Рішення

від 11.04.2023 по справі 903/974/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 квітня 2023 року Справа № 903/974/22 (903/1038/22)

за позовом Заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради

до відповідача: Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «СИГМА», м.Луцьк

про стягнення 2 081 472,87 грн. безпідставно збережених коштів

Суддя Шум М.С.

Секретар судового засідання Харкевич О.О.

Представники сторін:

від прокуратури: Присяжнюк І. Б., прокурор

від позивача: Бондарчук Р.І.

від відповідача: н/з

встановив: ухвалою Господарського суду Волинської області від 22.12.2022 №903/974/22 заяву Заступника керівника Волинської обласної прокуратури від 19.12.2022 (вх.№01-60/1083/22 від 20.12.2022) про забезпечення позову (до подання позовної заяви) задоволено повністю. Забезпечено позов Заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради до ОК «Гаражний кооператив «Сигма» про стягнення 2 081472 грн. 87 коп. безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою шляхом накладення арешту на грошові кошти Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «Сигма» (вул. Єршова, 6, м.Луцьк, 43023, код ЄДРПОУ 40906329) в межах суми позову 2 081 472,87 грн ., які знаходяться на усіх рахунках ОК «Гаражний кооператив «Сигма» у банківських та інших фінансово-кредитних установах, в тому числі і на рахунку НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк» м.Луцьк, МФО 303398. Повідомлена прокурора (заявника), що у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви прокурор (заявник) повинен пред`явити позов протягом десяти днів. Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі неподання заявником відповідної позовної заяви протягом десяти днів.

В позовній заяві від 26.12.2022 №15-1710вих.22, що надійшла до суду 28.12.2022, тобто в межах строків, передбачених п.3 ст. 138 ГПК України, Заступник керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради просить суд стягнути Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «СИГМА» 2 081 472,87 грн. безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, судові витрати в сумі 31 222 грн. 09 коп. стягнути з відповідача на користь Волинської обласної прокуратури.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є власником об`єкту нерухомого майна на земельній ділянці та фактично користується земельною ділянкою кадастровий номер 0710100000:42:018:0027 комунальної форми власності без належних на те правових підстав, зокрема укладеного договору оренди земельної ділянки.

Ухвалою суду від 30.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 31.01.2023, запропоновано відповідачу не пізніше ніж у 15-ти денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду обґрунтований письмовий відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому статтею 178 ГПК України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог та доданням оригіналів для огляду та належним чином завірених копій підтверджуючих документів, на які міститься посилання у відзиві, запропоновано прокурору та позивачу у п`ятиденний строк з дня отримання відзиву подати до суду відповідь на відзив із врахуванням вимог ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням положень ч. 3-6 ст. 165 ГПК.

В заяві від 13.01.2023 №1-23 відповідач зазначає, що 12.01.2023 йому стало відомо, що Волинська обласна прокуратура звернулася до суду з відповідним позовом. Одночасно, 12.01.2023 представник відповідача звернувся із запитом до Укрпошти відділення №23 із запитом про отримання листів від Волинської обласної прокуратури, проте в Укрпошті повідомили про те, що ці листи повернуті відправнику.

ОК «Гаражний кооператив «Сигма» просить суд зобов`язати Волинську обласну прокуратуру повторно направити позовну заяву з додатками на адресу відповідача.

Суд протокольною ухвалою від 31.01.2023 відмовляє в задоволенні відповідної заяви. При зверненні до суду позивачем виконано вимоги ГПК України щодо надання доказів надіслання позовної заяви з додатками усім сторонам у справі. Відтак, у суду немає підстав для зобов`язання прокуратури повторно направляти відповідні документи відповідачеві, оскільки такі не отримані з пошти ОК «Гаражний кооператив «Сигма» та повернуті відправнику з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Крім того, 13.01.2023 та 27.01.2023 представником ОК «Гаражний кооператив «Сигма» подано до суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Отож, відповідач обізнаний про наявність позовної заяви в Господарському суді Волинської області, позивач вимоги ГПК України щодо направлення усім сторонам позовної заяви з додатками виконав,

Відтак, законні права та інтереси ОК «Гаражний кооператив «Сигма» не порушені і останній має можливість ознайомитися з матеріалами справи.

27.01.2023 суду подано відзив на позов від 25.01.2023 ОК «Гаражний кооператив «Сигма». Докази надіслання відзиву прокуратурі 26.01.2023 подані суду.

Відповідач у відзиві просить суд у позові відмовити повністю. Зазначає, що спірна земельна ділянка не була сформована як об`єкт права оренди, позивачем у встановленому ГПК України порядку не доведено обставин користування відповідачем саме земельною ділянкою площею 6,27 га за адресою: м.Луцьк, вул. Єршова, 6.

Ухвалою суду від 31.01.2023 розгляд справи в підготовчому судовому засіданні відкласти на "21" лютого 2023 р. на 10:00 год

Прокурор листом від 06.02.2023 на адресу суду подав відповідь на відзив.

Позивач листом від 21.02.2023 звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за відсутності представника Луцької міської ради.

Суд протокольною ухвалою від 21.02.2023 приймає відповідь на відзив прокуратури та клопотання представника позивача та долучає до матеріалів справи.

Відповідач в судове засідання 21.02.2023 повторно не з`явився.

Протокольною ухвалою від 21.02.2023 суд закрив підготовче провадження, розгляд справи по суті призначив на 23.03.2023 на 11:00 год.

Ухвалою суду від 23.03.2023 розгляд справи призначено на 11.04.2023

Представник відповідача в судове засідання 11.04.2023 повторно не прибув, хоча належним чином був повідомлений про час та дату судового засідання. Причини неявки суду не повідомив.

У судовому засіданні 11.04.2023 прокурор та представник позивача з посиланнями на обставини, викладені у позовній заяві, докази, долучені до справи, пред`явлені позовні вимоги підтримали повністю.

Судом вжито всі необхідні заходи щодо належного повідомлення сторони у справі про дату, час та місце розгляду справи за її участі в якості відповідача.

Суд звертає увагу, що ухвалами від 30.12.2022, від 31.01.2023., від 21.02.2023 та від 23.03.2023 явка в судове засідання представників сторін обов`язковою не визнавалась.

Згідно ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає судову справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд зауважує, що сторони зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній не позбавлений можливості здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами.

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами..

Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив -

Відповідно до статті 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією

Рішенням Луцької міської ради від 30.07.2015 за № 76/90 «Про надання ТзОВ «ВО ЛИНЬ-АВТОПАРК» надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування авторинку з існуючими будівлями в м. Луцьку на вул. Єршова, 6, площею 6,27 га .

З інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.11.2016 ТзОВ «ВОЛИНЬ-АВТОПАРК» передало Обслуговуючому кооперативу «Гаражний кооператив «СИГМА» майно, що розташоване в м. Луцьку на вул. Єршова, 6, .

Дане нерухоме майно знаходилось на земельній ділянці з кадастровим номером 0710100000:42:018:0027.

Як слідує із матеріалів справи рішенням Луцької міської ради від 25.10.2017 за №32/51 "Про надання ОК «ГК «СИГМА» дозволено на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування гаражного кооперативу на вул. Єршова, 6" ОК «ГК «СИГМА» було надано дозвіл на розроблення проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 6,27 га на вул. Єршова, 6. в м. Луцьку на умовах оренди та зобов`язано розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подати для розгляду та затвердження у встановленому законом порядку

Крім того, судом встановлено, що право комунальної власності зареєстровано за Луцькою міською радою на земельну ділянку з кадастровим номером 0710100000:42:018:0027 в Державному земельному кадастрі з 29.12.2015, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності територіальної громади в особі Луцької міської ради на вказану земельну ділянку не зареєстровано.

Згідно інформації Луцької міської ради від 20.09.2022 № 1.1 -9/3531/2022 ОК «ГК «СИГМА» зволікало з укладенням договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:42:018:0027, тому договір щодо вказаної земельної ділянки не укладений

Луцька міська рада листом від 20.09.2022 зверталась з повідомленням до Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «СИГМА» про необхідність укладення договору оренди даної земельної ділянки, однак станом на дату розгляду справи договір між сторонами не укладений.

Відповідно до інформації Головного управління ДПС у Волинській області від 10.06.2022 та 09.11.2022 встановлено, що згідно даних ІТС "Податковий блок" Обслуговуючий кооператив «Гаражний кооператив «СИГМА» податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за земельну ділянку з кадастровим номером 0710100000:42:018:0027 до Луцької ДПІ ГУ ДПС в області не подавались, плата за землю до бюджету не перераховувалась.

Тобто судом встановлено, що з моменту припинення права оренди за попереднім договором до даного часу, відповідач фактично користувався земельною ділянкою без правовстановлюючих документів та сплати орендної плати.

За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України селищні міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Статтею 206 ЗК України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положеннями частини першої статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України).

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (ч.1 ст.190 ЦК України).

Прокурор та позивач звертаючись з позовом про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати зазначає, що земельна ділянка по вул. Єршова, 6, в м. Луцьку, площею 6,27 га, з кадастровим номером 0710100000:42:018:0027 , є об`єктом комунальної власності, який може використовуватись зважаючи на вимоги ст. ст. 123, 124 Земельного кодексу України лише на підставі та умовах договору оренди.

Згідно з частиною першою та другою статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (ст. 1213 ЦК України).

Визначаючи суть і характер правовідносин, які виникли між сторонами, суд виходить з того, що згідно чинного законодавства України, зобов`язання за підставами виникнення поділяються на договірні та позадоговірні.

Відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач (потерпілий) втратив належне йому майно (кошти від орендної плати). До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 року у справі №922/3412/17, постанові Верховного Суду від 14.01.2019р. у справі №912/1188/17.

З аналізу змісту норм ст.ст. 1212-1214 ЦК України, абз.4 ч.1 ст. 144, абз.5 ч.1 ст.174 ГК України випливає, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

Згідно ст. 206 ЗК України, п.п. 14.1.136. п.14.1. ст. 14 ПК України власником майна фактично збереженого відповідачем (коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою) також є територіальна громада міста Хмельницького в особі позивача. Таким чином, збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем.

Незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою, свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію "виправдане очікування", що є загальновизнаною в т.ч. в практиці визначення Європейського суду з прав людини.

Кваліфікація спірних правовідносин, як зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, означає необхідність застосування у даній справі передбачених ст.ст. 1212-1214 ЦК України правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у в вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати.

З наведеного вище суд дійшов висновку, що Обслуговуючий кооператив «Гаражний кооператив «СИГМА» , як фактичний користувач земельної ділянки по вул. Єршова, 6 в м. Луцьку, площею 6,27га, з кадастровим номером 0710100000:42:018:0027 , без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки (позивачу) на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. У відповідності до ст. 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно, відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Згідно положення глави 83 ЦК України, якою регулюються спірні правовідносини і обґрунтовується позов, застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 по справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 по справі №922/3412/17, від 04.12.2019 по справі №917/1739/17, відповідно до яких вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої, і до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати регулюються ст. 1212 ЦК України.

З доданого до матеріалів справи розрахунку встановлено, що розмір орендної плати за використання земельної ділянки за місяць становить 2 081 472,87 грн.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2022 році становить 22 417 758 гривень (витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки). Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 21.02.2021 грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:42:018:0027 становить 16 506411,42 грн.

Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2020 рік становить 1,0. Таке ж значення індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2019 рік (Лист Державної служби України з питань геодезії,) картографії та кадастру від 06.01,2021 № 22-28-0.222-171/2-21).

З наданого суду витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки нормативно-грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:42:018:0027 становить 16 506 411,42 грн.

Для визначення розміру коштів, які Відповідач безпідставно без достатньої правової підстави зберіг у себе за рахунок власника цієї ділянки, обрано період з 24.02,2019 по 31.10.2022.

Річна сума платежу по оренді за земельну ділянку у 2019-2021 роках становить: 16 506 411,42 грн (нормативно-грошова оцінка земельної ділянки) х 3% = 495 192,34 грн.

Щомісячна сума орендної плати за земельну ділянку становить: 495 192,34 грн/12= 41 266,03 грн.

Усього з 25.02.2019 по 31.12.2021 сума недоотриманих міською радою коштів становить 1 408 940,13 грн.

У 2022 році річна сума платежу по оренді за земельну ділянку становить 22 417 758 грн (нормативно-грошова оцінка земельної ділянки) х 3% = 672532,74 гривень.

Щомісячна сума орендної плати за земельну ділянку становить: 67253 2,[74 грн /12 місяців = 56044,40 гривень.

Отже, за 11 місяців 2022 року сума недоотриманих коштів становить 616 488,40 грн. (56044,40 грн х 11).

Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності. Крім того, за змістом статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

У розумінні наведених положень законодавства нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (частина 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель").

Суд зауважує, що нормативна грошова оцінка є основою для визначення розміру орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 28.01.2019 у справі №922/3782/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17

Судом додатково встановлено, що сума коштів, яку мало сплачувати Обслуговуючий кооператив «Гаражний кооператив «СИГМА» до бюджету Луцької міської ради, внаслідок зайняття земельної ділянки без оформлення договору оренди за період з 24.02.2019 по 31.10.2022 становить 2 081 472,87 грн.

Щодо обґрунтування наявності порушення інтересів держави та підстав для їх представництва прокурором, судом враховано наступне.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною 1 ст. 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Статтею 14 Конституції України визначено, що Земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави.

Згідно ст. ст. 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, окрім інших об`єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом ухвалення рішень. Права органів місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

Статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що землі комунальної власності є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 4 даного Закону закріплено основні принципи місцевого самоврядування, серед яких зокрема поєднання місцевих і державних інтересів.

Отже, інтереси держави у даному випадку збігаються з інтересами жителів територіальної громади.

Правовий режим земельних відносин, порядок і умови набуття та припинення права власності, а також права володіння, користування земельними ділянками, в тому числі на правах оренди чи продажу права оренди за результатами торгів, визначаються законами.

За приписами ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору України, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

За ч. ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У пунктах 79-81 постанови від 26.05.2020 по справі №912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду роз`яснила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18 встановила, що сам факт не звернення уповноваженого суб`єкта владних повноважень до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захисти порушені державні інтереси, свідчить про те, що указаний суб`єкт неналежно виконує свої повноваження.

Відповідно до ч. 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів.

Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.

Додатково суд зазначає, що плата за землю це місцевий податок у складі податку на майно, яка є обов`язковою і запроваджується сільськими, селищними, міськими радами та радами об`єднаних територіальних громад та в повному обсязі зараховується до відповідних місцевих бюджетів (РОЗДІЛ XII. Податкового кодексу України).

Використання земельної ділянки Відповідачем без правовстановлюючих документів призвело до ненадходження до місцевого бюджету коштів.

Несплата відповідачем орендної плати за користування комунальним майном є порушенням інтересів держави щодо забезпечення фінансової підтримки місцевого самоврядування, своєчасного і в повному обсязі надходження доходів до бюджетів усіх рівнів з метою їх подальшого використання для забезпечення завдань і функцій держави й місцевого самоврядування.

В той же час, незважаючи на те, що відповідач використовував земельну ділянку по вул. Єршова, 6 у м. Луцьку без правовстановлюючих документів, при цьому не сплачуючи платежів за землю, Луцькою міською радою не було подано позов про стягнення вказаної суми коштів самостійно, чим завдається шкода інтересам держави.

Волинська обласна прокуратура звернулась зі запитами від 06.09.2022 №15-1094 вих.22, про надання інформації щодо вчинення Луцькою міською радою дій про стягнення коштів з ОК "Гаражний коопертив "Сигма" за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Листом від 20.09.2022 №13480-22 Луцька міська рада надала інформацію про те, що заходи до стягнення коштів за користування земельною ділянкою відповідачем без правовстановлюючих документів не вживались, інформацію щодо звернення до суду із позовом про стягнення грошових коштів Луцькою міською радою не здійснювалися.

Згідно із частинами 2, 3 ст. 13, частиною 1 ст. 74 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність у справі правових та фактичних підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 2 081 472,87 грн. за фактичне використання земельної ділянки.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати в сумі 31 222,09 грн. покладаються на відповідача у зв`язку із задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 77, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд-

вирішив:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «Сигма» (вул. Єршова, 6, м.Луцьк, 43023, код ЄДРПОУ 40906329) на користь Луцької міської ради (м.Луцьк, вул. Б.Хмельницького, 19, розрахунковий рахунок UA188999980314040544000003550, отримувач ГУК у Волинській області /м. Луцьк/ ЄДРПОУ 38009371, код платежу 24060300 "Інші надходження", перерахування безпідставно збережених коштів) 2 081 472,87 грн. безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою.

3. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «Сигма» (вул. Єршова, 6, м.Луцьк, 43023, код ЄДРПОУ 40906329) на користь Волинської обласної прокуратури (м. Луцьк, вул. Винниченка, 13, код ЄДРПОУ 02909915, р/р UA138201720343140001000004945 в Державній казначейській службі України, МФО 820172) 31 222,09 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено

21.04.2023

СуддяМ. С. Шум