Постанова

від 06.12.2022 по справі 758/5070/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 758/5070/18

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/10174/2022

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2022 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача Слюсар Т.А.,

суддів: Білич І.М., Коцюрби О.П.,

за участю секретаря судового засідання Хоменко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 16 січня 2020 року у складі судді Захарчук С.С.,

у справі за позовом Київського національного торгівельного-економічного університету до ОСОБА_1 про стягнення витрат за навчання, -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2018 року Київський національний торгівельно-економічний університет звернувся у суд із позовом у якому просив стягнути з ОСОБА_1 витрати за навчання в аспірантурі за період з 01.11.2013 по 31.10.2016 на загальну суму 47 389 грн 79 коп. та судовий збір у розмірі 1762 грн.

Позов обґрунтовано тим, що наказом Київського національного торгівельного-економічного університету № 3015 від 31.10.2013 ОСОБА_1 з 01.11.2013 була зарахована до аспірантури університету за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами, з відривом від виробництва за державним замовленням.

05.11.2013 між Київським національним торгівельно-економічним університетом та ОСОБА_1 укладено угоду № 140/13ад про підготовку аспіранта за рахунок державного замовлення.

Наказом Київського національного торгівельного-економічного університету № 3359 від 31.10.2016 ОСОБА_1 була відрахована з аспірантури університету з 31.10.2016 за невиконання індивідуального плану роботи без поважних причин.

ОСОБА_1 порушила п.п. 4, 6, 7 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України та відповідно до п. 3.7 угоди про підготовку аспіранта за рахунок державного замовлення від 05.11.2013.

Заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 16 січня 2020 року позовні вимоги Київського національного торгівельно-економічного університету задоволено. Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення норм матеріального, недотримання норм процесуального права, неповне з`ясування та недоведеність обставин, що мають значення для справи, просить скасувати заочне рішення та прийняти нове яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідачка не була обізнана про розгляд справи, не отримувала ухвали про відкриття провадження у справі та повісток, а про рішення дізналась лише 10.10.2021 після оновлення додатку «Дія» у мобільному телефоні, ознайомившись з електронними матеріалами виконавчого провадження № 66847234. Наявні в матеріалах справи конверти з зазначенням за закінченням терміну зберігання, не є належним доказом повідомлення відповідачки про розгляд справи.

Районним судом проігноровано прохання відповідачки щодо надіслання запиту до Державної прикордонної служби для отримання інформації щодо перетину нею кордону в період з 01.01.2018 по 01.09.2021 для підтвердження поданої нею до суду інформації, так як вона не відноситься до категорії осіб, які можуть отримати дану інформацію.

Судом першої інстанції неправильно застосовано норми ч.1 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та вказано про те, що відповідно до норм зазначеного Закону з опублікуванням оголошення (про виклик у судове засідання) особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Між тим скаржниця не проживала на території тимчасово окупованого півострова Крим, зокрема у м. Севастополі, ні на момент початку судового розгляду ні на момент ухвалення рішення у справі. Посилання місцевого суду на належність повідомлення про розгляд справи є безпідставними та не узгоджуються з цілями та метою задля реалізації яких був прийнятий Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Крім того, зазначено, що позивачем не доведено документально, що відповідачка не виконала індивідуального плану роботи, оскільки умовами Угоди про підготовку не визначено строків його виконання, як і не визначено строків подачі звіту про його виконання, а тому наказ про відрахування є передчасним та не відповідає Умовам про підготовку.

Також вважає, що витрати, які просить стягнути позивач, а саме: оплата праці у розмірі 11 091 грн, нарахування за оплату праці у розмірі 3 535 грн 48 коп., загальноуніверситетські витрати в сумі 2 381 грн 05 коп. та стипендія - 30 382 грн 23 коп. не є витратами на навчання та позивачем не доведено виникнення зазначеного розміру витрат.

Більше того, що судом першої інстанції при ухваленні рішення неправильно застосовано положення п.1ч. 1 ст. 1215 ЦК України та абзацу третього п. 22 Положення «Про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів», так як стипендія, надана фізичній особі як засіб до існування, належить до особистих майнових виплат, яка виплачується громадянинові і не підлягає поверненню.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

В судове засідання учасники справи не з`явились, про день та час розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у їх відсутності, за правилами ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає її такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як убачається з матеріалів справи, що відповідно до наказу ректора Київського національного торгівельного-економічного університету № 3015 від 31.10.2013 ОСОБА_1 була зарахована до аспірантури університету з відривом від виробництва за державним замовленням за спеціальністю 08.00.2004 - економіка та управління підприємствами терміном на три роки, з 01.11.2013 до 01.11.2016 (а.с. 15-17 т.1).

05.11.2013 між Київським національним торгівельно-економічним університетом (університет) та ОСОБА_1 (аспірант) було укладено угоду № 140/13ад про підготовку аспіранта за рахунок державного замовлення (далі - угода) (а.с. 18-19 т.1).

Відповідно до п. 4 наказу ректора Київського національного торгівельного-економічного університету № 3359 від 31.10.2016 відраховано ОСОБА_1 , аспіранта третього року заочної форми навчання за рахунок державного замовлення кафедри торговельного підприємництва та логістики (науковий керівник: к.е.н. ОСОБА_3 ) за невиконання індивідуального плану роботи без поважних причин з 31.10.2016 (а.с. 30-31 т.1).

Згідно з розрахунком витрат за навчання в аспірантурі Київського національного торгівельного-економічного університету аспіранта третього року денно/заочної форми навчання кафедри торговельного підприємництва та логістики спеціальності 08.00.2004 - економіка та управління підприємствами ОСОБА_1 за період 01.11.2013 - 31.10.2016, сума витрат за навчання складає 47389, 79: 11091 грн - КЕКВ 2110 "Оплата праці", 3535, 48 - КЕКВ 2120 "Нарахування на оплату праці", 2381 грн 05 коп. - КЕКВ 2200, 3110, 3120, 3130 "Загальноуніверситетські витрати", 30382 грн 26 коп. - КЕКВ 2720 "Стипендії" (а.с. 41 т.1).

Встановлено, що 17 лютого 2017 року ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, серія НОМЕР_1 , виданого 17 лютого 2017 року Луцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану, актовий запис № 162 (а.с. 147 т.1).

Задовольняючи позов Київського національного торгівельного-економічного університету, районний суд його доведеності та наявності правових підстав.

Проте, колегія суддів в повному обсязі не погоджується з такими висновками суду, враховуючи наступне.

Відповідно до розділу 2 Угоди № 140/13 ад від 05 листопад 2013 року Університет зобов`язується забезпечити якісну наукову підготовку ОСОБА_1 згідно з навчальним планом та індивідуальним планом роботи аспіранта, а останній, зокрема, зобов`язується: виконувати вимоги законодавства України з питань підготовки науково-педагогічних кадрів, Положення про підготовку науково - педагогічних кадрів, Статуту, Правил внутрішнього розпорядку КНТЕУ, накази ректора (п. 3.1 розділ 3 угоди); виконати індивідуальний план роботи аспіранта (п. 3.3 розділ З угоди); звітувати про хід написання дисертації та виконання індивідуального плану роботи аспіранта на засіданнях кафедри та вченої ради факультету (п. 3.4 розділ 3 угоди); у термін, встановлений в індивідуальному плані роботи аспіранта, захистити дисертацію та подати її до спеціалізованої вченої ради після обговорення на засідання між кафедрального семінару та рекомендації до захисту (п. 3.6розділ 3 угоди).

Правилами внутрішнього розпорядку КНТЕУ передбачено обов`язок осіб, які навчаються в Університеті, дотримуватись законодавства України, Статуту КНТЕУ, цих Правил, виконувати вимоги освітньої програми, графік освітнього процесу та вимоги навчального плану (п. 6.15 Правил).

Відповідно до пункту 22 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів встановлено, що аспірант або докторант може бути відрахованим з аспірантури або докторантури за грубе порушення правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу, наукової установи, за вчинення протиправних дій, а також за невиконання індивідуального плану роботи без поважних причин. Аспірант або докторант, який був зарахований до аспірантури або докторантури за державним замовленням і відрахований через зазначені причини, відшкодовує вартість навчання згідно із законодавством України.

Також, пунктом 4.1. Угоди № 140/13-ад від 05 листопада 2013 року передбачено, що аспірант може бути відрахований за грубе порушення Статуту, Правил внутрішнього розпорядку Університету, Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, невиконання наказів ректора, вчинення протиправних дій, а також невиконання індивідуального плану роботи аспіранта без поважних причин, передбачених законодавством України з наступним відшкодуванням вартості навчання, а п. 3.7. даної угоди встановлено, що у разі відрахування з причин, передбачених п. 4.1 угоди, ОСОБА_1 зобов`язана відшкодувати Університету вартість навчання в аспірантурі відповідно до п. 22 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів та згідно з розрахунком Університету.

Відповідно до п. 7.5. Статуту Київського національного торговельно-економічного університету, університет фінансується з державного бюджету. Бюджетним кодексом визначено, що витрати бюджету - це видатки бюджету, надання кредитів з бюджету, погашення боргу та розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів (п. 14, ст. 2 БКУ). Видатки бюджету - це кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом (п. 13, ст. 2 БКУ). Система економічної класифікації видатків бюджету, яка призначена для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування. Відповідно до Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України N 333 від 12 березня 2012: "Оплата праці" має код економічної класифікації видатків 2110; "Нарахування на оплату праці" - код 2120; "Використання товарів і послуг" - код 2200; "Придбання обладнання і предметів довгострокового код 3110; "Капітальне будівництво (придбання)" - код 3120; "Капітальний ремонт" - код 3130.

Відповідно до Методики розрахунку орієнтовної середньої вартості підготовки одного кваліфікованого робітника, фахівця, аспіранта, докторанта, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 року № 346 розраховується орієнтовна середня вартість підготовки за державним замовленням, зокрема, одного аспіранта за освітньо-кваліфікаційним рівнем, науковим ступенем, спеціальністю, напрямом підготовки, галуззю знань, видом економічної діяльності (для професійно-технічного навчального закладу), професією та формою навчання з урахуванням мінімальних економічно обґрунтованих витрат для їх підготовки державними і комунальними професійно-технічними навчальними закладами, вищими навчальними закладами І-ІУ рівня акредитації, науковими установами і закладами післядипломної освіти на плановий рік та два бюджетні періоди, що настають за плановим роком.

Згідно з розрахунком витрат за навчання в аспірантурі Київського національного торгівельного-економічного університету аспіранта третього року денно/заочної форми навчання кафедри торговельного підприємництва та логістики спеціальності 08.00.2004 - економіка та управління підприємствами ОСОБА_1 за період 01.11.2013 - 31.10.2016, сума витрат за навчання складає 47389, 79: 11091 грн - КЕКВ 2110 "Оплата праці", 3535, 48 - КЕКВ 2120 "Нарахування на оплату праці", 2381 грн 05 коп. - КЕКВ 2200, 3110, 3120, 3130 "Загальноуніверситетські витрати", 30382 грн 26 коп. - КЕКВ 2720 "Стипендії".

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Тлумачення ст. 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року в справі № 607/3693/17 (провадження № 14-151цс20) зроблено висновок, що "студентам, які навчаються за державним замовленням у закладах вищої освіти державної або комунальної власності, призначається академічна стипендія за результатами навчання з урахуванням критеріїв, визначених Кабінетом Міністрів України, або соціальна стипендія - як частина державних пільг і гарантій. Таким чином, витрати на виплату академічної стипендії включаються до витрат на підготовку за державним замовленням одного фахівця.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. Отже, стипендія, надана фізичній особі як засіб до існування, належить до особистих майнових виплат, яка виплачується громадянинові і не підлягає поверненню. Водночас академічна стипендія призначається студентам як засіб заохочення академічної успішності і не ставить на меті забезпечення студента засобами для існування, на відміну від соціальної стипендії, яка призначається студенту саме як частина державної допомоги, тобто надається саме як засіб до існування. Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що академічні стипендії, які сплачуються студентам закладів вищої освіти, належать до категорії витрат на навчання таких студентів, які за наявності на те підстав підлягають компенсації замовникові відповідного навчання".

Встановлено, що наказом КНТЕУ № 3015 від 31.10.2013 ОСОБА_1 була зарахована до аспірантури університету за спеціальністю 08.00.04 - економіка управління підприємством, з відривом від виробництва за державним замовленням, у зв`язку з чим отримувала стипендію, загальна сума якої становить 30 382 грн 23 коп.

Відповідно до справи, у подальшому, згідно наказу № 3340 від 12.12.2014 ОСОБА_1 переведено на заочну форму навчання з припиненням виплати стипендії.

З урахуванням того, що навчальна програма, за якою здійснювалася підготовка відповідача як аспіранта у період з 31.10.2013 по 12.12.2014, передбачала відрив здобувача освіти від виробництва, отримана ОСОБА_1 стипендія є її основним засобом до існування, а тому є соціальною в розумінні вимог чинного законодавства та не підлягає поверненню (компенсації) позивачу.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову університету в частині стягнення отриманої відповідачем стипендії є помилковим.

Тобто убачається, що з підписанням Угоди № 140/13ад відповідачка як аспірантка погодилася на відшкодування вартості навчання у випадку відрахування з аспірантури, а суд встановив факт невиконання останньою індивідуального плану, наявні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на оплату праці (КЕКВ 2110) в розмірі 11 091 грн, нарахування на оплату праці (КЕКВ 2120) в 3 535 грн 48 коп., загальноуніверситетських витрат (КЕКВ 2200, 3110, 3120, 3130) в розмірі 2 381 грн 05 коп., що в сумі становить 17 007 грн 53 коп. та є складовою витрат, понесених університетом на підготовку відповідача як аспіранта.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що місцевим судом було неповно з`ясовано обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом зменшення суми витрат за навчання в аспірантурі університету на загальну суму отриманої ОСОБА_1 стипендії, в розмірі 30 382 грн 26 коп. та стягнення з відповідачки на корить університету збитків в розмірі 17 007 грн 53 коп.

(47389,79- 30382,26=17007,53).

У решті рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 16 січня 2020 року змінити шляхом зменшення суми витрат на навчання в аспірантурі, які підлягали стягненню з ОСОБА_1 на користь Київського національного торгівельного-економічного університету з 47 389 грн 79 коп. до 17 007 грн 53 коп.

У решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 21 грудня 2022 року.

Суддя-доповідач:

Судді: