Ухвала

від 22.12.2022 по справі 903/974/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

22 грудня 2022 року Справа № 903/974/22 Господарський суд Волинської області у складі судді Шума М. С., розглянувши заяву Заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради

про забезпечення позову

до подання позовної заяви

встановив:

20.12.2022 через канцелярію суду в порядку ч. 2 ст. 136, п. 1. ч. 1 ст. 138 ГПК України надійшла заява Заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради про забезпечення позову. В якості особи, яка може отримати статус відповідача у справі зазначено Обслуговуючий кооператив «Гаражний кооператив «Сигма».

Заступник керівника Волинської обласної прокуратури в заяві про забезпечення позову просить суд забезпечити позов Заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради до ОК «Гаражний кооператив «Сигма» про стягнення 2 081472 грн. 87 коп. безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою шляхом накладення арешту на грошові кошти Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «Сигма» в межах суми позову 2 081 472 грн. 87 коп., які знаходяться на усіх рахунках ОК «Гаражний кооператив «Сигма» у банківських та інших фінансово-кредитних установах в тому числі і на рахунку АТ «Ощадбанк».

В обґрунтування заяви про забезпечення позову Заступник керівника Волинської обласної прокуратури зазначає, що обласною прокуратурою підготовлено проект позову в інтересах держави в особі Луцької міської ради до ОК «Гаражний кооператив «Сигма» про стягнення 2 081 472,87 грн безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою.

Підставою позову є стягнення з власника об`єкту нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені.

На земельній ділянці з кадастровим номером 0710100000:42:018:0027 розташовані наступні об`єкти нерухомого майна: виробничий корпус Д-1, площею 3442,5 кв. м.; нежитлова будівля, багатопоточний контрольно- пропускний пункт Б-1, площею 294,5 кв. м; нежитлова будівля, механічна мийка Г-1, площею 334 кв. м; нежитлова будівля, трансформаторна підстанція В-1, 52,8 кв.м.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.09.2022 власником усіх об`єктів нерухомого майна, які знаходяться на вказаній ділянці з 25.11.2016 до 09.12.2022 було ОК «ГК «СИГМА».

Згідно інформації Луцької міської ради від 20.09.2022 №1.1 -9/3531/2022 ОК «ГК «СИГМА» зволікало з укладенням договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:42:018:0027, відтак договір щодо вказаної земельної ділянки укладений не був.

Відповідно до інформацій Головного управління ДПС у Волинській області ОК «ГК «СИГМА» податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за земельну ділянку з кадастровим номером 0710100000:42:018:0027 до Луцької ДГП ГУ ДПС в області не подавались, плата за землю до бюджету не перераховувалась.

Прокурор наголошує, що з моменту набуття нерухомого майна упродовж 6 років ОК «ГК «СИГМА» фактично користувалося земельною ділянкою без правовстановлюючих документів та сплати орендної плати. Сума коштів, яка не надійшла до місцевого бюджету є значною. При цьому, ОК «ГК «СИГМА» мало можливість сплачувати кошти до бюджету, оскільки вказана земельна ділянка фактично використовувалась для розміщення авторинку.

При цьому, з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.12.2022 вбачається, що 06.12.2022 усе вищезазначене майно відчужене ОК «ГК «СИГМА» на користь ТзОВ «ФЕХУ РЕНТ».

Прокурор мотивує заяву тим, що оскільки недобросовісні дії відповідача мали місце при використанні вищезазначеної земельної ділянки, відтак існує очевидна ймовірність вжиття ОК «ГК «СИГМА» подальших дій до унеможливлення стягнення в подальшому коштів на користь міської ради.

Предметом спору у справі є вимога Луцької міської ради до ОК «Гаражний кооператив «Сигма» про стягнення 2 081 472 грн. 87 коп. безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою.

Прокурор стверджує, що виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів, а отже застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем, безпосередньо пов`язане із предметом позову.

Вказаний захід забезпечення позову не порушує права або охоронювані законом інтереси осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Певне обмеження відповідача у можливості розпорядження коштами не може бути розцінене судом як перешкоджання здійсненню його господарської діяльності, оскільки опосередковане його обов`язком виконати вимоги чинного законодавства щодо сплати коштів за земельну ділянку та спрямоване саме на збереження грошових коштів відповідача до вирішення спору по суті, а тому переслідує легітимну мету та забезпечує збалансованість інтересів сторін.

Суд розглянувши відповідну заяву та вивчивши долучені до заяви докази, дійшов висновку про задоволення відповідної з огляду на таке:

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені статтею 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Господарський суд зазначає, що виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Європейським судом з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.

Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.

Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.

Відповідно до частини другої статті 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).

Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.

Статтею 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Суд зазначає, що обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Касаційний господарський суд неодноразово звертав увагу на те, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Предметом спору у позовній заяві, яку має намір подати прокуратура є вимога Заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради до ОК «Гаражний кооператив «Сигма» про стягнення 2 081 472,87 грн безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою.

Відтак, виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів, а отже застосування заходу забезпечення позову, обраного прокурором, безпосередньо пов`язано із предметом позову.

Адекватність такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах ціни позову дійсно полягає у тому, що такі дії забезпечать реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Судом першої інстанції враховано, що ОК «ГК «Сигма» протягом тривалого періоду з 2017 року не оформлено право оренди земельної ділянки на вул. Єршова, 6 у м.Луцьку.

З переписки між Луцькою міською радою та ОК «ГК «Сигма», що долучено до заяви, судом також встановлено, що ОК «ГК «Сигма» не оспорюється факт користування комунальною земельною ділянкою без оформлення права оренди.

Разом із тим, згідно з Відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 09.12.2022 судом досліджено, що об`єкти нерухомого майна, зокрема, виробничий корпус Д-1, площею 3442,5 кв. м.; нежитлова будівля, багатопоточний контрольно- пропускний пункт Б-1, площею 294,5 кв. м; нежитлова будівля, механічна мийка Г-1, площею 334 кв. м; нежитлова будівля, трансформаторна підстанція В-1, 52,8 кв.м., що знаходяться по вул. Єршова, 6, м.Луцьк, земельна ділянка кадастровий номер 0710100000:42:018:0027 площею 6,27 га. згідно з договором купівлі-продажу від 06.12.2022 відчужені на користь ТзОВ «ФЕХУ РЕНТ».

Накладення арешту на кошти у межах спірної суми забезпечить збалансованість інтересів сторін, оскільки надасть можливість виконати рішення у разі задоволення позову та не призведе до втручання у господарську діяльність відповідача, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо користування цими коштами відповідачем задля запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позову.

Разом із тим, застосування заходів забезпечення позову не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, не призведе до втручання у звичайну діяльність учасників судового процесу, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо використання коштів, наявних у відповідача, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Отже, застосування заходу забезпечення позову гарантуватиме у майбутньому виконання судового рішення у разі задоволення позову, оскільки залежить від наявності у відповідача грошових коштів у значному розмірі.

Таким чином, суд вважає, що вжиття запропонованого прокурором заходу забезпечення позову відповідає вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 138, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Заяву Заступника керівника Волинської обласної прокуратури від 19.12.2022 (вх.№01-60/1083/22 від 20.12.2022) про забезпечення позову (до подання позовної заяви) задоволити повністю.

2. Забезпечити позов Заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради до ОК «Гаражний кооператив «Сигма» про стягнення 2 081472 грн. 87 коп. безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою шляхом накладення арешту на грошові кошти Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «Сигма» (вул. Єршова, 6, м.Луцьк, 43023, код ЄДРПОУ 40906329) в межах суми позову 2 081 472 грн. 87 коп., які знаходяться на усіх рахунках ОК «Гаражний кооператив «Сигма» у банківських та інших фінансово-кредитних установах, в тому числі і на рахунку НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк» м.Луцьк, МФО 303398.

3. Ухвала суду набирає законної сили з 22.12.2022.

4. Ухвала суду дійсна для пред`явлення до виконання до 23.12.2025.

5. Повідомити прокурора (заявника), що у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви прокурор (заявник) повинен пред`явити позов протягом десяти днів. Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі неподання заявником відповідної позовної заяви протягом десяти днів.

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України

Суддя М. С. Шум