Ухвала

від 22.12.2022 по справі 916/1961/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

22 грудня 2022 рокум. ОдесаСправа № 916/1961/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді: Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ

на рішення Господарського суду Одеської області від 18.10.2022

у справі №916/1961/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Цеппелін Марін Сервіс Україна

до Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ

про стягнення 181 237,97 грн.,

В С Т А Н О В И В:

28.11.2022 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ на рішення Господарського суду Одеської області від 18.10.2022 по справі №916/1961/22.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 апеляційну скаргу Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ на рішення Господарського суду Одеської області від 18.10.2022 по справі №916/1961/22 залишено без руху, апелянту запропоновано протягом 10 днів з моменту отримання ухвали усунути недоліки, шляхом подання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, із зазначенням поважних причин пропуску цього строку та наданням суду доказів, які підтверджують неможливість звернення до суду з апеляційною скаргою у встановлений законодавством строк.

16.12.2022 Державне підприємство Морський торговельний порт Чорноморськ на виконання ухвали суду від 30.11.2022 звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з заявою про усунення недоліків, в якій зазначає підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення.

Разом з тим, судова колегія зазначає, що судом вже було надано оцінку вказаним апелянтом причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

А саме, обґрунтовуючи вказане клопотання, апелянт зазначає, що оскаржуване рішення скаржник отримав 29.10.2022 засобами поштового зв`язку, крім того у зв`язку із веденням на території України воєнного стану у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації на території України відповідач був вимушений видати наказ від 09.03.2022 року №44 «Про заходи в період дії воєнного стану» та оголосити простій вдома працівників підприємства на строк до закінчення підстав, що зумовили простій.

Дослідивши повторне клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, судова колегія зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.".

Виходячи з приписів ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", порядок застосування та користування встановленими правами на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження рішення суду регламентується відповідними процесуальними нормами, в даному випадку - нормами Господарського процесуального кодексу України.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень процесуального закону.

За положеннями ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Судова колегія зазначає, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій.

Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 256 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Крім того, відповідач, обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, також зазначив, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 Про введення воєнного стану в Україні в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався, він був вимушений видати наказ №43 від 28.02.2022 «Про заходи в період дії воєнного стану».

Стосовно вказаного наказу, суд зазначає наступне.

Вказаним наказом встановлено, зокрема, з 09.03.2022 простій вдома працівникам Підприємства на строк до закінчення підстав, що зумовили оголошення простою працівникам Підприємства, за виключення працівників, зазначених у Додатку до цього наказу. (п.1 наказу).

Судова колегія звертає увагу на те, що з наданих апелянтом доказів неможливо встановити чи були зазначені в додатку №1 працівники юридичного відділу відповідача, оскільки апелянтом не надано до суду вищенаведеного додатку №1. Таким чином, докази щодо простою працівниками юридичного відділу до суду не надано.

Більш того, враховуючи пункт 4 наказу №43 від 28.02.2022 Державне підприємство Морський торговельний порт «Чорноморськ» не було позбавлено можливості для підготовки та надсилання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 18.10.2022 у справі №916/1961/22 у строк встановлений законодавством України.

Загальне посилання на простій вдома працівниками підприємства (без уточнення яких саме працівників), з урахуванням здійснення працівниками юридичного відділу представництва у даній справі в суді першої інстанції, не є поважною причиною для пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки свідчить лише про неналежну організацію роботи підприємства.

При цьому, неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у державного підприємства для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настають у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги (аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 03.11.2022 у справі №560/15534/21, від 28.11.2022 у справі №560/10645/21).

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Сам лише факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов`язує суд автоматично поновити цей строк, оскільки клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на положення статті 256 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Разом з цим, апеляційний суд бере до уваги, що на початку повномасштабного вторгнення Верховний Суд у своїх повідомленнях на сайті Судової влади України зауважував, що запровадження воєнного стану на території України є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.

Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні та посилання на цей факт не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку у справі.

Так, Верховний Суд висновки якого є обов`язковими для врахування загальними судами в силу вимог ч.4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, наголосив, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку (ухвала Верховного Суду від 21.07.2022 у справі №127/2897/13-ц).

Водночас, сторона повинна надати докази того, що обставини, на які вона посилається, обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, існували безперервно до моменту оскарження рішення.

Апеляційна колегія вважає, що скаржником не доведено неможливість з боку останнього оскаржити рішення Господарського суду Одеської області від 18.10.2022 у справі №916/1961/22 у визначений законодавством строк.

Таким чином, викладені в апеляційній скарзі доводи щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 18.10.2022 у справі №916/1961/22 не можна вважати поважними причинами для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки вони не є об`єктивними і непереборними і не перешкоджали апелянту в рамках строку на апеляційне оскарження звернутись до суду з апеляційною скаргою.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, судова колегія зазначає, що апеляційна скарга Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ч. 3, 4 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційна скарга подана після закінчення строків, установлених таттею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними, то судом виноситься ухвала про залишення апеляційної скарги без руху, при цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Пунктом 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 261 Господарського процесуального кодексу України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Беручи до уваги, що у встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги не було усунено, заявником апеляційної скарги не вказано інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ на рішення Господарського суду Одеської області від 18.10.2022 по справі №916/1961/22.

Керуючись ст.ст. 234, 256, 258, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Державному підприємству Морський торговельний порт Чорноморськ у відкритті апеляційного провадження у справі №916/1961/22.

2. Апеляційну скаргу Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ на рішення Господарського суду Одеської області від 18.10.2022 по справі №916/1961/22 з доданими до неї документами повернути апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Додаток (на адресу скаржника): апеляційна скарга з додатками на 37 аркушах арк.

Головуючий суддя: Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

А.І. Ярош