зареєстрованою податковою накладною №41 від 22.06.2022 р.; видатковою накладною №РН-0000198 від 23.06.2022 р., квитанцією нової пошти від 23.06.2022 р., платіжним дорученням №6862 від 22.06.2022 р., оформленою та зареєстрованою податковою накладною №40 від 22.06.2022 р.;

- ПАТ «САНТЕХКОМПЛЕКТ» код ЄДРПОУ 20038832, що підтверджується: видатковою накладною №ОД-00009074 від 12.08.2020 р., платіжним дорученням №3897 від 14.08.2020 р., оформленою та зареєстрованою податковою накладною №3822 від 12.08.2020 р.;

5) №73 від 24.06.2022 р., дата реєстрації 13.07.2022 .р, на загальну суму 29083,20 грн. на адресу ФОП ОСОБА_1 щодо продажу останній сантехнічних приладів, що підтверджується наступними документами: договором поставки, видатковою накладною №419 від 28.06.2022 р., платіжним дорученням №У17201 від 24.06.2022 р.

Вказаний реалізований товар був в різний період придбаний ПП «СИЗИФ-98» у:

- ТОВ «ТЕПЛОАРМАТУРА» код ЄДРПОУ 44721189, що підтверджується: видатковою накладною №К1-00001025 від 13.06.2022 р., платіжними дорученнями №6829 від 13.06.2022 р., №6860 від 13.06.2022 р., оформленою та зареєстрованою податковою накладною №1421 від 13.06.2022 р.;

-ТОВ «ТТС «КОМПЛЕКТ»» код ЄДРПОУ 39709401, що підтверджується: видатковою накладною №1440 від 21.04.2022 р., ТТН від 22.04.2022 р., платіжними дорученнями №6689 від 21.04.2022 р., №6860 від 13.06.2022 р., оформленою та зареєстрованою податковою накладною №109 від 21.04.2022 р.; видатковою накладною №2180 від 13.06.2022 р., ТТН від 13.06.2022 р., платіжними дорученнями №6853 від 22.06.2022 р.;

-ПП «САНДІ ПЛЮС» код ЄДРПОУ 33411624, що підтверджується: видатковими накладними №2566 від 21.06.2022 р., №2026 від 28.06.2022 р., платіжним дорученням №6834 від 13.06.2022 р., оформленою та зареєстрованою податковою накладною №118 від 13.06.2022 р.; видатковою накладною №2027 від 28.06.2022 р., платіжними дорученнями №6871 від 24.06.2022 р., оформленою та зареєстрованою податковою накладною №258 від 24.06.2022 р.

15.07.2022 року Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області прийняла рішення №44388 щодо ПП «СИЗИФ-98» про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (а.с. 232).

Підставою прийняття такого рішення визначено пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У графі податкова інформація зазначено: «встановлено операції з придбання послуг у суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості, реалізація послуг на суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості».

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, 01.08.2022 року позивачем направлено до контролюючого органу пояснення та документи.

Однак, 09.08.2022 року Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій документів прийняла рішення №50296 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (а.с. 233).

Підставою прийняття такого рішення визначено пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У графі податкова інформація зазначено: «подані документи не відображують у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості».

10.08.2022 року ПП «СИЗИФ-98» направило до ГУ ДПС в Одеській області запит з проханням надати перелік контрагентів, які нібито відповідають ознакам ризиковості, у яких позивач придбавав відповідні товари.

Як зазначив позивач у позові, станом на момент звернення до суду, відповідь від ГУ ДПС в Одеській області не надійшла.

15.08.2022 року та 21.09.2022 року ПП «СИЗИФ-98» повторно направило пояснення до ГУ ДПС в Одеській області.

Однак Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій документів знову прийняла рішення №52257 від 23.08.2022 року та №58342 від 29.09.2022 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (а.с. 232-233).

Підставою прийняття таких рішень визначено пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У графі податкова інформація зазначено: «подані документи не відображують у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості».

Також судом встановлено, що з метою з`ясування обставин за яких Головним управлінням ДПС в Одеській області були прийнятті вищевказані рішення на адресу останнього 11.10.2022 року засобами електронного зв`язку було надіслано адвокатський запит з вимогою надати інформацію та її документальне підтвердження щодо:

- надати дані та їх документальні підтвердження (у т.ч. витяги з будь-яких рішень ГУ ДПС в Одеській області та його структурних підрозділів щодо ПП «СИЗИФ-98») на підставі якої податкової інформації ПП «СИЗИФ-98» відповідає критеріями ризиковості платника податку на додану вартість, що послугували для прийняття рішення №44388 від 15.07.2022 року;

- надати інформацію та її документальне підтвердження (у т.ч. витяги з будь-яких рішень ГУ ДПС в Одеській області та його структурних підрозділів щодо ПП «СИЗИФ-98») щодо яких господарських операцій ПП «СИЗИФ-98» податковим органом визначено ризиковість, у зв`язку з чим було прийнято рішення №44388 від 15.07.2022 року;

- надати інформацію та її документальне підтвердження щодо поданих ПП «СИЗИФ-98»для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, у яких відображені господарські операції, визначені податковим органом як ризикові, та подання яких послугувало для прийняття рішення №44388 від 15.07.2022 року;

- зазначити, вказати назву та код ЄДРПОУ, з якими саме суб`єктами господарювання, які мають ознаки ризиковості, ПП «СИЗИФ-98» мало фінансово-господарські взаємовідносини та у який саме період.

Від ГУ ДПС в Одеській області на адвокатський запит надійшла відповідь №22935/6/15-32-18-02-06 від 17.10.2022 року, в якій відповідач вказав податкові накладні, по яким протягом 2020-2021 р.р. було придбання ПП «СИЗИФ-98» товару у суб`єктів господарювання, які відповідають критеріям ризиковості. При цьому відмовлено в надані матеріалів, що використовувались Комісією ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН при розгляді питань про внесення Позивача до переліку ризикових, оскільки вони містять конфіденційну інформацію.

Позивач, не погоджуючись з прийнятими рішенням про відповідність ПП «СИЗИФ-98» критеріям ризиковості платника податку, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Релевантні джерела права та висновки суду

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019 року затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Віднесення Комісією контролюючого органу товариства до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є передумовою зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, і лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання позивачем для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Разом з тим, як встановлено судом вище, у період 13.07.2022 року позивачем подано на реєстрацію 5 податкових накладних, усі з яких були зареєстровані. При цьому у період з 14.07.2022 року по 28.07.2022 року інші податкові накладні не подавались на відповідну реєстрацію.

З огляду на спірні рішення № 44388 від 15.07.2022 року, № 50296 від 09.08.2022 року, № 52257 від 23.08.2022 року та № 58342 від 29.09.2022 року, суд встановив, що вони не містять мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. У графі «податкова інформація» відповідач вказав, що операції з придбання послуг у суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості, реалізація послуг на суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості, а в подальшому - що подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про інформацію», податкова інформація сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

В оскаржуваних рішеннях відповідачем у рядку «Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.

Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п.8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення не містять обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Вказана правова позиція повністю узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові по справі №640/11321/20 від 05.01.2021 року.

Також, враховуючи відсутність в оскаржуваних рішеннях про відповідність ПП «СИЗИФ-98» критеріям ризиковості платника податку податкової інформації, яка слугувала підставою для його прийняття, суд зазначає, що контролюючий орган мав право витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях, однак, не зробив цього.

Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Посилання контролюючого органу на наявну податкову інформацію не приймається судом, оскільки вказані докази не містять у собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання своїх договірних зобов`язань саме позивачем.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Варто також зазначити, що поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань. А відтак, платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

При цьому, як встановлено судом, з моменту прийняття рішення від 15.07.2022 року та по 17.10.2022 року відповідач не надав жодної інформації щодо розшифрування вказаної інформації та контрагентів, які нібито мають ознаки ризиковості.

Лише 17.10.2022 року ГУ ДПС в Одеській області у відповідь на адвокатський запит

зазначило перелік податкових накладних та дату їх виписки на адресу ПП «СИЗИФ-98»

підприємствами - постачальниками.

З вказаного списку вбачається, що у період 2021-2022 року на адресу ПП «СИЗИФ-98» по операціям з поставки підприємствами-постачальниками було подано на реєстрацію і зареєстровано наступні податкові накладні:

1) ПП «АКВА-СІТІ» код ЄДРПОУ 34304532: від 11.02.2021 р. №28, від 15.03.2021 р. №50, від 14.04.2021 р. №108, від 14.04.2021 р. №109, від 14.04.2021 р. №110, від 28.05.2021 р. №148, від 28.05.2021 р. №149, від 28.05.2021р. №150, від 14.06.2021 р. №171, від 07.07.2021 р. №196, від 19.07.2021 р. №212, від 19.07.2021р. №213, від 05.08.2021 р. №215, від 12.08.2021 р. №283, від 19.11.2021 р. №315, від 30.11.2021 р. №325, від 30.11.2021 р. №326, від 30.11.2021 р. №324, від 11.01.2022 р. №1, від 11.01.2022 р. №2, від 03.02.2022 р. №26, від 03.02.2022 р. №25, від 03.02.2022 р. №27, від 12.05.2022 р. №73, від 12.05.2022 р. №71, від 12.05.2022 р. №74, від 12.05.2022 р. №72;

2) ТОВ «МЕГАСПЕКТР ЮГ» код ЄДРПОУ 43633255: від 30.03.2021 р. №191, від 04.08.2021 р. №23, від 08.09.2021 р. №71;

3) ПП «ТЕПЛОГІДРОТРЕЙД» код ЄДРПОУ 40644264: від 22.01.2021 р. №400, від 08.04.2021 р. №249, від 07.05.2021 р. №115, від 03.06.2021 р. №172, від 30.06.2021 р. №1080, від 12.07.2021 р. №359, від 13.07.2021 р. №405, від 14.07.2021 р. №438, від 20.07.2021 р. №649, від 05.08.2021 р. №143, від 19.08.2021 р. №647, від 05.10.2021 р. №106, від 12.11.2021 р. №392;

4) ПП «ТЕПЛОСАНМИР» код ЄДРПОУ 43533892: від 22.01.2021 р. №232, від 22.01.2021 р. №230, від 27.01.2021 р. №316, від 05.02.2021 р. №101, від 08.02.2021 р. №124, від 02.03.2021 р. №41, від 03.03.2021 р. №54, від 23.03.2021 р. №423, від 02.04.2021 р. №34, від 06.04.2021 р. №100, від 07.04.2021 р. №151, від 07.04.2021 р. №154, від 15.04.2021 р. №342, від 26.04.2021 р. №645, від 27.04.2021 р. №655, від 17.05.2021 р. №284, від 21.05.2021 р. №423, від 03.06.2021 р. №113, від 10.06.202 р. №298, від 17.06.2021 р. №470, від 23.06.2021 р. №589, від 05.07.2021 р. №106, від 12.07.2021 р. №325, від 13.07.2021 р. №358, від 13.07.2021 р. №356, від 27.07.2021 р. №815, від 04.08.2021 р. №149, від 05.08.2021 р. №160, від 11.08.2021 р. №380, від 18.08.2021 р. №641, від 19.08.2021 р. №706, від 20.08.2021 р. №716, від 25.08.2021 р. №796, від 25.08.2021 р. №801, від 26.08.2021 р. №874, від 06.09.2021 р. №181, від 07.09.2021 р. №262, від 22.09.2021 р.№897, від 22.09.2021 р. №933, від 24.09.2021 р. №1113, від 28.09.2021 р.№1209, від 08.10.2021 р. №287, від 11.10.2021 р. №388, від 18.10.2021 р. №628, від 19.10.2021 р. №677, від 22.10.2021 р. №898, від 26.10.2021 р.№1057, від 08.11.2021 р.№347, від 08.11.2021 р.№341, від 08.11.2021 р. №345, від 12.11.2021 р. №526, від 15.11.2021 р. №589, від 16.11.2021 р. №638, від 26.11.2021 р. №1054, від 06.12.2021 р. №225, від 08.12.2021 р. №346, від 13.12.2021 р. №527, від 24.12.2021р. №1090, від 10.01.2022 р. №28, від 26.01.2022 р. №798, від 17.02.2022 р. №846;

5) ТОВ «НВФ «ТК-АРМАТУРА» код ЄДРПОУ 42066032: від 22.09.2021 р. №25, від 24.09.2021 р. №35, від 28.09.2021 р. №43, від 29.09.2021 р. №58, від 04.10.2021 р. №34, від 04.10.2021 р. №33, від 04.10.2021 р. №32, від 05.10.2021 р. №40, від 07.10.2021 р. №50, від 11.10.2021 р. №33, від 13.10.2021 р. №62.

Зазначені податкові накладні зареєстровані належним чином підприємствами постачальниками. При цьому, при реєстрації вказаних накладних, податкові органи здійснювали перевірку підприємств та господарських операцій по ним на предмет ризиковості.

А оскільки вони всі зареєстровані, то зазначені обставини свідчать про те, що в ході перевірок податковими органами не виявлено обставин, які б свідчили про ризиковість операцій або самих підприємств.

При цьому рішення про ризиковість приймається, як було зазначено вище, відносно конкретного платника податків під час реєстрації ним відповідної податкової накладної.

У вказаний період з 22.01.2021 року по 12.05.2022 року усі податкові накладні за переліком відповідача були зареєстровані належним чином. При цьому саме на продавцеві товару лежить обов`язок реєстрації податкової накладної, а тому саме продавець (постачальник) проходить перевірку зі сторони податкового органу на предмет ризиковості.

Оскільки усі накладні були зареєстровані, то у період 22.01.2021 року по 12.05.2022 року усі підприємства-постачальники не мали такого статусу, як ризикові.

Більш того, як встановлено судом, зі спливу двох місяців, а саме: з 12.05.2022 року по 15.07.2022 року у відповідача відсутня будь-яка інформація про здійснення якихось ризикових операцій, а усі податкові накладні ПП «СИЗИФ-98» до 13.07.2022 року зареєстровані без будь-яких зауважень.

Таким чином, враховуючи не доведення податковим органом правомірності включення позивача до переліку ризикових платників податків, оскаржувані рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області №44388 від 15.07.2022 року, №50296 від 09.08.2022 року, №52257 від 23.08.2022 року та №58342 від 29.09.2022 року про відповідність ПП «СИЗИФ-98» критеріям ризиковості платника податку, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку є необґрунтованими та протиправними, а тому підлягають скасуванню судом.

Оскільки рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податків є протиправним та підлягає скасуванню, у суду наявні підстави для зобов`язання відповідача виключити ПП «СИЗИФ-98» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Лелас проти Хорватії», заява № 55555/08, п. 74, вiд 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та iншi проти Румунії», заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах («Онер`плдiз проти Туреччини», п.128, та «Беєлер проти Італії», п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків («Лелас проти Харватії», п. 74).

Орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навiвши обгрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, вiд 1 липня 2003 року).

Рішенням ЄСПЛ у Справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04), прийняте 20.10.2011 року (набуло статусу остаточного 20.01.2012 року) встановлено було наступне:

1. Державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб, у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права,

2. На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси

3. Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.

4. Потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

5. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися коштом осіб, яких вони стосуються.

6. У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип «належного урядування» може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку, а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішенняу справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно зі статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Однак, відповідач як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності прийнятих рішень.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та доказів, наданих позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Розподіл судових витрат

Позивач також просить стягнути з відповідача на його користь, у тому числі, витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 15 000,00 грн.

У клопотанні про зменшення розміру витрат на правничу допомогу представником відповідача було зазначено, що розмір гонорару адвокату з урахуванням категорії справи та витраченого часу адвокатом, є завищеним і не відповідає ринковим цінам на адвокатські послуги.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу суд, відповідно до положень ч.5, ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.5 ст.242 КАС України враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права.

Так, у відповідності до висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 15 травня 2018 року у справі №821/1594/17, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що компенсація таких витрат здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом статті 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі №815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16.

Судом встановлено, що 10.12.2022 року між Адвокатським об`єднанням «Практика» та ПП «Сизиф-98» укладений договір №1 про надання правової допомоги.

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору, позивачем надано: Додаткову угоду № 1 до Договору про надання правової допомоги № 1 від 10.10.2022 року, розрахунок витрат за договором про надання правової допомоги № 1 від 10.10.2022 року та додаткової угоди № 1 від 11.10.2022 року, Акт № 1 приймання передачі послуг від 07.12.2022 року, рахунок № 1 від 07.12.2022 року.

Так, відповідно до розрахунку витрат за договором про надання правової допомоги № 1 від 10.10.2022 року та додаткової угоди № 1 від 11.10.2022 року надана ПП «Сизиф-98» правова допомога складається з: консультування 1 година, що складає 1500 грн.; підготовка та відправлення адвокатського запиту 1 година, що складає 1500 грн.; опрацювання матеріалів та формування правової позиції по справі 2 години, що складає 3000 грн.; підготовка та подання позовної заяви 4 години, що складає 6000 грн.; підготовка та подання відповіді на відзив 2 години, що складає 3000 грн., що загалом становить 15000,00 грн.

Так, відповідно до Акту № 1 приймання передачі послуг від 07.12.2022 року виконавець надав наступні послуги: надав правову допомогу, відповідно до договору № 1 від 10.10.2022 року та додаткової угоди № 1 від 11.10.2022 року по представництву інтересів клієнта в Одеському окружному адміністративному суду у справі № 420/15492/22. Вартість відповідних робіт оцінена у 15 000,00 грн.

Однак, слід зазначити, що згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

З огляду на викладене, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.

У постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 640/2076/19 зазначено, що КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017 року, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено, безвідносно до наявності в матеріалах справи відповідних платіжних документів. Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20 і постанові Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 160/6899/20.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд з прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір був обґрунтованим. Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд, не може бути обов`язковою для суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Суд звертає увагу на те, що суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку, тому, суд вважає, що заявлений представником позивача до відшкодування розмір правничої допомоги є завищеним та таким, що підлягає зменшенню.

Суд вважає, що визначений представником позивача розмір понесених судових витрат на правничу допомогу не співмірний із складністю справи, яка розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи. При цьому, на момент відкриття провадження по справі, судом встановлено можливість розгляду справи на підставі наявних матеріалів справи, які були достатніми для прийняття рішення по даній справі та не потребували надання учасниками справи додаткових обґрунтувань, пояснень та доказів по справі.

Відтак, суд доходить висновку, що на користь позивача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн., які підлягають компенсації позивачеві за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення №7166 від 26.10.2022 року, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 9924,00 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 9924,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 173-183, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов приватного підприємства «Сизиф-98» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність приватного підприємства «Сизиф-98» п.8 критеріїв ризиковості №44388 від 15.07.2022 року, №50296 від 09.08.2022 року, №52257 від 23.08.2022 року, №58342 від 29.09.2022 року та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області №44388 від 15.07.2022 року про відповідність/невідповідність приватного підприємства «Сизиф-98» п.8 критеріїв ризиковості платника податку.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області №50296 від 09.08.2022 року про відповідність/невідповідність приватного підприємства «Сизиф-98» п.8 критеріїв ризиковості платника податку.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області №52257 від 23.08.2022 року про відповідність/невідповідність приватного підприємства «Сизиф-98» п.8 критеріїв ризиковості платника податку.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області №58342 від 29.09.2022 року про відповідність/невідповідність приватного підприємства «Сизиф-98» п.8 критеріїв ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити приватне підприємство «Сизиф-98»з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь приватного підприємства «Сизиф-98» суму сплаченого судового збору в розмірі 9924,00 грн. (дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять чотири гривні нуль копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області приватного підприємства «Сизиф-98» суму судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн. 00 коп. (шість тисяч гривень нуль копійок).

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Приватне підприємство «Сизиф-98» (проспект Добровольського, буд. 85, кв. 3, м. Одеса, 65069, код ЄДРПОУ 30154895).

Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166).

Суддя С.О. Cтефанов