Постанова

від 22.12.2022 по справі 420/8019/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/8019/22Головуючий в 1 інстанції: Хурса О. О.

Дата і місце ухвалення 29.09.2022р., м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів: Федусика А.Г.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2022 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕІМ-ВЄТ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

08.06.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕІМ-ВЄТ» звернулось до суду першої інстанції з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄДРПН ГУ ДПС в Одеській області від 12.01.2022 року №370 про вiдповiднiсть платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

зобов`язати ГУ ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕІМ-ВЄТ» з переліку ризикових платників податкiв, якi вiдповiдають критеріям ризиковості платника податку.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.09.2022 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС України в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.01.2022 року №370 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕІМ-ВЄТ» критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Зобов`язано Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕІМ-ВЄТ» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій посилалось на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Головне управління ДПС в Одеській області посилалось на те, що суд першої інстанції не надав оцінку податковому контролю Головного управління ДПС в Одеській області, здійснення кого відбувається шляхом, зокрема, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів. В апеляційній скарзі апелянт вказував на те, що здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням норм ПК України та неможливості здійснення операції з постачання товарів (послуг), щодо яких складено податкову накладну/розрахунок коригування, та/або у ймовірності уникнення платником податку виконання податкового обов`язку.

Апелянт посилався на те, що за результатами аналізу господарської діяльності ТОВ «ТЕІМ-ВЄТ» встановлено придбання ветеринарних лік від суб`єктів господарювання з ознаками ризику, зокрема, ТОВ « 4 СЕЗОНИ ЗЕРА», яке включено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 14.05.2021 року. Також встановлено реалізацію лікарських засобів на підприємство ТОВ «АВІКО Україна ГРУП», яке включено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 23.12.2021 року.

З огляду на зазначене контролюючий орган вважає правомірним та обґрунтованим прийняте Комісією з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄДРПН ГУ ДПС в Одеській області рішення від 12.01.2022 року №370 про відповідність позивача як платника податку на додану вартість критеріям ризиковості.

З огляду на зазначене апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.09.2022 року та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог товариства.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, згідно якого суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне:

Судом встановлено, що ТОВ «ТЕІМ-ВЄТ» є юридичною особою, зареєстрованою 12.10.2016 року. Основним видом діяльності є 46.46 Оптова торгівля фармацевтичними товарами (а.с.11). Також ТОВ «ТЕІМ-ВЄТ» є платником податку на додану вартість з 01.01.2017 року.

12.01.2022 року Комісією Головного управління ДПС України в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №370 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, яким ТОВ «ТЕІМ-ВЄТ» віднесено до ризикових платників податку на підставі п. 8 Критеріям ризиковості платника податку. У графі «податкова інформація» зазначено: «встановлено придбання та реалізація товару у/на суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості».

Не погоджуючись з вказаним рішення Комісії ГУ ДПС про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, позивач оскаржив його до суду першої інстанції.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності винесення оскаржуваного рішення, а тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року, яка набрала чинності 01 лютого 2020 року, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким в тому числі визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1), повноваження комісії контролюючого органу, яка приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, порядок прийняття рішення комісією тощо (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку № 1165 установлено, зокрема, наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість: п. 8 «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, Порядком № 1165 встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, враховуючи наведені вимоги Порядку № 1165 та КАС України, податковий орган, при розгляді судової справи щодо оскарження рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій, зазначених в поданих для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (п. 8), має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

В ході розгляду справи встановлено, що рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 12.01.2022 року № 370 ТОВ «ТЕІМ-ВЄТ» визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

В оскаржуваному рішенні контролюючим органом у розділі "Податкова інформація", який заповнюється у разі відповідності п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків, зазначено: «встановлено придбання та реалізація товару у/на суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості».

Однак, при цьому, в оскаржуваному рішенні не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, не визначено з якими саме суб`єктами господарювання, які мають ознаки ризиковості здійснює господарську діяльність позивач.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що згідно з нормами Порядку №1165 при автоматизованому моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків спочатку встановлюється підлягає чи ні ПН/РК безумовної реєстрації. Якщо ПН/РК підпадає відповідно до п.3 Порядку безумовної реєстрації вона не зупиняється, а реєструється.

В свою чергу, згідно з п.5 всі інші податкові накладні чи розрахунки коригування (які не підлягають безумовній реєстрації) перевіряються щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток1), щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток №3).

З огляду на зазначене відсутність перевірки ПН/РК вказаним критеріям виключає можливість віднесення суб`єкта господарювання або проведену ним господарську операцію до ризикових.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що воно прийнято у зв`язку з наявною податковою інформацією. При цьому з вказаного рішення неможливо встановити під час моніторингу та перевірки якої саме ПН/ПК Комісія прийшла до висновку про відповідність позивача як платника ПДВ критеріям ризиковості.

Вказане свідчить про те, що Комісією регіонального рівня оскаржуване рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на додану вартість прийнято не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування, що є порушенням положень Порядку № 1165.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 30 листопада 2021 року у справі № 340/1098/20.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає вимогам статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості.

Так, колегія суддів зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

В свою чергу, в даному випадку рішення контролюючого органу від 12.01.2022 року №370, яким позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податків, не містить фактичних мотивів кваліфікації заявника як ризикового платника податків.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оскільки збір податкової інформації відповідно до ст.72 ПКУ є різноманітним та сама інформація є великою, така інформація в рішенні Комісії, в якості підстави його прийняття, повинна бути чітко зазначена, що надає платнику податків можливість визначитись з переліком документів для надання Комісії в спростування вказаного рішення, а у разі не прийняття позитивного для платника податків рішення оскаржити його з наведенням відповідних мотивів.

Однак в даному випадку в оскаржуваному рішенні не визначено, яка саме інформація досліджувалась комісією, щодо яких контрагентів позивача, щодо яких господарських операцій, тобто, в рішенні контролюючого органу не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові ПН/РК, в яких були зафіксовані такі операції.

В ході розгляду справи суді першої інстанції у відзиві на позовну заяву, а також в апеляційній скарзі відповідач послався на проведення позивачем операцій з придбання та реалізації товару у платників податку з ознаками ризиковості, при цьому, визначивши найменування підприємств, однак, не вказав про які саме операції ідеться, коли вони проведені, суть операцій, які товари придбавались тощо.

Більш того, під час розгляду справи в суді відповідачем не надано жодного доказу, який би досліджувався в ході засідань комісії, і який слугував підставою для прийняття оскаржуваних рішень.

На підставі наведеного у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у даній справі відповідачем не виконано обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме не доведено суду правомірності прийнятого рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості (що вони прийняті обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком № 1165 підстав), що є підставою для визнання протиправними та скасування оскаржуваного рішення із зобов`язанням податкового органу виключити ТОВ «ТЕІМ-ВЄТ» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.

Висновки суду у даній справі відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20, від 05 січня 2021 року у справах №№ 640/11321/20, 640/10988/20, від 22 липня 2021 року у справі №520/480/20.

Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги Головного управління ДПС в Одеській області та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 327, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в касаційному порядку, відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України, не підлягає.

Суддя-доповідач: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик

Суддя: О.А. Шевчук