Рішення

від 20.12.2022 по справі 491/554/20

ШИРЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ширяївський районний суд Одеської області

20.12.2022 Справа №: 491/554/20 Провадження № 2/518/24/2022

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2022 року смт. Ширяєве

Ширяївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Алексєєвої О.В.,

секретаря - Надир І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ширяєве Одеської області в порядку загального позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_2 (треті особи - Ананьївська міська рада, Служба у справах дітей Подільської районної державної адміністрації, ОСОБА_4 ) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

06.07.2020 року ОСОБА_1 звернулася до Ананьївського районного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_2 та ОСОБА_2 (треті особи - Ананьївська міська рада та Орган опіки та піклування Подільської районної державної адміністрації Одеської області (Орган опіки та піклування Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Позивач мотивувала позов тим, що відповідачі та їх неповнолітня дитина зареєстровані у належному їй будинку, однак ніколи в ньому не проживали та не брали участі у його утриманні, місцезнаходження їх невідомо, а їх реєстрація не дозволяє позивачу розпоряджатись ним на власний розсуд та обмежує її законні права.

На підставі розпорядження виконуючого обов`язки голови Ананьївського районного суду Одеської області Желяскова О.О. від 30.09.2021 року справу направлено до Ширяївського районного суду Одеської області у зв`язку з неможливістю утворити склад суду.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.11.2021 року справу передано судді Алексєєвій О.В.

Ухвалою суду від 15.11.2021 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи проводити в загальному позовному провадженні.

Ухвалою суду від 09.11.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач не з`явилася, в раніше наданій заяві просила розгляд справи провести за її відсутності, вказала, що позовні вимоги підтримує та просила їх задовольнити, не заперечували щодо винесення у справі заочного рішення суду.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення, до суду повернулися конверти з відмітками про те, що адресати відсутні за вказаною адресою.

Представник третьої особи - Ананьївської міської ради в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений шляхом направлення судової повістки на офіційну електронну адресу, документ доставлено до електронного кабінету: 21.11.2022 14:23:34, про причини неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи - Органу опіки та піклування Подільської районної державної адміністрації Одеської області (Орган опіки та піклування Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області) в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Третя особа - ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення, до суду повернувся конверт з відміткою про те, що адресат відсутній за вказаною адресою.

Згідно ст. 223 ч. 1 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

20.12.2022 року ухвалою Ширяївського районного суду Одеської області призначено проведення заочного розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_2 (треті особи - Ананьївська міська рада, Служба у справах дітей Подільської районної державної адміністрації, ОСОБА_4 ) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

У разі відсутності відповідача відповідно до положень ст. 280-289 ЦПК України суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

ОСОБА_1 є власницею Ѕ частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудам, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується рішенням Ананьївського районного суду Одеської області від 15.04.2016 року (а.с. 9-10), співвласником іншої Ѕ частки вказаного житлового будинку є третя особа ОСОБА_4 .

Згідно домової книги для прописки громадян, проживаючих в будинку АДРЕСА_1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та їх неповнолітня дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстровані за вказаною адресою (а.с. 13-26).

Відповідно до довідки Ананьївської міської ради № 666 від 26.04.2020 року про склад сім`ї та реєстрацію за адресою : АДРЕСА_1 , зареєстровано 7 осіб: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5., ОСОБА_7 (невістка), ІНФОРМАЦІЯ_6., ОСОБА_8 (онука), ІНФОРМАЦІЯ_7., ОСОБА_9 (онука), ІНФОРМАЦІЯ_8., ОСОБА_2 (без родинних стосунків) ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 (без родинних стосунків), ІНФОРМАЦІЯ_2 та їх неповнолітня дитина ОСОБА_6 (без родинних стосунків), ІНФОРМАЦІЯ_4 . Право власності оформлене на ОСОБА_1 (а.с. 22).

Актами від 17.05.2019 року, 15.08.2019 року та 17.03.2020 року Ананьївської міської ради, зафіксовано факт не проживання відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_2 та їх неповнолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 23-25).

Відповідно до повідомлення ГУ ДМС України в Одеській області - рішенням ВГІРФО ГУ МВС України в Одеській області 26.11.2007 року № 305790 громадянка Індії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та громадянин Індії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримали дозвіл на імміграцію в Україну на підставі п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про імміграцію», як батьки громадянки України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 26).

Відповідно до висновку органу опіки та піклування № 01-25/618 від 20.09.2021 року орган опіки та піклування Подільської районної державної адміністрації вважає недоцільним визначення неповнолітньої дитини, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , особою, що втратила право користування житловим приміщенням (а.с. 214-215).

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ(майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно змісту ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений або обмежений в здійсненні права власності (ч.2 ст. 321 Цивільного кодексу України).

Нормами ст. 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них (ст. 379 ЦК України).

Відповідно до ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.

Згідно положень статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

З огляду на зазначене, суд вважає, що відсутність відповідача протягом шести місяців у будинку АДРЕСА_1 припиняє їх право на користування вказаним житловим приміщенням, тому позов підлягає задоволенню.

Стосовно позовної вимоги про визнання неповнолітнього ОСОБА_6 , 2007 р.н. такою, що втратила право користування житловим приміщенням, суд звертає увагу на наступне.

У відповідності до ч. 2 ст. 2 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, Держави-учасниці вживають всіх необхідних заходів для забезпечення захисту дитини від усіх форм дискримінації або покарання на підставі статусу, діяльності, висловлюваних поглядів чи переконань дитини, батьків дитини, законних опікунів чи інших членів сім`ї.

За ч. 1 ст. 3 цієї Конвенції, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини (ст.27 Конвенції про права дитини).

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства», охороною дитинства є система державних та громадських заходів, спрямованих на забезпечення повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку дитини та захисту її прав.

Частиною 2 ст.18 Закону України «Про охорону дитинства», діти - члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Відповідно до положень ч. 5, 6 СК України, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Беручи до уваги ту обставину, що дитина та її батьки не проживають у спірному будинку, місце перебування їх невідомо, відсутні відомості щодо їх перебування на території країни, жодних заяв до суду ними не подано, суд не погоджується з висновком органу опіки та піклування.

Суд враховує, що відповідно до ст. 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає. Місцем проживання недієздатної особи є місце проживання її опікуна або місцезнаходження відповідної організації, яка виконує щодо неї функції опікуна. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Оскільки вказане житло не є місцем проживання відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_2 , тому житло не може бути і місцем проживання неповнолітньої ОСОБА_6 , 2007 р.н., яка проживає зі своїми батьками.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 19, 76-81, 83, 89, 258-259, 263-265, 268, 273, 280-284, 354 ЦПК України, ст. ст. 391 ЦК України, ст. 71, 72 ЖК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_2 (треті особи - Ананьївська міська рада, Служба у справах дітей Подільської районної державної адміністрації, ОСОБА_4 ) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 такими, що втратили право на користування житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Копію судового рішення, протягом двох днів з дня його складання, надіслати особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Строк на апеляційне оскарження продовжується на строк дії карантину, встановленого КМУ з Метою запобігання поширенню COVID-19 (п. 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" ЦПК України).

Суддя: О.В. Алексєєва