Постанова

від 22.12.2022 по справі 826/9733/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 грудня 2022 року

Київ

справа №826/9733/18

адміністративне провадження №К/990/29127/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №826/9733/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Софтлайн Груп Україна» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року (головуючий суддя Сорочко Є.О., судді: Коротких А.Ю., Федотов І.В.),-

ВСТАНОВИВ:

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 15 грудня 2021 року, прийнятим у порядку спрощеного позовного провадження, позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 04 січня 2018 року №0003561208 в частині нарахування штрафних санкцій (а.с.43-49).

Копія рішення суду першої інстанції була отримана Головним управлінням ДПС у м. Києві, утвореним як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі - ГУ ДПС, скаржник) 23 грудня 2021 року, що підтверджується розпискою (а.с.50).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС 14 січня 2022 року направило до суду поштою апеляційну скаргу, відповідно до якої, серед іншого, просило відстрочити сплату судового збору. Таке клопотання апелянт вмотивував тим, що 05 січня 2022 року подав службовий лист №109/26-15-20-04-19 щодо сплати судового збору у розмірі 2643 грн, проте, відповідно до виписки від 06 січня 2022 року обсяг коштів на рахунку КЕКВ 2800 становив 0 грн (а.с.54-62).

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2022 року у задоволенні клопотання ГУ ДПС про відстрочення сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 2643 грн у десятиденний строк з моменту отримання ухвали (а.с.73-74).

Відмовляючи в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційний суд виходив з того, що норма статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) не містять підстав та умов для звільнення суб`єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення.

Копія вказаної ухвали була отримана ГУ ДПС 02 травня 2022 року відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.76).

04 травня 2022 року ГУ ДПС поштою направило до апеляційного суду клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, відповідно до якого апелянт просив продовжити строк для усунення недоліків до закінчення воєнного стану або відстрочити сплату судового збору і дозволити його сплату після закінчення воєнного стану в Україні. Зазначив, що у зв`язку з введенням воєнного стану було вжито першочергові заходи щодо переорієнтування бюджету країни на військові цілі та здійснення найнеобхідніших соціальних видатків. Згідно із змінами, внесеними до підпункту 2 пункту 19 Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2021 року №590 (далі - Порядок №590), органи Казначейства не здійснюють платежі щодо сплати судового збору (а.с.77-84).

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19 травня 2022 року у задоволенні клопотання ГУ ДПС про продовження строку на усунення недоліків відмовив, апеляційну скаргу повернув апелянту (а.с.85-86).

Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у ГУ ДПС було достатньо часу для сплати судового збору, проте, останній не надав належних доказів неможливості його сплати у встановлений судом строк.

Відомості про дату отримання ГУ ДПС копії вказаної ухвали у матеріалах справи відсутні. На зворотньому боці супровідного листа, датованого 20 травня 2022 року, проставлено штамп канцелярії суду про відправлення кореспонденції 24 травня 2022 року (а.с.87).

27 травня 2022 року апелянт повторно направив на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просив відстрочити йому сплату судового збору і дозволити його сплату після закінчення воєнного стану, а також поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції (а.с.89-99).

На обґрунтування вимог про поновлення пропущеного процесуального строку скаржник вказував, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 в Україні з 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року було введено воєнний стан. З метою збереження життя та здоров`я працівників у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органів встановлено простій, що підтверджується наказом ДПС України від 24 лютого 2022 року №243-о. Простій у роботі ГУ ДПС було припинено лише 27 квітня 2022 року відповідно до наказу від 26 квітня 2022 року №282-о «Про припинення простою у роботу окремим працівникам Головного управління ДПС у м. Києві». Зауважив, що в умовах воєнного стану судам рекомендовано виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишенням їх без руху, встановлення різного роду строків. При цьому КАС України не встановлює строки повторного звернення до адміністративного суду після повернення апеляційної скарги.

Обґрунтування вимог клопотання в частині відстрочення сплати судового збору наведене ідентично до викладеного у клопотанні від 04 травня 2022 року.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12 вересня 2022 року відмовив у задоволенні клопотань ГУ ДПС про поновлення строку апеляційного оскарження, відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу залишив без руху і запропонував апелянту у десятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали надати заяву про поновлення строку та вказати інші поважні підстави для його поновлення, а також надати оригінал документа про сплату судового збору (а.с.106-107).

Ухвала суду апеляційної інстанції вмотивована тим, що апеляційну скаргу подано лише 27 травня 2022 року, тобто, з пропуском встановленого для цього строку. Саме по собі наведене апелянтом посилання на те, що він має право на повторне подання скарги, не свідчить про наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Стверджуючи про неможливість сплати судового збору при поданні першої апеляційної скарги, скаржник не надає доказів його сплати при повторному зверненні до суду апеляційної інстанції. Суд також відхилив довід апелянта про запроваджений на території України воєнний стан та простій установи скаржника з тих підстав, що строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції закінчився ще до настання наведених ним обставин.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості вимоги про відстрочення сплати судового збору, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання апелянта в цій частині, оскільки він є суб`єктом владних повноважень. Апеляційним судом були враховані висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 14 січня 2021 року (справа №0940/2276/18) та Верховним Судом в ухвалах від 19 травня 2022 року (справа №340/6875/21), від 02 червня 2022 року (справа №640/28106/20), відповідно до яких суд може вирішити питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору для юридичних осіб, проте, це є правом, а не обов`язком суду.

Копія вказаної ухвали була отримана ГУ ДПС 21 вересня 2022 року, що підтверджується штампом про одержання на супровідному листі (а.с.108).

27 вересня 2022 року ГУ ДПС направило до суду поштою клопотання, в якому просило поновити строк звернення на апеляційне оскарження, продовжити строк на усунення недоліків до закінчення воєнного стану або відстрочити сплату судового збору на цей строк. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що апеляційна скарга ГУ ДПС у період з 14 січня 2022 року по 20 квітня 2022 року перебувала у Шостому апеляційному адміністративному суді, що зумовлено введенням в Україні воєнного стану. Апелянт оперативно реагував на процесуальні документи суду, а тривалий період перебування апеляційної скарги відповідача в суді апеляційної інстанції вбачається не з вини ГУ ДПС. З повторною апеляційною скаргою відповідач звернувся також у найкоротший термін. З метою сплати судового збору ГУ ДПС були вжиті заходи із направлення службових листів від 05 січня 2022 року №109/26-15-20-04-09, від 04 травня 2022 року №3307/26-15-20-04-09, однак, відповідно до виписок по рахунку КЕКВ 2800 від 29 квітня 2022 року, 22 червня 2022 року, 16 вересня 2022 року та листа від 19 вересня 2022 року №257/26-5-10-04-11 вбачається відсутність коштів на вказаному рахунку або їх недостатність. Апелянт повторно звернув увагу апеляційного суду на підпункт 2 пункту 19 Порядку №590 (а.с.109-120).

Ухвалою від 06 жовтня 2022 року Шостий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання ГУ ДПС про відстрочення сплати судового збору і про поновлення строку апеляційного оскарження. Відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 грудня 2021 року (а.с.121-122).

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції зазначив, що апелянтом наведено підстави пропуску на апеляційне оскарження, яким вже була надана правова оцінка та які були визнані судом неповажними. Додатково суд зауважив, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами їх пропуску апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Суд апеляційної інстанції також не знайшов підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору ГУ ДПС як суб`єкту владних повноважень, мотивуючи своє рішення в цій частині висновками, аналогічними викладеним в ухвалі від 12 вересня 2022 року. Щодо продовження строку на усунення недоліків апеляційний суд вказав, що десятиденний строк на усунення недоліків є строком, встановленим законом, і суд не вправі його самостійно продовжувати.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу для продовження розгляду до Шостого апеляційного адміністративного суду.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначив, що вперше з апеляційною скаргою звернувся у строк, встановлений КАС України. Тривалий час (з 14 січня 2021 року по 20 квітня 2022 року) апеляційна скарга перебувала в суді апеляційної інстанції. Після отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 20 квітня 2022 року та ухвали про повернення апеляційної скарги від 19 травня 2022 року ГУ ДПС зверталось до суду апеляційної інстанції з клопотанням та повторною апеляційною скаргою у найкоротший строк. Просить звернути увагу, що судовий збір був проплачений органом казначейства 06 жовтня 2022 року, про що свідчить штамп на платіжному дорученні від 04 жовтня 2022 року №2694. Вважає, що ним вживались усі заходи щодо сплати судового збору, проте, апелянту фактично не вистачило кілька днів для усунення недоліку апеляційної скарги. Апеляційний суд не врахував, що постійні повітряні тривоги перешкоджали належній роботі державних органів, в тому числі, і органів казначейства, що є об`єктивною причиною невчасної сплати судового збору. ГУ ДПС наводить посилання на постанову Верховного Суду від 20 січня 2021 року (справа №640/1238/19), в якій за подібних, на переконання скаржника, обставин суд касаційної інстанції визнав, що подання у максимально короткий строк після повернення попередньо поданої скарги апеляційної скарги повторно разом із доказами сплати судового збору є підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ухвали Верховного Суду від 01 листопада 2022 року касаційне провадження у цій справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про неправильне застосування судом матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній з 8 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

За змістом касаційної скарги у ній відсутні доводи в частині незгоди ГУ ДПС із висновками апеляційного суду щодо відсутності підстав для відстрочення сплати судового збору та продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги. Керуючись частиною першою статті 341 КАС України, колегія суддів не надає правової оцінки оскаржуваній ухвалі про відмову у відкритті апеляційного провадження в цій частині.

Щодо висновку апеляційного суду про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі колегія суддів зазначає наступне.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України. Проте, дане право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, зокрема і документу про сплату судового збору.

Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України, пунктом 1 частини п`ятої якої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.

Так, частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, встановлених частиною другою статті 299 КАС України (частина третя статті 295 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).

За змістом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку, зокрема на апеляційне оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

На думку колегії суддів, сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року (справа № 280/4682/19), від 18 червня 2020 року (справа № 400/524/19), від 17 червня 2020 року (справа № 280/4951/19) тощо.

З матеріалів справи вбачається, що ГУ ДПС у період з грудня 2021 року (часу отримання копії рішення суду першої інстанції) по 06 жовтня 2022 року (дату відмови апеляційним судом у відкритті апеляційного провадження) двічі зверталось до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційними скаргами (14 січня 2022 року; 27 травня 2022 року). Проте, у жоден з указаних разів відповідач так і не долучив до апеляційної скарги документ про сплату судового збору у будь-якому розмірі.

Вперше подана апеляційна скарга залишалась судом без руху з наданням відповідного строку на сплату судового збору. ГУ ДПС як в апеляційній скарзі, так і клопотанні про усунення недоліків від 04 травня 2022 року просило відстрочити йому сплату судового збору, надавши суду на підтвердження своїх вимог виписку станом на 06 січня 2022 року (а.с.61), 29 квітня 2022 року (а.с.82) про відсутність коштів на рахунку, службову записку від 02 травня 2022 року №421/26-15-10-04-11 (а.с.83), службовий лист від 04 травня 2022 року №3307/26-15-20-04-09 (а.с.81). Оцінивши наведені апелянтом у клопотаннях доводи та долучені на їх підтвердження докази, апеляційний суд не знайшов підстав для відстрочення сплати судового збору.

До повторно поданої апеляційної скарги ГУ ДПС знову не долучило документ про сплату судового збору та повторно подало виписку про відсутність коштів на рахунку від 29 квітня 2022 року, якій апеляційним судом вже надавалась правова оцінка. На виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 12 вересня 2022 року ГУ ДПС подало до апеляційного суду виписки про відсутність коштів на рахунку станом на 06 січня 2022 року, від 29 квітня 2022 року, від 22 червня 2022 року, від 16 вересня 2022 року (а.с.113-115, 119), службові листи від 05 січня 2022 року №109/26-15-20-04-19, від 04 травня 2022 року №3307/26-15-20-04-09, адресовані управлінню інфраструктури та бухгалтерського обліку ГУ ДПС з проханням сплати судового збору (а.с.116-117), службову записку від указаного управління від 19 вересня 2022 року №257/26-15-10-04-11 (а.с.118).

Водночас, суд апеляційної інстанції визнав долучені ГУ ДПС докази такими, що не свідчать про наявність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Слід зазначити, що відповідно до долучених скаржником до клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження виписок станом на 22 червня 2022 року та на 16 вересня 2022 року на рахунку КЕКВ 2800 залишок коштів становив 2710,02 грн і 421609,93 грн відповідно. Залишок коштів на вказаному рахунку станом на 19 вересня 2022 року також становив 421609,93 грн, про що вказало управління правового забезпечення ГУ ДПС у службовій записці. При цьому за повідомленою управлінням інформацією на розгляді перебувають службові листи на оплату судового збору в загальному розмірі 21783120,47 грн, тому їх оплата буде проведена не в повному обсязі.

Таким чином, і станом на 22 червня 2022 року, і станом на 19 вересня 2022 року на рахунках ГУ ДПС знаходились кошти у сумі, достатній для сплати судового збору у розмірі 2643 грн. Проте, апелянт вибірково підходив до питання його оплати у кожній конкретній судовій справі. Такі обставини не можуть бути визнані об`єктивно непереборними та такими, що істотно перешкоджали усунути недоліки апеляційної скарги саме у цій справі.

У цій справі у скаржника було достатньо часу для сплати судового збору, а саме понад 9 місяців (з грудня 2021 року по 06 жовтня 2022 року - дату сплати судового збору), проте, така сплата відбулась поза межами строку, встановленого судом на усунення недоліків апеляційної скарги. Так, копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 12 вересня 2022 року була отримана ГУ ДПС 21 вересня 2022 року, відтак, строк на усунення недоліків сплинув 03 жовтня 2022 року.

Суд касаційної інстанції визнає обґрунтованим довід скаржника, що повторно з апеляційною скаргою він звернувся без надмірних зволікань. Поряд з цим, саме по собі невідкладне звернення до суду із апеляційною скаргою повторно не є безумовною підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. На переконання колегії суддів, при такому зверненні мають бути усунуті недоліки попередньої апеляційної скарги, які стали підставою для її повернення, що у сукупності з обставинами повторного подання скарги у стислі строки свідчитиме про добросовісність заявника при реалізації права на апеляційне оскарження рішення суду і, відповідно, наявність підстав для поновлення такого процесуального строку.

З приводу посилання скаржника на введення в Україні воєнного стану колегія суддів зазначає, що за усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

Посилаючись на обставини введення в Україні воєнного стану та встановлення простою у його роботі до 27 квітня 2022 року, ГУ ДПС жодним чином не обґрунтувало, яким чином ці обставини вплинули на можливість сплати ним судового збору, враховуючи, що відповідно до долучених відповідачем листів відповідні кошти були на рахунках станом на 22 червня 2022 року та 19 вересня 2022 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про відсутність підстав вважати, що строк на апеляційне оскарження був пропущений ГУ ДПС з поважних причин.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 січня 2012 року у справі «Рисовський проти України» підкреслено особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Колегія суддів зазначає, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Сукупність обставин у цій справі вказує на те, що ГУ ДПС у спірний період не було вчинено усіх залежних та можливих від нього дій, які б свідчили про бажання та дійсний намір реалізації наданих законом процесуальних прав з метою здійснення апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.

Така поведінка суб`єкта владних повноважень не може бути визнаною сумлінною, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для поновлення відповідачу пропущеного строку звернення до суду. Відсутність коштів на сплату судового збору (в даному випадку - більше ніж 9 місяців) з дня складення повного тексту судового рішення не може бути визнано поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження. Відповідна процедура виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом була запроваджена і встановлена державою в особі законодавця, тому виходячи з принципу «належного урядування» наслідки недотримання державою самостійно встановлених нею правил та обов`язків не можуть впливати на добросовісного платника податків.

Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України.

Разом з тим, з матеріалів цієї справи слідує, що ГУ ДПС судовий збір не сплатило ні під час першого, ні під час повторного подання апеляційної скарги. Доказів вжиття усіх можливих і залежних від ГУ ДПС заходів задля отримання відповідних коштів на сплату судового збору у період до 06 жовтня 2022 року матеріали справи не містять. Отже, такі обставини не можуть бути розцінені як прояв добросовісного ставлення апелянта до наявних у нього прав і сумлінної їх реалізації.

Посилання скаржника на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 20 січня 2021 року (справа №640/1238/19), є безпідставним, оскільки у наведеній скаржником справі апелянт на виконання вимог ухвали про залишення повторно поданої апеляційної скарги без руху долучив документ про сплату судового збору. Таку поведінку апелянта суд визнав сумлінним, добросовісним ставленням до наявних у нього прав і обов`язків, встановлених законом або судом, що свідчить про вчинення усіх можливих та залежних від нього процесуальних дій для вчасного подання апеляційної скарги. Водночас, у цій справі таких обставин не встановлено.

Аргументи касаційної скарги про неправильність зроблених апеляційним судом висновків є безпідставними та зводяться до переоцінки встановлених у справі обставин, що не узгоджується з приписами статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Касаційна скарга не містить інших відомостей про обставини, які б давали підстави для поновлення строку звернення до суду, а також свідчили б про порушення судом норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно із статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, залишити без задоволення.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі № 826/9733/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко