Рішення

від 20.12.2022 по справі 911/1194/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2022 р. Справа № 911/1194/22

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

розглянувши матеріали справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи)

за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури, (01601, бульвар Лесі Українки, буд. 27/2, м. Київ)

в інтересах держави в особі:

1) Державного агенства меліорації та рибного господарства України, (04053, вул. Січових Стрільців, буд. 45-А, м. Київ)

2) Пірнівської сільської ради, (07342, вул. Спортивна, буд. 1, с. Пірнове, Вишгородський район, Київська область)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Заміокулькас», (02068, вул. Драгоманова, буд. 31-Б, кв. 134, м. Київ)

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 113 345, 10 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся в Господарський суд Київської області в інтересах держави в особі Державного агентства меліорації та рибного господарства України, Пірнівської сільської ради із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Заміокулькас» про стягнення 113 345, 10 грн шкоди, заподіяної рибному господарству Київського водосховища.

Позовні вимоги обґрунтовані прокуратурою в інтересах позивачів тим, що ОСОБА_1 , який перебуває у трудових відносинах з відповідачем, було вчинено адміністративне правопорушення, про що було складено постанову № 1/009848 від 23.12.2019 р. про адміністративне правопорушення, та своїми суспільно-шкідливими діями було завдано шкоду рибному господарству України у загальному розмірі 113 345, 10 грн, яка підлягає відшкодуванню відповідачем як роботодавцем.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.08.2022 р. відкрито провадження у справі № 911/1194/22 за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури) в інтересах держави в особі Державного агентства меліорації та рибного господарства України, Пірнівської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Заміокулькас» про стягнення 113 345, 10 грн і визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи), встановлено сторонам строки для подачі відповідних заяв по суті спору. Також даною ухвалою суду залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - ОСОБА_1 .

16.09.2022 р. до канцелярії суду від Київської обласної прокуратури надійшов лист № 12/2-689вих-22 від 09.09.2022 р. з додатками, що долучені судом до матеріалів справи.

05.10.2022 р. до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив вих. № 510 від 05.10.2022 р. на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агентства меліорації та рибного господарства України, Пірнівської сільської ради в повному обсязі.

28.10.2022 р. до канцелярії суду від Київської обласної прокуратури надійшла відповідь № 12/2-848вих-22 від 25.10.2022 р. на відзив, що долучена судом до матеріалів справи.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

23.12.2019 р. головним державним інспектором Управління Державного агентства Рибного господарства у м. Київ та Київської області Яцьом Ю. В. складено протокол № 009848 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 85 КУпАП.

Із змісту протоколу вбачається, що 23.12.2019 р. о 16 год. 50 хв. на Київському водосховищі, поблизу урочища «Ошитки», Ровжівське лісництво, квартал 26 в районі с. Ровжі Вишгородського району Київської області встановлено, що відповідальний за вилов ТОВ «Заміокулькас» гр. ОСОБА_1 під час проведення промислового вилову з риболовного човна ЯКИ -3637, в період діючої заборони вилову раків, здійснив незаконне вилучення водних біоресурсів, з незаконно встановленого забороненого знаряддя лову «раколовка», а саме: раків в кількості 214 шт., загальною вагою 11,130 кг., без відповідних записів та оповіщення державних органів рибоохорони, чим порушив п. 6.1.1., п. 9.5 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об`єктах України, Накази Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області від 17.10.2019 № НОД-416/6 «про заборону добування (вилову) рака користувачами Київського водосховища» та від 05.12.2019 р. № НОД-486/6 «Про встановлення заборони на лов річкових раків», п. 15 Режиму рибальства у рибогосподарських водних об`єктах України у 2019 році, тобто здійснив правопорушення відповідальність за яке передбачено ч. 3 ст. 85 КУпАП.

З протоколу також вбачається, що гр. ОСОБА_1 було роз`яснено зміст ст. 268 КУпАП як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснені права та обов`язки, про що ним також проставлено свій підпис.

Крім того, в протоколі міститься підпис гр. Шевчука про отримання ним копії протоколу та про повідомлення щодо місця і строку розгляду 23.12.2019 р. справи в Київському рибоохоронному патрулі за місцем скоєння правопорушення.

Згідно постанови № 1/009848, винесеної 23.12.2019 р. головним державним інспектором Управління Державного агентства Рибного господарства у м. Київ та Київської області Яцьом Ю. В., на гр. ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у розмірі 170 грн.

У вказаній постанові зазначено, що 23.12.2019 р. о 16 год. 50 хв. на Київському водосховищі, поблизу урочища «Ошитки», Ровжівське лісництво, квартал 26 в районі с. Ровжі Вишгородського району Київської області встановлено, що відповідальний за вилов ТОВ «Заміокулькас» гр. ОСОБА_1 під час проведення промислового лову з човна ЯКИ -3637 здійснив незаконне вилучення водних біоресурсів, з незаконно встановленого забороненого знаряддя лову «раколовка», а саме: раків 214 шт., загальною вагою 11,130 кг., без відповідних записів та оповіщення органів держрибоохорони. Збитки рибному господарству України будуть розраховані за методикою іхтіологічним відділом.

В протоколі про адміністративне правопорушення № 009848 від 23.12.2019 р. гр. ОСОБА_1 підписані всі відповідні пункти та відсутні будь-які заперечення щодо відмови від підписання даного протоколу, щодо відмови від надання будь-яких пояснень, а також відсутні заяви, клопотання про необхідність залучення адвоката.

Крім того, в постанові №1/009848 по справі про адміністративне правопорушення в графі «постанова мені оголошена, копію отримав» також міститься підпис гр. ОСОБА_1 та відсутні будь-які заперечення щодо відмови від підписання даної постанови, а також відсутні заяви, клопотання позивача про необхідність залучення адвоката.

Таким чином, складаючи оскаржувану постанову, головний державний інспектор Управління Державного агентства Рибного господарства у м. Київ та Київської області діяв в межах своїх повноважень і у спосіб, передбачений діючим КУпАП.

Рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від 15.06.2020 р. у справі № 296/438/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державного агентства Рибного господарства у м. Київ та Київської області, Державного агентства рибного господарства України про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення відмовлено у задоволенні позову.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин 4, 5, 7 ст. 75 цього ж кодексу обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

5. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

7. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Суд вважає за необхідне зазначити, що вищевказані обставини були встановлені рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від 15.06.2020 р. у справі № 296/438/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державного агентства Рибного господарства у м. Київ та Київської області, Державного агентства рибного господарства України про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.

Отже, суд дійшов висновку, що вищевказані обставини є доведеними і не підлягають доказуванню на підставі ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до розрахунку збитків до Протоколу про адміністративне порушення № 009848 від 23.12.2019 р. сума загальних збитків складає 113 345, 10 грн.

Листом Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області № 1-3-9/1054-21 від 25.02.2021 р. на запит Київської обласної прокуратури надано інформацію та копії матеріалів про адміністративні правопорушення, зокрема, щодо гр. ОСОБА_1 , та повідомлено, що у відповідності до протоколу та постанови по справі про адміністративне правопорушення № 009848 від 23.12.2019 р. за ч. 3 ст. 85 КУпАП накладено штраф у розмірі 170, 00 грн та розраховано збитки у розмірі 113 345, 10 грн.

Листом Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області № 1-3-9/1663-21 від 26.03.2021 р. на запит Київської обласної прокуратури надано копії додатків до журналів обліку вилучених водних біоресурсів, в тому числі, додаток до журналу обліку вилучених водних біоресурсів № 2 від 06.06.2019 р. ТОВ «Заміокулькас» ( ОСОБА_1 ).

Як зазначає прокуратура, гр. ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з відповідачем ТОВ «Заміокулькас» та був відповідальним за видобування (вилов) водних біоресурсів на вказаному підприємстві на підставі вищезазначеного додатку до журналу обліку вилучених водних біоресурсів, а тому відшкодування шкоди, завданої рибному господарству суспільно-шкідливими діями гр. ОСОБА_2 , покладається на відповідача як на його роботодавця.

При цьому, несплата відповідачем визначеного в установленому законом порядку розміру шкоди, заподіяної незаконним виловом рибних ресурсів, не лише безпосередньо зачіпає майнові та економічні інтереси держави, а й вплине на недофінансування державою природоохоронних заходів, спрямованих на забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини, яка є невід`ємною умовою сталого економічного та соціального розвитку України.

У березні 2021 р. Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області своїм листом № 1-7-9/1651-21 від 25.03.2021 р. повідомило Київську обласну прокуратуру, що Київський рибоохоронний патруль не звертався до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди у розмірі 113 345, 10 грн, завданої внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних ресурсів, згідно постанови про адміністративне правопорушення № 009848 від 23.12.2019 р.

У березні 2021 р. Державне агентство рибного господарства України своїм листом № 2-4.2-16/1735-21 від 29.03.2021 р. надіслало Київській обласній прокуратурі, Управлінню Державного агентства рибного господарства у Київській області листи про надання інформації про відшкодування та стягнення шкоди, завданої рибному господарству України, в тому числі працівником ТОВ «Заміокулькас» ОСОБА_1 .

Листом Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області № 1-7-9/1890-21 від 07.04.2021 р. повідомлено Київську обласну прокуратуру, що Управління є відокремленим підрозділом Державного агентства рибного господарства України та не може виступати самостійною стороною спору в господарському судочинстві, адже не є самостійним суб`єктом господарювання, не має статусу юридичної особи, а штат сектору юридичної роботи Управління є тимчасово недоукомплектованим.

Листом Пірнівської сільської ради № 02-21/527 від 31.05.2021 р. повідомлено Київську обласну прокуратуру, що до ради не надходило документів стосовно незаконного вилучення водних біоресурсів ТОВ «Заміокулькас», громадянином ОСОБА_1 на території Пірнівської сільської територіальної громади та за відсутності відповідних підстав не вживались заходи, спрямовані на відшкодування заподіяної шкоди.

У липні 2022 р. Київська обласна прокуратура звернулась до Державного агентства меліорації та рибного господарства України, Пірнівської сільської ради з листом № 12/2-426вих-22 від 18.07.2022 р., яким повідомила про пред`явлення по позову в інтересах держави в особі Державного агентства меліорації та рибного господарства України та Пірнівської сільської ради до Господарського суду Київської області з метою відшкодування шкоди у розмірі 113 345, 10 грн, завданої працівником ТОВ «Заміокулькас» ОСОБА_1 .

Як було зазначено вище, прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах позивачів, просить суд стягнути з відповідача 113 345, 10 грн шкоди, завданої рибному господарству Київського водосховища.

З приводу вказаної позовної вимоги прокурора в інтересах позивачів суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною.

Згідно з ст. 34 цього ж закону завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 68 «Про охорону навколишнього природного середовища» та ч. 1 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», ч. 2 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи винні, в тому числі в порушенні правил використання об`єктів тваринного світу; незаконному вилученні об`єктів тваринного світу з природного середовища; перевищенні лімітів та порушенні інших вимог використання природних ресурсів.

Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про тваринний світ» визначено, що до спеціального використання об`єктів тваринного світу належать усі види використання тваринного світу (за винятком передбачених законодавством випадків безоплатного любительського і спортивного рибальства у водних об`єктах загального користування), що здійснюються з їх вилученням (добуванням, збиранням тощо) із природного середовища.

Відповідно до ст. 25 цього ж закону рибальством вважається добування риби та водних безхребетних.

На території України відповідно до законодавства може здійснюватися промислове, любительське та спортивне рибальство.

Правила рибальства, об`єкти рибальства, порядок надання у користування рибогосподарських водних об`єктів, а також вимоги щодо ведення рибного господарства визначаються у порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 1 ст. 26 цього ж закону підприємствам, установам, організаціям і громадянам у порядку спеціального використання об`єктів тваринного світу надається право ведення промислового рибальства, включаючи промисел водних безхребетних на промислових ділянках рибогосподарських водних об`єктів та континентальному шельфі України. Відповідно до статті 27 зазначеного Закону вилучення з природного середовища (крім, любительського і спортивного рибальства у водних об`єктах загального користування в межах та обсягах безоплатного вилову), тобто вилов риби є спеціальним використанням водних біоресурсів.

Для спеціального використання водних біоресурсів (риби) (крім любительського рибальства та використання ресурсів, запаси яких формуються виключно шляхом їх штучного розведення) статтею 28 Закону встановлюються ліміти.

Згідно з визначенням, наведеним у ст. 1 Закону ліміт спеціального використання водних біоресурсів (загальнодопустимий улов) - обсяг вилучення з природного середовища (вилову, добування, збирання) конкретних видів водних біоресурсів на конкретному водному об`єкті, встановлений на певний проміжок часу з метою попередження перевищення прогнозу допустимого вилову.

З метою збереження та забезпечення раціонального використання окремих водних біоресурсів, які інтенсивно експлуатуються та/або характеризуються відповідно до наукових обґрунтувань наукових установ, що входять до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, незадовільним станом, встановлюються ліміти промислового вилову на наступний календарний рік, які в подальшому розподіляються на квоти. Перелік видів водних біоресурсів, щодо яких встановлюються ліміти промислового вилучення, та обсяги лімітів на підставі наукових обґрунтувань наукових установ, що входять до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості (ч. 2 ст. 28 цього ж закону).

Для регулювання промислу водних біоресурсів, щодо яких не встановлюються ліміти вилову, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, на підставі наукових обґрунтувань наукових установ, що входять до сфери його управління, визначає прогноз допустимого вилову на наступний календарний рік. Прогноз допустимого вилову може коригувати центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства (ч. 3 ст. 28 цього ж закону).

Спеціальне використання тих видів водних біоресурсів, щодо яких у зв`язку з особливостями їх просторового розподілу у водному об`єкті або відповідно до технічних можливостей промислу не може бути досягнуто рівня вилучення, який загрожує стану запасів ресурсів, ліміти та прогнози допустимого вилову не встановлюються (ч. 4 ст. 28 цього ж закону).

Порядок затвердження лімітів та прогнозів допустимого вилову водних біоресурсів встановлює Кабінет Міністрів України (ч. 5 ст. 28 цього ж закону).

Порушення цих лімітів, а так само й порушення правил рибальства утворюють склади правопорушень, передбачених частинами третьою і четвертою ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При цьому правила рибальства - це нормативно-правові акти, які у визначеному районі дії встановлюють умови, способи добування, допустимі до вилучення розміри водних біоресурсів, вимоги щодо їх охорони, а також можуть визначати кількість, типи, розміри, технічні характеристики суден флоту рибної промисловості та знарядь вилову, умови користування рибогосподарськими водними об`єктами та навантаження на них (ст. 1 цйого ж закону).

Згідно з приписами пунктів 2, 6.1.1 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об`єктах України, затверджених Наказом Державного комітету рибного господарства України № 33 від 18.03.1999 р. (далі - Правила), користувачі водних живих ресурсів - підприємства, установи й організації незалежно від форм власності, а також громадяни України та особи без громадянства, які використовують водні живі ресурси, при здійсненні промислу водних живих ресурсів зобов`язані здійснювати промисел згідно з Правилами, Режимами рибальства та іншими вимогами законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів.

Відповідно до п. 4 Правил контроль за використанням водних живих ресурсів у рибогосподарських водних об`єктах України здійснюється державними органами рибоохорони та іншими уповноваженими на це державними органами.

Пунктом 9.5 Правил визначено, що забороняється вилучення заборонених, незаконно встановлених знарядь лову та незаконно вилучених водних живих ресурсів без відповідного запису в судновому журналі і без оповіщення державних органів рибоохорони.

Згідно з ч. 3 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення правил рибальства тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 240 Кодексу України про адміністративні правопорушення органи рибоохорони розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням правил рибальства та охорони рибних запасів, передбачені статтею 50, частиною третьою статті 85, статтями 86-1, 91-2 і 188-5 цього Кодексу. Від імені органів рибоохорони розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: Головний державний інспектор рибоохорони України, головні державні інспектори рибоохорони в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, провідні державні інспектори рибоохорони, старші державні інспектори рибоохорони.

Так, відповідно до п. 2.1 Інструкції з оформлення органами рибоохорони матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства аграрної політики України від 09.04.2003 р. № 101 (далі - Інструкція), при вчиненні громадянами правопорушень уповноважені на те посадові особи органів рибоохорони згідно із статтею 255 КУпАП складають протокол про адміністративне правопорушення (далі - протокол) згідно з додатком 1.

Протокол складається на місці виявлення правопорушення. У разі неможливості скласти його на місці виявлення правопорушення, якщо складання протоколу є обов`язковим, інспектори рибоохорони можуть доставляти порушника(ів) до органів місцевого самоврядування та/або органів внутрішніх справ (пункт 2.6 Інструкції)

За змістом п. 2.8 Інструкції протокол підписується особою, яка його склала, порушником і свідками, якщо вони є. У разі відмови порушника підписати протокол у ньому робиться запис про це, який засвідчується підписом особи, яка склала протокол, та іншими особами, які брали участь у виявленні правопорушення. Порушник має право додати до протоколу пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви відмови від підпису.

Особа, яка склала протокол, повідомляє порушнику про місце і час розгляду справи щодо адміністративного правопорушення, роз`яснює його права та обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі (п. 2.9 Інструкції).

Як вбачається із матеріалів справи та було зазначено вище, державним інспектором Управління Державного агентства Рибного господарства у м. Київ та Київської області Яцьом Ю. В. складено протокол № 009848 від 23.12.2019 р. про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 85 КУпАП та встановлено, що відповідальний за вилов ТОВ «Заміокулькас» гр. ОСОБА_1 під час проведення промислового вилову з риболовного човна ЯКИ -3637, в період діючої заборони вилову раків, здійснив незаконне вилучення водних біоресурсів, з незаконно встановленого забороненого знаряддя лову «раколовка», а саме: раків в кількості 214 шт., загальною вагою 11,130 кг.

Громадянин Шевчук О. А. зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення № 009848 від 23.12.2019 р. був ознайомлений, оскільки у відповідних графах міститься його особистий підпис, як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Також, державним інспектором Управління Державного агентства Рибного господарства у м. Київ та Київської області Яцьом Ю. В. було винесено постанову № 1/009848 по справі про адміністративне правопорушення від 23.12.2019 р., якою накладено на гр. ОСОБА_1 адміністративне стягнення у розмірі 170 грн.

Вищезазначена постанова є чинною, у встановленому законодавством порядку не скасована.

Таким чином, суд дійшов висновку про встановлення факту завдання суспільно-протиправними діями гр. ОСОБА_1 шкоди завданої внаслідок незаконного вилучення водних біоресурсів, що підтверджується протоколом № 009848 про адміністративне правопорушення від 23.12.2019 р., поясненнями гр. ОСОБА_1 до протоколу № 009848 про адміністративне правопорушення від 23.12.2019 р., постановою № 1/009848 по справі про адміністративне правопорушення від 23.12.2019 р., іншими документами, наявними у матеріалах справи.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

2. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

3. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

4. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини боржника у заподіянні збитків.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 17 від 26.01.2016 р. затверджено Інструкцію з ведення журналу обліку вилучених водних біоресурсів (надалі Інструкція).

Пунктом 2 Інструкції передбачено, що результати вилучених водних біоресурсів заносяться до журналу обліку вилучених водних біоресурсів (далі - Промисловий журнал) за формою згідно з додатком 1 до цієї Інструкції, який є основним документом з обліку вилучених водних біоресурсів.

Відповідно до п. 3 Інструкції відповідальним за правильне і своєчасне ведення Промислового журналу при здійсненні промислу є рибалка, який відповідає за добування (вилов) водних біоресурсів у виробничому підрозділі користувача водних біоресурсів, а при здійсненні дослідного, контрольного та інших видів спеціального використання Промисловий журнал зобов`язана вести особа, яка відповідає за добування (вилов) водних біоресурсів при проведенні дослідного, контрольного та інших видів спеціального використання, уповноважена наказом наукової установи, підприємства або організації, що здійснює добування (вилов) водних біоресурсів.

Пунктом 18 Інструкції визначено, що одночасно з оформленням титульної сторінки Промислового журналу відповідальною особою користувача водних біоресурсів заповнюється додаток до журналу обліку вилучених водних біоресурів за формою згідно з додатком 2 до цієї Інструкції.

Згідно з наявним у матеріалах справи додатком до журналу обліку вилучених водних біоресурсів № 2 від 06.06.2019 р., затвердженим директором ТОВ «Заміокулькас», ОСОБА_1 є відповідальним за видобування (вилов) водних біоресурсів на вказаному підприємстві на підставі наказу № 3 від 10.06.2018 р., що підтверджує наявність трудових відносин між ТОВ «Заміокулькас» та гр. ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

У процесі розгляду справи відповідачем чи іншими учасниками справи не було надано суду достатніх належних та допустимих доказів, що підтверджували б відсутність таких трудових відносин та вчинення адміністративного правопорушення гр. ОСОБА_1 поза часом виконанням ним свої службових обов`язків.

Отже, суд дійшов висновку про встановлення факту існування між відповідачем та гр. ОСОБА_1 трудових відносин станом на момент вчинення останнім адміністративного правопорушення, а також того, що зазначена особа діяла під час виконання ним службових обов`язків.

Як вбачається з постанови № 1/009848 про адміністративне правопорушення від 23.12.2019 р., внаслідок незаконного вилучення гр. ОСОБА_1 водних біоресурсів, ним було завдано збитки рибному господарству України, розрахунок яких в подальшому здійснено Управлінням Державного агентства Рибного господарства у м. Київ та Київської області на підставі Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушень правил рибальства та охорони водних живих ресурсів, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України та Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 248/273 від 12.07.2004 р. (надалі Методика).

Відповідно до зазначеного розрахунку загальний розмір збитків складає 113 345, 10 грн.

Пунктом 6.15. Положення про органи рибоохорони Державного агентства рибного господарства України, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 26 від 19.01.2012 р., передбачено, що Управління має право визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками.

Положеннями ст. 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» передбачено, що посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають такі повноваження, зокрема: вилучати в осіб, які порушують законодавство у галузі охорони і використання водних біоресурсів, знаряддя добування водних біоресурсів, транспортні (у тому числі плавучі) засоби, обладнання та предмети, що були знаряддями правопорушення, незаконно добуті водні біоресурси, а також відповідні документи на них; визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками.

Відповідно до п. 1.2. Методики остання призначена для розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству України юридичними та фізичними особами (підприємцями), у тому числі іноземними, унаслідок незаконного (з порушенням правил рибальства і охорони водних живих ресурсів) добування або знищення запасів водних живих ресурсів у територіальних та внутрішніх водах, на континентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зоні України.

Пунктом 1.3. Методики передбачено, що підставою та основними вихідними даними для розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству порушенням правил рибальства та охорони водних живих ресурсів, можуть бути акти, рапорти, повідомлення, службові записки, фотографії та інші документи, складені посадовими особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства та посадовими особами їх територіальних органів, посадовими особами підприємств, установ та організацій, що здійснюють охорону, використання і відтворення тваринного світу, та громадськими інспекторами у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, та особами, що безпосередньо спостерігали ті або інші вияви спричинення збитків, прямі підрахунки і виміри, результати контрольних ловів, а також офіційні відомості науково-дослідних установ та організацій про стан сировинних запасів даного об`єкта промислу та інші аспекти спричинення збитків.

Згідно з п. 1.4. Методики збитки відшкодовуються у разі: загибелі риби (на всіх стадіях розвитку), інших водних живих ресурсів, а також їх незаконного вилучення з водних об`єктів; зменшення запасів риби, інших водних живих ресурсів при погіршенні умов їх існування і відтворення.

Пунктами 3.1. 3.3. Методики встановлено, що визначення заподіяних збитків підраховується послідовно.

Спочатку підраховується розмір прямих збитків у вартісному виразі, а потім збитки від утрати потомства.

Сума величин безпосередніх збитків та від утрати потомства приймається за загальний збиток, завданий рибному господарству внаслідок загибелі або незаконного вилучення водних живих ресурсів з водних об`єктів (далі - водойми).

Розрахунок збитків, завданих рибному господарству України внаслідок вчинення незаконного вилучення водних біоресурсів відповідальним працівником ТОВ «Заміокулькас» Шевчуком О. А., є обґрунтованим, вірним та таким, що здійснений з урахуванням положень Методики і складають 113 345, 10 грн.

Доказів, що спростовують застосовані вихідні дані на момент проведення розрахунку збитків та які б свідчили про невідповідність вказаного розрахунку відповідачем суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Таким чином, судом встановлено, що внаслідок незаконних дій відповідального працівника відповідача, вчинених під час виконання ним трудових відносин, було вчинено адміністративне правопорушення та завдано збитки рибному господарству України у загальному розмірі 113 345, 10 грн і останні підлягають відшкодуванню відповідачем з вищезазначених підстав.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 цього ж кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Щодо заперечень відповідача, зокрема, про відсутність правових підстав для представництва Київською обласною прокуратурою інтересів держави в особі Пірнівської сільської ради, Державного агентства меліорації та рибного господарства України суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18.

Враховуючи те, що Державним агентством меліорації та рибного господарства України та Пірнівською сільською радою, на території якої було вчинено адміністративне правопорушення, не було вжито заходів реагування щодо стягнення збитків, завданих незаконними діями працівника відповідача, в тому числі у розумний строк після отримання листів (запитів) Київської обласної прокуратури самостійно не звернулись до суду з відповідним позовом, чим допустили бездіяльність (нездійснення захисту інтересів держави), суд дійшов висновку про правомірність звернення Заступника керівника Київської обласної прокуратури до суду в інтересах позивачів до відповідача та наявність підстав для представництва.

Отже, враховуючи вищевикладене та те, що, як було встановлено судом у процесі розгляду справи, оскільки внаслідок неправомірних дій працівника відповідача, вчинених під час виконання ним службових обов`язків, було заподіяно шкоду рибному господарству України у розмірі 113 345, 10 грн, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокуратури в інтересах позивачів про стягнення з відповідача 113 345, 10 грн шкоди є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Заміокулькас» (02068, вул. Драгоманова, буд. 31-Б, кв. 134, м. Київ; ідентифікаційний код 37961641) на користь Пірнівської сільської ради (07342, вул. Спортивна, буд. 1, с. Пірнове, Вишгородський район, Київська область; ідентифікаційний код 04359643) 113 345 (сто тринадцять тисяч триста сорок п`ять) грн 10 (десять) коп. шкоди, заподіяної рибному господарству Київського водосховища.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Заміокулькас» (02068, вул. Драгоманова, буд. 31-Б, кв. 134, м. Київ; ідентифікаційний код 37961641) на користь Київської обласної прокуратури (01601, бульвар Лесі Українки, буд. 27/2, м. Київ; ідентифікаційний код 02909996) судові витрати 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 (нуль) коп. судового збору.

4.Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя В.М.Бацуца