Рішення

від 08.12.2022 по справі 911/2590/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2022 р. м. Київ Справа № 911/2590/21

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АЙСБЕРГ-ФІШ (36022, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Богдана Хмельницького, буд. 11, кв. 808; 49127, м. Дніпро, вул. Виробнича, 4)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім АРВІКА (79019, Львівська обл., м. Львів, вул. Лемківська, буд. 15)

про стягнення 1216337,43 грн. заборгованості за договором поставки № 1/06-21 від 01.06.2020 р., у тому числі 997628,80 грн. основного боргу, 43058,83 грн. 5% річних, 75886,92 грн. інфляційних втрат, 99762,88 грн. штрафу,

секретар судового засідання: Сех І.С.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю АЙСБЕРГ-ФІШ (далі ТОВ АЙСБЕРГ-ФІШ, позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім АРВІКА (далі ТОВ Торгівельний дім АРВІКА, відповідач) про стягнення 1216337,43 грн. заборгованості за договором поставки № 1/06-21 від 01.06.2020 р., у тому числі 997628,80 грн. основного боргу, 43058,83 грн. 5% річних, 75886,92 грн. інфляційних втрат, 99762,88 грн. штрафу.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 1/06-21 від 01.06.2020 р., згідно з яким позивачем відповідачеві було поставлено товар. Проте, ТОВ Торгівельний дім АРВІКА оплата за поставлений товар була здійснена частково, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 997628,80 грн. основного боргу, 43058,83 грн. 5% річних, 75886,92 грн. інфляційних втрат, 99762,88 грн. штрафу, і судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.09.2021 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.10.2021 р.

29.09.2021 р. до Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив б/н від 27.09.2021 р. (вх. № 22698/21 від 29.09.2021 р.), за змістом якого останній проти позову заперечує та зазначає, що договір поставки № 1/06-21 від 01.06.2020 р., копію якого додано позивачем до позову, відповідачем у такій редакції не укладався та не підписувався. Проте, відповідач не заперечує сам факт укладання договору поставки № 1/06-21 від 01.06.2020 р. між останнім та позивачем, за яким сторони погодили зазначені договором умови, але в іншій редакції, де пунктом 6.1 розділу 6 передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити в повному обсязі кожну отриману партію товару грошовими коштами в національній валюті України, шляхом їх безготівкового перерахування на поточний рахунок постачальника (або внесення готівкою в касу постачальника), протягом 27 календарних місяців з моменту поставки, при цьому день поставки товару зараховується в період відстрочки платежу. Відтак, відповідач вважає позов передчасним, оскільки строк для оплати поставленого товару не сплив.

01.11.2021 р. до Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю АЙСБЕРГ-ФІШ надійшла відповідь на відзив б/н від 29.10.2021 р. (вх. № 25225/21 від 01.11.2021 р.), відповідно до якої позивач зазначає, що до позовної заяви було долучено копію договору поставки № 1/06-21 від 01.06.2020 р., який повністю відповідає його оригінальному примірнику, що знаходиться у позивача. Окрім того, зазначений договір містить підпис та печатку відповідача, а твердження представника відповідача про те, що нібито п. 6.1 розділу 6 договору було підписано ним в іншій редакції: з відстрочкою платежу 27 (двадцять сім) календарних місяців, є такими, що не підтверджені доказами. Відповідач не надає копію договору в іншій редакції, а тому всі твердження про недійсність розділів 6, 7 договору, що наданий позивачем, є лише припущеннями та намаганням відповідача ввести суд в оману. Водночас, за період з червня 2020 року по лютий 2021 року позивачем здійснювались поставки товару, а відповідач, у свою чергу, приймав товар, і факт поставки та прийняття товару не заперечується відповідачем, про що зазначено у відзиві. Окрім того, позивач звертав увагу суду на те, що відповідач помилково зазначає про поставку позивачем товару на суму 997628,80 грн., оскільки за період з 01.06.2020 р. по 31.07.2021 р. ТОВ АЙСБЕРГ-ФІШ здійснило поставку товару на загальну суму 1002628,80 грн., що підтверджується копіями актів звіряння взаємних розрахунків та видаткових накладних. Також позивач відзначив, що податкові накладні були зареєстровані ТОВ АЙСБЕРГ-ФІШ до кожної поставки, у відповідності до вимог чинного податкового законодавства України, та їх реєстрація жодним чином не впливає на наявність заборгованості з боку відповідача. З огляду на вищезазначене, позовні вимоги, на переконання позивача, є обгрунтованими.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.12.2021 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.01.2022 р.

18.01.2022 р. до Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання про призначення експертизи б/н від 18.01.2022 р. (вх. № 1132/22 від 18.01.2022 р.), в якому заявник просив суд призначити у справі № 911/2590/21 судову почеркознавчу експертизу, доручивши її проведення Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

У судовому засіданні 20.01.2022 р., на підставі приписів ч. 2 ст. 207 ГПК України, без виходу до нарадчої кімнати суд постановив протокольну ухвалу про залишення клопотання ТОВ Торгівельний дім АРВІКА б/н від 18.01.2022 р. про призначення у даній справі судової експертизи без розгляду.

У судовому засіданні 20.01.2022 р. було оголошено перерву до 03.03.2022 р., а також постановлено учасникам процесу надати для огляду оригінали документів, копії яких містяться в матеріалах справи.

09.02.2022 р. до Господарського суду Київської області представником відповідача було подано клопотання б/н від 08.02.2022 р. (вх. № 2879/22 від 09.02.2022 р.) про проведення експертизи (повторне), за змістом якого відповідач просив суд визнати поважними причини незаявлення клопотання про призначення почеркознавчої експертизи у підготовчому провадженні, а також призначити у даній справі судову почеркознавчу експертизу, доручивши її проведення Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, з метою вирішення питання, чи виконаний підпис у п. 12 договору поставки від 01.06.2020 р. № 1/06-21 від імені відповідача Слогоцькою Н.І. чи іншою особою. Також представник відповідача наголошував на тому, що відповідачем підпис керівника товариства на договорі заперечується, що, на переконання відповідача, унеможливлює правильне і справедливе вирішення спору у даній справі.

У зв`язку із загрозою життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників суду, з огляду на положення ст. 3 Конституції України, ст. 24 Закону України Про судоустрій і статус суддів, рішення Ради суддів України № 9 від 24.02.2022 р., враховуючи положення Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні № 64/2022 від 24.02.2022 р., розпоряджень Київської обласної військової адміністрації, прийнятих відповідно до ст. 8 Закону України Про правовий режим воєнного стану, наказу Господарського суду Київської області Про встановлення особливого режиму роботи Господарського суду Київської області в умовах воєнного стану, яким, зокрема, було зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах воєнної агресії проти України, судове засідання у даній справі 03.03.2022 р. не відбулося.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.04.2022 р. судове засідання з розгляду даної справи було призначено на 12.05.2022 р.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.05.2022 р. було постановлено повернутися в розгляді справи № 911/2590/21 до підготовчого провадження; призначено підготовче засідання на 30.06.2022 р.; витребувано від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю АЙСБЕРГ-ФІШ оригінал договору поставки від 01.06.2020 р. № 1/06-21, укладеного між позивачем та відповідачем.

23.06.2022 р. до Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява б/н від 23.06.2022 р. (вх. № 7293/22 від 23.06.2022 р.) про проведення підготовчого засідання без участі позивача.

29.06.2022 р. до Господарського суду Київської області від ТОВ АЙСБЕРГ-ФІШ надійшло клопотання б/н від 30.06.2022 р. (вх. № 7665/22 від 29.06.2022 р.), згідно з яким позивач, на виконання вимог ухвали суду від 12.05.2022 р., надав оригінальний примірник договору поставки № 1/06-21 від 01.06.2020 р., укладеного між ТОВ «АЙСБЕРГ-ФІШ» та ТОВ «Торгівельний дім «АРВІКА».

У судовому засіданні 30.06.2022 р. представник відповідача підтримував заявлене раніше клопотання про призначення у даній справі почеркознавчої експертизи підпису Слогоцької Н.І. на договорі № 1/06-21 від 01.06.2020 р. та просив доручити її проведення Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України і витрати з оплати експертизи покласти на відповідача; представник позивача у судове засідання не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.06.2022 р. підготовче засідання у справі було відкладено на 25.07.2022 р.; запропоновано позивачу надати пропозиції щодо запитань судовому експерту та щодо експертної установи для вирішення питання призначення судової почеркознавчої експертизи у даній справі; зобов`язано відповідача надати суду оригінали документів, що містять вільні зразки підпису Слогоцької Н.І., датовані відповідним періодом підписання договору № 1/06-21 від 01.06.2020 р.; зобов`язано відповідача забезпечити прибуття в судове засідання гр. ОСОБА_1 для надання експериментальних зразків підпису.

Станом на час судового засідання 25.07.2022 р. зазначених вище пропозицій та оригіналів документів до справи надано не було, прибуття в судове засідання ОСОБА_1 відповідачем не забезпечено. У судовому засіданні 25.07.2022 р. представник позивача зазначила про погодження позивача з експертною установою та переліком запитань, запропонованих відповідачем для проведення судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.07.2022 р. підготовче засідання у справі було відкладено на 29.08.2022 р.

26.08.2022 р. до Господарського суду Київської області електронною поштою від представника позивача надійшла заява б/н від 26.08.2022 р. (вх. № 11212/22 від 26.08.2022 р.) про розгляд справи без участі представника, в якій остання зазначає, що не має можливості прибути до м. Києва на судове засідання по справі № 911/2590/21 та брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, у зв`язку з чим просила суд розглянути справу № 911/2590/21 без участі представника позивача за наявними в справі матеріалами та задовольнити позовні вимоги.

У судове засідання 29.08.2022 р. представники сторін не з`явились. Про дату, час і місце судового засідання всі учасники процесу були повідомлені, однак, на час судового засідання в матеріалах справи були відсутніми докази отримання відповідачем ухвали від 25.07.2022 р.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.08.2022 р. було відкладено підготовче засідання на 06.10.2022 р., повторно зобов`язано відповідача надати суду оригінали документів, що містять вільні зразки підпису ОСОБА_1 , датовані відповідним періодом підписання договору № 1/06-21 від 01.06.2020 р., повторно зобов`язано відповідача забезпечити прибуття в судове засідання гр. ОСОБА_1 для надання експериментальних зразків підпису, а також попереджено відповідача про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, передбачених ст. 135 Господарського процесуального кодексу України, у вигляді штрафу за невиконання процесуальних обов`язків, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

06.10.2022 р. до Господарського суду Київської області електронною поштою від представника позивача надійшла заява б/н від 05.10.2022 р. (вх. № 1307/22 від 06.10.2022 р.) про проведення засідання у відсутність особи, яка бере участь у справі, в якій остання зазначала, що не має можливості прибути до м. Києва на судове засідання у справі № 911/2590/21, у зв`язку з чим просить суд розглянути дану справу без участі представника позивача за наявними в справі матеріалами та задовольнити позовні вимоги.

У судове засідання 06.10.2022 р. представники сторін не з`явились. Про дату, час і місце судового засідання всі учасники процесу були повідомлені.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.10.2022 р. судом було залишено без задоволення клопотання відповідача б/н від 08.02.2022 р. (вх. № 2879/22 від 09.02.2022 р.) про проведення експертизи (повторного) в частині призначення судової почеркознавчої експертизи та закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 03 листопада 2022 р.

У судове засідання 03.11.2022 р. представники позивача та відповідача не з`явились.

Як встановлено судом, за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, новим місцем знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім АРВІКА на час судового засідання є: 79019, Львівська обл., м. Львів, вул. Лемківська, буд. 15.

З огляду на відсутність у матеріалах справи доказів належного повідомлення відповідача у даній справі про місце і час судового засідання з розгляду даної справи по суті, призначеного на 03.11.2022 р., у зв`язку із зміною місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім АРВІКА, судове засідання з розгляду справи по суті у даній справі ухвалою Господарського суду Київської області від 03.11.2022 р. було відкладено на 08.12.2022 р., про що відповідача було повідомлено шляхом направлення ухвали суду за адресою місцезнаходження.

У судове засідання 08.12.2022 р. представники сторін не з`явилися. Водночас, про судовий розгляд справи учасники процесу були повідомлені належно.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно з ч. 4 ст. 202 ГПК України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Поряд з цим, відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 р., у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

При цьому, в своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьова проти України» від 03.04.2008 р. зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

З урахуванням наведеного, в судовому засіданні 08.12.2022 р. було прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши висловлені свого часу у підготовчому провадженні пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

01.06.2020 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю АЙСБЕРГ-ФІШ (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім АРВІКА (покупець) було укладено договір поставки № 1/06-21, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцю рибоморепродукцію (товар), а покупець зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити отриманий товар.

Згідно з п. 2.2 договору сторони домовились, що постачання товару буде здійснюватись партіями з попереднім узгодженням заявок за допомогою засобів електронного, факсимільного або телефонного зв`язку.

У відповідності з п. 2.9 договору перехід права власності на товар виникає у покупця після підписання товарної накладної. Датою передачі товару є дата, що зазначена у підписаній покупцем товарній накладній.

Умовами п. 3.2 договору визначено, що товар вважається прийнятим за відповідним асортиментом і у відповідній кількості, якості та за ціною, що визначені у видатковій накладній, якщо покупець підписав таку накладну. Підписана з боку покупця видаткова накладна також свідчить про те, що покупець разом з товаром прийняв рахунок (рахунок-фактуру), товарно-транспортну та тарну накладні (у разі необхідності), та всі інші супроводжувальні документи, що були надані постачальником разом з товаром.

Покупець сплачує за товар продавцю ціну, визначену у видаткових накладних, яка вказана з урахуванням ПДВ, вартістю тари та доставки постачальником товару покупцю (у разі доставки постачальником) (п. 5.2 договору).

Пунктом 6.1 договору передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити в повному розмірі кожну отриману партію товару грошовими коштами в національній валюті України шляхом їх безготівкового перерахування на поточний рахунок постачальника, (або внесення готівкою в касу постачальника) протягом 7 (сім) календарних днів з моменту поставки, при цьому день поставки зараховується в період відстрочки платежу.

Відповідно до п. 6.2 договору днем здійснення платежу є день, коли грошові кошти зараховуються на рахунок постачальника або надходять до його каси. Якщо день оплати випадає на святковий або неробочий день, оплата за товар провадиться напередодні.

Згідно з п. 7.2 договору, в разі прострочення оплати за товар, покупець зобов`язаний оплатити постачальнику повну вартість товару із урахуванням індексу інфляції, 5 (п`ять) % річних від простроченої до сплати суми за користування чужими грошовими коштами та сплатити неустойку у вигляді пені та штрафу.

У разі, якщо прострочення по сплаті заборгованості складе більше 10 (десяти) календарних днів, покупець, крім сплати платежів, що передбачені п.п. 7.2, 7.3 даного договору, зобов`язаний додатково сплатити постачальнику штраф в розмірі 10 (десяти) відсотків від суми заборгованості (п. 7.4 договору).

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2021 р., але, в будь-якому випадку, до повного виконання сторонами своїх зобов`язань згідно даного договору та специфікацій поставки. У випадку, якщо ні одна із сторін за 15 (п`ятнадцять) календарних днів до закінчення договору не заявить про свої наміри припинити дію договору, договір вважається продовженим на такий же термін і на тих же умовах (п. 10.1 договору).

На виконання умов договору ТОВ АЙСБЕРГ-ФІШ було поставлено ТОВ Торгівельний дім АРВІКА товар на загальну суму 1002628,80 грн., що підтверджується видатковими накладними № Пд-0043327 від 30.06.2020 р. на суму 436800,00 грн., № Пд-0046941 від 11.08.2020 р. на суму 26718,00 грн., № Пд-0051486 від 17.09.2020 р. на суму 123840,00 грн., № Пд-0051487 від 17.09.2020 р. на суму 3720,00 грн., № РН-0003910 від 01.12.2020 р. на суму 92400,00 грн., № РН-0000740 від 16.02.2021 р. на суму 319150,80 грн.

ТОВ Торгівельний дім АРВІКА було частково оплачено товар в сумі 5000,00 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку ТОВ АЙСБЕРГ-ФІШ від 20.05.2021 р.

ТОВ АЙСБЕРГ-ФІШ було направлено на адресу ТОВ Торгівельний дім АРВІКА претензію № 168 від 05.08.2021 р. на суму 997628,80 грн., за змістом якої постачальник просив покупця у 7-денний термін з дня отримання даної претензії здійснити повну оплату заборгованості за договором поставки № 1/06-21 від 01.06.2020 р.

Відповідь на претензію отримано не було, заборгованість не сплачено, у зв`язку з чим позивач і звернувся з даним позовом до суду та просить стягнути з відповідача 997628,80 грн. заборгованості за поставлений товар, а також нараховані у зв`язку з цим штраф, 5% річних та інфляційні втрати.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у даній справі підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 вищевказаної статті, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити а нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України).

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначав про те, що договір поставки № 1/06-21 від 01.06.2020 р., копію якого додано позивачем до позову, відповідачем у такій редакції не укладався та не підписувався. Проте, відповідач не заперечував сам факт укладання договору поставки № 1/06-21 від 01.06.2020 р., але в іншій редакції, а також просив суд призначити у справі № 911/2590/21 судову почеркознавчу експертизу з метою встановлення, чи був підписаний договір від імені відповідача директором Слогоцькою Н.І.

Однак, відповідачем на виконання вимог ухвал суду не було надано суду оригіналів документів, що містили б вільні зразки підпису ОСОБА_1 , датовані відповідним періодом підписання договору № 1/06-21 від 01.06.2020 р., та не було забезпечено прибуття в судове засідання гр. ОСОБА_1 для надання експериментальних зразків підпису, що унеможливило призначення і проведення у даній справі судової почеркознавчої експертизи.

Водночас, суд враховує, що на підтвердження своєї позиції відповідачем до матеріалів справи не було надано будь-якого іншого примірника договору з іншими його умовами, як не спростовано і того, що зі сторони ТОВ Торгівельний дім АРВІКА наданий позивачем до матеріалів справи договір поставки № 1/06-21 від 01.06.2020 р. був підписаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Відтак, наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідачем не спростовано факту укладення між ТОВ АЙСБЕРГ-ФІШ та ТОВ Торгівельний дім АРВІКА договору поставки № 1/06-21 від 01.06.2020 р., який долучений позивачем до матеріалів справи (оригінал та копія містяться в матеріалах справи), на викладених в ньому умовах.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на час прийняття рішення, відповідач заборгованість за отриманий від позивача товар (факт якого (отримання) відповідачем не заперечується) не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували наявність чи розмір заявленого позивачем до стягнення боргу у сумі 997628,80 грн.

Отже, факт порушення відповідачем зобов`язань за договором судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

За таких обставин, вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 997628,80 грн. є належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Крім суми основного боргу, у зв`язку з неналежним виконанням грошових зобов`язань за договором в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 43058,83 грн. 5% річних, 75886,92 грн. інфляційних втрат, 99762,88 грн. штрафу.

Порушенням зобов`язання, згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до приписів ч. 3 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Як зазначалося вище, сторони в п. 7.4 договору передбачили, що у разі, якщо прострочення по сплаті заборгованості складе більше 10 (десяти) календарних днів, покупець, крім сплати платежів, що передбачені п.п. 7.2, 7.3 даного договору, зобов`язаний додатково сплатити постачальнику штраф в розмірі 10 (десяти) відсотків від суми заборгованості.

З матеріалів справи слідує, що за порушення строку оплати за поставлений товар позивачем був нарахований штраф у сумі 99762,88 грн. на загальну суму заборгованості 997628,80 грн.

Судом перевірено розрахунок штрафу, здійснений позивачем, та встановлено, що він є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства, умовам договору та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 43058,83 грн. 5% річних та 75886,92 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Поряд з цим, за приписами ч.ч. 1, 2 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згадуваним вище пунктом 7.2 договору встановлено, що, в разі прострочення оплати за товар, покупець зобов`язаний оплатити постачальнику повну вартість товару із урахуванням індексу інфляції та 5% річних від простроченої до сплати суми за користування чужими грошовими коштами.

Як встановлено судом, заявлені позивачем до стягнення з відповідача 5% річних нараховані на заборгованість останнього щодо кожної накладної окремо, у тому числі - за період з 07.07.2020 р. до 20.05.2021 р. на суму 436800,00 грн. в сумі 18998,63 грн., з 18.08.2020 р. до 20.05.2021 р. на суму 26718,00 грн. в сумі 1008,80 грн., з 24.09.2020 р. до 20.05.2021 р. на суму 123840,00 грн. в сумі 4049,90 грн., з 24.09.2020 р. до 20.05.2021 р. на суму 3720,00 грн. в сумі 121,65 грн., з 08.01.2021 р. до 20.05.2021 р. на суму 92400,00 грн. в сумі 1683,45 грн., з 23.02.2021 р. до 20.05.2021 р. на суму 319150,80 грн. в сумі 3803,58 грн., з 21.05.2021 р. до 26.08.2021 р. на суму 997628,80 грн. в сумі 13392,82 грн., їх розмір є арифметично вірним та обґрунтованим, у зв`язку з чим 5% річних підлягають стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, становить 75886,92 грн., нарахованих на заборгованість відповідача щодо кожної накладної окремо, у тому числі - за період з липня 2020 року по травень 2021 року на суму 436800,00 грн. в сумі 40360,32 грн., з вересня 2020 року по травень 2021 року на суму 26718,00 грн. в сумі 2703,86 грн., з жовтня 2020 року по травень 2021 року на суму 123840,00 грн. в сумі 11863,87 грн., з жовтня 2020 року по травень 2021 року на суму 3720,00 грн. в сумі 356,38 грн., з січня 2021 року по травень 2021 року на суму 92400,00 грн. в сумі 5673,36 грн., з березня 2021 року по травень 2021 року на суму 319150,80 грн. в сумі 11936,24 грн., з червня 2021 року по липень 2021 року на суму 997628,80 грн. в сумі 2992,89 грн., є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв`язку з чим інфляційні втрати підлягають стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю АЙСБЕРГ-ФІШ у повному обсязі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Отже, названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).

Поряд з цим, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»).

З урахуванням наведеного суд відзначає, що решта долучених до матеріалів справи документів та наданих сторонами пояснень була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків щодо наявності підстав для задоволення позову не спростовує.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4, ч. 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім АРВІКА (79019, Львівська обл., м. Львів, вул. Лемківська, буд. 15, код 43486701) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АЙСБЕРГ-ФІШ (36022, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Богдана Хмельницького, буд. 11, кв. 808, код 35863179) 997628 (дев`ятсот дев`яносто сім тисяч шістсот двадцять вісім) грн. 80 коп. основного боргу, 43058 (сорок три тисячі п`ятдесят вісім) грн. 83 коп. 5% річних, 75886 (сімдесят п`ять тисяч вісімсот вісімдесят шість) грн. 92 коп. інфляційних втрат, 99762 (дев`яносто дев`ять тисяч сімсот шістдесят дві) грн. 88 коп. штрафу, 18245 (вісімнадцять тисяч двісті сорок п`ять) грн. 06 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 22.12.2022 р.

Суддя В.М. Бабкіна