Постанова

від 22.12.2022 по справі 239/486/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8796/22 Справа № 239/486/21 Суддя у 1-й інстанції - Грідяєва М.В. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2022 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Агєєва О.В.,

суддів: Кішкіної І.В., Корчистої О.І.,

за участю секретаря судового засідання Шумило І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу №239/486/21 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: служба у справах дітей Новогродівської міської ради, орган опіки та піклування Новогродівської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новогродівського міського суду Донецької області від 30 листопада 2021 року, повний текст рішення складено 09 грудня 2021 року, головуючий суддя Грідяєва М.В, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Новогродівського міського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, треті особи: служба у справах дітей Новогродівської міської ради, орган опіки та піклування Новогродівської міської ради. В позові зазначили, що відповідач є матір`ю малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батько дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є їх сином, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після смерті ОСОБА_5 їх онук ОСОБА_4 з шестимісячного віку мешкає разом з ними за адресою: АДРЕСА_1 . Спорів щодо місця проживання дитини між ними та відповідачем не виникало. ОСОБА_6 проживає з ними та перебуває на їх утриманні. Вони дбають про його здоров`я, займаються його вихованням, навчанням, фізичним, духовним і моральним розвитком. Відповідач не має постійного місця роботи, мешкає за іншою адресою разом з дітьми від першого шлюбу. Відповідач практично ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню та утриманню дитини, не дбає про її фізичний і духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя, тим самим порушує вимоги ст.150 СК України. Відповідач не цікавиться станом здоров`я сина, його успіхами в школі. З малечку саме вони (позивачі) дбають про здоров`я онука, оплачують його лікування, навчання у різних кружках, купують одяг, іграшки, все необхідне для школи. Відповідач жодного разу не запропонувала свою допомогу, у неї інша сім`я і життя сина її не турбує. Перешкод з їх сторони в участі у вихованні та утриманні сина ОСОБА_7 відповідачу вони ніколи не чинили. На теперішній час мають труднощі в тому, що не можуть виїхати з онуком за межі України без згоди біологічної матері. ОСОБА_6 не зможе отримати паспорт. Посилаючись на норми СК України, ЗУ «Про охорону дитинства», просять позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з відповідача аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_7 у розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до повноліття дитини.

Рішенням Новогродівського міського суду Донецької області від 30 листопада 2021 року позовні вимоги задоволено частково, ОСОБА_3 попереджено про необхідність зміни ставлення до виховання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме: приймати участь у його вихованні, розвитку, утриманні, харчуванні, медичному догляді та спілкуванні. Покладено на орган опіки та піклування міської ради за місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , контроль за виконанням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 батьківських обов`язків відносно сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 31 серпня 2021 року і до повноліття дитини. В інший частині позову відмовлено.

Додатковим рішенням Новогродівського міського суду Донецької області від 07 лютого 202 року вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про позбавлення ОСОБА_8 батьківських прав скасувати, задовольнивши дану позовну вимогу, а також змінити рішення в частині покладення на орган опіки та піклування міської ради контролю за місцем мешкання ОСОБА_4 за виконанням відповідачкою батьківських обов`язків відносно сина ОСОБА_4 , зазначивши суб`єкт контролю Службу у справах дітей Новогродівської міської ради.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що висновки щодо відсутності перешкод у реалізації малолітньою дитиною прав на виїзд за кордон та медичної допомоги без згоди матері є помилковими. Належне лікування малолітньої дитини залежить від добросовісного ставлення матері до своїх обов`язків. Зазначив, що висновки органу опіки та піклування зроблені не в інтересах дитини, а в інтересах відповідача. Крім того, обстеження житлових умов відповідача було зроблене не за адресою місця її фактичного мешкання, а за адресою тимчасового проживання. Відповідач фактично відмовилась від свого сина, мешкаючи в одному місті, вона не проявляла інтерес до виховання та навчання дитини, не намагалась забрати її до себе, не цікавилась її розвитком. Відповідач свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків. Позбавлення батьківських прав не відобразиться на її можливості спілкування з дитиною, а також права звернутись з позовом про поновлення в батьківських правах. Крім того, у рішенні суду чітко не визначено, на який орган опіки та піклування покладено контроль за виконанням відповідачкою батьківських обов`язків.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційного суду позивач ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з`явились в судове засідання, оскільки, відповідно до частини 2 ст.372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до пункту 15постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку»у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Згідно ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Позивач просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення лише у частині відмови у задоволенні позовних вимог відносно позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав та зміни рішення в частині визначення органу контролю. Таким чином, у іншій частині судове рішення не переглядається.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін з наступних підстав.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , його батьками є відповідач по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно свідоцтва про народження, батьками ОСОБА_5 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , позивачі по справі. Неповнолітній ОСОБА_9 мешкає, виховується та повністю утримується позивачами по справі. Вказане спільне обоюдне рішення щодо проживання ОСОБА_7 разом з позивачами, висловлено та підтверджено в судовому засіданні, як позивачем ОСОБА_1 , який пояснив, що він прийняв рішення про мешкання онука ОСОБА_7 з ним та його дружиною, так і поясненнями відповідача, що вона погодилась, на те, щоб її син знаходився на утриманні та вихованні позивачів. Це рішення виникло в зв`язку з незадовільним матеріальним станом відповідача та, навпаки, можливістю позивача ОСОБА_1 забезпечити кращі умови для виховання дитини. Тобто відповідач в суді не заперечувала, що переклала свої батьківські обов`язки по вихованню та утриманню дитини на позивачів по справі.

Згідно акту обстеження побутових умов від 30.08.2021 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 . З липня 2014 року фактично проживає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є онуком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Зі слів ОСОБА_1 та сусідів, онук ОСОБА_7 проживає з дідусем та бабусею ще змалку. Мати ОСОБА_7 ніякої участі у вихованні сина не приймає, навіть не відвідує сина. ОСОБА_1 має намір та бажання оформити опіку над онуком. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 беруть активну участь в житті та вихованні онука. Дитині створені умови для повноцінного відпочинку, навчання і належного забезпечення. Порушень санітарно-гігієнічних норм при перевірці не встановлено. У квартирі чисто, тепло. Дитина забезпечена одягом, повноцінним харчуванням та всім необхідним.

Згідно побутової характеристики ОСББ «Супутник» м.Новогродівка, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 . За період з 2008 року зарекомендувала себе з негативної сторони, зловживає алкоголем, не працює. Умови проживання посередні. Найменша третя дитина син, 2014 року народження, проживає з дідусем за іншою адресою. Старші діти 2005 року народження та 2009 року народження часто знаходяться дома самі, без належного догляду. За комунальні послуги є борги.

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов Новогродівської міської ради від 31.08.2021 року, ОСОБА_3 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , за вказаною адресою зареєстровані її троє дітей. Молодший син ОСОБА_4 , 2014 року народження, фактично за вказаною адресою разом з матір`ю не проживає, з 2015 року по теперішній час мешкає з бабусею та дідусем за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно характеристики Новогродівського ОЗЗСО І-ІІІ ступенів № 7, ОСОБА_4 , 2014 року народження навчається в 2-Б класі Новогродівського ОЗЗСО І-ІІІ ступенів № 7, добре адаптується до нових завдань та легко йде на контакт, має доброзичливі стосунки зі своїми однокласниками, полюбляє багато читати. Правила поведінки у школі виконує свідомо. Спокійний та врівноважений. До доручень ставиться відповідально. За період навчання у 1 класі проявив себе доброю, старанною дитиною. Виховується в неповній родині. Мати не приділяє належну увагу вихованню та навчанню сина: на дзвінки класного керівника не відповідала, батьківські збори не відвідувала. Постійний контакт класний керівник має з бабусею та дідусем дитини. Батьківські збори відвідувала ОСОБА_2 .

Згідно довідки ДНЗ № 16 «Радість» від 25.08.2021 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 04.05.2016 року по 12.03.2019 року відвідував заклад дошкільної освіти № 16 «Радість». Дідусь ОСОБА_1 постійно приводив і забирав хлопчика з дитсадка, опікувався ним. Мати приходила в дитячий садок дуже рідко. Ніякої участі в житті дитини, під час знаходження її в садочку не приймала.

Згідно інформації Новогродівського міського центру соціальних служб від 06.10.2021 року, 05.10.2021 року родину багатодітної матері ОСОБА_3 було проінспектовано за місцем фактичного проживання: АДРЕСА_3 . Склад родини: матір ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (працює без офіційного працевлаштування на тимчасових заробітках), діти: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , студентка І курсу СПЛ (мешкає у бабусі в с.Михайлівка), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , учень 7 класу НВК Михайлівського закладу ЗСО І-ІІІ ступенів (мешкає в с. Михайлівка), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , учень 2 класу ЗЗСО № 7 (мешкає в родині дідуся ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ), співмешканець матері ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (зі слів працює на ШУ «Західна»). На час соціального інспектування санітарно-гігієнічний стан 2-кімнатної квартири був задовільний. Температурний режим в нормі. Їжа в наявності. ОСОБА_3 перебувала в тверезому стані. Зі слів ОСОБА_3 її молодший син мешкає 2 роки в родині дідуся через те, що ОСОБА_1 запропонував їй надання допомоги у вихованні дитини. Вона не часто бачиться з дитиною, проте любить її. Відводить хлопчика на заняття до школи та забирає його бабуся ОСОБА_2 . Вона ж і допомагає з виконанням домашніх завдань. ОСОБА_3 повідомила, що телефоном спілкується з бабусею дитини, дізнається щодо його справ, купує подарунки. Багатодітну матір було запрошено разом з дитиною ОСОБА_7 відвідати центр соціальних служби 05.10.2021 року. За словами хлопчика, він дуже любить свою матір, любить її обіймати та цілувати. Хлопчик також дуже любить дідуся та бабусю, братика та сестричку. Згадав, як цікаво проводить час з дідусем. Також повідомив, що дідусь не дозволяє ночувати у мами. ОСОБА_3 склала заяву-згоду на роботу психолога ЦСС з дитиною ОСОБА_7 . Перша зустріч знайомство відбулось 05.10.2021 року. Проживання та виховання дитини без матері впливає не тільки на становлення особистості, але й на її оточення. Відсутність матері може створювати у житті дитини глибокий, емоційний вакуум. Цей стан має сильний вплив на повноцінний розвиток та духовну рівновагу дитини. Дитина може відчувати постійне відчуття страху, невпевненості у собі, почуття провини, агресивність. Для здорового психічного розвитку дитині необхідне встановлення тривалих теплих емоційних взаємовідносин з матір`ю. Відсутність чи розірвання таких стосунків спричиняють у дитини серйозний стрес. Таким чином дитині необхідна прив`язаність. Проте, розлучення з матір`ю, хоча і є фактором великого ризику, повністю не виключає перспективи соціально-особистісного розвитку. При адекватній заміні матері іншою значущою людиною, наслідки можуть бути згладжені. 06.10.2021 року спеціалісти ЦСС проінспектували родину ОСОБА_1 за місцем фактичного проживання дитини: АДРЕСА_1 . Санітарно-гігієнічний стан 2-х кімнатної квартири задовільний. У дитини наявне спальне місце, куточок для навчання та проведення дозвілля. На час візиту, хлопчик перебував у школі. За словами ОСОБА_1 , ОСОБА_3 не займається вихованням дитини, веде нездоровий спосіб життя, до дитини не навідується. Повідомив, що він не чинить перешкод у побаченнях матері із сином та зауважив, що за місцем реєстрації ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 у жінки відсутнє електропостачання та наявні борги за комунальні послуги та перед банком. За свідченням сусіда за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_12 він не бачив матір дитини за час проживання ОСОБА_7 із бабусею та дідусем. За словами сусідів за місцем реєстрації ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_5 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_3 під час проживання за вказаною адресою не зловживала алкоголем, діти з нею не мешкали.

Відповідно висновку оцінки потреб сім`ї ОСОБА_3 , складеному Новогродіським міським ЦСС 12.10.2021 року, склад родини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зі слів працює неофіційно на тимчасових підзаробітках, проживає за адресою: АДРЕСА_3 ; донька ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , навчається І курс СПЛ (перукар), мешкає в с.Михайлівка, в родині бабусі ОСОБА_15 ; син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , навчається у 7 класі Михайлівської школи, мешкає в с.Михайлівка в родині бабусі ОСОБА_15 ; син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається в ЗЗСО №7 у 2 класі, мешкає в м.Новогродівка, в родині дідуся ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 ; співмешканець ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , мешкає за адресою: АДРЕСА_3 . ОСОБА_3 приділяє замало уваги вихованню та забезпеченню базових потреб дітей, які мешкають окремо від матері (в родинах дідусів та бабусь). Родина потребує стороннього втручання взяття під соціальний супровід з метою подальшого подолання складних життєвих обставин: підвищення батьківського потенціалу, подолання мало забезпечення (працевлаштування, раціонального розподілу сімейного бюджету, погашення заборгованості), ведення здорового способу життя, налагодження сімейних відносин з рідними, подолання бар`єрів спілкування з ними. Базові потреби дітей майже в повному обсязі забезпечують родини ОСОБА_1 , ОСОБА_15 . Дітям не вистачає забезпечення потреби у сім`ї, емоційному контакті з матір`ю. ОСОБА_3 виявляє тривожність через те, що за її словами ОСОБА_1 не дозволяє їй вільно спілкуватися з дитиною. Повідомила, що декілька років потому він вчинив відносної неї фізичне насилля (ляпас) та вона побоюється повторення випадку. Для повноцінного задоволення емоційних та сімейних потреб дитини важливо спілкування хлопчика з матір`ю. За його словами та за словами матері, ОСОБА_1 не дозволяє дитині ночувати у мами. Дитина любить матір, дідуся, бабусю, братика та сестричку. Радіє коли проводить з мамою час. Любить її обіймати і цілувати, має друзів. З посмішкою згадує, як цікаво проводить час із дідусем. Якщо дитині не вистачає будь-яких аспектів у взаємовідносинах з матір`ю, то можливе виникнення різноманітних порушень прихильностей, що з часом може мати негативні наслідки. Від прив`язаності дитини до матері залежить її подальший психологічний, емоціональний та інтелектуальний розвиток. Надійна емоційна прив`язаність дитини до матері буде не тільки важливим фактором психічного розвитку особистості, а ї фактором формування соціально-морального аспекту в цілому. Відсутність матері може створювати у житті дитини глибокий емоційний вакуум. Цей стан має сильний вплив на повноцінний розвиток та духовну рівновагу дитини. Для здорового психічного розвитку дитини необхідне встановлення тривалих теплих емоційних взаємовідносин з матір`ю. Відсутність чи розірвання таких стосунків спричиняють у дитини серйозний стрес. Матір не має стабільної моделі щоденного догляду за дітьми, модель сім`ї не сформована. Відсутні традиції, стабільні правила. У жінки не достатньо сформовано навички відповідального батьківства. Жінка не в повній мірі усвідомлює наслідки впливу несприятливих умов на розвиток особистості дитини, не має достатнього рівня знань щодо емоційного розвитку дитини, потребує сторонньої допомоги у підвищенні батьківського потенціалу. Між дідусем ОСОБА_1 та ОСОБА_3 наявні складні стосунки. Жінка не підтримує зв`язок з родичами, за словами яких, вони не мають бажання спілкуватися з нею через те, що ОСОБА_3 має знайомих, друзів, які ведуть нездоровий спосіб життя. Наявні борги з оплати житлово-комунальних послуг за місцем реєстрації та перед банком. За результатами інспектування родину ОСОБА_3 взято під соціальний супровід.

В судовому засіданні суду першої інстанції також встановлено, що відповідач спілкувалась з сином, просила про ці зустрічі у позивачів, ОСОБА_7 відвідував мати, відповідач телефонувала позивачу по справі ОСОБА_2 цікавилась про сина, добровільно погодилась на передачу ОСОБА_7 на виховання та піклування позивачам з врахуванням у них кращої можливості забезпечення дитині необхідних умов та її потреб, оскільки саме не позбавлена такої можливості в зв`язку з поганим матеріальним станом. Тобто відповідач не свідомо нехтує виконанням батьківських обов`язків, їй не байдужий син, з яким вона бажає спілкуватись, як і син ОСОБА_7 , бажає спілкуватися з матерю. Відповідач офіційно не працює, підробляє на тимчасових заробітках.

Згідно висновку органу опіки та піклування Новогродівської міської ради, ОСОБА_3 , є матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та перебуває під соціальним супроводом Новогродівського міського ЦСС через відсутність стабільної моделі щоденного догляду за дітьми, не сформованості моделі сім`ї, відсутність традицій, стабільних правил, не сформованості навичок відповідального батьківства, не в повній мірі усвідомлення наслідків впливу несприятливих умов на розвиток особистості дитини, відсутності достатнього рівня знань щодо емоційного розвитку дитини. Питання доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розглядалось на засіданні міської комісії з питань захисту прав дитини 06.10.2021 року у присутності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка заперечувала проти позбавлення її батьківських прав відносно сина ОСОБА_7 . Підтвердила, що за спільною домовленістю з дідусем та бабусею хлопчик дійсно проживає у них, оскільки їй важко одній з трьома дітьми, а дідусь дійсно може створити кращі умови для проживання ОСОБА_7 , але вона спілкується з сином та дуже його любить. За результатами розгляду, комісія з питань захисту прав дитини дійшла висновку про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові насліди як для матері так для дитини. Вказаний захід впливу підлягає застосуванню лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, лише при наявності вини в діях батьків, а також достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері, як особи, що становлять реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку. Вважають недоцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки ОСОБА_3 заперечує проти позбавлення її батьківських прав, усвідомлює наявні проблеми та готова до співпраці з фахівцями Новогродівського міського ЦСС, що свідчить про її інтерес до дитини.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно ОСОБА_4 , суд першої інстанції виходив з того, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом. Суд взяв до уваги інтереси дитини, з врахуванням невизнання відповідачем позову, її бажання спілкуватися з сином, небайдужість до сина, бажання ОСОБА_7 спілкуватися з мамою, яку він любить, суд вважає необхідним зберегти зв`язок матері з дитиною.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком та зазначає наступне.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За частинами 1-3 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно із статтею 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За частинами 1, 5 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною 1 статті 164 СК України. Пунктом 2 частини 1 статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення пункту 2 частини 1 статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають: один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Позбавлення батьківських прав є виключним заходом, який тягне за собою серйозні й остаточні правові наслідки (втрата прав, заснованих на спорідненості) як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може, при доведеності винної поведінки когось із батьків, або їх обох, з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи, відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінки. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграфи 57, 58).

В статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року зазначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

У рішенні, прийнятому у справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява №10383/09), Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте, основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (параграф 100).

Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батька спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин.

Подібні правові висновки викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема від 08 квітня 2020 року у справі № 645/731/18, від 29 січня 2020 року у справі № 127/31288/18, від 29 січня 2020 року у справі № 643/5393/17, від 17 січня 2020 року у справі № 712/14772/17, від 25 листопада 2019 року у справі № 640/15049/17, від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц, від 24 квітня 2019 року у справі № 331/5427/17.

Судова практика щодо застосування положень статті 164 СК України є усталеною.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При вирішення судом питання щодо позбавлення батьківських прав, визначальним є ставлення матері (батька) до дитини, бажання спілкуватися і брати участь у її вихованні.

В даній справі суд першої інстанції взяв до уваги, що відповідач не втратила інтерес до дитини, цікавиться життям сина, виявляє тривожність щодо того, що ОСОБА_1 не дозволяє їй вільно спілкуватися з сином.

Той факт, що на час розгляду справи малолітній ОСОБА_4 проживає окремо від матері, знаходиться на повному матеріальному забезпечені позивачів, які турбуються про відповідний духовний та інтелектуальних розвиток дитини, з урахуванням встановлених і наведених вище фактичних обставин справи не є безумовною підставою для застосування таких наслідків як позбавлення відповідача батьківських прав.

Згідно з частиною 5 статті 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

В даному випадку суд першої інстанції, оцінуючи такий доказ як висновок органу опіки та піклування, врахував характер поведінки відповідача, її заперечення проти позбавлення батьківських прав і усвідомлення нею наявних проблем, тому обґрунтовано погодився з висновком про недоцільність позбавлення відповідача батьківських прав відносно неповнолітньої дитини, оскільки воно буде суперечити інтересам дитини та матері.

Так, фактичні обставини справи, зокрема проживання дитини окремо від матері за спільною домовленістю з позивачем, відсутність участі у вихованні та навчанні дитини, свідчать про низький батьківський потенціал матері, однак це, враховуючи складну життєву ситуацію в якій вона опинились, бажання її змінити, не може виправдовувати примусового відібрання у неї дітей, оскільки таку ситуацію можливо вирішити за допомогою менш радикальних засобів.

Визначальним принципом регулювання сімейних відносин за участю дитини є максимально можливе урахування інтересів дитини (частина восьма статті 7 СК України, стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства).

В даному випадку, суд першої інстанції, вирішуючи спір, врахував, що позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав, тобто природних прав, наданих батькам щодо дитини на її виховання, захист її інтересів та інших прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу, необхідність та пропорційність застосування якого за обставин цієї справи не доведено.

Щодо доводу апеляційної скарги про те, що у разі не позбавлення відповідача батьківських прав відносно сина можуть виникнути труднощі у лікуванні дитини, то зазначене твердження є припущенням, крім того, не вбачається, щоб відповідач чинила перепони позивачам у даних питаннях.

Також суд першої інстанції дійшов вірного висновку про попередження відповідача ОСОБА_3 про необхідність зміни ставлення до виховання сина та поклав на Орган опіки та піклування контроль за виконанням нею батьківських обов`язків. Апеляційний суд погоджується з формулюванням наведеним судом першої інстанції у резолютивній частині рішення, адже зазначення, що контроль повинен здійснювати орган опіки та піклування за місцем мешкання малолітнього ОСОБА_4 забезпечить права дитини у майбутньому (наприклад у випадку зміни місця її проживання).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Враховуючи зазначене, відповідно до статті 375 ЦПК України апеляційна скарга позивача підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення залишенню без змін.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги позивача без задоволення, підстави для перерозподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Новогродівського міського суду Донецької області від 30 листопада 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту безпосередньо до Верховного Суду.

Судді:

Повний текст постанови складено 23 грудня 2022 року

Головуючий суддя О.В.Агєєв