Постанова

від 22.12.2022 по справі 569/12041/21

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2022 року

м. Рівне

Справа № 569/12041/21

Провадження № 22-ц/4815/651/22

Рівненський апеляційний суд:

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя : Боймиструк С.В.,

судді: Гордійчук С.О., Шимків С.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Рівненського регіонального управління Державної спеціалізованої установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" на додаткове рішення Рівненського міськогосуду Рівненськоїобласті від 21січня 2022року у справі запозовом ОСОБА_1 до Рівненського регіонального управління Державної спеціалізованої установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву про застосування наслідків недійсності нікчемних умов договору,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Рівненського міськогосуду Рівненськоїобласті від28липня 2022року задоволено позов ОСОБА_1 до Рівненського регіонального управління Державної спеціалізованої установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву про застосування наслідків недійсності нікчемних умов договору.

Застосовано наслідки недійсності нікчемних умов Кредитного договору № 265 від 26 грудня 2016 року, а саме пунктів 1.6,1.7,1.8.

Стягнуто з Рівненського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" на користь ОСОБА_1 13397,67 грн. сплаченої комісії за супровід кредитного договору № 265 від 26 грудня 2016 року.

Стягнуто з Рівненського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" на користь ОСОБА_1 1816 грн. сплаченого судового збору.

Додатковим рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 21 січня 2022 року задоволено заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Волошина Іллі Васильовича про долучення до матеріалів справи доказів понесення судових витрат та проведення їх розподілу, шляхом прийняття додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Рівненського регіонального управління Державної спеціалізованої установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" про застосування наслідків недійсності нікчемних умов договору.

Стягнуто з Рівненського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" на користь ОСОБА_1 витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 6000 грн. 00 коп.

На додаткове рішення відповідачем подано апеляційну скаргу в якій доводить про незаконність та необґрунтованість вказаного рішення суду через порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що представником позивачки відповідно до Договору про надання правничої від 06 липня 2021 року та Акту приймання-передачі наданих послуг від 28 липня 2021 року позивачці було надано лише одну послугу правничої допомоги представництво інтересів позивачки в одному судовому засіданні у Рівненському міському суді Рівненської області у справі за №569/12041/21, що звелося лише до озвучення та доведення суду правової позиції та висновків Верховного Суду.

Також зазначає про неналежне підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів позивачки у Рівненському міському суді Рівненської області

Крім того стверджує, що надана адвокатом послуга не є співмірною із розміром понесених стороною витрат, не відповідає критерію необхідності, її вчинення не було обов`язковим. Вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, вказану у розділі 4 Договору про надання правничої допомоги від 06 липня 2021 року є необґрунтованим та завищеним щодо іншої сторони спору враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час. Заявлені 6000 грн. 00 коп. не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову у розмірі 13397 грн. 67 коп.

Просить скасувати оскаржуване додаткове рішення та зменшити стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги до розміру 3000 гривень, а решту суми витрат покласти на позивача.

Представник ОСОБА_1 у відзиві на апеляційну скаргу спростовує викладені у ній доводи, вважає додаткове рішення місцевого суду законним та обґрунтованим, тому просить відхилити апеляційну скаргу, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, у червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Рівненського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» про застосування наслідків недійсності нікчемних умов Кредитного договору №265 від 26.12.2016.

В липні 2021 року до Рівненського міського суду надійшла заява ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог, де зокрема, заявлена вимога про стягнення з відповідача судових витрат, а саме: 1816 гривень судового збору за подання позовної заяви та 6000 гривень витрат на правову допомогу.

До ухвалення судом рішення в справі представник ОСОБА_1 заявив клопотання про компенсацію понесених витрат ОСОБА_1 , що пов`язані з розглядом справи.

Рішенням Рівненського міськогосуду Рівненськоїобласті від28липня 2021року задоволено позов ОСОБА_1 до Рівненського регіонального управління Державної спеціалізованої установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву про застосування наслідків недійсності нікчемних умов договору.

02 серпня 2021 року представник ОСОБА_1 подав заяву про стягнення з Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви представника ОСОБА_1 у повному обсязі.

Колегія суддів не може погодитися з рішенням суду першої інстанції в повному обрізі.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України правнича допомога є складовою судових витрат.

Частинами 2-4 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, надання правничої допомоги ОСОБА_1 в суді першої інстанції здійснювалося адвокатом Волошиним Іллею Васильовичем на підставі ордеру про надання правничої допомоги (а.с. 92)

На підтвердження витрат на правничу допомогу надана копія договору про надання правничої допомоги від 06 липня 2021 року, укладеного з Адвокатським бюро "Іллі Волошина", яким визначено, що гонорар складатиме 6000,00 грн., копії квитанцій від 06 липня 2021 року та від 28 липня 2021 року про сплату коштів за вказаним договором на загальну суму 6000,00 грн., а також акт приймання-передачі наданих послуг від 28 липня 2021 року (а.с. 173-176).

Оскільки рішенням Рівненського міськогосуду Рівненськоїобласті від28липня 2022року позов ОСОБА_1 був задоволений, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для відшкодування витрат на правничу допомогу.

При цьому колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що представником ОСОБА_1 надавалась лише одна послуга правничої допомоги у формі представництва інтересів позивачки.

У рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23рп/2009 вказується, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Водночас, розмір винагороди за надання правової допомоги був визначений у договорі про надання правничої допомоги від 06 липня 2021 року, у вигляді фіксованої суми, яка не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу, а отже є визначеним, що узгоджується з висновками Верховного Суду від 28 грудня 2020 року по справі №640/18402/19.

Крім того, матеріалами справи підтверджується факт отримання ОСОБА_1 послуг адвоката та понесення нею витрат по оплаті послуг адвоката, що вказує на реальність таких витрат.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитися із визначеним судом першої інстанції розміром витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню.

Заперечуючи проти стягнення витрат на правничу допомогу, Рівненське регіональне управління Державної спеціалізованої установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" серед іншого посилалося на те, що заявлені витрати на правничу допомогу не відповідають складності справи, оскільки справа розглядалась судом за правилами спрощеного позовного провадження та є малозначною, а сам розмір витрат на правничу допомогу неспівмірний з ціною позову.

Колегія суддів частково погоджується з такими доводами. Так складання заяви про збільшення позовних вимог, клопотання про долучення додаткових доказів та клопотання про видачу запису технічного запису судового процесу не потребувало аналізу великої кількості документів, а у справах даної категорії наявна усталена судова практика. Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач також ґрунтувала свої вимоги на висновках, викладених у постанові Верховного Суду в аналогічній справі.

З матеріалів справи вбачається, що справа була розглянута у спрощеному провадженні як малозначна.

Тому враховуючи предмет позову, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, колегія суддів вважає за можливе зменшити розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з Рівненського регіонального управління Державної спеціалізованої установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" на користь ОСОБА_1 до 4000,00 грн.

Відповідно, додаткове рішення Рівненського міськогосуду Рівненськоїобласті від 21січня 2022року підлягає зміні в частині визначення розміру витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з Державної спеціалізованої установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" на користь ОСОБА_1 . В іншій частині додаткове рішення підлягає залишенню без змін.

Згідно підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається, зокрема, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 заявив клопотання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 2000 гривень.

На підтвердження наданих правничих послуг до матеріалів справи долучено: договір про надання правової допомоги від 08 квітня 2022 року, у якому сторони узгодили, що розмір гонорару становить 2000 гривень та квитанцію про сплату гонорару на виконання умов вказаного договору.

Відзив був направлений відповідачу проте правом подання клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката воно не скористалось.

Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до Цивільного процесуального кодексу України законодавцем принципово по-новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Так у постанові ВП ВС від 19.02.2020 року по справі № 755/9215/15-ц вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Отже суд позбавлений можливості зменшити розмір заявленого до стягнення розміру правової допомоги за перегляд додаткового рішення в апеляційній інстанції без відповідних заяв відповідача. Надані стороною позивача докази дозволяють прийти до висновку про наявність підстав для стягнення 2000 гривень судових витрат понесених позивачкою у зв`язку з залученням адвоката.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Рівненського регіонального управління Державної спеціалізованої установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" задовольнити частково.

Змінити додаткове рішення Рівненського міськогосуду Рівненськоїобласті від 21січня 2022року в частині визначення розміру витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з Рівненського регіонального управління Державної спеціалізованої установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" на користь ОСОБА_1 .

Стягнути з Рівненського регіонального управління Державної спеціалізованої установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.

В іншій частині додаткове рішення Рівненського міськогосуду Рівненськоїобласті від 21січня 2022року залишити без змін.

Стягнути з Рівненського регіонального управління Державної спеціалізованої установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу під час розгляду справи судом апеляційної інстанції в розмірі 2000,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Головуючий: С.В. Боймиструк

Судді: С.О. Гордійчук

С.С. Шимків