ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2022 р.Справа № 520/10252/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Катунова В.В. , Бершова Г.Є. ,
за участю секретаря судового засідання - Юсіфової Г.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Зокіна Ю.В., м. Харків.) від 06.10.2021 (повний текст рішення складено 06.10.2021 р.) по справі №520/10252/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МИДЛУМ» до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення № 498 від 19.04.2021, ухвалене Головним управлінням ДПС у Харківській області, про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "МИДЛУМ" за індивідуальним податковим номером 432869720338; зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області поновити дію реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "МИДЛУМ" за індивідуальним податковим номером 432869720338 з моменту її анулювання, зі збереженням податкових показників в системі електронного адміністрування податку на додану вартість юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "МИДЛУМ"; стягнути судові витрати з відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно винесено оскаржуване рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, оскільки нездійснення діяльності з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту відбулось з підстав, що не залежать від підприємства.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2021 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення № 498 від 19.04.2021, ухвалене Головним управлінням ДПС у Харківській області, про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "МИДЛУМ" за індивідуальним податковим номером 432869720338.
Зобов`язано Головне управління ДПС у Харківській області поновити дію реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "МИДЛУМ" за індивідуальним податковим номером 432869720338 з моменту її анулювання, зі збереженням податкових показників в системі електронного адміністрування податку на додану вартість юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "МИДЛУМ".
Стягнуто на користь ТОВ «МИДЛУМ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області судовий збір у сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.
Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2021 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «МИДЛУМ» протягом 12 послідовних податкових місяців подавав/не подавав контролюючому органу декларації з податку на додану вартість, що свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту та мав за останні 12 календарні місяці обсяги оподаткованих операцій 0 гривень, а саме з березня 2020 р. по лютий 2021 р. подав декларації з обсягами оподаткованих операцій 0 гривень. Позивач не доводить наявності причинного зв`язку між діями відповідача по виконанню вимог статті 201 Податкового кодексу України та неможливістю здійснювати господарську діяльність, реєструвати податкові накладні, реєструвати податкові зобов`язання та податковий кредит. А доводи стосовно неможливості проводити господарську діяльність не звільняють від подання декларацій, так як платники податку на додану вартість виключенні з переліку тих, на які не поширюються штрафні санкції.
Позивач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Просить провести судове засідання у відсутності представника позивача.
Представники сторін про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.
Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «МИДЛУМ» зареєстроване в якості платника податку на додану вартість від 01.11.2019 року за номером 432869720338; код ЄДРПОУ 43286975; індивідуальний податковий номером - 432869720338
19 квітня 2021 року відповідачем прийнято рішення за № 498 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, щодо позивача № 498.
Підставою для його прийняття слугувало те, що особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту; рішення № 498 прийнято відповідно до п.п. «г» п. 184.1 ст. 184 Податкового Кодексу України.
В послідуючому позивач звернувся до суду із даним позовом.
Як вбачається із змісту оскаржуваного рішення, підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість слугував висновок про наявність підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість зроблено на підставі довідки від 14.04.2012 № 492/20-40-18-04-23, якою підтверджено, що позивач подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з березень 2020- лютий 2021 року з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів. здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподаткованих операцій 0 гривень.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої виходив з того, що подання позивачем декларацій зі сплати податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців за період з 01.03.2020 по 01.02.2021 з нульовими показниками відбулося не внаслідок пасивної поведінки платника податків щодо ведення господарської діяльності, а внаслідок неможливості її ведення через запровадження карантинних обмежень, тобто з незалежних від позивача обставин
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів в Україні, регламентовано приписами ПК України.
Питання процедури анулювання реєстрації платника ПДВ визначено у розділі V Податкового кодексу України (далі ПК України), а також приписами Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 №1456/26233 (далі - Положення № 1130).
Відповідно до пп. «г» п.184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.
Пунктом184.2 статті 184 ПК України передбачено, що анулювання реєстрації на підставі, визначеній у пп. «а» п. 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у пп. «б»-«з» п. 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.
Згідно п. 5.2 розділу V Положення №1130 при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт «г» пункту 5.1 цього розділу) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що: не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого ніж перший день календарного місяця; включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.
За змістом пункту 5.5 розділу V Положення №1130 анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти «б» - «з» пункту 5.1 цього розділу).
Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.
Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, зокрема, довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).
Згідно з пунктом 5.6 розділу V Положення №1130 за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов`язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.
Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу оформляється за формою №6-РПДВ (додаток 5). Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження контролюючого органу, та підписується керівником контролюючого органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов`язково вказуються підстави (одна або декілька) для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу.
Аналіз наведених норм права свідчить про обов`язок платника податку на додану вартість подавати податкову декларацію за кожен звітний (податковий) період - календарний місяць, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, якщо платник податку протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.
Зокрема, з метою вирішення питання щодо прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість контролюючий орган має враховувати останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації до складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації. У свою чергу, підтвердним документом для прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації у даному випадку є відповідна довідка щодо анулювання такої реєстрації.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 18.09.2019 у справі №200/13263/18-а.
Отже, анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу на підставі підпункту «г» пункту184.1 статті 184 ПК України можливе за таких обставин: неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання такої декларації з податку на додану вартість з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.
Такі обставини мають підтверджуватись як самими деклараціями з податку на додану вартість, так і довідкою про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 05.11.2018 у справі №820/2294/16, від 16.04.2020 у справі № 826/876/17.
Судовим розглядом встановлено, що підставою для прийняття податковим органом оскаржуваного рішення стало те, що ТОВ "МИДЛУМ" протягом 12 послідовних податкових місяців подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.
Колегія суддів зазначає, що неподання відповідних декларацій або подання їх з нульовими показниками свідчить про нездійснення платником податків господарської діяльності щодо укладання правочинів, які оподатковуються ПДВ.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що основним видом діяльності підприємства є вантажний автомобільний транспорт (КВЕД 49.41) , надання послуг перевезення речей (переїзд) (КВЕД 49.42), інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (КВЕД 52.29). Для здійснення діяльності підприємство використовує орендований автотранспорт. Отже, діяльність позивача передбачає здійснення певних дій, які вимагають певного контакту з іншими особами, перетин кордонів областей тощо.
В той же час, постановою КМУ від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами та доповненнями) , від 20.05.2020 № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» встановлено обмеження на певні періоди щодо здійснення певних видів діяльності, в тому числі перевезенню пасажирів, роботи суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, тощо.
Також, матеріалами справи підтверджено, що 15.01.2021 між позивачем та ФОП ОСОБА_1 укладено договір оренди транспортного засобу № 20/01/30 , згідно договору заявки на перевезення вантажу № 120343/70 від 15.01.2021 позивачем надано транспортні послуги ТОВ Пегас Вінд» щодо перевезення ТМЦ за маршрутом Київ-Львів, про що складено ТТН від 20.01.2021 № 120343/70, тобто здійснювалася господарська діяльність, спрямована на отримання прибутку.
Разом з цим, у реєстрації податкової накладної від 20.01.2021 р. було відмовлено 19.05.2021, в зв`язку з тим, що продавець не був платником ПДВ (а.с. 20 ).
Крім того, ТОВ "МИДЛУМ" у період з березня 2020 року по лютий 2021 року подавав на адресу відповідача декларації з обсягами оподаткованих операцій 0 грн., про і не заперечує відповідач.
Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, подання позивачем нульових декларацій зі сплати податку на додану вартість відбулося не внаслідок пасивної поведінки платника податків, щодо ведення господарської діяльності, а внаслідок неможливості її ведення через запровадження карантинних обмежень, тобто з незалежних від позивача обставин.
Таким чином, оскаржуване рішення відповідача про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ "МИДЛУМ" є неправомірним та підлягає скасуванню, що, в свою чергу, свідчить про наявність підстав для зобов`язання відповідача поновити реєстрацію позивача як платника ПДВ.
Вищенаведене спростовує доводи апелянта про те, що судом першої інстанції помилково встановлено відсутність підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "МИДЛУМ".
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Згідно п. 7 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227, ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи. ДПС та її територіальні органи є контролюючими органами (податковими органами, органами стягнення).
Відповідно до п. 1 Положення про Головне управління ДПС у Харківській області, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 № 643, Головне управління ДПС у Харківській області є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.
Отже, враховуючи, що Головне управління ДПС у Харківській області є структурним територіальним підрозділом ДПС України, колегія суддів вважає, що обраний судом першої інстанції спосіб захисту порушеного права позивача шляхом поновлення його реєстрації як платника ПДВ є ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність Головного управління ДПС у Харківській області, оскільки стосується дій відповідача, які він має вчинити в межах своїх повноважень для виконання рішення суду.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2021 року по справі № 520/10252/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя І.С. ЧалийСудді В.В. Катунов Г.Є. Бершов Повний текст постанови складено 22.12.2022 року
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.12.2022 |
Оприлюднено | 26.12.2022 |
Номер документу | 108011563 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Чалий І.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні