Постанова

від 21.12.2022 по справі 521/14495/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 33/813/1414/22

Номер справи місцевого суду: 521/14495/22

Головуючий у першій інстанції Гранін В. Л.

Доповідач Котелевський Р. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючий суддя Котелевський Р.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Стоянової Л.І.,

представника Одеської митниці Держмитслужби України Терновського М.С.,

захисника Ковташа Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Одеської митниці Держмитслужби України Євдокимова Д.А. на постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 03.11.2022 року, якою щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , працюючого декларантом ТОВ «Алтайсіті» (Україна, 40020, м. Суми, пр-т Курський, 14, ЄДРПОУ 42656675) та директором ТОВ «Селена Інк» (Україна, 0453, м. Київ, вул. Вознесенський узвіз, 14, ЄДРПОУ 44115856),

закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальностіна підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України,

встановив:

оскарженою постановою суді місцевого суду провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.472 МК України закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Згідно з оскарженою постановою, суддею місцевого суду встановлено, що згідно протоколу про порушення митних правил №0851/50000/22 від 14.06.2022 року, 20.02.2022 року, між ТОВ «Авіа карго» (ЄДРПОУ 44323090) та компанією «Bofei logistics co.ltd» (Китай) було укладено контракт №BOFEI/AVIA/22 щодо поставок товарів в Україну. В рамках наведеного зовнішньоекономічного контракту 19.02.2022 року в зону діяльності Одеської митниці на судні закордонного плавання «Johanna Schulte» надійшов контейнер FCSU8480498 з товаром «pants» (брюки) загальною вагою брутто 22400 кг (згідно коносаменту №236438 від 15.01.2022 року).

01 травня 2022 року декларантом ТОВ «Алтайсіті» ОСОБА_1 , який діє на підставі договору про надання митно-брокерських послуг від 20.02.2022 року за №АЛТ/АВК/22, підготовлена та подана до Одеської митниці митна декларація типу «ІМ40ДЕ» (далі МД), яка була прийнята та зареєстрована за номером №UA500020/2022/008627.

В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення до Одеської митниці були надані: інвойс від 22.02.2022 року №BOF/236438/2022, пакувальний лист до інвойсу від 22.02.2022 року, коносамент від 15.01.2022 року №236438, контракт від 20.02.2022 року № BOFEI/AVIA/22, CMR від 29.04.2022 року, наряд від 20.04.2022 року №236438 та інші товаросупровідні документи.

Відповідно до інформації, зазначеної у МД №UA500020/2022/008627 та товаросупровідних документах встановлено, що продавцем товару є компанія «Bofei logistics co.ltd» (Китай), відправником товару є компанія «Ningbo songshan impexp co.ltd» (Китай), а покупцем та одержувачем є ТОВ «Авіа карго» (Україна, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 16, офіс 21, ЄДРПОУ 44323090).

Відповідно до граф 31,33, 35, 38, 41 МД №UA500020/2022/008627 було заявлено два найменування товару:

- товар №1 «одяг трикотажний, для жінок або дівчат з бавовн лосини, бриджі. Торгівельна марка: Ласточка. Країна виробництва: CN. Виробник: Ningbo songshan impexp co.ltd» (491 місце, 60192 шт., вага брутто 22695 кг, вага нетто 22695 кг) код товару УКТ ЗЕД визначено та заявлено 6104620010;

- товар №2 «одяг трикотажний, для жінок або дівчат з бавовн шорти. Торгівельна марка: Ласточка. Країна виробництва: CN. Виробник: Ningbo songshan impexp co.ltd» (31 місце, 6696 шт., вага брутто 1035 кг, вага нетто 1035 кг) код товару УКТ ЗЕД визначено та заявлено 6104620090.

Відповідно інвойсу компанії «Bofei logistics co.ltd» від 22.02.2022 року №BOF/236438/2022, вартість вище заявленого за МД товару складає 99 666 доларів США.

07 червня 2022 року під час проведення митного огляду співробітником ВМО №1 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці було встановлено невідповідність кількості місць, кількості одиниць, опису, маркування, ваги нетто, ваги брутто товарів №1 та №2.

Так, товар № 1: згідно МД заявлено «лосини та бриджі» у кількості 60 192 шт., вагою 22695 кг (491 місце). Фактично в наявності: лосини 27936 шт. (вагою нетто 9037,59 кг, вага брутто 9099,24 кг), бриджі - 3600 шт. (вагою нетто 1401, 31 кг, брутто 1404,24 кг).

Також серед задекларованого товару без ознак приховування виявлено джинси у кількості 18 048 шт., вагою нетто 7994,43 кг., брутто 8011,16 кг., кількість місць - 188, які не заявлені у МД та не зазначені у будь-яких товаросупровідних документах.

Відповідно до графи №54, відповідальною особою за заповнення та надання до митного органу України документів, необхідних для переміщення товарів через митний кордон України, зокрема МД від 01.05.2022 року №UA500020/2022/008627 є декларант ТОВ «Алтайсіті» ОСОБА_1 , який відповідно до вимог ст. 266 МК України, несе відповідальність, передбачену Митним кодексом України, у повному обсязі.

Таким чином, на думку митного органу, ОСОБА_1 було порушено процедуру декларування товарів, передбачену ст. 257 МК України, та не заявлено за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, що призвело до порушення митних правил, передбаченого ст. 472 МК України.

Оскаржена постанова мотивована тим, що відповідно до ст.ст. 268, 460 МК України допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що працівниками митниці не було враховано вищевказані положення закону та зроблено хибний висновок про відсутність підстав звільнення від адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за допущені в митній декларації помилки, на підставі положень статей 268, 460 МК України.

Не погоджуючись з вказаною постановою, представник Одеської митниці Держмитслужби Євдокимов Д.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та прийняти нову, якою визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.472 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків від вартості товарів-безпосередніх предметів порушення митних правил, з конфіскацією цих товарів.

Апелянт посилається на те, що митним органом встановлено та підтверджено доказами наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України.

В судовому засіданні апеляційного суду представник Держмитслужби Терновський М.С. підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Ковташ Д.М. просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши думки учасників судового розгляду; вивчивши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги; суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Згідно з положеннями ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показами свідків, а також іншими документами.

Як вбачаєтьсяз оскаржуваногорішення,суддя районногосуду здостатньою повнотоюдослідив матеріалисправи,оцінив всінаявні всправі доказита дійшовобґрунтованого висновкупро відсутністьв діях ОСОБА_1 складу адміністративногоправопорушення,передбаченого ст.472 МК України.

Апеляційний суд вважає оскаржене рішення законним та обґрунтованим, з огляду на наступне.

Положеннями ст. 489 МК України передбачено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або необережні) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Диспозиція ст.472МК Українипередбачає адміністративнувідповідальність занедекларування товарів,що переміщуютьсячерез митнийкордон України,тобто незаявленняза встановленоюформою точнихта достовірнихданих протовар, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Наявність об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкту та суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення є обов`язковим для кваліфікації конкретного діяння, як адміністративного проступку. Якщо хоча б один з них відсутній або не відповідає вимогам, що передбачені відповідною статтею Глави 68 МК України, вказане діяння не є порушенням митних правил.

Декларування, відповідно до вимог ч. 1 ст. 257 МК України, здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частина 1ст.495МК Українивстановлює,що доказамиу справіпро порушеннямитних правилє будь-якіфактичні дані,на основіяких увизначеному закономпорядку встановлюютьсянаявність абовідсутність порушеннямитних правил,винність особиу йоговчиненні таінші обставини,що маютьзначення дляправильного вирішеннясправи.Такі данівстановлюються: 1)протоколом пропорушення митнихправил,протоколами процесуальнихдій,додатками дозазначених протоколів; 2)поясненнями свідків; 3)поясненнями особи,яка притягуєтьсядо відповідальності; 4)висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду в достатній мірі приділив увагу дослідженню та аналізу матеріалів справи, сформованим Одеською митницею Держмитслужби України щодо порушення ОСОБА_1 , як декларантом митних правил, передбачених ст.472 МК України.

Апеляційний суд погоджується з висновками судді районного суду, що відповідальність за вказане правопорушення може наступати лише у випадку, коли особі відомі усі необхідні реквізити товару, що підтверджуються відповідними документами, однак особа їх не декларує за встановленою формою.

Так, в оскарженій постанові вірно зазначено, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 266 МК України, до обов`язків декларанта, в тому числі, входить декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленому Митним кодексом України.

Відповідно до ч. 6 ст. 257 МК України, порядок заповнення митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зокрема, вказані питання врегульовані Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства Фінансів України від 30.05.2012 № 631 (далі Порядок 631), та Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 (далі Порядок 651).

Суддею місцевогосуду встановлено,що 19 лютого 2022 року до Одеського морського торговельного порту на судні закордонного плавання за коносаментом № 236438 від 15.01.2022 року з Китаю (відправник компанія «Ningbo Songshan ImpExp Co., Ltd», продавець компанія «Bofei Logistics Co., Ltd» (Китай) на адресу ТОВ «АВІА КАРГО» (код ЄДРПОУ 44323090) у контейнері № FCSU8480498 надійшли товари «Одяг жіночий» (лосини, бриджі, шорти, тощо), загальною вагою брутто 23 730 кг.

При цьому, 01 травня 2022 року ОСОБА_1 , як представником декларанта (що діє на підставі митно-брокерського договору від 20.02.2022 року № АЛТ/АВК/22), для митного оформлення в режимі імпорт (випуск у вільний обіг) товару «Одяг жіночий» подано до Одеської митниці електронну митну декларацію (далі - ЕМД) № UA500020/2022/008627, а також товаросупровідні і комерційні документи, які стали підставою для внесення даних до митної декларації. Тобто, ОСОБА_1 не внесено інших даних, які б суперечили таким документам, або містили невідповідності ним, та були виконані вимоги Митного кодексу та Порядку 651.

В своючергу, як становлено із досліджених матеріалів справи, працівниками митниці 07.06.2022 року було проведено митний огляд товару, в результаті якого встановлено: товар № 1 «лосини» та «бриджі» у загальній кількості складають 31 536 шт., вага нетто 10 438,9 кг. Заявлено у ЕМД № UA500020/2022/008627 60 192 шт., вага нетто 22 695 кг (491 місце). Також виявлено «джинси» у кількості 18 048 шт., вагою нетто 7 994,43 кг; товар № 2 «шорти» фактично в наявності 5 400 шт., вага нетто 837,58 кг., а в ЕМД № UA500020/2022/008627 заявлено 6 696 шт., вага нетто 1 035 кг.

При цьому, відповідно до документів, які долучені до протоколу про порушення митних правил вбачається, що ОСОБА_1 товарів №1 та №2 заявлено більше, ніж фактично виявлено.

Окрім того, в матеріалах справи міститься протокол про тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів і документів у справі про порушення митних правил № 0851/50000/22 від 29.06.2022 року 18040 джинсів, та долучено опис предметів із зазначенням попередньої вартості товару 50 грн за одиницю, код УКТЗЕД 6234.

Водночас, матеріали справи не містять будь-яких відомостей про те, що подання неточних відомостей в ЕМД № UA500020/2022/008627 призвели до фактичних наслідків, в тому числі до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Матеріали справи не містять ні точних відомостей коду УКТЗЕД виявленого митним органом товару, оскільки зазначений код в опису предметів, які вилучені не відповідає тому, що передбачений Розділ XI Митного тарифу України (Групи 50-97), відповідно до якого визначено класифікатор «Костюми, комплекти, жакети, сукні, спідниці, спідниці-штани, штани, комбінезони із шлейками, бриджі та шорти (крім купальних), для жінок або дівчат» код 6204, до якого за кодом УКТЗЕД 6204 62 31 00 відносяться штани та бриджі з джинсової тканини.

При цьому, як зазначені та виявлені під час митного огляду лосини та бриджі для жінок та дівчат за кодом УКТЗЕД 6104 62 00 10, так і шорти з бавовни для жінок або дівчат за кодом УКТЗЕД 6104 62 00 90 мають єдину пільгову ставку мита в розмірі 12% з розрахунку кількості товару. Таку ж ставку мита мають і виявлені «джинси» за кодом УКТЗЕД 6204623100.

Водночас, із зазначених митним органом даних, що знайшли своє відображення в протоколі про порушення митних правил №0851/50000/22 від 14.06.2022 року, кількість фактично заявленого товару, а саме: лосини та бриджі і шорти, менша, ніж зазначена у декларації. Більш того, навіть при сумуванні виявлених виробів із джинсової тканини, така кількість все одно являється меншою в одиницях товару, ніж заявлена, а ОСОБА_1 товарів №1 та №2 заявлено більше, ніж фактично виявлено, а тому і сума по ставці мита по заявленій декларації фактично більша, ніж виявлено митним органом.

В суді апеляційної інстанції представник Держмитслужби підтвердив, що встановлені митним органом обставини, в тому числі і дії ОСОБА_1 щодо невірного зазначення товару в декларації, не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Крім того, представник митниці не спростував доводів сторони захисту стосовно того, що долучена до матеріалів справи довідка про ціну ТОВ «Експоцентр Одеса» від 11.07.2022 року не є висновком експерта в розумінні положень ст.515 МК, та на яку, як доказ вини особи у порушенні митних правил, може посилатись митний орган.

При цьому, відповідно до п.4 ч.1 ст.495 МК доказом у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, в тому числі такі дані встановлюються висновком експерта.

Тобто, в ланцюгу поєднання суб`єктивної та об`єктивної сторони порушення митних правил, де має місце дія, наслідок та причинний зв`язок, апеляційним судом також під час перевірки законності та обґрунтованості судового рішення, не встановлено будь-якого негативного наслідку за інкримінованими ОСОБА_1 діями. При цьому, митним органом протилежне не доведено ні в апеляційній скарзі, ні представником митниці під час апеляційного розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.460 МК вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

З огляду на наведене, апеляційний суд погоджується з висновками судді місцевого суду про те, що митним органом не доведена наявність в діях ОСОБА_1 як умислу на порушення митних правил, передбачених ст.472 МК України, а також наявності наслідків неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та допущення ОСОБА_1 таких помилок систематично.

Крім того, як обґрунтовано послався суддя місцевого суду в оскарженій постанові, 05 квітня 2022 року набрав чинності ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» №2142-IX від 24 березня 2022 року («Закон 2142-IX»), який запровадив ряд тимчасових звільнень від оподаткування товарів, що ввозяться на територію України, та певним чином спрощує митне оформлення.

На час воєнного стану звільняються від оподаткування ПДВ товари, що ввозяться на територію України: (1) платниками єдиного податку ІІІ групи, які обрали застосування ставки податку у 2% від доходу; (2) платниками єдиного податку І-ІІІ груп, які застосовують ставку єдиного податку у 5%. Від оподаткування ввізним митом звільняються товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання (юридичними особами та фізичними особами-підприємцями).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «АВІА КАРГО» є платником єдиного податку ІІІ групи із застосуванням ставки податку у 2% від доходу (витяг № 199722 з реєстру платників єдиного податку додається), митне оформлення товару «Одяг жіночий» за ЕМД №UA500020/2022/008627 від 01.05.2022 року відбувалось саме із застосуванням тарифної преференції: 224000224 (цифровий код податкової пільги, графа 36 ЕМД), тобто зі звільненням від оподаткування ввізним митом та податком на додану вартість (без сплати митних платежів).

Тобто, в контексті вищенаведеного слід враховувати, що з точки зору митного законодавства порушення митних правил повинне мати певну практичну мету, насамперед в частині дотримання заходів тарифного і нетарифного регулювання ЗЕД.

Апеляційний суд вважає, що в даній справі, з огляду на ввезення товару у період дії пільговим умов, певної економічної чи іншої вигоди не відслідковується, а ввезений товар не відноситься до категорії обмеженого чи забороненого до переміщення через митний кордон України.

Таким чином, вищенаведені положення митного законодавства та фактичні обставини справи свідчать про відсутність розумного та логічного пояснення практичної економічної вигоди (доцільності) ввезення ТОВ «АВІА КАРГО» товару з порушенням митним правил у період дії пільгових умов щодо сплати ввізного мита за нульовою ставкою.

При цьому, апеляційний суд враховує відсутність у митного органу доказів на спростування наведених висновків суду.

З урахуванням наведеного, досліджені в суді першої інстанції обставини, які перевірені в ході апеляційного розгляду, дозволяють суду апеляційної інстанції дійти висновку про те, що в суді першої інстанції були досліджені всі обставини справи та надана їм належна оцінка, зокрема відносно того, що в діях ОСОБА_1 відсутній умисел на заявлення неточних відомостей відносно товару, оскільки ці дії не мають жодного юридичного значення з урахуванням відсутньої реальної можливості декларанта або власника товару зменшити митні платежі чи ухилитися від заходів нетарифного регулювання.

Крім того, відповідно до вимог ч.3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Практика Європейського Суду вказує на те, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинності і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.

Апеляційний суд звертає увагу, що в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування оскарженої постанови та прийняття нової постанови, якою апелянт просить визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.472 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків від вартості товарів-безпосередніх предметів порушення митних правил, з конфіскацією цих товарів. При цьому, резолютивна частина апеляційної скарги взагалі не містить вказівки на конкретний розмір штрафу в грошовому еквіваленті (з урахуванням встановленої у передбаченому законом порядку вартості товару), який митний орган вважає за необхідне застосувати до особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до роз`яснень в абз. 2 п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» №8 від 03.06.2005 при визначенні вартості предмета контрабанди чи порушення митних правил потрібно виходити з нормативних актів про ціни й ціноутворення на відповідні товари. У разі потреби це питання може бути вирішено на підставі висновку експертизи.

Законодавство України передбачає визначення вартості товарів шляхом оцінки цих товарів (майна) у відповідності до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженому Постановою КМУ №1440 від 10.09.2003 року. Така оцінка проводиться суб`єктами оціночної діяльності, які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності.

Також, відповідно до абзаців 2 та 3 п. 6.5 «Порядку роботи складу митниці ДФС», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №627 від 30.05.2012 року «У випадках, коли товари, транспортні засоби комерційного призначення, тимчасово вилучені в справах про порушення митних правил, або предмети контрабанди, вилучені Митницею відповідно до кримінально-процесуального законодавства, передаються на склад Митниці без визначення вартості, а також коли товари тимчасово вилучаються у справах про порушення митних правил за статтями Кодексу, що передбачають стягнення в розмірах, визначених у відсотках від вартості цих товарів, залучення експертів є обов`язковим.

Рішення про необхідність залучення експерта приймається посадовою особою митниці, в провадженні якої знаходиться справа, шляхом винесення відповідної постанови.

Разом з тим, в матеріалах справи про порушення митних правил відсутній експертний висновок щодо вартості товару, а довідка про ціни Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПОЦЕНТР ОДЕСА», яка не суб`єктом оціночної діяльності, який отримав сертифікат суб`єкта оціночної діяльності, містить певний діапазон ціни вилученого товару. Окрім того, за наявності встановлених судом обставин, представником митного органу не надано суду раціонального пояснення стосовно того, за яким критерієм митний орган встановив вартість товару, а також з яких підстав в даній справі не проводилося експертне дослідження вартості цього товару.

Посилання представника митниці, що вказані дії ОСОБА_1 , навіть з урахуванням специфіки діяльності ТОВ «АВІА КАРГО» та умов оподаткування юридичної особи, положень ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» №2142-IX від 24 березня 2022 року, приписів ст.ст. 268, 460 МК України, об`єктивної відсутності фактичних негативних наслідків для бюджету країни, все ж таки могли потягнути за собою можливу подальшу реалізацію цього товару за відсутністю можливості у податкового органу здійснити контроль оподаткування, апеляційний суд визнає безпідставними, оскільки податкова політика в державі здійснюється іншим відповідним органом виконавчої влади, а не Державною митною службою України.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Разом з тим, у рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п. 2 ст. 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.

Відповідно до вимог ч. 3ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

За викладених, апеляційний суд приходить до висновку, що в даному випадку митним органом не було доведено наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, у зв`язку із чим суддя місцевого суду при ухваленні оскаржуваної постанови, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх належним чином, дійшов обґрунтованого та вмотивованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись ст.ст.8,62 Конституції України, ст. 529 Митного Кодексу України ст.ст.7, 247, 252, 280, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника Одеської митниці Держмитслужби України Євдокимова Д.А. залишити без задоволення.

Постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 03.11.2022 року, якою провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Одеського апеляційного суду Р.І. Котелевський