Ухвала

від 12.12.2022 по справі 760/20843/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/20843/21 2/760/2410/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2022 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Ішуніної Л. М.,

за участю:

секретаря судового засідання Омельченко Ю. М.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача та третьої особи ОСОБА_2 ,

третьої особи ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову, яке подане в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_4 до Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування розпорядження,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з клопотанням про скасування заходів забезпечення в цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування розпорядження.

Свої вимоги мотивує тим, що у провадженні суду знаходиться вищевказана справа в межах якої ухвалою суду від 02 вересня 2021 року забезпечено вказаний позов та зупинено дію Розпорядження Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації від 06 квітня 2021 року № 240 «Про визначення способів участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною».

Зазначає, що такий вид забезпечення позову порушує законне право дитини на особистий контакт з батьком, а також законні права та обов`язок батька на особистий контакт з дитиною та участь у її вихованні, оскільки не надано жодного доказу, що спілкування батька з дитиною шкодить нормальному її розвиткові та призводить до відсутності будь-якого контакту дитини з батьком.

Крім того, вважає, що заходи забезпечення позову є тотожними позовним вимогам, оскільки вимоги позивача про забезпечення в даній справі за своїм змістом фактично мають ідентичні юридично значимі наслідки, як і наслідки, що настануть у разі задоволення позову.

Враховуючи викладене, просить скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 02 вересня 2021 року.

06 грудня 2022 року до суду надійшли заперечення сторони позивача проти клоптання ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову, в яких просить відмовити в задоволенні клопотання, посилаючись на те, що всупереч чинному законодавству відповідач ухвалив оскаржуване розпорядження без участі позивача - матері дитини та не врахував всіх істотних обставин, які впливають на врахування якнайкращих інтересів малолітньої дитини, внаслідок чого оскаржуване розпорядження обстоює інтереси саме батька дитини, ставить їх вище інтересів дитини, у зв`язку з чим, звернулася до суду з заявою про забезпечення позову. Вказана заява була задоволена ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 02 вересня 2021 року та мотивована тим, що такі заходи є співмірними із заявленими позивачем вимоги, а їх невжиття призведе до порушення прав малолітньої дитини. Водночас, зазначена ухвала учасниками справи в апеляційному порядку не оскаржувалася. Вважає, що вимоги ОСОБА_3 не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки ним не доведено належними та допустимим доказами наявність одного з таких фактів: виконання рішення суду або зміна способу його виконання, або відпала потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин, або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Третя особа - ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав подане ним клопотання з підстав, викладених в ньому та просив його задовольнити, скасувати заходи забезпечення позову.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення позову, посилаючись на обставини, викладені в письмових запереченнях, просила відмовити у його задоволенні.

Представника відповідача та третьої особи ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначила, що при вирішенні даного клопотання покладається на розсуд суду.

За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом установлено, що у провадженні Солом`янського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування розпорядження від 06 квітня 2021 року № 240 «Про визначення способів участі батька у вихованні та спілкування з дитиною».

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 02 вересня 2021 року вказаний позов було забезпечено шляхом зупинення дії зазначеного розпорядження.

Частиною першою статті 158 ЦПК України визначено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Україною 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини (пункти 1 і 3 статті 9 Конвенції).

Стаття 1 Закону України «Про охорону дитинства» визначає контакт з дитиною як реалізацію матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання ним інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини.

Судом установлено, що розпорядженням Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації № 240 від 06 квітня 2021 року «Про визначененя способів участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною» визначено способи участі ОСОБА_3 у вихованні та спілкуванні з малолітньою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме, першої та третьої суботи місяця з 11:00 до 13:00, другої та четвертої неділі місяці з 11:00 до 13:00.

Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Згідно зі статтею 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що у положеннях міжнародних норм та норм законодавства України закріплено принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дитиною та участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судами як джерело права, зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте, необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі за заявою «MAMCHUR v. UKRAINE», № 10383/09, § 100).

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі за заявою «HANT v. UKRAINЕ», № 31111/04, § 54).

Крім того, у рішенні по справі «A.V. проти Словенії» (заява № 878/13) ЄСПЛ зазначив, що згідно зі статтею 8 Конвенції держава несе позитивні зобов`язання щодо «ефективної поваги» до сімейного життя. Зокрема, в справах, що стосуються права контакту одного з батьків, держава зобов`язана вживати заходів з метою возз`єднання батьків зі своїми дітьми і сприяти такому возз`єднанню.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що судом не встановлено обставини, які б свідчили про негативний вплив батька на малолітню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його бажання спілкуватися з дитиною та брати участь у вихованні дитини, рівність прав та обов`язків батьків на вільне спілкування з дитиною та участь у її вихованні, тривалість розгляду зазначеної справи, суд приходить до висновку, що подальше застосування оскаржуваного заходу забезпечення призведе до втрати зв`язку дочки з батьком, та не відповідає найважливішим інтересам дитини.

Крім того, суд звертає увагу, що ініційований позивачем вид забезпечення позову є фактичним вирішенням позовних вимог, з огляду на те, що позивач просить визнати протиправним та скасувати розпорядження, дію якого зупинено ухвалою суду від 02 вересня 2021 року, що відповідно до частини десятої статті 150 ЦПК України не допускається.

За наведених обставин, судом не встановлено, що скасування заходів забезпечення позову може зашкодити інтересам дитини, тому суд приходить до висновку про задоволення клопотання та скасування заходу забезпечення.

На підставі викладеного, керуючись Конвенцією про права дитини, Законом України «Про охорону дитинства», статтями 141, 153, 157 СК України, статями 158, 260 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_3 задовольнити.

Заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 02 вересня 2021 року у вигляді зупинення дії розпорядження голови Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації від 06 квітня 2021 року № 240 «Про вирішення питання щодо участі батька у вихованні та спілкуванні дитини» до ухвалення судом рішення по суті розгляду справи, скасувати.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Л. М. Ішуніна